
- •Визначення предмету історії психології
- •Основні принципи побудови історико-наукового знання
- •Науково-категоріальний аналіз наукового психологічного пізнання
- •4. Періодизація історії психології
- •5.Зародження психологічної думки в Древній Індії
- •6. Зародження психологічної думки в Древноьому Китаї
- •7. Вчення про душу в античній психології
- •9. Розвиток психологічних ідей в арабоязичній науці ( Ібн Сіна, Ібн-Рошд, Ібн-аль-Хайсам та ін.)
- •10. Схоластичні системи в Євопі: аверроїзм і томізм Аквінського
- •Номіналізм Бекона
- •12. Психологія в епоху італійського Відродження
- •13. Емпіричний напрямок в іспанскій психології
- •14. Вплив філософії на психологію
- •15.Проблема співвідношення душі і тіла і механіцизм Декарта
- •16.Становлення асоціативної психології ( Дж. Берклі, д. Гартлі, т. Гоббс, Дж. Локк та ін.)
- •17.Становлення емпіричної французької психології (в. Кондильяк, ж. Ламетрі, к. Гельвецій та ін.)
- •18.Німецька емпірична психологія і. Ф. Гербарта
- •19.Розвиток асоціативної психології в Англії: т. Браун, Дж. Мілль, Дж. Ст. Мілль, а. Бен, г. Спенсер.
- •20.Вплив фізіології на розвиток психології: дослідження функцій мозку і нервової системи (м. Холл, п. Флоранс, п. Брока, г. Фрітш)
- •21.Специфічна енергія органів чуття. Психофізична позиція й.Мюллера. Виникнення Берлінськоо фізичного центру.
- •22.Аналіз витоків експериментальної психології в Європі. Німеччина як передова наукова країна
- •23.Психофізіологія органів чуття та образ світу у вченні Гельмгольца.
- •24.Виникнення психофізики та психометрії(е.Вебер, т.Фехнер,ф.Дондерс, з.Екснер)
- •25.Нова психологія Вундта як результат лабораторних досліджень в Гейдельбергському та Лепцизькому університетах.
- •26.Дослідження досвіду свідомості в наукових проектах Вундта. Метод інтроспекції
- •27.Психофізичний паралелізм г.Ебінгауза та інтерференційна теорія забування г.Мюллера
- •28.Проблема інтенційних актів свідомості Брентано
- •29. Психологія функцій к.Штумпфа як протистояння психологічній позиції в.Вундта( все що знайшла по цьому Штумпфу)
- •30.Вюрцбургська школа психології о.Кюльпе, її досягнення і розходження з поглядами Вундта
- •31. Структуралізм е.Тітченера: зміст свідомого досвіду, інтроспекція, елементи свідомості.
- •32. Основні відмінності методу інтроспекції Тітченера від методу Вундта. «Помилка стимулу» Тітченера.
- •33. Інноваційні погляди Тітченера на роль жінки в психології.
- •35. Еволюційні ідеї ч.Дарвіна та їх вплив на розвиток функціоналізму в психології.
- •36. Питання диференціальної психології ф.Гальтона як передумова виникнення функціоналізму в психології.
- •37. Соціальний дарвінізм г. Спенсера та його синтетична філософія.
- •38. Основні положення функціональної психології у.Джеймса. Цінність прагматизму для психології.
- •39. Чиказька школа як офіційне визнання функціональної психології (Дж.Дьюі, Дж.Енджел, г.Керр та ін.)
- •40. Динамічна психологія р.Вудвортса як один з напрямків функціоналізму.
- •41.Економічна ситуація та прикладна психологія у Штатах.
- •42. Становлення і розвиток соціальної психології.
- •43. Французька соціологічна школа е. Дюркгейма
- •44. Психологія колективних уявлень Леві-Брюля
- •45. Соціальний атом та психодрама Морено
- •46.Становлення і розвиток дитячої психології.
- •47. Операціональна теорія інтелекту ж. Піаже
- •48. Вчення а.Валлона про розвиток дитини.
- •49.Становлення та розвиток диференціальної та клінічної психології.
- •50.Предмет біхевіоризму та його методи у вченні ….
- •51. Аналіз умов виникнення необіхевіористських напрямків в психології в контексті теорії протистояння біхевіоризму в. Мак - Дугалла.
- •52. Гіпотетико-дедуктивна теорія к. Халла
- •54. Операціоналізм е.Гатрі в біхевіоризмі.
- •55. Радикальний біхевіоризм б.Скінера.
- •56. Теорія соціально-когнітивного научіння Дж.Роттера та а.Бандури.
- •Гештальтпсихологія як прогресивний напрямок розвитку німецької психології. Вплив феноменології на виникнення гештальтпсихології.
- •Становлення і розвиток гештальтпсихології м.Вертхеймера, к.Коффкі, в.Келера.
- •59. Проблема особистості в гештальтпсихології та теорія поля к.Левіна.
- •60. Умови виникнення психоаналізу з.Фрейда. Механіцизм і детермінізм фрейдовської системи психічного
- •64. Неофрейдизм: аналітична теорія Юнга, соціокультурна теорія Хорні, індивідуальна психологія Адлера.
- •68. Відкриття першого московського психологічного інституту під керівництвом Челпанова та Корнілова.
- •69. Культурно-історичної концепції л. С. Виготського
- •70. Внесок Леонтьева у розвиток радянської психології
- •71.Філософсько-психологічна концепція (с. Л. Рубінштейн)
- •72. Антропологічна теорія б.Г.Ананьєва
- •73. Розвиток галузей радянської психології
- •2. Стан психологічного знання в Росії на початку XX століття
- •4. Розвиток радянської психотехніки
- •5. Розвиток радянської педології
- •6. Розвиток психоаналізу в Росії
- •7. Трагедія прикладної психології в Росії в 30-і роки
15.Проблема співвідношення душі і тіла і механіцизм Декарта
Декарт народився у Франції 1596 року - помер 1650 року - французький філософ, фізик, фізіолог, математик, основоположник аналітичної геометрії.
Мабуть, найбільшим внеском Декарта в становлення сучасної науки є його спроба розв'язати одне із найбільш заплутаних філософських і психологічних проблем — проблему співвідношення душі, й тіла.
За часів Декарта загальноприйнятої була думка, за якою взаємодія душі, й тіла носить односпрямований характер: тобто душа, розум можуть впливати на тіло, однак зворотний вплив незначний. Сучасні історики пропонують для роз'яснення цих поглядів таку аналогію: взаємовідносини душі, й тіла подібні взаємовідносинам між лялькою і лялькарем, де лялькар — це душа, а лялька — тіло.
З його погляду Декарта, душа і тіло мають різну природу. Однак він істотно відходить від колишньої традиції у трактуванні їх співвідношення. На його думку, не лише душа впливає на тіло, а й тіло здатне істотно впливати на стан душі. А це вже не односпрямований вплив, а обопільна взаємодія. Така ідея для XVII ст. мала ряд важливих наслідків як для філософії, так і для розвитку науки.
У середньовіччі, наприклад, вважали, що душа відповідальна не лише за процеси мислення та здоровий глузд, але й сприйняття, рух і репродуктивну діяльність. Декарт відкинув ці уявлення. Душа, з його погляду, має одну-єдину функцію — мислення. Решта функції носять тілесний характер.
Декарт, розглядаючи проблему співвідношення душі й тіла, зосередив увагу на проблемі так званого психофізичного дуалізму. Таким чином він відкинув спекулятивні теологічні міркування про душу і заклав основи наукового підходу до даної проблеми.
Тіло і душа — це дві самостійні субстанції. Матерія, тілесна субстанція характеризується насамперед довжиною (вона завжди займає деяке місце у просторі) і підпорядковується законам механіки. Душа і розум немають ні довжини, ні якоїсь фізичної субстанції. Особливо революційний характеру має ідея Декарта про те, що незважаючи на всі розходження душі й тіла між ними все-таки можлива взаємодія: душа впливає на тіло, а тіло впливає на душу.
Також він наголошує на значенні шишкоподібної залози, що виступає тією частиною мозку, в які душа безпосередньо проявляє свої функції. Свій філософський дуалізм декарт конкретизує в ідеї психофізіологічної взаємодії. Душа діє на залозу, яка приводить у рух тіло. Залоза зі свого боку впливає на душу. Душа, бажаючи чогось примушує маленьку залозу, з якою вона безпосередньо пов’язана, рухатися так, як це необхідно для того, щоб викликати дію, яка б відповідала цьому бажанню.
16.Становлення асоціативної психології ( Дж. Берклі, д. Гартлі, т. Гоббс, Дж. Локк та ін.)
Дж. Беркли (1685 - 1753) йшов від сенсуалізму до суб'єктивного ідеалізму. Розробив теорію зорового сприйняття простору - "Досвід нової теорії зору" (1709), згідно з якою зорове сприйняття є комбінація зорових і відчутних відчуттів від руху очних м'язів. Казав про зір як про мову дотику - підкреслював його знаковий характер.
Д. Гартлі (1705 - 1757) у праці "Про людину, його будову, його обов'язки і його сподіваннях" (1749) розвинув вчення про психіку як природний початок. Він виділив три основних найпростіших елемента душевного життя: відчуття, ідеації (ідеї відчуттів, або повторення відчуттів без предметів), аффекціі - задоволення / незадоволення. З цих елементів за допомогою механізму асоціації будується душевна життя. В основі цього механізму лежать вібрації - фізіологічні процеси, що відбуваються у речовині нервів і мозку під впливом зовнішніх впливів. Вони розрізняються за ступенем, родом, місцем і напрямком. Асоціації можуть бути одночасними або послідовними. Розуміння слів - це утворення асоціації між словом і значенням, воно встановлюється в дитинстві з досвіду. Мислення, як процессу, в системі Гартлі немає. Істини пасивно відображаються свідомістю на основі механізму асоціацій, нові думки - комбінації або розклад старих ідей. Пам'ять - це відтворення відчуттів по асоціації в тому порядку і відношенні, в якому вони були отримані. Якщо цей порядок порушується, ми маємо справу вже з уявою. Відтворення відбувається об'єктивно без участі суб'єкта. Пристрасті розглядаються як рушійна сила поведінки. Досягаючи певного порогу вони можуть іменуватися бажаннями чи відрази. Усі психічні явища виводяться із зовнішніх вражень.
Локк (1632 - 1704) - англійський філософ, педагог, лікар; вперше ввів термін "асоціація ідей". Асоціація для нього - з'єднання неспоріднених ідей (наприклад, симпатії і антипатії). Такий зв'язок набувається в силу виховання і звички, а руйнується з плином часу. Асоціація ідей - механізм працює в нашій свідомості без нашої активної участі, що полягає у зв'язку ідей у свідомості з об'єктами. За допомогою цього механізму утворюються зв'язки в силу об'єктивних умов (забобони).