
- •«Фармакологія та медична рецептура»
- •Тема №1: Вступ. Лікарська рецептура. Загальна фармакологія.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •Рекомендована література:
- •Фармакокінетика лікарських речовин
- •Шляхи введення лікарських засобів в організм
- •Звільнення медикаменту з лікарської форми
- •Основні закономірності проникнення лікарських речовин через біологічні мембрани
- •Розподіл лікарських речовин в організмі
- •Фармакодинаміка лікарських речовин
- •Види (типи) дії лікарських речовин
- •За механізмом виникнення порушень є: ідіосинкразія і лікарська алергія.
- •Фактори, що впливають на дію лікарських речовин
- •Повторне введення лікарських речовин
- •Взаємодія лікарських речовин
- •Комбінована дія лікарських речовин
- •Дози лікарських речовин.
- •Антисептичні та дезінфекційні засоби
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Антисептичні та дезінфікуючі засоби
- •Антисептичні засоби
- •Хлорне вапно
- •Розчин Люголя
- •Дьоготь березовий
- •Метиленовий синій
- •Розчин аміаку
- •Тема №3: Хіміотерапевтичні засоби. Антибактеріальні препарати
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Антибіотики
- •Бета-лактамні антибіотики
- •Ампіцилін (Ampicillinum). Синоніми: Пентрексил
- •Канаміцину сульфат
- •Препарати, що всмоктуються в кишках:
- •Тема №3: Хіміотерапевтичні засоби. Окремі групи хіміотерапевтичних засобів
- •Кількість годин: 2
- •Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Протитуберкульозні засоби
- •Противірусні засоби
- •Протиглистні засоби
- •Тема №4: Лікарські засоби, які впливають на аферентну іннервацію: місцевоанестезувальні, в’яжучі, адсорбувальні, обволікальні, подразнювальні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Лікарські засоби, що діють переважно в ділянці закінчень чутливих нервів Місцевоанестезуючі засоби
- •Група складних ефірів
- •Група амідів
- •Тема №5: Лікарські засоби, які впливають на еферентну іннервацію Засоби, які впливають на функцію холінергічних синапсів
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що стимулюють холінорецептори
- •Тема №6: Лікарські засоби, які впливають на еферентну іннервацію Засоби, які впливають на функцію адренергічних синапсів
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що впливають на передачу збудження в адренергічних синапсах.
- •Адреноміметики непрямого типу дії (пресинаптичного).
- •Симпатолітики.
- •Адреноблокатори
- •Тема №7: Лікарські засоби, які впливають на центральну нервову систему Засоби для наркозу. Спирт етиловий. Снодійні та протиепілептичні засоби.
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •1. Засоби для наркозу
- •Засоби для інгаляційного наркозу
- •Засоби для неінгаляційного наркозу
- •Алкоголі.
- •Снодійні засоби
- •Снодійні засоби, похідні бензодіазепіна.
- •Протисудомні засоби
- •Тема №8: Лікарські засоби, які впливають на центральну нервову систему: Психотропні засоби. Аналептики.
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Стимулятори центральної нервової системи
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Оформіть рецепти відповідно до вимог діючого наказу моз України.
- •Засоби, що впливають на функції органів дихання
- •Відхаркувальні засоби
- •Фармокодинаміка
- •Секретомоторні засоби
- •Муколітичні засоби
- •Бронхолітичні засоби-
- •Механізм дії
- •Характеристика препаратів
- •Засоби, що застосовуються при набряку легень
- •Тема 10: Лікарські засоби, які впливають на серцево-судинну систему та функцію нирок.
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Механізм терапевтичної дії серцевих глікозидів (фармакодинаміка серцевих глікозидів)
- •Фармакологічні особливості серцевих глікозидів
- •Принципи призначення серцевих глікозидів
- •Токсична дія серцевих глікозидів
- •Міри допомоги при інтоксикації серцевими глікозидами
- •Протипоказання до застосування серцевих глікозидів
- •Неглікозидні (нестероїдні) синтетичні кардіотоніки
- •Засоби для зняття нападів стенокардії: Органічні нітрати
- •Засоби для запобігання нападів стенокардії:
- •Різні препарати
- •Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів)
- •Коронаророзширяючі засоби міотропної дії.
- •Засоби,що застосовують при інфаркті міокарда.
- •Класифікація антигіпертензивних засобів
- •Антиадренергічні засоби
- •Гангліоблокатори
- •Симпатолітики
- •Адреноблокатори
- •Засоби, що блокують бета-адренорецептори
- •Вазодилятатори
- •Спазмолітичні засоби
- •Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів)
- •Засоби, що впливають на ренін-ангіотензинову систему
- •Діуретики (сечогінні засоби)
- •Засоби, що використовують при тахіаритміях
- •Засоби, що блокують калієві канали (інгібітори реполяризації)
- •Бета-адреноблокатори
- •Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцієвих каналів)
- •Засоби, що застосовують при брадиаритміях
- •Сечогінні засоби (діуретики)
- •Калійвивідні «Петльові діуретики»
- •Калійзберігаючі діуретики
- •Засоби, що не впливають на секрецію калію. Осмотичні діуретики
- •Діуретики рослинного походження
- •Комбіновані засоби
- •Тема №11: Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травлення
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що впливають на функцію органів травлення
- •Засоби, що впливають на апетит
- •Засоби, що підвищують апетит.
- •Засоби, що гнітять апетит.
- •Засоби, що впливають на функцію шлунка
- •Засоби, що впливають на секреторну функцію шлунка
- •Засоби, що підсилюють секрецію шлункового соку.
- •Засоби, що гнітять секрецію шлункового соку.
- •Гастропротектори.
- •Засоби, що впливають на моторику шлунка
- •Блювотні й протиблювотні засоби
- •Блювотні засоби.
- •Протиблювотні засоби.
- •Засоби, що впливають на секреторну функцію підшлункової залози
- •Жовчогінні засоби
- •Гепатопротекторні засоби
- •Холелітичні засоби
- •Засоби, що підсилюють рухову функцію к и ш е ч н и к у
- •Проносні засоби
- •Засоби, що послабляють рухову функцію кишечника
- •Тема №12: Засоби, які впливають на систему крові.
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Стимулятори еритропоезу. (антианемічні засоби)
- •Антианемічні засоби, що використовуються при гіпохромних анеміях
- •Засоби, що стимулюють лейкопоез
- •Засоби, що застосовуються при порушенні згортання крові
- •Засоби, що підвищують згортання крові (гемостатики) коагулянти
- •Інгібітори фібриноліза (антифібринолітики)
- •Засоби, що підвищують агрегацію й адгезію тромбоцитів
- •Засоби, що знижують згортання крові (антитромботичні засоби) антикоагулянти
- •Антикоагулянти непрямої дії (пероральні антикоагулянти)
- •Фібринолітики (тромболітики)
- •Засоби, що перешкоджають агрегації тромбоцитів (антиагреганти)
- •Плазмозамінні розчини
- •Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Оформіть рецепти відповідно до вимог діючого наказу моз України
- •Засоби, що впливають переважно на процеси тканинного обміну гормональні й антигормональні препарати
- •Мета гормонотерапії
- •Класифікація гормональних препаратів
- •Препарати гормонів гіпофіза й гіпоталамуса
- •Препарати гормонів щитовидної залози і їхніх антагоністів
- •Препарати гормонів прищитоподібних залоз
- •Гормональні препарати підшлункової залози й синтетичні гІпоглікемічні засоби
- •Синтетичні (пероральні) гіпоглікемічні засоби.
- •Бігуаніди
- •Мінералокортикоіди.
- •Препарати статевих гормонів
- •Препарати жіночих статевих гормонів
- •Естрагенні препарати.
- •Гестагенні препарати.
- •Гормональні протизаплідні засоби.
- •Препарати чоловічих статевих гормонів
- •Анаболічні стероїди
- •Тема №14: Лікарські засоби, які впливають на процеси тканинного обміну Вітамінні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Вітамінні препарати
- •Препарати водорозчинних вітамінів
- •Препарати жиророзчинних вітамінів
- •Полівітамінні препарати
- •Тема №15: Протизапальні та протиалергійні засоби. Імунотропні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Саліцілати
Мета гормонотерапії
Препарати широко використовуються в ендокринології як засоби замісної терапії
Засоби патогенетичної терапії для лікування інфекційно-алергійних захворювань, а також захворювань кровотворної системи
В хірургії і реаніматології для боротьби з шоком
Лікування гормонозалежних пухлин
Діагностика ендокринних захворювань.
Класифікація гормональних препаратів
-за хімічною будовою
білкової будови(препарати гормонів гіпофіза, пара щитовидної і підшлункової залози)
похідні амінокислот(препарати щитовидної залози, мозкового шару наднирників)
стероїдні сполуки(препарати статевих залоз, кори над нирок)
-за групою, в залежності від місця їх утворення в тій або іншій ендокринній залозі
Препарати гормонів гіпофіза й гіпоталамуса
Гіпофіз — це ендокринна залоза завбільшки з горошину, розташована в глибленні турецького сідла черепа, тобто в основі головного мозку. Розрізняють три частки гіпофіза: передню, середню й задню;кожна із часток виділяє в кров певні гормони. Передня частка гіпофіза виробляє ряд гормонів: соматотропний (гормон росту), адренокортикотропний, тиреотропний, гонадотропний. Їхнє виділення регулюється гіпоталамусом.
Гормон росту стимулює ріст організму, що має важливе значення в дитячому й підлітковому віці. При недостатній продукції цього гормону ріст і фізичний розвиток дитини затримуються, і він залишається на все життя людиною карликового росту. При надлишковій продукції гормону росту в дітей відзначається надмірний ріст, що досягає 240—250 см. У дорослих, коли ріст тіла вже припинився, наступає збільшення тільки окремих частин тіла: кісток, ступней, носа, язика й ін. Таке захворювання називається акромегалією. Гормон росту володіє також діабетогенною дією (сприяє розвитку цукрового діабету). У лікувальній практиці при гіпофизарній карликовості інших порушеннях розвитку організму використовують препарат гормону росту - соматотропін і його аналог соматрем.
З гіпоталамуса виділений і синтезований антагоніст соматотропного гормону соматостатин. Крім пригнічення секреції гормону росту, він гнітить також секрецію глюкагона. Синтетичний аналог соматостатина октреотид (сандостатин). Він діє більш тривало, ніж соматостатин. Ще більш тривалою дією володіє ланреотид (уводять внутрім язево 1 раз в 10-14 днів), що застосовують при акромегалії,
Адренокортпикотрапний гормон (АКТГ) стимулює продукцію гормонів кори наднирок — глюкокортикоїдів.
Кортикотропін (АКТГ) (Corticotropinim, ACTH)
Уводять внутрішньом язево по 10-20 ОД 3-4 рази у добу, у рідких випадках - внутрівенно крапельно. Розчини готують перед уживанням.
Форми випуску: герметично укупорені флакони, що містять 10-20-30 ОД кортикотропіна в порошку.
Зберігання: список Б; у захищеному від світла місці при температурі не вище 20°С.
Варто враховувати, що кортикотропін викликає утворення антитіл. Препарати АКТГ протипоказані при цукровому діабеті, гіпертонічнійї й виразковій хворобі
Препарат АКТГ (кортикотропін) використовується при функціональній недостатності кори наднирок. Препарат проявляє протизапальну, антиалергічну дію, імунодепресивну дію, викликає атрофію сполучної тканини. В наднирниках зменшує вміст вітаміну с і холестерину, впливає на вуглеводневий і білковий обмін.
Фармакокінетика; В кишечнику препарат руйнується протеолітичними ферментами, тому його вводять парантерально Препарат необхідно вводити вранці, так як при цьому він проявляє сильну фармакологічну дію , це пов язане з посиленням природного біоритму. Особливістю препарату є те, що він не пригнічує функцію кори наднирників,що характерно для застосування кортикостероїдів. Показання для його застосування збігаються з такими для глюкокортикоїдївнедостатня продукція АКТГ гіпофізом, стимуляція гормонів кори над нирок, лікування захворювань інфекційно-алергічного характеру.для діагностики функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарної системи
Побічні явища: підвищення АТ, набряки, безсоння, нестероїдний діабет,пагане загоєння ран.
Тиреотропний гормон стимулює продукцію гормонів щитовидної залози. Препарат тиротропін застосовують при недостатній функції щитовидної залози й для її діагностики.
Тиротропін (Thyrotropinum)
Призначають під шкіру або внутрішньом язево по 10 ОД у день.
Форми в ы п у с к а: у герметично укупоренних флаконах ємністю 5 або 10 мл по 10 ОД. До кожного флакона додається ампула с розчинником. Зберігання: у прохолодному темному місці при температурі не вище 5°С.
Синтезовано аналог гіпоталамічного гормону - рифатироін (протирелін), що стимулює вивільнення тиреотропного гормону гіпофізом. Використовують із діагностичною метою для з'ясування причин патології щитовидної залози (ураження гіпофіза або гіпоталамуса).
Гонадотропні гормони — фолікулостимулюючий, лютеінізуючий і лютеотропний (лактотропний) стимулюють функцію чоловічих і жіночих статевих залоз. Фолікулостимулюючий гормон стимулює в жінок дозрівання фолікулів у яєчниках, а в чоловіків - дозрівання сперматозоїдів (сперматогенез). Лютеінізуючий гормон у жінок сприяє утворенню жовтого тіла, а в чоловіків стимулює функцію кліток насінників, які виробляють чоловічі статеві гормони. Лютеотропний гормон підсилює гормональну функцію жовтого тіла й стимулює секрецію молока в післяпологовому періоді, тому його називають ще лактогенним гормоном.
Під час вагітності в плаценті утворяться речовини, дуже близькі по дії до гонадотропних гормонів гіпофіза. Ці речовини надходять у кров і виділяються із сечею у великій кількості, що дає можливість виготовляти спеціальні препарати: гонадотропін менопаузний і гонадотропін хоріонічний (із сечі вагітних жінок).
Лактотропный гормон— гормон гіпофіза — стимулює розвиток молочних залоз і лактацію. Препарат лактотропного гормону - лактин призначають для підвищення лактації в післяпологовому періоді.
Задня частка гіпофіза містить два гормони: вазопресин й окситоцин.
Вазопресин звужує судини, підвищує артеріальний тиск, підсилює скорочення гладких м'язів кишечнику й сечового міхура. Крім того, вазопресин значно підсилює зворотнє усмоктування води в канальцях нирок, тому його називають ще антидіуретичним гормоном (АДГ). При недостатнім синтезі АДГ різко зростає діурез (до 10—20 л на добу), хворі . випробовують безперервну спрагу. Таке захворювання називають нецукровим діабетом.
Створені також похідні вазопрессина з більш високою антидіуретичною активністю - десмопресин і переважно вазопресорним ефектом - фелипресин.
Окситоцин в малих дозах стимулює ритмічні скорочення мускулатури матки під час пологів і сприяє вигнанню плода, а в великих викликає спастичні скорочення. Найбільш чутлива до окситоцину вагітна матка чим більший термін вагітності чутливість матки збільшується. Окситоцин посилює секрецію молока, проявляє слабку антидіуретичну дію.Застосовують для стимуляції пологів при атонії матки, при гіпотонічних маткових кровотечах.
Як препарати використовують окситоцин, дезаміноокситоцин і пітуітрин (витяжка із задньої частки гіпофіза) для стимуляції пологової діяльності матки
Окситоцин (Oxytocinum)
Уводять внутрішньом язево або внутрівенно (крапельно) по 1-5 ОД. Форми випуску: ампули по 1 мл, що містять 5 ОД. Зберігання: список Б; у прохолодному, захищеному від світла місці
Пітуітрин для ін'єкцій (Pituitrinum pro injectionibus) містить гормони вазопресин та окситоцин Володіє окситоцидною, вазопресивною, антидіуретичною дією. Вводити породілям потрібно обережно, так як вазопресин ,що входить до його складу викликає спазм коронарних судин і інших судин, що призводить до порушення гемодинаміки. Застосовують для стимуляції пологової діяльності, гіпотонічні після пологові кровотечі, нічне нестримання сечі На відміну від окситоцину викликає підвищення АТ, і набряки.
Уводять під шкіру або внутрішньом язево по 0,5—1 мол (2,5—5 ОД). Вищі дози: разова — 10 ОД, добова — 20 ОД. Форми в ипуска: ампули по 1 мл, що містять по 5 ОД. Зберігання: список Б; у захищеному від світла місці при температурі 1-10°С.
При нецукровому діабеті призначають сухий пітуітрин (адіурекрин) у вигляді порошку інтраназально. При цьому вазопресин, що міститься в порошку, добре всмоктується слизуватою оболонкою носа й проявляє антидіуретичну дію.
Адіурекрин (Adiurecrinum).
Ліофілізований порошок; дія адиурекрина наступає через 15 - 20 хв послу введення й триває до 6 г, після закінчення яких прийом препарату можна повторювати.
Уводять розчин адіурекрина шляхом закапування в порожнину носа. Разова доза для дорослих становить 2 - 3 краплі (4 - 6 ОД). Процедуру повторюють 2-3 рази в день.
Добова доза не повинна перевищувати 10 краплі (20 ОД). Дітям призначають у менших дозах. Розчин можна закопувати в одну половину носа або по черзі в обидві половини.
Лікування тривале. Через місяць після його початку рекомендується зробити тижневу перерву, потім повторити курс. У ході лікування розчином адіурекрина можуть з'явитися легке подразнення слизуватої оболонки носа й порожнини рота, підвищення АТ
Форми випуску: у тюбиках-крапельницях по 1, 5 мл (по 5 тюбиків в упакуванні) або по 5 мл у флаконах із пластмасовою пробкою-піпеткою для краплинного дозування (1 мл розчину містить 20 ОД).
Зберігання: список Б. У прохолодному, захищеному від світла місці.