Блювотні й протиблювотні засоби

Блювота є складною рефлекторною реакцією організму у відповідь на подразнення слизуватої оболонки шлунково-кишкового тракту або результатом прямого збудження блювотного центра, розташованого в довгастому мозку. Триггерна (пускова) зона цього центра містить дофамінові Д_{2-рецептори}, дуже чутливі до деяких хімічних речовин, наприклад до апоморфіну. Блювота часто є захисним актом, спрямованим на звільнення шлунка від дратівних і токсичних речовин, однак у ряді випадків вона небажана.

Блювотні засоби.

Апоморфін іноді використається як блювотний засіб для швидкого видалення зі шлунка отруйних речовин і недоброякісної їжі, але більш надійним заходом у таких випадках є промивання шлунка. Дія апоморфіна наступає через кілька хвилин після підшкірної ін'єкції 0,2-0,5 мл 1 % розчину. Розчини апоморфіна швидко руйнуються під впливом повітря й світла, тому їх готують перед вживанням.

Зважаючи на те, що блювота є дуже неприємною реакцією, деякі блювотні засоби, зокрема апоморфін, використовують при лікуванні алкоголізму. Для цього пацієнтові пропонують випити алкогольний напій і вводять під шкіру розчин апоморфіна. Таким чином, дія алкоголю супроводжується сильною блювотою. Після багаторазових повторень таких сполучень виробляється умовний рефлекс відрази до алкоголю.

Варто пам'ятати, що під час блювоти відбуваються істотні зміни серцевої діяльності, артеріального тиску, дихання, підвищується тиск у шлунку. Тому блювотні засоби протипоказані при захворюваннях серцево-судинної системи, особам старечого віку , хворим з виразкою шлунку та дванадцятипалої кишки

Протиблювотні засоби.

У ряді випадків поява блювоти не пов'язане із влученням у шлунок дратівних і токсичних речовин. Це буває, наприклад, при загальному токсикозі (вагітність, інфекційні хвороби), отруєнні ядохімікатами, лікарськими засобами, що потрапили в організм парентеральним шляхом, при захворюваннях мозку, гастритах, виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки, гострому апендициті й інших захворюваннях. Блювота іноді виникає в практично здорових людей у результаті перезбуджені лабіринтового апарата внутрішнього вуха (хвороба заколисування, хвороба Меньєра) і інших причин. У подібних випадках блювота не виконує роль захисної реакції, а погіршує стан хворих і вимагає призначення протиблювотних засобів.

При запальних захворюваннях слизуватої оболонки шлунка або виразковій його поразці в якості протиблювотних можуть бути використані обволікаючі засоби, що в'яжуть, місцеві анестетики (анестезин, новокаїн).

При збуджені блювотного центра або триггерних зон (загальні токсикози) призначають нейролептики: етаперазин, трифтазин, галоперідол й ін. Їхня дія пов'язана з гальмуючим впливом на триггерну зону.

Для профілактики й лікування морської й повітряної хвороби (хвороби заколисування) у якості протиблювотних використаються холіноблокуючі й протигістамінні препарати: таблетки «Аерон», «Плавефін», димедрол, дипразин й ін. У механізмі протиблювотної дії цих препаратів важливе значення має їх седативний і холіноблокуючі ефекти, а також здатність гнітити передачу імпульсів з вестибулярних ядер.

Активними протиблювотним засобами є домперідон, метоклопрамід (церукал). Вони блокують дофамінові рецептори блювотного центра, тому діють більш вибірково в порівнянні з нейролептиками й протигістамінними препаратами.

Апоморфина гідрохлорид (Apomorphini hydrochloridum)

Призначають як блювотний засіб під шкіру по 0,002-0,005 г (0,2-0,5 мл 1 % розчину).

Вищі дози: під шкіру - разова 0,005 г, добова 0,01 г. Форми випуску: порошок (розчини готовлять ex tempore). Зберігання: список А; у захищеному від світла місці.

Таблетки «Аерон» (Tabulettae «Aeronum»)

Застосовують для профілактики й лікування хвороби заколисування. Призначають усередину по 1-2 таблетки за 30-60 хв до від'їзду. Вищі дози: разова - 2 таблетки, добова -4 таблетки.

Метоклопрамід (Metoclopramidum)

Синонім: церукал.

Застосовують у якості протиблювотного засобу. Форми випуску:таблетки по 10мг, ампули по 2 мл. Зберігання: у захищеному від світла місці.