4.Основні закони логіки. Ст..86. Самостійна робота № 1

1.Розкрийте поняття про модальне висловлюваня, значіть його види.

Модальне висловлювання встановлює тип зв'язку між суб'єктом та предикатом і уточнює його онтологічний або логічний статус. Тип зв'язку визначають за допомогою слів, котрі входять у структуру висловлювання. Ці слова називаються модальністю або модальним оператором.

Модальність (лат. modus - міра, спосіб) - властивість висловлювання, що визначає характер об'єктивних відношень між предметами та явищами, про які йдеться у висловлюванні. Це додаткові слова, котрі входять у структуру висловлювань і надають їм нового смислу. До таких слів належать: "необхідно"; "можливо"; "дійсно"; "випадково"; "дозволено"; "заборонено"; "знає"; "вірує"; "добре"; "погано" та ін.

Залежно від того, яка модальність надає висловлюванню новий смисл і дає оцінку тому, що стверджується або заперечується, розрізняють типи модальностей:

- алетичні: необхідно; можливо; дійсно; випадково ("Необхідно берегти природу"; "Можливо, в особи Н. є здібності до малювання"; "Дійсно, у світі все змінюється"; "Він зустрів друга на вулиці випадково");

- деонтичні: обов'язково; дозволено; заборонено ("Всі громадяни України повинні обов'язково дотримуватися Закону в своїх діях"; "Підсудному дозволено мати адвоката"; "Студентам заборонено розмовляти по мобільному на лекціях і практичних заняттях");

- епістемічні: знає; вважає; сумнівається; відомо; невідомо; переконаний ("Олег знає, де знаходиться місто Канберра"; "Ігор вважає, що існує життя після смерті"; "Н. сумнівається, що політик 3. виконає свої передвиборчі обіцянки"; "Особі К. відомо, хто скоїв цей злочин");

- часові: було; є; буде. ("Учора була повінь", "Завтра буде гарна погода").

Крім названих, виокремлюють інші види модальностей. Модальні висловлювання є об'єктом дослідження сучасної модальної логіки

2.Здійсніть логічний аналіз питань та відповідей. Види запитань

На сучасному етапі процесу пізнання об'єктивного світу виокремлюють такі види запитань:

- уточнювальні та доповнювальні;

- прості й складні;

- проблемні;

- інформаційні запити.

Уточнювальне запитання ("чи - запитання") вимагає уточнення знання (інформації) стосовно певного об'єкта пізнання (його існування, властивостей, притаманних йому, тощо). Наприклад: "Чи насправді газета вперше виникла у Римі ще за часів Ю. Цезаря?"; "Чи справді інопланетяни існують?"; "Чи справді, на Марсі немає життя?". Уточнювальні запитання передбачають із множинності відповідей лише два варіанти - "так" або "ні".

Доповнювальне запитання ("що - запитання") вимагає отримання у відповіді додаткового знання (інформації) стосовно предмета міркувань: "Що змінюється швидше? Система права чи система законодавства?"; "Що студентові потрібно для доброго навчання?"

Просте запитання - запитання, до структури якого входить лише одне запитання (запитальне речення): "Коли був створений перший комп'ютер?"

Складне запитання. До його структури входять два та більше запитань (запитальних речення). Воно має логічну форму кон'юнкції (А л В)? Наприклад: "Чи справді сучасні комп'ютери обчислюють і проектують?") або диз'юнкції (А V В)? Наприклад: "Розум - це дар природи чи результат виховання?" (Гельвецій).

Відповідь:

Наприклад, формулюється запитання: "У якій частині світу розташована Бразилія?" Відповідь: "Бразилія розташована у південній Америці" (і); відповідь: "Бразилія розташована у північній Америці" (д:).

Залежно від варіативності запитань, відповіді поділяють на альтернативні та безальтернативні. Запитання: "Чи пішов Петро додому після вечірки з колегами?" передбачає альтернативну відповідь - "Петро пішов додому", "Петро не пішов додому", а запитання: "Чи е люди смертними істотами?" передбачає безальтернативну відповідь - "Так, люди є смертними істотами".

 Залежно від того, явно або неявно виражена інформація у відповіді на поставлене запитання, її поділяють на пряму та непряму. Пряма відповідь явно виражає інформацію ("Хто автор роману "Дон Кіхот"? - Сервантес). Непряма відповідь трактується в двох значеннях:

а) подвійне заперечення (неправильно, що автором роману "Дон Кіхот" не є Сервантес);

б) побічна відповідь, яка не дає змоги отримати саме ту відповідь на запитання, яку вимагав запитувач ("Хто є засновником науки логіки?" - "Давньогрецький філософ, який був учнем Платона і вчителем Александра Македонського").

Залежно від того, вичерпну або частково вичерпну інформацію містить відповідь на запитання, її поділяють на повну або неповну. Повна відповідь містить вичерпну інформацію на сформульоване запитання. На запитання "Які існують форми мислення?" повною буде відповідь - "Існують такі форми мислення: поняття, висловлювання, умовивід", а неповною - "Існують такі форми мислення: поняття й висловлювання".

3.Сформулюйте поняття про відповідь, визначить її види.

Відповідь - мовний вираз (слово, висловлювання), спричинений запитанням ("Як розмножуються гриби? - Спорами"); висловлювання, що відповідає на інформаційний запит ("З якої платформи відправляється потяг Київ - Львів? - - 3 другої платформи").

Види відповідей:

1. Залежно від варіативності запитань, відповіді поділяють на альтернативні та безальтернативні

2. Залежно від того, явно або неявно виражена інформація у відповіді на поставлене запитання, її поділяють на пряму та непряму.

3. Залежно від того, вичерпну або частково вичерпну інформацію містить відповідь на запитання, її поділяють на повну або неповну.