Засоби, що використовують при тахіаритміях

Засоби при тахіаритміях:

БЛОКАТОРИ НАТРІЄВИХ КАНАЛІВ, МЕМБРАНОСТАБІЛІЗУЮЧІ.

Провідним препаратом групи антиаритмічних засобів, що зменшують проникність клітинних мембран для іонів калію й натрію(використовується тільки для лікування хворих з аритміями) є

ХІНІДИНА СУЛЬФАТ (Chinidini sulfas; у таб. по 0, 1 й 0, 2).(Хініпек, Кінілентин) Хінідин - похідне хініну (протималярійного препарату, що скорочує матку). Алкалоїд кори хінного дерева. Це один з найдужчих й універсальних протиаритмічних препаратів.

Препарат добре всмоктується при прийомі усередину. Ефект розвивається повільно, максимальна дія реєструється через 1-3 години після прийому. Тривалість ефекту - близько 8 годин. У тканинах препарат розподіляється нерівномірно, найбільша кількість його виявляється в міокарді, причому в міокарді шлуночків концентрація хінідина більша, ніж у міокарді передсердь. Препарат зв'язується з білками міокардіоцитів, викликаючи тим самим мембраностабілізуючий ефект. Хінідін безпосередньо пригнічує основні функції серця, знижує збудливість, зменшує скоротність міокарда й швидкість проведення імпульсів по провідній системі серця. В основі механізму дії хінідина лежить блокування швидких натрієвих каналів і гальмування виходу іонів калію із клітини, що спричиняє подовження фази реполяризаціі.

Важливою особливістю цих препаратів є їхня здатність до кумуляції.

Показання до застосування :

1. Аритмії предсердного генеза:

а) тріпотіння передсердь;

б) мерехтіння передсердь;

в) іноді при пароксизмальній тахікардії передсердь (після використання інших терапевтичних маніпуляцій : введення бета-адреноблокаторів, серцевих глікозидів).

Побічні ефекти :

1. Порушення з боку ШКТ (анорексія, нудота, блювота, понос).

2. Антривентрикулярні блокади.

3. При тривалому використанні препаратів у великих дозах відбувається зниження скоротності міокарда, зниження артеріального тиску, відзначаються шкірні висипки, лихоманка й дзенькіт у вухах.

4. З боку крові : тромбоцитопенія, гемолітичная анемія, лейкопенія.

5. Гепатит.

Протипоказання до застосування :

1. Непереносимість хінідина.

2. Атриовентрикулярні блокади.

3. Отруєння серцевими глікозидами.

4. Серцева недостатність.

В останні роки створений цілий ряд препаратів хінідина пролонгованої дії (КІНІЛЕНТИН, ХІНІПЕК) з напівперіодом елімінації близько 10 годин.

НОВОКАІНАМІД (Novocainamidum; випускається в таб. по 0, 25 й в амп. по 5 мл 10% розчину, а також у флаконах по 10 мл 10% розчину) (Прокаїнамід, Ритмін) є таким же сильним й універсальним протиаритмічним засобом як і хінідин. Найкращий ефект при застосуванні новокаінаміда досягається при лікуванні хворих з шлуночковими тахікаритміями. Препарат є похідним новокаїну й щирим протиаритмічним засобом.

Новокаінамід, залежно від показань, може призначатися усередину, внутрівенно, внутрішньом язево.

Подібно хінідину, препарат знижує автоматизм сповільнює провідність імпульсу по провідній системі передсердь, через атриовентрикулярний вузол й у шлуночках серця.

У цьому зв'язку, препарат використовують шлуночкових тахіаритміях й екстрасистоліях.

Новокаінаміду також властивий гангліоблокуючий ефект (тому при прийомі цього препарату артеріальний тиск знижується, хоча загальний периферичний опір судин підвищується), тому в препарат може викликати колапс.

Подібно хінідину, новокаінамід погіршує скоротність міокарда, тому препарат уводять разом з незначними дозами серцевих глікозидів.

Для ліквідації аритмій препарат призначають у вену або в м'яз. При проведенні підтримуючої терапії препарат призначається перорально.

Показання до застосування :

1. Шлуночковими тахіаритміі й екстрасистолія (за винятком екстрасиcтоліі, пов'язаної з інтоксикацією серцевими глікозидами).

2. Мерехтіння й тріпотіння передсердь.

Побічні ефекти: гіперчутливість, лейкопенія, шкірна висипка, артралгії,.

Протипоказання до застосування :

1. Наявність у хворого атриовентрикулярної блокади.

2. Виражена серцева недостатність.

3. Шок.

4. Колапс.

5. Підвищена чутливість до новокаінаміду.

6. Інтоксикація серцевими глікозидами.

МОРАЦИЗИНУ ГІДРОХЛОРИД (ЕТМОЗИН) (Aethmozinum; вип. у таб. по 0, 01 й в амп. по 2 мл 2, 5% розчину) - високоактивний вітчизняний препарат, похідний фенотіазіну. Володіє хінідиноподібнию мембраностабілізуючою властивістю, блокує швидке внутрішньоклітинне токовище іонів натрію. Фармакодинаміка препарату аналогічна хінідина. Етмозин володіє помірною коронаророзширяючою дією, а також спазмолитичним і М-холіноблокуючим ефектами.

Показання до застосування :

1. Предсердні й шлуночкові аритмії.

2. Екстрасистолія.

3. Пароксизмальна предсердно-шлуночкова тахікардія.

Побічні ефекти : біль в епігастріі, сверблячка, запаморочення, зниження артеріального тиску, хворобливість у місці введення, порушення в роботі печінки, нирок.

Препарат у великих дозах токсичний, тому був синтезований диетиловий ефір етмозина, що одержав назву ЕТАЦИЗИН. Тепер, це найбільш ефективний засіб для зняття шлуночкової екстрасистолії. Даний препарат практично позбавлений побічних ефектів.

До цієї групи препаратів звичайно відносять і препарати калію, з яких найбільше часто застосовують ПАНАНГИН ("Гедеон Ріхтер", Угорщина), АСПАРКАМ, КАЛІЮ ОРОТАТ, ХЛОРИД КАЛІЮ. Дані препарати застосовують при тривалому використанні серцевих глікозидів, що веде до збідніння міокардіоцитів калієм.

У цю же групу входять схожі препарати АЙМАЛІН (гилуритмал), а також ДИЗОПІРАМІД (ритмодан, норпейс), що володіють вираженим кардиодепрессивным ефектом, рівним такому хинидина.

ЛІДОКАІН (Lidocainum; вип. у таб. і драже по 0, 25, а також в амп. по 2 мл 2% й 10% розчину) – (Аритмал,Ксикаїн, )провідний препарат швидкої допомоги, його первинним ефектом є посилення вихду іонів калію із клітини. Препарат використається винятково при шлуночкових аритміях.

Таблетована лікарська форма лідокаіна використається рідко в силу того, що більша частина препарату руйнується в печінці, тому препарат уводять у вену, іноді в м'яз.

Показання до застосування:

Лідокаін використовують тільки у випадку швидкої допомоги, особливо при гострому інфаркті міокарда, при тахіаритміях пов язаних з інтоксикацією серцевими глікозидами.

- лідокаін не послабляє силу скорочення міокарда й не порушує проведення збудження по провідній системі серця;

- препарат малотоксичний, діє короткочасно, і тому при його використанні практично не буває передозувань;

- лідокаін володіє незначними коронарорасширяючими і калійзберігаючими ефектами.

Побічні ефекти.

При застосуванні лідокаіна іноді відзначається небажаний вплив препарату на ЦНС: головний біль, роздвоєння свідомості, сонливість, збудження, зниження АТ, кома.

.