Мета гормонотерапії

5. Препарати широко використовуються в ендокринології як засоби замісної терапії

6. Засоби патогенетичної терапії для лікування інфекційно-алергійних захворювань, а також захворювань кровотворної системи

7. В хірургії і реаніматології для боротьби з шоком

8. Лікування гормонозалежних пухлин

9. Діагностика ендокринних захворювань.

Класифікація гормональних препаратів

-за хімічною будовою

• білкової будови(препарати гормонів гіпофіза, пара щитовидної і підшлункової залози)

• похідні амінокислот(препарати щитовидної залози, мозкового шару наднирників)

• стероїдні сполуки(препарати статевих залоз, кори над нирок)

-за групою, в залежності від місця їх утворення в тій або іншій ендокринній залозі

Препарати гормонів гіпофіза й гіпоталамуса

Гіпофіз — це ендокринна залоза завбільшки з горошину, розташована в глибленні турецького сідла черепа, тобто в основі головного мозку. Розрізняють три частки гіпофіза: передню, середню й задню;кожна із часток виділяє в кров певні гормони. Передня частка гіпофіза виробляє ряд гормонів: соматотропний (гормон росту), адренокортикотропний, тиреотропний, гонадотропний. Їхнє виділення регулюється гіпоталамусом.

Гормон росту стимулює ріст організму, що має важливе значення в дитячому й підлітковому віці. При недостатній продукції цього гормону ріст і фізичний розвиток дитини затримуються, і він залишається на все життя людиною карликового росту. При надлишковій продукції гормону росту в дітей відзначається надмірний ріст, що досягає 240—250 см. У дорослих, коли ріст тіла вже припинився, наступає збільшення тільки окремих частин тіла: кісток, ступней, носа, язика й ін. Таке захворювання називається акромегалією. Гормон росту володіє також діабетогенною дією (сприяє розвитку цукрового діабету). У лікувальній практиці при гіпофизарній карликовості інших порушеннях розвитку організму використовують препарат гормону росту - соматотропін і його аналог соматрем.

З гіпоталамуса виділений і синтезований антагоніст соматотропного гормону соматостатин. Крім пригнічення секреції гормону росту, він гнітить також секрецію глюкагона. Синтетичний аналог соматостатина октреотид (сандостатин). Він діє більш тривало, ніж соматостатин. Ще більш тривалою дією володіє ланреотид (уводять внутрім язево 1 раз в 10-14 днів), що застосовують при акромегалії,

Адренокортпикотрапний гормон (АКТГ) стимулює продукцію гормонів кори наднирок — глюкокортикоїдів.

Кортикотропін (АКТГ) (Corticotropinim, ACTH)

Уводять внутрішньом язево по 10-20 ОД 3-4 рази у добу, у рідких випадках - внутрівенно крапельно. Розчини готують перед уживанням.

Форми випуску: герметично укупорені флакони, що містять 10-20-30 ОД кортикотропіна в порошку.

Зберігання: список Б; у захищеному від світла місці при температурі не вище 20°С.

Варто враховувати, що кортикотропін викликає утворення антитіл. Препарати АКТГ протипоказані при цукровому діабеті, гіпертонічнійї й виразковій хворобі

Препарат АКТГ (кортикотропін) використовується при функціональній недостатності кори наднирок. Препарат проявляє протизапальну, антиалергічну дію, імунодепресивну дію, викликає атрофію сполучної тканини. В наднирниках зменшує вміст вітаміну с і холестерину, впливає на вуглеводневий і білковий обмін.

Фармакокінетика; В кишечнику препарат руйнується протеолітичними ферментами, тому його вводять парантерально Препарат необхідно вводити вранці, так як при цьому він проявляє сильну фармакологічну дію , це пов язане з посиленням природного біоритму. Особливістю препарату є те, що він не пригнічує функцію кори наднирників,що характерно для застосування кортикостероїдів. Показання для його застосування збігаються з такими для глюкокортикоїдївнедостатня продукція АКТГ гіпофізом, стимуляція гормонів кори над нирок, лікування захворювань інфекційно-алергічного характеру.для діагностики функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарної системи

Побічні явища: підвищення АТ, набряки, безсоння, нестероїдний діабет,пагане загоєння ран.

Тиреотропний гормон стимулює продукцію гормонів щитовидної залози. Препарат тиротропін застосовують при недостатній функції щитовидної залози й для її діагностики.

Тиротропін (Thyrotropinum)

Призначають під шкіру або внутрішньом язево по 10 ОД у день.

Форми в ы п у с к а: у герметично укупоренних флаконах ємністю 5 або 10 мл по 10 ОД. До кожного флакона додається ампула с розчинником. Зберігання: у прохолодному темному місці при температурі не вище 5°С.

Синтезовано аналог гіпоталамічного гормону - рифатироін (протирелін), що стимулює вивільнення тиреотропного гормону гіпофізом. Використовують із діагностичною метою для з'ясування причин патології щитовидної залози (ураження гіпофіза або гіпоталамуса).

Гонадотропні гормони — фолікулостимулюючий, лютеінізуючий і лютеотропний (лактотропний) стимулюють функцію чоловічих і жіночих статевих залоз. Фолікулостимулюючий гормон стимулює в жінок дозрівання фолікулів у яєчниках, а в чоловіків - дозрівання сперматозоїдів (сперматогенез). Лютеінізуючий гормон у жінок сприяє утворенню жовтого тіла, а в чоловіків стимулює функцію кліток насінників, які виробляють чоловічі статеві гормони. Лютеотропний гормон підсилює гормональну функцію жовтого тіла й стимулює секрецію молока в післяпологовому періоді, тому його називають ще лактогенним гормоном.

Під час вагітності в плаценті утворяться речовини, дуже близькі по дії до гонадотропних гормонів гіпофіза. Ці речовини надходять у кров і виділяються із сечею у великій кількості, що дає можливість виготовляти спеціальні препарати: гонадотропін менопаузний і гонадотропін хоріонічний (із сечі вагітних жінок).

Лактотропный гормон— гормон гіпофіза — стимулює розвиток молочних залоз і лактацію. Препарат лактотропного гормону - лактин призначають для підвищення лактації в післяпологовому періоді.

Задня частка гіпофіза містить два гормони: вазопресин й окситоцин.

Вазопресин звужує судини, підвищує артеріальний тиск, підсилює скорочення гладких м'язів кишечнику й сечового міхура. Крім того, вазопресин значно підсилює зворотнє усмоктування води в канальцях нирок, тому його називають ще антидіуретичним гормоном (АДГ). При недостатнім синтезі АДГ різко зростає діурез (до 10—20 л на добу), хворі . випробовують безперервну спрагу. Таке захворювання називають нецукровим діабетом.

Створені також похідні вазопрессина з більш високою антидіуретичною активністю - десмопресин і переважно вазопресорним ефектом - фелипресин.

Окситоцин в малих дозах стимулює ритмічні скорочення мускулатури матки під час пологів і сприяє вигнанню плода, а в великих викликає спастичні скорочення. Найбільш чутлива до окситоцину вагітна матка чим більший термін вагітності чутливість матки збільшується. Окситоцин посилює секрецію молока, проявляє слабку антидіуретичну дію.Застосовують для стимуляції пологів при атонії матки, при гіпотонічних маткових кровотечах.

Як препарати використовують окситоцин, дезаміноокситоцин і пітуітрин (витяжка із задньої частки гіпофіза) для стимуляції пологової діяльності матки

Окситоцин (Oxytocinum)

Уводять внутрішньом язево або внутрівенно (крапельно) по 1-5 ОД. Форми випуску: ампули по 1 мл, що містять 5 ОД. Зберігання: список Б; у прохолодному, захищеному від світла місці

Пітуітрин для ін'єкцій (Pituitrinum pro injectionibus) містить гормони вазопресин та окситоцин Володіє окситоцидною, вазопресивною, антидіуретичною дією. Вводити породілям потрібно обережно, так як вазопресин ,що входить до його складу викликає спазм коронарних судин і інших судин, що призводить до порушення гемодинаміки. Застосовують для стимуляції пологової діяльності, гіпотонічні після пологові кровотечі, нічне нестримання сечі На відміну від окситоцину викликає підвищення АТ, і набряки.

Уводять під шкіру або внутрішньом язево по 0,5—1 мол (2,5—5 ОД). Вищі дози: разова — 10 ОД, добова — 20 ОД. Форми в ипуска: ампули по 1 мл, що містять по 5 ОД. Зберігання: список Б; у захищеному від світла місці при температурі 1-10°С.

При нецукровому діабеті призначають сухий пітуітрин (адіурекрин) у вигляді порошку інтраназально. При цьому вазопресин, що міститься в порошку, добре всмоктується слизуватою оболонкою носа й проявляє антидіуретичну дію.

Адіурекрин (Adiurecrinum).

Ліофілізований порошок; дія адиурекрина наступає через 15 - 20 хв послу введення й триває до 6 г, після закінчення яких прийом препарату можна повторювати.

Уводять розчин адіурекрина шляхом закапування в порожнину носа. Разова доза для дорослих становить 2 - 3 краплі (4 - 6 ОД). Процедуру повторюють 2-3 рази в день.

Добова доза не повинна перевищувати 10 краплі (20 ОД). Дітям призначають у менших дозах. Розчин можна закопувати в одну половину носа або по черзі в обидві половини.

Лікування тривале. Через місяць після його початку рекомендується зробити тижневу перерву, потім повторити курс. У ході лікування розчином адіурекрина можуть з'явитися легке подразнення слизуватої оболонки носа й порожнини рота, підвищення АТ

Форми випуску: у тюбиках-крапельницях по 1, 5 мл (по 5 тюбиків в упакуванні) або по 5 мл у флаконах із пластмасовою пробкою-піпеткою для краплинного дозування (1 мл розчину містить 20 ОД).

Зберігання: список Б. У прохолодному, захищеному від світла місці.