
- •«Фармакологія та медична рецептура»
- •Тема №1: Вступ. Лікарська рецептура. Загальна фармакологія.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •Рекомендована література:
- •Фармакокінетика лікарських речовин
- •Шляхи введення лікарських засобів в організм
- •Звільнення медикаменту з лікарської форми
- •Основні закономірності проникнення лікарських речовин через біологічні мембрани
- •Розподіл лікарських речовин в організмі
- •Фармакодинаміка лікарських речовин
- •Види (типи) дії лікарських речовин
- •За механізмом виникнення порушень є: ідіосинкразія і лікарська алергія.
- •Фактори, що впливають на дію лікарських речовин
- •Повторне введення лікарських речовин
- •Взаємодія лікарських речовин
- •Комбінована дія лікарських речовин
- •Дози лікарських речовин.
- •Антисептичні та дезінфекційні засоби
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Антисептичні та дезінфікуючі засоби
- •Антисептичні засоби
- •Хлорне вапно
- •Розчин Люголя
- •Дьоготь березовий
- •Метиленовий синій
- •Розчин аміаку
- •Тема №3: Хіміотерапевтичні засоби. Антибактеріальні препарати
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Антибіотики
- •Бета-лактамні антибіотики
- •Ампіцилін (Ampicillinum). Синоніми: Пентрексил
- •Канаміцину сульфат
- •Препарати, що всмоктуються в кишках:
- •Тема №3: Хіміотерапевтичні засоби. Окремі групи хіміотерапевтичних засобів
- •Кількість годин: 2
- •Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Протитуберкульозні засоби
- •Противірусні засоби
- •Протиглистні засоби
- •Тема №4: Лікарські засоби, які впливають на аферентну іннервацію: місцевоанестезувальні, в’яжучі, адсорбувальні, обволікальні, подразнювальні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Лікарські засоби, що діють переважно в ділянці закінчень чутливих нервів Місцевоанестезуючі засоби
- •Група складних ефірів
- •Група амідів
- •Тема №5: Лікарські засоби, які впливають на еферентну іннервацію Засоби, які впливають на функцію холінергічних синапсів
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що стимулюють холінорецептори
- •Тема №6: Лікарські засоби, які впливають на еферентну іннервацію Засоби, які впливають на функцію адренергічних синапсів
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що впливають на передачу збудження в адренергічних синапсах.
- •Адреноміметики непрямого типу дії (пресинаптичного).
- •Симпатолітики.
- •Адреноблокатори
- •Тема №7: Лікарські засоби, які впливають на центральну нервову систему Засоби для наркозу. Спирт етиловий. Снодійні та протиепілептичні засоби.
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •1. Засоби для наркозу
- •Засоби для інгаляційного наркозу
- •Засоби для неінгаляційного наркозу
- •Алкоголі.
- •Снодійні засоби
- •Снодійні засоби, похідні бензодіазепіна.
- •Протисудомні засоби
- •Тема №8: Лікарські засоби, які впливають на центральну нервову систему: Психотропні засоби. Аналептики.
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Стимулятори центральної нервової системи
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Оформіть рецепти відповідно до вимог діючого наказу моз України.
- •Засоби, що впливають на функції органів дихання
- •Відхаркувальні засоби
- •Фармокодинаміка
- •Секретомоторні засоби
- •Муколітичні засоби
- •Бронхолітичні засоби-
- •Механізм дії
- •Характеристика препаратів
- •Засоби, що застосовуються при набряку легень
- •Тема 10: Лікарські засоби, які впливають на серцево-судинну систему та функцію нирок.
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Механізм терапевтичної дії серцевих глікозидів (фармакодинаміка серцевих глікозидів)
- •Фармакологічні особливості серцевих глікозидів
- •Принципи призначення серцевих глікозидів
- •Токсична дія серцевих глікозидів
- •Міри допомоги при інтоксикації серцевими глікозидами
- •Протипоказання до застосування серцевих глікозидів
- •Неглікозидні (нестероїдні) синтетичні кардіотоніки
- •Засоби для зняття нападів стенокардії: Органічні нітрати
- •Засоби для запобігання нападів стенокардії:
- •Різні препарати
- •Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів)
- •Коронаророзширяючі засоби міотропної дії.
- •Засоби,що застосовують при інфаркті міокарда.
- •Класифікація антигіпертензивних засобів
- •Антиадренергічні засоби
- •Гангліоблокатори
- •Симпатолітики
- •Адреноблокатори
- •Засоби, що блокують бета-адренорецептори
- •Вазодилятатори
- •Спазмолітичні засоби
- •Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів)
- •Засоби, що впливають на ренін-ангіотензинову систему
- •Діуретики (сечогінні засоби)
- •Засоби, що використовують при тахіаритміях
- •Засоби, що блокують калієві канали (інгібітори реполяризації)
- •Бета-адреноблокатори
- •Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцієвих каналів)
- •Засоби, що застосовують при брадиаритміях
- •Сечогінні засоби (діуретики)
- •Калійвивідні «Петльові діуретики»
- •Калійзберігаючі діуретики
- •Засоби, що не впливають на секрецію калію. Осмотичні діуретики
- •Діуретики рослинного походження
- •Комбіновані засоби
- •Тема №11: Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травлення
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що впливають на функцію органів травлення
- •Засоби, що впливають на апетит
- •Засоби, що підвищують апетит.
- •Засоби, що гнітять апетит.
- •Засоби, що впливають на функцію шлунка
- •Засоби, що впливають на секреторну функцію шлунка
- •Засоби, що підсилюють секрецію шлункового соку.
- •Засоби, що гнітять секрецію шлункового соку.
- •Гастропротектори.
- •Засоби, що впливають на моторику шлунка
- •Блювотні й протиблювотні засоби
- •Блювотні засоби.
- •Протиблювотні засоби.
- •Засоби, що впливають на секреторну функцію підшлункової залози
- •Жовчогінні засоби
- •Гепатопротекторні засоби
- •Холелітичні засоби
- •Засоби, що підсилюють рухову функцію к и ш е ч н и к у
- •Проносні засоби
- •Засоби, що послабляють рухову функцію кишечника
- •Тема №12: Засоби, які впливають на систему крові.
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Стимулятори еритропоезу. (антианемічні засоби)
- •Антианемічні засоби, що використовуються при гіпохромних анеміях
- •Засоби, що стимулюють лейкопоез
- •Засоби, що застосовуються при порушенні згортання крові
- •Засоби, що підвищують згортання крові (гемостатики) коагулянти
- •Інгібітори фібриноліза (антифібринолітики)
- •Засоби, що підвищують агрегацію й адгезію тромбоцитів
- •Засоби, що знижують згортання крові (антитромботичні засоби) антикоагулянти
- •Антикоагулянти непрямої дії (пероральні антикоагулянти)
- •Фібринолітики (тромболітики)
- •Засоби, що перешкоджають агрегації тромбоцитів (антиагреганти)
- •Плазмозамінні розчини
- •Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Оформіть рецепти відповідно до вимог діючого наказу моз України
- •Засоби, що впливають переважно на процеси тканинного обміну гормональні й антигормональні препарати
- •Мета гормонотерапії
- •Класифікація гормональних препаратів
- •Препарати гормонів гіпофіза й гіпоталамуса
- •Препарати гормонів щитовидної залози і їхніх антагоністів
- •Препарати гормонів прищитоподібних залоз
- •Гормональні препарати підшлункової залози й синтетичні гІпоглікемічні засоби
- •Синтетичні (пероральні) гіпоглікемічні засоби.
- •Бігуаніди
- •Мінералокортикоіди.
- •Препарати статевих гормонів
- •Препарати жіночих статевих гормонів
- •Естрагенні препарати.
- •Гестагенні препарати.
- •Гормональні протизаплідні засоби.
- •Препарати чоловічих статевих гормонів
- •Анаболічні стероїди
- •Тема №14: Лікарські засоби, які впливають на процеси тканинного обміну Вітамінні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Вітамінні препарати
- •Препарати водорозчинних вітамінів
- •Препарати жиророзчинних вітамінів
- •Полівітамінні препарати
- •Тема №15: Протизапальні та протиалергійні засоби. Імунотропні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Саліцілати
Засоби, що впливають на ренін-ангіотензинову систему
Відомо вже кілька поколінь цієї підгрупи препаратів:
I покоління: КАПТОПРИЛ.
II покоління: ЕНАЛАПРИЛ.
III покоління: РАМІПРИЛ, ЛІЗИНОПРИЛ, ЦИЛАЗАПРИЛ.
Спазм судин нирок призводить до ішемії нирок, що у свою чергу сприяє синтезу реніну, у присутності якого утворюється малоактивний ангіотензин I плазми крові, що під впливом спеціального ангіотензинперетворюючого ферменту переходить в ангіотензин II, що володіє потужною судинозвужувальною дією за рахунок стимуляції ангіотензинових рецепторів стінок судин. Крім того, ангіотензин II стимулює виділення корою наднирок «натрій-затримуючого гормону» альдостерону, що затримує натрій і воду в стінках судин і збільшує обсяг крові, що у свою чергу ще більше підвищує артеріальний тиск.
Механізм дії: пригнічують АПФ і блокують перетворення ангіотензину1 в ангіотензин11
Препарати цієї групи знижують АТ, перед- і постнагрузку, при цьому підвищується натрійурез і загальний діурез, а ОЦК залишається в нормі.
Препарати можна застосовувати довгостроково: від декількох місяців до чотирьох років. Тривалість ефекту - 4-8 годин. Найкращий ефект досягається при застосуванні їх у комплексі з диуретиками й вазодилятаторами. Гарний ефект відзначається при лікуванні хворих ГБ із атеросклерозом.
Фармакологічні ефекти обґрунтовують застосування препаратів даної підгрупи в наступних випадках:
- при артеріальній гіпертензії з високим вмістом реніну (ниркові артеріальні гіпертензії);
- при лікуванні хворих із ГХ, резистентних до традиційних антигіпертензивних препаратів, або при їхній нестерпності;
- при лікуванні хворих ГХ із проявами склерозу;
- при застійній недостатності кровообігу (
Побічні ефекти: запаморочення, головний біль, шкірна висипка, сверблячка, порушення смакових відчуттів, гіперемія шкіри. Також можливі протеінурія, нефротичний синдром, нейтропенія.
КАПТОПРИЛ (Captoprilum; Капотен таб. по 0,025 й 0,05;) - антигіпертензивний препарат. Побічні ефекти : алергійні реакції (шкірні висипки, лихоманка), головний біль, зіпсуття смаку, тахікардія. Препарат впливає на кров, виділення відбувається через нирки, може з'явитися протеінурія. При прийомі каптоприла підвищується чутливість кліток до інсуліну й утилізація глюкози. Таким чином, хворим з інсулінозалежним цукровим діабетом препарати цієї підгрупи варто призначати в менших дозах. Можливо різке падіння АТ, тому лікування варто починати із призначення малих доз, поступово збільшуючи їх. Препарат здатний проникати через плаценту.
ЕНАЛАПРИЛ (Еnаlаpril; Едніт, Ренітек таблетки по 0, 005; О, О1 и 0, 02 г (5; 10; 20 мг)) - препарат другого покоління, позбавлений сульфгідрильних груп, і тому має менше побічних ефектів (при прийомі цього препарату не виникає почервоніння шкіри, порушень смаку); діє триваліше, ніж каптоприл.
Діуретики (сечогінні засоби)
В основі гіпотензивного ефекту даної групи засобів лежить зниження обсягу циркулюючої крові (ОЦК). У комплексній терапії хворих ГХ частіше використають тіазидні діуретики, наприклад,
ДИХЛОТІАЗИД (Dichlothiazidum Гіпотіазид, Гідрохлортіазид таблетки по 0, 025 и О, 1 г).
Препарати даної групи сприяють виведенню з організму іонів натрію, а значить і води. При цьому відбувається зниження ОЦК. У результаті знижується серцевий викид, а також іде стійке зниження загального периферичного опору. У підсумку поступово знижується АТ.
При тривалому прийомі діуретиків знижується вміст іонів натрію в судинній стінці, що приводить до ослаблення її реакції на вплив ендогенних судинозвужувальних речовин.
Крім цього, на тлі прийому тіазидних діуретків (дихлотіазида) різко збільшується ефективність багатьох гіпотензивних засобів.
Недоліком дихлотіазида є виникаюча при його прийомі гіпокаліємія, а також, що відбувається при цьому затримка, солей сечової кислоти. Останнє варто враховувати при наявності подагри у хворого гіпертонічною хворобою.
Тіазиди також сприяють затримці цукру в крові. У цілому ж диуретки показані при всіх формах гіпертонічної хвороби.
СПІРОНОЛАКТОН (Sрironоlасtonum Альдактон, Верошпирон, таблетки по 0, 025 г (25 мг) - калійзберігаючий діуретик і тому препаратом вибору при гіпокалієміі. Цей препарат можна призначати хворим, з подагрою, а також хворим, що страждають цукровий діабет.
ПРОТИАРИТМІЧНІ ПРЕПАРАТИ
Протиаритмічними називають препарати, які нормалізують порушення ритму серцевих скорочень, попереджають або усувають виникнення аритмій.
Нормальна функція серця забезпечується такими властивостями міокарда: автоматизм, збудливість, провідність і скоротність. Ці властивості, а також вплив ЦНС забезпечують нормальний ритм роботи серця.
Властивості міокарда, що визначають серцевий ритм, автоматизм, збудливість і провідність, залежать від електролітного обміну. Останній включає обмін іонів К , Na+, Са2+, М 2+.
Na+ - позаклітинний іон, проникає в клітину в момент деполяризації, концентрація Na+ в організмі завжди достатня, тому рідко виникає порушення обміну Na+, що могло б суттєво впливати на серцевий ритм.
К+ - внутрішньоклітинний іон. Дефіцит К* призводить до розвитку тахікардії. Надлишок К+ викликає сповільнення ритму (зниження збудливості та провідності).
Са+ сприяє посиленню збудливості, провідності та скоротності міокарда. Антагоністами Са2+ є К і М 2+.
Крім внутрішніх регуляторів ритму серця існують також зовнішні, до яких відноситься вегетативний відділ нервової системи. Так, парасимпатичний нерв (блукаючий) сповільнює серцевий ритм, а симпатичний — прискорює.
Порушення серцевого ритму можливе при таких захворюваннях як ішемічна хвороба серця, склероз вінцевих судин, гіпертонічна хвороба, міокардит, токсичне ураження міокарда, ревматизм, ревмокардит, серцева недостатність, пороки серця.
Порушення автоматизму та провідності призводять до порушення серцевого ритму.
(розвиваються такі патологічні зміни, як миготлива аритмія, тремтіння передсердь, фібриляція.
Розрізняють два основних види аритмій :
1. Тахіаритміі (її різновиди)
Екстрасистолія-внечергові додаткові скорочення
Миготлива аритмія-хаотичне скорочення окремих м язевих волокон стінок передсердь
Пароксизмальна тахікардія- приступи серцебиття з частотою пульса 150-200 в хв.
2. Брадиаритміі.
У зв'язку із цим всі антиаритмічні засоби розділяють на дві великі групи:
1. Засоби, що застосовують при тахиаритміях.