25.Корпоративна культура та її функції.

Корпорати́вна культу́ра - це система цінностей та переконань, які розділяє кожен працівник фірми та передбачає його поведінку, обумовлює характер життєдіяльності організації. Корпоративна культура — це також спосіб і засіб створення організації, яка самостійно розвивається.

Мета корпоративної культури — забезпечення високої дохідності фірми за рахунок максимізації ефективності виробничого менеджменту та якісного поліпшення діяльності підприємства в цілому за допомогою:

• удосконалення управління людськими ресурсами для забезпечення лояльності співробітників до керівництва і прийнятих ним рішень;

• виховання у працівників ставлення до підприємства як до свого дому;

• розвитку здатності і в ділових, і в особистих стосунках спиратися на встановлені норми поведінки, вирішувати будь-які проблеми без конфліктів.

Складові корпоративної культури:

1. Мова спілкування та система комунікацій (використання усної, письмової та невербальної комунікації, а також жестів та міміки).

2. Усвідомлення своєї ролі в організації . Одним культурам імпонує приховування співробітником своїх внутрішніх намірів, а інші — навпаки сприяють їх зовнішньому прояву. Одні компанії налаштовані на співпрацю, а інші — на індивідуальне самовираження.

3. Зовнішній вигляд працівників, тобто охайність, наявність спеціального одягу, уніформи.

4. Дотримання розпорядку дня.

5. Організація харчування, тобто тривалість та періодичність харчування, наявність однієї їдальні для всіх працівників чи розмежування їх для керуючого та рядового персоналу.

6. Відносини в колективі та з клієнтами (у тому числі різними за статтю, віком, релігією, статусом в суспільстві, шляхи вирішення конфліктів).

7. Норми та цінності організації.

8. Мотивування та трудова етика (відповідальність за виконану роботу, якість роботи, оцінка роботи та винагорода за неї, просування по кар'єрних сходах).

9. Віра (віра в успіх, допомогу, підтримку, справедливість, власні сили).

10. Символіка в організації — ритуали, лозунги, організаційні табу..

26.Керівництво процесом реалізації стратегії.

Лідерство (керівництво) - це здатність керівника впливати на працівників організації з метою забезпечення впровадження стратегії. Керівництво полягає в переконанні, мотивації і зміні організаційної культури.

Виконання накреслених дій є найскладнішою стадією в будь-якому процесі. Ключова роль тут належить керівництву організації, що повинне ясно бачити, в якому напрямку буде розвиватися організація. При цьому найважливіше завдання керівництва не тільки знати, що і як змінювати, але і постаратися провести необхідні зміни так, щоб кількість конфліктів, що виникають у зв'язку з опором упровадженню стратегії, була мінімальною.

Але звичайно ця ситуація в організації така, що менеджери, які беруть участь у реалізації стратегії здійснюють керівництво різними способами. Наприклад, вони можуть відіграти активну або неключову роль, делегувати повноваження різною мірою, цікавитися всіма деталями виконання стратегії або інструктувати підлеглих, брати на себе ту чи іншу частку ризику і т. ін. Практика ж багатьох фірм, що домоглися успіху в реалізації своїх стратегій, показує, що ці фірми мали динамічне й ефективне керівництво. Менеджер зі стратегії брав на себе лідерство, виконуючи велику кількість завдань від адміністрування та розподілу ресурсів і до навчання інших працівників та одержання бажаного результату. Між менеджером і лідером є певні відмінності. Якщо менеджер направляє роботу підлеглих і будує свою взаємодію з ними на основі певних нормативних документів, фактів і в рамках сформульованих цілей, то лідер надихає і вселяє ентузіазм, і будує свої відносини з працівниками на довірі і партнерстві. Ефективний менеджер аж ніяк не завжди ефективний лідер. До основних рис ефективного лідера відносять: бачення, гнучкість, довіру, комунікабельність.