
- •1. Поняття світогляду, , структура.
- •66 Функції філософії
- •7 Філософія ведизму
- •7 Ортодоксальні школи індійської філософії
- •9Неортодоксальні школи індійської філософії
- •10 Філософія буддизму
- •11 Вчення про Інь та Ян
- •12 Конфуціанство
- •15Натурфілософія мілетської школи. «логос» геракліта
- •16Геракліт ефейський
- •Філософія Геракліта
- •17 Піфагор і піфагорійці.
- •18 Вчення про буття та пізнання елеатів
- •19Апорії Зенона
- •1 . Ахіллес і черепаха .
- •2 . Дихотомія
- •3 . Летить стріла
- •20 Левкіп-Демокріт
- •21Класична грецька філософія Сократ[
- •Платон[
- •Аристотель[
- •22Філософія софістів Софістика та натурфілософія[ред. • ред. Код]
- •Особливості світогляду софістів[ред. • ред. Код]
- •23 Сократ
- •24Вчення Платона про «ідеї»
- •25Вчення Платона про державу: негативні форми правління. Платон намагається протиставити утопічне бачення державного устрою всім негативним формам державної влади
- •26. Філософські погляди Аристотеля.
- •27Культура елліністичної епохи
- •Культура Давнього Риму
- •28Епікуреїзм
- •29 Стоїцизм
- •30Скептицизм
- •Розвиток скептицизму[ред. • ред. Код]
- •31 Неоплатонізм
- •34Тертуліан
- •36Ареопагіт
- •37Августин Блаженний
- •39 Філософія схоластики
- •40Іоанн Скот Еріугена. Вчення про чотири природи
- •42Ансельм Кентерберійський
- •43Філософія Фоми Аквінського
- •44Номіналістична філософія Вільяма Оккама. «Бритва Оккама»
- •45Беккон (ыдоли розуму)
- •46 Беккон(ындуктивний метод)
- •49 Спіноза
- •50 Берклі
- •52 Класичнап німецька філософія
- •53 Кант
- •55 Шеллінг
- •56 Гегель
- •57 Шопенгауер
- •58Кєргергор
- •Філософія досократиків
10 Філософія буддизму
Філософія буддизму була породжена самим духом Древньої Індії, у якій на той час, зложилася найбільш багата світова культура пошуку «істини» - пошуку духовного звільнення, просвітління. Культура ця сторіччями створювалася лісовими пустельниками, йогинами й аскетами, що практикували різні методи медитації й шукали способів знайти істину. У число цих пустельників протягом семи років входив і Будда. У філософії буддизму втілився його духовний досвід переживання істини
Традиційно, філософіяя буддизмуу беере свійій відлік із проповідіі Буддии про «чотир шляхетні істини», які відкрилися він у стані просвітління. Теми істин: 1) про страждання; 2) причині страждання; 3) про усунення причини страждання; 4) про шляху, що веде до припинення страждань
Відповідно до першої істини, все існування людини є страждання, незадоволеність, розчарування. Навіть щасливі моменти його життя в остаточному підсумку приводять до страждання, оскільки вони пов'язані з «роз'єднанням із приємним». Хоча страждання універсально, воно не є споконвічним і неминучим станом людини, оскільки має свою причину — бажання володіти чим або або спрагу задоволень, — яка лежить в основі прихильності людей до існування в цьому світі. Така друга шляхетна істина
Песимізм перших двох шляхетних істин переборюється завдяки наступної двом. Третя істина говорить, що причина страждання, оскільки вона породжена самою людиною, подвластна його волі й може бути їм же й усунута — щоб покласти кінець стражданням і розчаруванням, треба припинити випробовувати бажання
Про те, як досягти цього, говорить четверта істина, що вказує восьмеричний шляхетний шлях: «Цей благий восьмеричний шлях такий: правильні погляди, правильні наміри, правильна мова, правильні дії, правильний спосіб життя, правильні зусилля, правильне усвідомлення й правильне зосередження».
Таким чином, восьмеричний шлях включає три основніі тридцятилітні: культуру поводження (правильні думка, слово, дія), культуру медитації (правильні усвідомлення й зосередження) і культуру мудрості (правильні погляди).
Культура поводження — це п'ять (або десять) основних заповідей: не вбий, не бери чужого, не бреши, не пияч, не прелюбодействуй; а також чесноти щедрості, доброзвичайності, смиренності, очищення й т. п.
Культура медитації — це система вправ, що ведуть до досягнення внутрішнього умиротворення, отстраненности від миру й приборканню страстей. Культура мудрості — знання чотирьох шляхетних істин
Із всіх чотирьох шляхетних істин саме восьмеричний шляхетний шлях становить філософію буддизму. Будда не просто говорить про можливість звільнення, але й указує шлях, випливаючи якому кожна людина власними силами, без допомоги Будди, здатний досягти волі й сам стати буддою. Все це дуже відрізняється від інших відомих религий — жодне релігійне навчання не визнає, що людина може своїми зусиллями зробити себе богоподібною істотою Уставши на цей шлях, можна прийти до вищої мети людини — виходу із круговороту перероджень (сансари), а виходить, до припинення страждань і досягненню стану звільнення — воно і є нірвана. Проходження тільки моральним заповідям приносить лише тимчасове полегшення
Чотири шляхетні істини багато в чому нагадують принципи лікування: історія хвороби, діагноз, визнання можливості видужання, рецепт лікування. Не випадково буддійські тексти порівнюють Будду із врачевателем, що зайнятий не загальними міркуваннями, а практичним лікуванням людей від духовних страждань. І своїх послідовників Будда призиває постійно працювати над собою в ім'я порятунку, а не витрачати час на просторікування про предмети, яких вони не знають із власного досвіду. Він порівнює аматора відвернених розмов з дурнем, що замість того, щоб дозволити витягтися стрілу, що потрапила в нього, починає міркувати про те, ким вона була випущена, з якого матеріалу зроблена й т. п.
Іншими важливими положеннями навчання Будди є три характеристики буття (трилакшана): страждання (духкха), мінливість (анитья) і відсутність незмінної душі (анатман), а також вчення про взаємозалежне виникнення всіх речей (пратитья самутпада).
У світі немає нічого вічного — усяке існування має початок і кінець, а раз так, то не може бути й незмінної душі. Людина складається з п'яти сукупностей, буквально «куп», елементів (скандх): тілесного (рупа), відчуттів (ведана), розпізнавання (санджня), кармических імпульсів (санскар) і свідомості (виджняна). Після смерті більша частина скандх руйнується