7. Економічно активне і економічно неактивне населення.

Населення - це сукупність людей, що прож на певній території,а також є джерелом формув трудових рес. Особливістю є те що населення одночасно формує попит на прод та послуги що виробляють трудові ресурси. Населення є самовідтвор рес. Діяльність супроводж саморозвитком.

Ек. активне населення- це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із зайнятих і безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати. До ек. активного населення належать особи у віці 15-70 років. Вони виконують роботу за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально або в окремих громадян-роботодавців, на власному підприємстві. Також належать безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному с/г, а також тимчасово відсутні на роботі. Зайнятими вважаються особи, які працювали протягом тижня хоча б 1 год незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота.

Ек. неактивне населення- це та частина населення, яка не входить до складу ресурсів праці. До них належать: учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах; особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах; особи, які одержують пенсію у зв’язку з інвалідністю; особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами; особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати; інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерел доходу.

15. Гуманiзацiя працi

Гуманiзацiя працi орieнтована на створення бiльш людяних умов працi.

До методiв гуманiзацii працi вiдносять:

пристосування виробництва до людини (а не навпаки, як це маe мiсце у сучасних умовах);

збагачення змiсту працi; чергування робiт, якi виконуються; поширення трудових функцiй;

вiдповiднiсть квалiфiкацii працiвникiв складностi виконуeмих робiт;

пiдвищення престижностi працi, ii вiдповiдальностi, самостiйностi;

активна участь у вирiшеннi виробничих завдань, поширення “виробничоi демократii”, перехiд вiд жорстких форм управлiння до гнучких, колективних форм;

створення можливостей збереження розвитку, самоудосконалення особистостi працiвника.

iншi.

З урахуванням цих напрямкiв гуманiзацii працi “Економiка працi”: будуe сучаснi системи мотивацii працi (зокрема, гнучкi форми оплати, оцiнки заслуг) гнучкi форми зайнятостi, обґрунтовуe доцiльну регламентовану тривалiсть робочого часу, ефективнi форми професiйноi пiдготовки та перепiдготовки кадрiв, нормальний рiвень iнтенсивностi працi та iн.

8. Трудовий потенціал: сутність, показники, стр.

Трудові рес-це форма вираження людських ресурсів,що являє собою один із видів ресурсів економ поряд із матеріальними .

Трудові рес-це частина працездатного населення, яка володіє працездатними і розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної. діяльності.

Ефект. викор тр рес залеж від складу труд рес за статтю, віком,освітою, професіоналізмом, і тд.

Тр рес, що розгул з урахув таких параметрів, явл собою труд потенціал.

Тр потенц - це сукупність кількісних і якісних характеристик, здібностей і можливостей трудоактивного населення, які реалізуютьяс в межах і під впливом існуючої системи відносин.

Тр потенц хар певні можл, які можуть бути використ.для досягн певної цілі. Дані можл не є вел постійн.і може змінюватись в залежн від демогр. відтвор, здоров”я ,міграції та ін. За умов існ без роб зрост величина нереалізов трудового пот.

ТП окремого працівника – це його можлива трудова дієздатність. Його ресурсні можливості у сфері праці. Таким чином, трудовий потенціал виражає, з одного боку, можливості участі працівника або всіх членів колективу підприємства в суспільно корисній діяльності, з іншого – характеристику якостей працівників, що відображає рівень розвитку їх здібностей.

ТП виражає, з одного боку, можливості участі працівника або всіх членів колективу підприємства в суспільно корисній діяльності як специфічного виробничого ресурсу, з іншого- характеристику якостей працівників, що відображають рівень розвитку їхніх здібностей, придатності і підготовленості до виконання робіт певного виду і якості, ставлення до праці.

ТП підприємства – величина непостійна. Його кількісні та якісні характеристики змінюються під впливом як об”єктивних факторів, так і управлінських рішень.

Параметри ТП колективу під-ва:

1) параметри виробничих складових ТП: чисельність персоналу, кількість робочого часу,професійно-кваліфікаційна структура, підвищення та оновлення професійного рівня, творча активність.

2) параметри, що характеризують соціально-демографічні складові ТП: статево-вікова структура; рівень освіти, сімейна структура, стан здоров’я. ТП під-ва- величина непостійна.

Його кількісні і якісні характеристики змінюються під впливом як об’єктивних факторів ( змін у речовому компоненті виробництва, трудових відносинах), так і управлінських рішень.