
- •«Фармакологія та медична рецептура»
- •Тема №1: Вступ. Лікарська рецептура. Загальна фармакологія.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •Рекомендована література:
- •Фармакокінетика лікарських речовин
- •Шляхи введення лікарських засобів в організм
- •Звільнення медикаменту з лікарської форми
- •Основні закономірності проникнення лікарських речовин через біологічні мембрани
- •Розподіл лікарських речовин в організмі
- •Фармакодинаміка лікарських речовин
- •Види (типи) дії лікарських речовин
- •За механізмом виникнення порушень є: ідіосинкразія і лікарська алергія.
- •Фактори, що впливають на дію лікарських речовин
- •Повторне введення лікарських речовин
- •Взаємодія лікарських речовин
- •Комбінована дія лікарських речовин
- •Дози лікарських речовин.
- •Антисептичні та дезінфекційні засоби
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Антисептичні та дезінфікуючі засоби
- •Антисептичні засоби
- •Хлорне вапно
- •Розчин Люголя
- •Дьоготь березовий
- •Метиленовий синій
- •Розчин аміаку
- •Тема №3: Хіміотерапевтичні засоби. Антибактеріальні препарати
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Антибіотики
- •Бета-лактамні антибіотики
- •Ампіцилін (Ampicillinum). Синоніми: Пентрексил
- •Канаміцину сульфат
- •Препарати, що всмоктуються в кишках:
- •Тема №3: Хіміотерапевтичні засоби. Окремі групи хіміотерапевтичних засобів
- •Кількість годин: 2
- •Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Протитуберкульозні засоби
- •Противірусні засоби
- •Протиглистні засоби
- •Тема №4: Лікарські засоби, які впливають на аферентну іннервацію: місцевоанестезувальні, в’яжучі, адсорбувальні, обволікальні, подразнювальні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Лікарські засоби, що діють переважно в ділянці закінчень чутливих нервів Місцевоанестезуючі засоби
- •Група складних ефірів
- •Група амідів
- •Тема №5: Лікарські засоби, які впливають на еферентну іннервацію Засоби, які впливають на функцію холінергічних синапсів
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що стимулюють холінорецептори
- •Тема №6: Лікарські засоби, які впливають на еферентну іннервацію Засоби, які впливають на функцію адренергічних синапсів
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що впливають на передачу збудження в адренергічних синапсах.
- •Адреноміметики непрямого типу дії (пресинаптичного).
- •Симпатолітики.
- •Адреноблокатори
- •Тема №7: Лікарські засоби, які впливають на центральну нервову систему Засоби для наркозу. Спирт етиловий. Снодійні та протиепілептичні засоби.
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •1. Засоби для наркозу
- •Засоби для інгаляційного наркозу
- •Засоби для неінгаляційного наркозу
- •Алкоголі.
- •Снодійні засоби
- •Снодійні засоби, похідні бензодіазепіна.
- •Протисудомні засоби
- •Тема №8: Лікарські засоби, які впливають на центральну нервову систему: Психотропні засоби. Аналептики.
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Стимулятори центральної нервової системи
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Оформіть рецепти відповідно до вимог діючого наказу моз України.
- •Засоби, що впливають на функції органів дихання
- •Відхаркувальні засоби
- •Фармокодинаміка
- •Секретомоторні засоби
- •Муколітичні засоби
- •Бронхолітичні засоби-
- •Механізм дії
- •Характеристика препаратів
- •Засоби, що застосовуються при набряку легень
- •Тема 10: Лікарські засоби, які впливають на серцево-судинну систему та функцію нирок.
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Механізм терапевтичної дії серцевих глікозидів (фармакодинаміка серцевих глікозидів)
- •Фармакологічні особливості серцевих глікозидів
- •Принципи призначення серцевих глікозидів
- •Токсична дія серцевих глікозидів
- •Міри допомоги при інтоксикації серцевими глікозидами
- •Протипоказання до застосування серцевих глікозидів
- •Неглікозидні (нестероїдні) синтетичні кардіотоніки
- •Засоби для зняття нападів стенокардії: Органічні нітрати
- •Засоби для запобігання нападів стенокардії:
- •Різні препарати
- •Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів)
- •Коронаророзширяючі засоби міотропної дії.
- •Засоби,що застосовують при інфаркті міокарда.
- •Класифікація антигіпертензивних засобів
- •Антиадренергічні засоби
- •Гангліоблокатори
- •Симпатолітики
- •Адреноблокатори
- •Засоби, що блокують бета-адренорецептори
- •Вазодилятатори
- •Спазмолітичні засоби
- •Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів)
- •Засоби, що впливають на ренін-ангіотензинову систему
- •Діуретики (сечогінні засоби)
- •Засоби, що використовують при тахіаритміях
- •Засоби, що блокують калієві канали (інгібітори реполяризації)
- •Бета-адреноблокатори
- •Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцієвих каналів)
- •Засоби, що застосовують при брадиаритміях
- •Сечогінні засоби (діуретики)
- •Калійвивідні «Петльові діуретики»
- •Калійзберігаючі діуретики
- •Засоби, що не впливають на секрецію калію. Осмотичні діуретики
- •Діуретики рослинного походження
- •Комбіновані засоби
- •Тема №11: Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травлення
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що впливають на функцію органів травлення
- •Засоби, що впливають на апетит
- •Засоби, що підвищують апетит.
- •Засоби, що гнітять апетит.
- •Засоби, що впливають на функцію шлунка
- •Засоби, що впливають на секреторну функцію шлунка
- •Засоби, що підсилюють секрецію шлункового соку.
- •Засоби, що гнітять секрецію шлункового соку.
- •Гастропротектори.
- •Засоби, що впливають на моторику шлунка
- •Блювотні й протиблювотні засоби
- •Блювотні засоби.
- •Протиблювотні засоби.
- •Засоби, що впливають на секреторну функцію підшлункової залози
- •Жовчогінні засоби
- •Гепатопротекторні засоби
- •Холелітичні засоби
- •Засоби, що підсилюють рухову функцію к и ш е ч н и к у
- •Проносні засоби
- •Засоби, що послабляють рухову функцію кишечника
- •Тема №12: Засоби, які впливають на систему крові.
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Стимулятори еритропоезу. (антианемічні засоби)
- •Антианемічні засоби, що використовуються при гіпохромних анеміях
- •Засоби, що стимулюють лейкопоез
- •Засоби, що застосовуються при порушенні згортання крові
- •Засоби, що підвищують згортання крові (гемостатики) коагулянти
- •Інгібітори фібриноліза (антифібринолітики)
- •Засоби, що підвищують агрегацію й адгезію тромбоцитів
- •Засоби, що знижують згортання крові (антитромботичні засоби) антикоагулянти
- •Антикоагулянти непрямої дії (пероральні антикоагулянти)
- •Фібринолітики (тромболітики)
- •Засоби, що перешкоджають агрегації тромбоцитів (антиагреганти)
- •Плазмозамінні розчини
- •Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Оформіть рецепти відповідно до вимог діючого наказу моз України
- •Засоби, що впливають переважно на процеси тканинного обміну гормональні й антигормональні препарати
- •Мета гормонотерапії
- •Класифікація гормональних препаратів
- •Препарати гормонів гіпофіза й гіпоталамуса
- •Препарати гормонів щитовидної залози і їхніх антагоністів
- •Препарати гормонів прищитоподібних залоз
- •Гормональні препарати підшлункової залози й синтетичні гІпоглікемічні засоби
- •Синтетичні (пероральні) гіпоглікемічні засоби.
- •Бігуаніди
- •Мінералокортикоіди.
- •Препарати статевих гормонів
- •Препарати жіночих статевих гормонів
- •Естрагенні препарати.
- •Гестагенні препарати.
- •Гормональні протизаплідні засоби.
- •Препарати чоловічих статевих гормонів
- •Анаболічні стероїди
- •Тема №14: Лікарські засоби, які впливають на процеси тканинного обміну Вітамінні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Вітамінні препарати
- •Препарати водорозчинних вітамінів
- •Препарати жиророзчинних вітамінів
- •Полівітамінні препарати
- •Тема №15: Протизапальні та протиалергійні засоби. Імунотропні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Саліцілати
Холелітичні засоби
В останні роки було показано, що деякі похідні дезоксихолієвої кислоти, зокрема, урсодезоксихолева кислота (урсо - білий, полярний ведмідь), здатні розчиняти холестеринові камені, що утворяться в жовчному міхурі. Ця кислота знижує вміст холестерину в жовчі, підвищуючи рівень жовчних кислот. Дані з'єднання поклали початок застосуванню в медицині холелітичних засобів. Незважаючи на те, що ці з'єднання можна використати лише при утворенні холестеринових каменів невеликого розміру, і ефективність їх мала, препарати на їхній основі є додатковими засобами при хірургічному або ударнохвильових способах видалення жовчних каменів.
Похідні урсодезоксихолевої кислоти :
Кислота дегідрохолева (Acidum dehydrocholicum)
Призначають усередину по 0,2-0,4 г 3 рази в день. Форми випуску: таблетки по 0,2 г.
Аллохол (Allocholum)
Призначають усередину по 2 таблетки 3 рази в день після їжі. Форми випуску:таблетки дражировані по50штук.
Холосас (Cholosasum)
Призначають дітям по 1/4-1/2 чайні ложки, дорослим по 1 чайній ложці 2-3 рази в день.
Форми випуску: флакони по 250мл.
Хенодіол (Сhenodiol)*. Хенодезоксихолева кислота (Chenodesoxycholic acid).
Синоніми: Хенофальк,
Призначають 1 капсулу (250 мг) ранком й 2 капсули (0, 5 г) увечері. Максимальна суточння доза 1, 5 г (6 капсул).
Тривалість лікування залежить від величини каменів, плину захворювання, переносимості препарату (6-48 нед, до року й більше). При рецидиві приймають по 1 - 2 капсули (0, 25 - 0, 5 г) протягом 3 міс і більше.
При застосуванні препарату можлива діарея;
Форма випуску: капсули по 0, 25 г в упакуванні по 100 штук.
Магнію сульфат (Magnesii sulfas)
Атропіну сульфат (Atropini sulfas)'
Папаверину гідрохлорид (Papaverini hydrochloridum)
Легалон (Legalon)
Форми в и п у с к а: драже, суспензії, капсули.
Сілібор (Siliborum)
Форми в и п у с к а: таблетки по 0,04г.
Есенціале (Essentiale)
Форми випуску: капсули й ампули по 5мл
Лів-52(Liv-52)
Форми в и п у с к а: таблетки.
Засоби, що підсилюють рухову функцію к и ш е ч н и к у
Тонус гладких м'язів кишечнику і його перистальтика залежать від активності парасимпатичної іннервації. Тому при атонії кишечнику, наприклад після хірургічних операцій, для підвищення тонусу гладких м'язів кишечнику призначають м-холіноміметики й м-, н-холіноміметики (ацеклідин, карбахолін) або антихолінестеразні препарати (прозерин й ін.). Фармакологічні властивості цих препаратів описані у відповідних розділах.
Для посилення перистальтики кишечнику при закрепах і найшвидшому видаленні з кишечнику токсичних речовин при отруєннях використаються проносні засоби.
Проносні засоби
Дія проносних засобів обумовлена безпосереднім подразненням рецепторів слизуватої оболонки кишечнику, що приводить до рефлекторного посилення його перистальтики. По механізму дії проносні засоби істотно розрізняються між собою.
Сольові проносні. Це магнію сульфат і натрію сульфат. Вони погано всмоктуються в шлунково-кишковому тракті й затримують усмоктування рідини. Тому при призначенні достатньої дози препарату (15-20 г у склянці теплої води) обсяг рідини в кишечнику збільшується. Це приводить до розрідження вмісту кишечнику, подразненню його рецепторів і рефлекторному посиленню перистальтики. Проносний ефект наступає через 2-4 ч послу прийому препарату.
Олія рицинова. При призначенні усередину в кількості 15— 30 г викликає сильний проносний ефект через 3—6 г після прийому. Проносна дія виникає, тому що олія рицинова олія масло у дванадцятипалій кишці розщеплюється з утворенням рицинолової кислоти. Солі рицинолової кислоти дратують рецептори слизуватої оболонки кишечнику й підсилюють його перистальтику. На відміну від сольових проносних, олія рицинова не затримує усмоктування речовин (у тому числі й отрут) слизуватою оболонкою кишечнику. Тому при отруєннях, особливо жиророзчинними отрутами, його не призначають. Основним показанням для призначення є гострі закрепи, особливо в дитячій практиці. В акушерській практиці іноді призначають 40-50 г рицинової олії для рефлекторної стимуляції пологової діяльності.
Рослинні проносні. До них відносяться порошок кореня ревеню, екстракт жостеру й ін., що містять антраглікозиди, часто використовують при хронічних закрепах. На відміну від сольових проносних і олії рицинової, вони впливають переважно на товстий кишечник. Проносний ефект виражений помірковано і проявляється через 8-10 г після прийому препарату. Повільна дія й переважний вплив на товстий відділ кишечнику порозуміваються тим, що розпад антраглікозидів відбувається поступово, і вони у великій кількості досягають товстого кишечнику. Крім того, антраглікозиди після усмоктування в тонкому кишечнику перетворюються в організмі в емодин, що виділяється товстим кишечником і підсилює його перистальтику. При хронічних закрепах ці препарати призначають звичайно на ніч у розрахунку, що ефект виявиться тільки ранком.
До проносних, що діють на товстий кишечник, відносяться сенаде (глаксена), регулакс, бісакодил, гутталакс й ін.
Деякі препарати (морська капуста, ламінарид, форлакси ін.) викликають проносний ефект за рахунок збільшення обсягу кишкового вмісту.
Синтетичні речовини. Фенолфталеїн й ізафенін по характеру проносної дії мають подібність із антраглікозидами й використовуються при хронічному закрепі.
Вазелінова олія. Прийнята усередину не всмоктується й розм'якшує калові маси, що сприяє їхньому просуванню. Призначають по 1-2 столові ложки при хронічних запорах.
До засобів, що послаблюють, відносяться також лактулоза й сорбітол. Вони діють на товстий кишечник.