
- •«Фармакологія та медична рецептура»
- •Тема №1: Вступ. Лікарська рецептура. Загальна фармакологія.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •Рекомендована література:
- •Фармакокінетика лікарських речовин
- •Шляхи введення лікарських засобів в організм
- •Звільнення медикаменту з лікарської форми
- •Основні закономірності проникнення лікарських речовин через біологічні мембрани
- •Розподіл лікарських речовин в організмі
- •Фармакодинаміка лікарських речовин
- •Види (типи) дії лікарських речовин
- •За механізмом виникнення порушень є: ідіосинкразія і лікарська алергія.
- •Фактори, що впливають на дію лікарських речовин
- •Повторне введення лікарських речовин
- •Взаємодія лікарських речовин
- •Комбінована дія лікарських речовин
- •Дози лікарських речовин.
- •Антисептичні та дезінфекційні засоби
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Антисептичні та дезінфікуючі засоби
- •Антисептичні засоби
- •Хлорне вапно
- •Розчин Люголя
- •Дьоготь березовий
- •Метиленовий синій
- •Розчин аміаку
- •Тема №3: Хіміотерапевтичні засоби. Антибактеріальні препарати
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Антибіотики
- •Бета-лактамні антибіотики
- •Ампіцилін (Ampicillinum). Синоніми: Пентрексил
- •Канаміцину сульфат
- •Препарати, що всмоктуються в кишках:
- •Тема №3: Хіміотерапевтичні засоби. Окремі групи хіміотерапевтичних засобів
- •Кількість годин: 2
- •Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Протитуберкульозні засоби
- •Противірусні засоби
- •Протиглистні засоби
- •Тема №4: Лікарські засоби, які впливають на аферентну іннервацію: місцевоанестезувальні, в’яжучі, адсорбувальні, обволікальні, подразнювальні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Лікарські засоби, що діють переважно в ділянці закінчень чутливих нервів Місцевоанестезуючі засоби
- •Група складних ефірів
- •Група амідів
- •Тема №5: Лікарські засоби, які впливають на еферентну іннервацію Засоби, які впливають на функцію холінергічних синапсів
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що стимулюють холінорецептори
- •Тема №6: Лікарські засоби, які впливають на еферентну іннервацію Засоби, які впливають на функцію адренергічних синапсів
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що впливають на передачу збудження в адренергічних синапсах.
- •Адреноміметики непрямого типу дії (пресинаптичного).
- •Симпатолітики.
- •Адреноблокатори
- •Тема №7: Лікарські засоби, які впливають на центральну нервову систему Засоби для наркозу. Спирт етиловий. Снодійні та протиепілептичні засоби.
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •1. Засоби для наркозу
- •Засоби для інгаляційного наркозу
- •Засоби для неінгаляційного наркозу
- •Алкоголі.
- •Снодійні засоби
- •Снодійні засоби, похідні бензодіазепіна.
- •Протисудомні засоби
- •Тема №8: Лікарські засоби, які впливають на центральну нервову систему: Психотропні засоби. Аналептики.
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Стимулятори центральної нервової системи
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Оформіть рецепти відповідно до вимог діючого наказу моз України.
- •Засоби, що впливають на функції органів дихання
- •Відхаркувальні засоби
- •Фармокодинаміка
- •Секретомоторні засоби
- •Муколітичні засоби
- •Бронхолітичні засоби-
- •Механізм дії
- •Характеристика препаратів
- •Засоби, що застосовуються при набряку легень
- •Тема 10: Лікарські засоби, які впливають на серцево-судинну систему та функцію нирок.
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Механізм терапевтичної дії серцевих глікозидів (фармакодинаміка серцевих глікозидів)
- •Фармакологічні особливості серцевих глікозидів
- •Принципи призначення серцевих глікозидів
- •Токсична дія серцевих глікозидів
- •Міри допомоги при інтоксикації серцевими глікозидами
- •Протипоказання до застосування серцевих глікозидів
- •Неглікозидні (нестероїдні) синтетичні кардіотоніки
- •Засоби для зняття нападів стенокардії: Органічні нітрати
- •Засоби для запобігання нападів стенокардії:
- •Різні препарати
- •Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів)
- •Коронаророзширяючі засоби міотропної дії.
- •Засоби,що застосовують при інфаркті міокарда.
- •Класифікація антигіпертензивних засобів
- •Антиадренергічні засоби
- •Гангліоблокатори
- •Симпатолітики
- •Адреноблокатори
- •Засоби, що блокують бета-адренорецептори
- •Вазодилятатори
- •Спазмолітичні засоби
- •Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів)
- •Засоби, що впливають на ренін-ангіотензинову систему
- •Діуретики (сечогінні засоби)
- •Засоби, що використовують при тахіаритміях
- •Засоби, що блокують калієві канали (інгібітори реполяризації)
- •Бета-адреноблокатори
- •Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцієвих каналів)
- •Засоби, що застосовують при брадиаритміях
- •Сечогінні засоби (діуретики)
- •Калійвивідні «Петльові діуретики»
- •Калійзберігаючі діуретики
- •Засоби, що не впливають на секрецію калію. Осмотичні діуретики
- •Діуретики рослинного походження
- •Комбіновані засоби
- •Тема №11: Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травлення
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що впливають на функцію органів травлення
- •Засоби, що впливають на апетит
- •Засоби, що підвищують апетит.
- •Засоби, що гнітять апетит.
- •Засоби, що впливають на функцію шлунка
- •Засоби, що впливають на секреторну функцію шлунка
- •Засоби, що підсилюють секрецію шлункового соку.
- •Засоби, що гнітять секрецію шлункового соку.
- •Гастропротектори.
- •Засоби, що впливають на моторику шлунка
- •Блювотні й протиблювотні засоби
- •Блювотні засоби.
- •Протиблювотні засоби.
- •Засоби, що впливають на секреторну функцію підшлункової залози
- •Жовчогінні засоби
- •Гепатопротекторні засоби
- •Холелітичні засоби
- •Засоби, що підсилюють рухову функцію к и ш е ч н и к у
- •Проносні засоби
- •Засоби, що послабляють рухову функцію кишечника
- •Тема №12: Засоби, які впливають на систему крові.
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Стимулятори еритропоезу. (антианемічні засоби)
- •Антианемічні засоби, що використовуються при гіпохромних анеміях
- •Засоби, що стимулюють лейкопоез
- •Засоби, що застосовуються при порушенні згортання крові
- •Засоби, що підвищують згортання крові (гемостатики) коагулянти
- •Інгібітори фібриноліза (антифібринолітики)
- •Засоби, що підвищують агрегацію й адгезію тромбоцитів
- •Засоби, що знижують згортання крові (антитромботичні засоби) антикоагулянти
- •Антикоагулянти непрямої дії (пероральні антикоагулянти)
- •Фібринолітики (тромболітики)
- •Засоби, що перешкоджають агрегації тромбоцитів (антиагреганти)
- •Плазмозамінні розчини
- •Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Оформіть рецепти відповідно до вимог діючого наказу моз України
- •Засоби, що впливають переважно на процеси тканинного обміну гормональні й антигормональні препарати
- •Мета гормонотерапії
- •Класифікація гормональних препаратів
- •Препарати гормонів гіпофіза й гіпоталамуса
- •Препарати гормонів щитовидної залози і їхніх антагоністів
- •Препарати гормонів прищитоподібних залоз
- •Гормональні препарати підшлункової залози й синтетичні гІпоглікемічні засоби
- •Синтетичні (пероральні) гіпоглікемічні засоби.
- •Бігуаніди
- •Мінералокортикоіди.
- •Препарати статевих гормонів
- •Препарати жіночих статевих гормонів
- •Естрагенні препарати.
- •Гестагенні препарати.
- •Гормональні протизаплідні засоби.
- •Препарати чоловічих статевих гормонів
- •Анаболічні стероїди
- •Тема №14: Лікарські засоби, які впливають на процеси тканинного обміну Вітамінні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Вітамінні препарати
- •Препарати водорозчинних вітамінів
- •Препарати жиророзчинних вітамінів
- •Полівітамінні препарати
- •Тема №15: Протизапальні та протиалергійні засоби. Імунотропні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Саліцілати
Засоби, що підвищують апетит.
Втрата апетиту є симптомом багатьох захворювань і нерідко приводить до загального виснаження. У лікувальній практиці для підвищення апетиту використають різні гіркі речовини (гіркоти), в основному рослинного походження: настоянку полиню, настоянку центурії, збір апетитний, гірку настоянку й ін. Призначають їх усередину за 15-20 хв до їжі.
Механізм дії гіркот. Дратуючи смакові рецептори слизуватої оболонки язику й ротової порожнини, гіркоти рефлекторно підвищують збудливість харчового центра (очевидно, центра голоду), що призводить до підвищення апетиту й рефлекторному посиленню секреції шлункового соку.
Засоби, що гнітять апетит.
Ці засоби призначають звичайно при аліментарному ожирінні, тобто ожирінні внаслідок систематичного переїдання. Таке ожиріння нерідко зустрічається в людей, що уникають фізичних вправ і страждаючим надмірним апетитом.
Для зменшення апетиту (почуття голоду) призначають анорексигенні речовини (греч. an - заперечення, orexis - апетит).
Більшість анорексигенних речовин по хімічній будові й фармакологічних властивостях подібні з фенаміном, що є психостимулятором. Однак фенамін у якості анорексигенного засобу малопригодний, тому що викликає ряд побічних явищ. У цей час у якості анорексигенних засобів застосовують фепранон, дезопімон, мазиндол й ін. У порівнянні з фенаміном, вони проявляють більш виборчу збудливу дію на центр насичення, що супроводжується зменшенням почуття голоду й дозволяє обмежити прийом їжі. На відміну від фенаміну, вони не викликають пристрасті, менше збуджують центральну нервову систему й не викликають значного підвищення артеріального тиску.
Протипоказані при вагітності, гіпертонічній хворобі, порушеннях мозкового й коронарного кровообігу, при підвищеній нервовій збудливості.
Настоянка полиню (Tinctura Absinthii)
Призначають усередину по 15-20 капель за 30 хв до їжі для поліпшення апетиту.
Настоянка гірка (Тinсturа amara).
Застосовують усередину по 10 - 20 крпель на прийом.
Форма випуску: у флаконах по 25 мл.
Зберігання: у захищеному від світла місці.
Дезопімон (Dеsopimonum)
Призначають усередину в таблетках по 0, 025 г(25 мг) 1 - 2 - 3 рази в день під час їжі в сполученні з малокалорійною дієтою (див. Фепранон).
Форма випуску: таблетки по 0, 025 г
Зберігання: список А. Відпускається тільки по рецепту лікаря.
Фепранон (Phepranonum)
Призначають усередину по 0,025 г перед сніданком й обідом за годину до їжі, послабляє почуття голоду. Форми випуску: таблетки (драже) по 0,025 г Зберігання: список А; у захищеному від світла місці.
Засоби, що впливають на функцію шлунка
Розрізняють секреторну й рухову функції шлунка, які можуть порушуватися при різних захворюваннях.
Секреторна й рухова функції шлунка регулюються вегетативними нервами (головним чином блукаючими холінергічними) і тканевими гормонами. Блукаючий нерв підсилює виділення шлункового соку й підвищує тонус гладких м'язів шлунка. Серед тканевих гормонів гастрин і гістамін (утворюються в стінці шлунка) підсилюють секреторну активність шлунка, а секретин і холецистокінін (гормони кишечнику) гнітять секрецію слизуватої шлунка.
У клінічній практиці часто зустрічаються запальні захворювання слизуватої шлунка — гастрити (гострі й хронічні) і виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки.
Гастрити розвиваються внаслідок подразнення слизуватої оболонки шлунка, неповноцінного харчування, при інфекційних захворюваннях і т.д. Характерними ознаками гастриту є болі в ділянці шлунка, порушення апетиту, нудота, печія й т.д. Виділення шлункового соку в одних випадках збільшується (гіпертрофічний, гіперацидний гастрит), в інші - зменшується або повністю припиняється (атрофічний, гіпацидний гастрит). Стан, при якому відсутні в шлунку соляна кислота й пепсин, називають ахілією.
При гіпертрофічному гастриті нерідко виникає виразкова хвороба. Важливе значення в розвитку виразкової хвороби має нервова система. При частих психічних травмах, важких переживаннях і т.д. патологічні імпульси, що надходять із кори головного мозку, викликають спазм судин у стінці шлунка, порушують харчування слизуватої оболонки, що призводить до її некрозу й виникнення виразки. Утворенню виразки сприяє чрезмірне виділення шлункового соку (особливо соляної кислоти), що «роз'їдає» і дратує поверхню виразки. У результаті підвищення тонусу гладких м'язів шлунка й спазму привратника їжа затримується в шлунку, виникають печія й болісні болі.
В останні роки встановлено, що гастродуоденальні виразки нерідко асоціюються з Helicobacter pylori.
Виразкова хвороба може виникнути в результаті ослаблення захисних (гастропротекторних) властивостей шлунка й дванадцятипалої кишки. Хвороба має тривалий хронічний плин і чревата небезпечними для життя ускладненнями: проривом (проривом) стінки шлунка, профузною кровотечею, переродженням виразки в рак.