2.3 Мотивування

Назва теорії

Обґрунтування можливості використання теорії

Приклади реалізації

1.Ієрархія потреб по Маслоу

В даний час метод задоволення потреб Маслоу може бути успішно застосований на підприємствах і в організаціях України незалежно від форм власності. Він може бути використаний як при розробці посадових інструкцій, так і при розробці положень про преміювання працівників підприємства.

Знаючи сутність цієї теорії, можна передбачити, що, створивши на підприємстві умови для задоволення працівниками потреб у реалізації їхніх здібностей і потенціалу, у суспільному визнанні значущості їхніх успіхів, можна створити сприятливий соціально-психологічний клімат, знизити плинність кадрів, сформувати «фірмовий патріотизм».

2. Теорія потреб Макклелланда

Дана теорія може використовуватися для працівників трьох груп потреб вищих рівнів:

– причетності (співучасті);

– успіху (досягнення);

– влади.

Люди з потребою влади частіше всього проявляють себе як відверті й енергійні люди, не бояться конфронтації і прагнуть відстоювати початкові позиції. Часто хороші оратори і вимагають до себе підвищеної уваги з боку інших. Управління дуже часто залучає людей з потребою влади, оскільки воно дає багато можливостей виявити і реалізувати її.

Люди з потребою влади-це не обов'язково рвуться до влади кар'єристи в негативному і найчастіше уживаному значенні цих слів.

3. Двофакторна теорія Герцберга

Двофакторна теорія Ф. Герцберга ґрунтується на мотивах праці, які пов'язані із задоволеністю або незадоволеністю роботою. Фактори, що впливають на усунення незадоволеності, Герцберг назвав гігієнічними (заробітна плата, винагорода, умови праці та ін.), а фактори, що впливають на задоволеність, – мотиваторами, пов'язаними з роботою (творче зростання, успіх, просування по службі і так далі).

Розподіл умов праці на гігієнічні і мотиваційні фактори виправдовується саме в успішних західних компаніях, а на українських підприємствах – ні, особливо в умовах фінансово-економічної кризи. Наприклад, заробітна плата для українського робітника виступає чи не найважливішим мотивуючим фактором. І це стосується не лише заробітної плати. Взагалі, зважаючи на менталітет українського народу, гігієнічні фактори частіше є мотивуючими, а мотивуючи – гігієнічними. Так, добрі міжособистісні стосунки з керівництвом, колегами, підлеглими мотивують працівників більше ніж, наприклад, високий рівень відповідальності за виконувану роботу.

4. Теорія очікувань

Ця теорія розглядає залежність поведінки людей від таких обставин: чому людина віддає перевагу; що й скільки вона б хотіла отримати в результаті своїх зусиль; яких саме вона готова докласти зусиль заради цього.

Теорія очікувань відкриває широкі можливості для менеджерів, які прагнуть посилити мотивацію своїх підлеглих. З теорії випливає, що очікування у людей є індивідуальними. Отже їх треба вивчати не менш досконально, ніж склад потреб.

5. Теорія справедливості

Основна ідея теорії справедливості полягає в тому, що в процесі роботи людина постійно порівнює те, як були оцінені її дії чи заслуги, з тим, як були оцінені дії та заслуги інших. І на основі цього порівняння залежно від того, задоволена вона такою оцінкою чи ні, людина в подальшому змінює свою поведінку.

Для успішного управління працівниками менеджери повинні не лише намагатись створити атмосферу справедливості, але й знати, що про це думають їхні підлеглі. Тому періодично слід проводити анкетування з метою оцінки щодо справедливості винагороди працівникам підприємства.

6. Модель Портера-Лоулера

Звісно ця теорія притаманна підприємству, так як при її розробці вчені покладалися на теорію очікувань та теорію справедливості.

По-перше, результати, досягнуті працівником, залежать від витрачених зусиль, здібностей працівника і його навиків, усвідомлення працівником своєї ролі в процесі праці; по-друге, рівень зусиль, що витрачаються, залежить від цінності винагороди, від віри працівника в те, що існує міцний зв'язок між витратами зусиль і можливою винагородою; по-третє, досягнуті результати можуть спричинити внутрішню винагороду (відчуття задоволення, самоповага) і зовнішню винагороду (похвала керівника, премія, службове зростання);