
- •Завдання до графічно-розрахункової роботи
- •Індивідуальне завдання до ргр
- •1. Тип мікросхеми для побудови блоку пам’яті
- •2. Виділення адресного простору для блоку пам’яті
- •Розрахунок визначення кількості мікросхем пам’яті для блоку
- •4. Синтез схеми дешифратора адрес для блоку пам’яті
- •Аналіз результатів та висновки
- •Перелік умовних позначень
- •Список використаної літератури
Розрахунок визначення кількості мікросхем пам’яті для блоку
При побудові блоку пам’яті часто виникає потреба в об’єднанні між собою певним способом декількох мікросхем пам’яті. Це здійснюється у таких випадках:
1) при нарощуванні розрядності
2) при нарощуванні об’єму
3) при одночасному нарощуванні як об’єму так і розрядності.
Щоб знайти кількість мікросхем для нарощення розрядності використовую формулу:
К = n/ni, де ni – розрядність мікросхеми пам’яті
n – розрядність пам’яті, яку потрібно побудувати
К = 4/4 = 1
Щоб знайти кількість мікросхем для нарощення об’єму пам’яті використовую формулу:
L = N/Ni, де Ni – об’єм пам’яті однієї мікросхеми,
N – об’єм пам’яті, яку потрібно побудувати
L = 8/2 = 4
Отже, щоб побудувати заданий блок пам’яті, необхідно об’єднати M = К*L = 1*4 = 4 мікросхеми з організацією 2К х 4.
Отже, щоб синтезувати ПЗП об’ємом 8КБ (8К х 4) на основі мікросхеми з організацією 2К х 4, адресний простір необхідно адресувати для чотирьох банківпам’яті (нарощення об’єму), в яких є по одній мікросхемі.
4. Синтез схеми дешифратора адрес для блоку пам’яті
При каскадуванні мікросхем виникає потреба визначати – до якої саме з мікросхем іде звертання. Для адресного розподілу використовують адресні дешифратори, число виходів яких рівне L числу мікросхем.
Синтез схеми адресного дешифратора складається з послідовних етапів:
табличного задання початкової та кінцевої адреси для заданого блоку пам’яті;
представлення логічних виразів у ДДНФ або ДКНФ на основі таблиці;
побудова комбінаційної схеми адресного дешифратора на основі логічного виразу.
На основі таблиці 4 запишу логічний вираз у вигляді ДКНФ:
СS0=(
);
СS1=(
);
СS2=(
);
СS3=(
);
На рисунку 4.1 представлена комбінаційна схема реалізації адресного дешифратора.
Рис.
4.1 Схема реалізації адресного дешифратора
Аналіз результатів та висновки
При виконанні даної графічно-розрахункової роботи я ознайомилась з організацією ПЗП, набула практичних навичок у реалізації блоків ПЗП за допомогою даних елементів із заданою структурою для мікропроцесора КР580ВМ80.
Я спроектувала блок ПЗП розміром 8Кб на основі мікросхеми К573РФ23 з організацією 2К х 4.
Область адресного простору, у якому даний блок буде працювати:
АП = 0000h=0000 0000 0000 0000; АК = 1FFFh=0001 1111 1111 1111.
Синтезовано дешифратор адрес, який має чотири виходи і три входи.
Приведена принципова електрична схема заданого блоку пам’яті.
Перелік умовних позначень
МПС – мікропроцесорна система
ОЗП – оперативно запам’ятовуючий пристрій
ПЗП – постійно запам’ятовуючий пристрій
ЗП – запам’ятовуючий пристрій
ВІС – велика інтегральна мікросхема
ПА – початкова адреса
КА – кінцева адреса
ДДНФ – досконала диз’юнктивна нормальна форма
ДКНФ – досконала кон’юнктивна нормальна форма