Засоби, що підвищують згортання крові (гемостатики) коагулянти

Відповідно до класифікації, цю групу препаратів ділять на коагулянти прямої й непрямої дії, однак іноді їх ділять і по іншому принципі :

1) для місцевого застосування (тромбін, губка гемостатична, плівка фібрінна й ін. )

2) для системного застосування (фібриноген, вікасол).

ТРОМБІН (Trombinum; сухий порошок в амп. по 0, 1, що відповідає 125 од. активності; у флаконах по 10 мл) - коагулянт прямої дії для місцевого застосування. Будучи природним компонентом системи, згортання крові, викликає ефект in vitro й in vivo.

Перед використанням порошок розчиняють у фізрозчині. Звичайно порошок в ампулі являє собою суміш тромбопластина, кальцію й протромбіну.

Застосовують тільки місцево. Призначають хворим із кровотечами із дрібних судин і паренхіматозних органів (операції на печінці, нирках, легенів, мозку), кровотечами з ясен. Використають місцево у вигляді просоченої розчином тромбіну гемостатичної губки, або просто прикладаючи тампон, просочений розчином тромбіну.

Іноді, особливо в педіатрії, тромбін застосовують усередину (вміст ампули розчиняють в 50 мл хлориду натрію або 50 мл 5% розчину амбена, призначають по 1 столовій ложці 2-3 рази в день) при шлункових кровотечах або шляхом інгаляції при кровотечах з дихальних шляхів.

ФІБРИНОГЕН (Fibrinogenum; у флаконах по 1, 0 й 2, 0 сухої пористої маси) - використається для системного впливу. Одержують також із плазми крові донорів. По впливом тромбіну фібриноген перетворюється у фібрин, що сприяє утворенню тромбу.

Фібриноген використовують як засіб швидкої допомоги. Особливо ефективний він тоді, коли спостерігається його дефіцит при масивних кровотечах (відслоєння плаценти, у хірургічній, акушерській, гінекологічній й онкологічній практиці).

Призначають звичайно у вену, іноді місцево у вигляді плівки, що наносять на поверхню, що кровоточить. Перед застосуванням препарат розчиняють в 250 або 500 мл підігрітої води для ін'єкцій. Внутрівенно вводять крапельно або повільно струйно.

ВІКАСОЛ (Vicasolum; у таб, по 0, 015 й в амп. по 1 мл 1% розчину) непрямий коагулянт, синтетичний водорозчинний аналог вітаміну К, що активізує процес утворення фібриних тромбів. Позначають як вітамін К3. Фармакологічний ефект викликає не сам вікасол, а вітаміни, що утворяться з нього, К1 і К2, тому ефект розвивається через 12-24 годин, при внутрішньовенному введенні - через 30 хвилин, при внутрім'язовому - через 2-3 години.

Зазначені вітаміни необхідні для синтезу в печінці протромбіну (II фактор), проконвертина (VII фактор), а також IX й X факторів.

Показання до застосування : при надмірному зниженні протромбінового індексу, при вираженій К-вітамінній недостатності, обумовленої :

1) кровотечею з паренхіматозних органів;

2) процедурою переливання крові, якщо переливали (дитині) консервовану кров;

а також при :

3) тривалому застосуванні антагоністів вітаміну К - аспірину й НПЗЗ (що порушують агрегацію тромбоцитів);

4) при тривалому застосуванні антибіотиків широкого спектра дії (левоміцетину, ампіциліна, тетрацикліну, аміноглікозидів, фторхінолонів);

5)при застосуванні сульфаніламідів;

6) профілактиці геморрагічної хвороби немовлят;

7) тривалої діарее в дітей;

8) у вагітних жінок, особливо в страждаючим туберкульозом й епілепсією й що одержують відповідне лікування;

9) передозуванню антикоагулянтів непрямої дії;

10) жовтусі, гепатитах, а також після поранень, кровотеч (геморой, виразка, променева хвороба);

11) підготовці до хірургічної операції й у післяопераційному періоді.

Ефекти можуть бути ослаблені при одночасному призначенні антагоністів вікасола : аспірин, НПЗЗ, ПАСК, непрямі антикоагулянти групи неодикумарина.

Побічні ефекти : гемоліз еритроцитів при внутрішньовенному введенні.