Вітамінні препарати

Вітамінами називають речовини, необхідні для життєдіяльності організму. Вони беруть участь у синтезі різних ферментів, що регулюють обмін речовин і функції різних органів.

Перший вітамін (тіамін) був виділений у чистому виді польським ученим К. Функом в 1911 р. Оскільки в молекулі тіаміну міститься аміногрупа, було запропоновано називати такі речовини «вітаміни», тобто «життєві аміни». Надалі з'ясувалося, що не всі вітаміни містять у своїй структурі аміногрупу, але назва «вітаміни» збереглося за всіма речовинами, що володіють вітамінною активністю. Слід зазначити, що ще в 1880 р. вітчизняний учений Н. И. Лунін експериментально довів необхідність для життєдіяльності організму особливих речовин, що втримуються в їжі. Таким чином, ідея про наявність у їжі вітамінів була висловлена задовго до відкриття К. Функа.

Потреба організму у вітамінах залежить від віку, стану організму, характеру трудової діяльності й інших умов. При вагітності, у жінок, що годують, при інтенсивній фізичній роботі, важких інфекційних захворюваннях потреба організму у вітамінах зростає. Вітаміни надходять в організм із рослинною й тваринною їжею. При повноцінному харчуванні й нормальній функції шлунково-кишкового тракту організм не потребує недоліку у вітамінах.

Якщо потреба у вітамінах не задовольняється, то виникають різні порушення функцій організму, характер яких залежить від специфіки вітаміну й ступеня його недостатності. При гіповітамінозах (зменшення кількості вітаміну) порушення функцій організму яскраво не проявляються, тоді як авітамінози (повна відсутність вітаміну) викликають важкі патологічні стани з небезпечними наслідками.

Для лікування й профілактики гіпо- і авітамінозів застосовують вітамінні препарати, які ділять, відповідно до класифікації вітамінів, на водорозчинні й жиророзчинні. Вітамінні препарати використовуються як замісна терапія, а також для лікування різних захворювань, симптоми яких подібні за ознаками гіпо- і авітамінозів.

Препарати водорозчинних вітамінів

До групи водорозчинних вітамінів відносяться вітамін B1 (тіамін), вітамін В₂ (рибофлавін), вітамін В₆ (піридоксин), вітамін РР (нікотинова кислота), вітамін В₁₂ (цианокобалмін), вітамін В_с (фолієва кислота), вітамін С (аскорбінова кислота), вітамін Р (рутин) і ін.

Тіамін (вітамін В1,) утримується в багатьох харчових продуктах, особливо багато його в зернах злаків, дріжджах, печінці, нирках й інших продуктах. В організмі тіамін перетворюється в кокарбоксилазу, що бере участь у вуглеводному обміні. Ці функції вітаміну В1, особливо важливі для скорочення серцевого й кістякового м'язів, а також функції нервової тканиIU

При недоліку вітаміну B1 порушується вуглеводний обмін й в організмі збільшується вміст молочної й пировиноградної кислот, які можуть викликати порушення функції серця й нервової системи (задишка, тахікардія, загальна слабість, головні болі, безсоння й ін.). У важких випадках недостатності вітаміну Bj розвивається захворювання бері-бері з характерними ознаками порушення нервової системи (паралічі), діяльності серця й шлунково-кишкових розладів.

Як лікарські препарати використовують тіаміну бромід,тіаміну хлорид і кокарбоксилазу. Їх призначають при захворюваннях нервової системи, хворобах серця, виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки й ін. При введенні в організм тіаміну можуть спостерігатися алергійні реакції й у рідких випадках — анафілактичний шок. Алергійні реакції частіше виникають при спільному введенні вітаміну B1 і вітаміну В12 (в одному шприці).

Рибофлавін (вітамін В₂) утримується в рослинному й тваринному продуктах харчування, особливо в молоці, м'ясі, яйцях, горосі, злаках. В організмі людини рибофлавін сприяє утворенню ферментів, що беруть участь в окислювально-відновних процесах. Він стимулює ріст і регенерацію тканин і необхідний для нормальної функції сітківки ока. Недолік вітаміну В₂ приводить до порушення зору, появі тріщин у куті рота й атрофії сосочків язика. У медичній практиці рибофлавін призначають при захворюваннях серцево-судинної системи (інфаркт міокарда, шок), шкірних захворюваннях (трофічні виразки, екзема й ін.) і захворюваннях очей. Побічні явища при лікуванні рибофлавіном практично не спостерігаються.

Кальцію пантотенат (вітамін В₅) міститься в багатьох продуктах (печінка, яєчний жовток, горох, дріжджі й ін.). В організмі бере участь у вуглеводному й жировому обміні. Входить до складу багатьох полівітамінних препаратів.

Піридоксин (вітамін В₆) утримується в продуктах харчування (м'ясо, яєчний жовток, дріжджі, бобові й зернові злаки й ін.), а також виробляється мікрофлорою кишечнику. В організмі вітамін В₆ бере участь в обміні амінокислот і жировому обміні. При недоліку вітаміну В6 порушується функція центральної нервової системи, виникають запальні поразки шкіри й слизуватих оболонок.

Як лікарський препарат піридоксин застосовують при токсикозах вагітності, для зменшення побічної дії деяких протитуберкульозних препаратів, при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки й інших захворювань. При лікуванні піридоксином можливі алергійні реакції.

Кислота нікотинова (вітамін РР, В₃) утримується в харчових продуктах (м'ясо, риба, хліб з борошна нижчих сортів, дріжджі й ін.). Крім нікотинової кислоти, властивостями вітаміну РР володіє нікотинамід. В організмі вітамін РР бере участь в утворенні ферментів, необхідних для окислювально-відновних процесів метаболізму різних хімічних речовин, включаючи багато лікарських препаратів. Відсутність у їжі вітаміну РР приводить до важкого захворювання - пелагри, при якому спостерігаються часті поноси (діарея), запалення слизуватих оболонок і шкіри (дерматит), ослаблення пам'яті (деменція) і порушення трофіки (дистрофія).

Крім вітамінної активності, нікотинова кислота викликає розширення дрібних судин, особливо помітне на шкірі обличчя й верхньої половини тулуба. Вітамін РР проявляє також стимулюючуа дію на еритропоез

Як лікарський препарат нікотинову кислоту використають при захворюваннях серцево-судинної системи, печінки, при гострих і хронічних отруєннях, виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки й інших захворювань. Нікотинова кислота може викликати побічні явища: почервоніння обличчя, почуття жару, кропивницю, запаморочення. Ці явища швидко проходять. Амід нікотинової кислоти, як правило, не викликає побічних явищ.

Цианокобаламін (вітамін В₁₂) утримується в м'ясі (особливо багато його в печінці). Потреба організму у вітаміні В₁₂ частково задовольняється за рахунок синтезу його мікрофлорою кишечнику. В організмі вітамін В₁₂ необхідний для нормальної продукції еритроцитів. При недостатності вітаміну В₁₂ виникає гіперхромна анемія. Вітамін В₁₂ проявляє також сприятливу дію на функції печінки й нервової системи й підсилює процеси регенерації в тканинах.

Кальцію пангамат (вітамін В₁₅). Бере участь у ліпідному обміні, підвищує засвоєння кисню, усуває явища гіпоксії. Застосовують у комплексному лікуванні атеросклерозу, захворювань серцево-судинної системи, легенів, печінки й інших органів.

Кислота фолієва (вітамін В_с) утримується у свіжих овочах (боби, шпинат, томати й ін.) і частково синтезується мікрофлорою кишечнику.

Фолієва кислота разом з вітаміном В,₂ стимулює еритропоез і бере участь у синтезі амінокислот, нуклеїнових кислот й в обміні холіну. Застосовують фолієвую кислоту при анеміях, лейкопеніях, хронічних гастроентериїтах і туберкульозі кишечнику.

Кислота аскорбінова (вітамін С) утримується в рослинних продуктах: овочах, фруктах, ягодах, плодах шипшини й ін. Фізіологічна роль вітаміну Із для організму людини величезна. Він регулює вуглеводний обмін, зміцнює стінки капілярів і зменшує їхня проникність, стимулює регенерацію тканин, бере участь у синтезі гормонів кори наднирок, сприяє знешкодженню отрут і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів.

Відсутність у їжі вітаміну Із приводить до важкого захворювання - цинги. Характерними ознаками цієї хвороби є поразка кровоносних судин, зниження згортання крові, кровоточивість ясен, крововиливу в шкіру й інші тканини, розхитування й випадання зубів, зниження стійкості організму до інфекцій.

З метою замісної терапії аскорбінову кислоту призначають при гіпо- і авітаминозах. Крім того, аскорбінова кислота використається в комплексному лікуванні багатьох захворювань. Її призначають усередину й парентерально. При тривалому застосуванні високих доз аскорбінової кислоти можливі порушення функцій бруньок, підшлункової залози й підвищення артеріального тиску.

Рутин - препарат, що володіє Р-вітамінною активністю. Утримується в листах рути пахучої й інших рослинах. Вітамін Р у сполученні з аскорбіновою кислотою зменшує проникність і ламкість капілярів. Вважають, що вітамін Р охороняє від окислювання аскорбінову кислоту. Препарати вітаміну Р (рутин, кверцетин й ін.) показані при підвищеній проникності судин (геморагічні діатези, алергійні захворювання й ін.).

До вітаміноподібних речовин, розчинних у воді, можна віднести метилметіонінсульфонія хлорид (вітамін U). Останній утримується в значній кількості в томатах, капусті, селері. Вітамін U застосовують при виразковій хворобі шлунка, гастритах, виразкових колітах. Думають, що вітамін U є донором метальних груп, необхідних для регенеративних процесів в організмі. Стимулює загоєння виразок слизової оболонки ШКТ.

Тіаміну бромід (Thiamini brornidum)

Призначають усередину по 0,003-0,01 г 1-3 рази в день, внутрім язево по 0,5-1 мл 3 % або 6 % розчину 1 раз у добу.

Форми випуску: таблетки й драже по 0,00258 г; 0,00645 й 0,0129 г; ампули по 1 мл 3 й 6 % розчину.

Зберігання: у захищеному від світла місці.

Кокарбоксилаза (Cocarboxylasum)

Уводять внутрім язево, під шкіру або внутрівенно по 0,05-0,1 г 1 раз у день.

Форми випуску: в ампулах по 0,05 г сухого препарату; до кожної ампули додається розчинник по 2 мл. Розчини готують перед уживанням.

Зберігання: при температурі не вище 5°С.

Рибофлавін (Riboflavinum)

Форми випуску: порошок, табетки й драже по 0,002; 0,005 й 0,01 г.

Зберігання: порошок — у добре укупорених банках жовтогарячого скла, таблетки — у захищеному від світла місці.

Пиридоксина гідрохлорид (Pyridoxini hydrochloridum)

Призначають усередину по 0,005-0,01-0,03 г 2-3 рази в день (не більше 0,1 м у добу); парентерально - по 3 мл 5 % розчину.

Форми випуску: порошок, таблетки по 0,002; 0,005 й 0,01 г ампули по 1 мл 1 й 5 % розчину.

Зберігання: порошок — у добре укупорених банках жовтогарячого скла, таблетки й ампули — у захищеному від світла місці.

Кислота нікотинова (Acidum nicotinicum)

Призначають усередину по 0,015-0,035 г у день; внутім язево- по 1 мл 1 % розчину 1 раз у день; внутрівенно - по 0,5 мл 1 % розчину. Вищі дози усередину: разова - 0,1 г, добова - 0,г; у вену: разова -0,1 г, добова - 0,3 г.

Форми випуску: порошок, драже по 0,015 мг таблетки по 0,05 г, ампули по 1 мл 1 % розчину.

Зберігання: список Б; у захищеному від світла місці.

Кислота фолієва (Acidum folicum)

Призначають усередину по 0,0005-0,001 г 2-4 рази в день. Форми випуску: порошок, таблетки по 0,001 г.

Зберігання: у добре укупоренной тарі, що охороняє від світла.

Цианокобаламін (Cyanocobalaminum)

Призначають парентерально по 1 мл 0,003-0,01 % розчину.

Форми випуску: ампули по 1 мл 0,003 %; 0,01; 0,02 й 0,05 % розчину.

Зберігання: у захищеному від світла місці.

Кислота аскорбінова (Acidum ascorbinicum)

Призначають усередину після їжі по 0,05-0,1 г у добу; у м'язи й внутрівенно вводять аскорбинат натрію по 1-3 мл 5 % розчину.

Форми випуску: порошок, драже по 0,05 г, таблетки по 0,05 й 0,1 г; ампули по 1 й 5 мл 5 % розчину.

Зберігання: у добре укупоренной тарі, у прохолодному, захищеному від світла місці.

Рутин (Rutinum)

Призначають усередину по 0,02-0,05 г 2-3 рази в день. Форми випуску: порошок, таблетки по 0,02 г. Зберігання: у добре укупореній тарі, що охороняє від дії світла.