Гангліоблокатори

Ця група містить у собі дуже сильні препарати з масою побічних ефектів, у зв'язку із чим використаються лише при важких формах гіпертонічної хвороби, при кризах або загостреннях захворювання, що вимагають інтенсивної терапії.

Побічні ефекти гангліоблокаторів :

1. Відсутність вибірковості дії на симпатичні й парасимпатичні ганглії, що веде до пригнічення парасимпатичних гангліїв і реалізується пригніченням моторики ШКТ (запор).

2. Швидкий розвиток толерантності до препаратів.

3. Дуже важкі ортостатичні реакції (ортостатичний колапс).

Препарати цієї групи застосовують лише при найважчих формах ГХ, при гіпертонічних кризах.

Симпатолітики

Препарати цієї групи гнітять передачу збудження (еферентні імпульси) на рівні периферичних адренергічних (пресинаптичних) закінчень. Ця дія реалізується шляхом порушення звільнення медіатора норадреналіна (НА) із закінчень симпатичних нервів.

ОКТАДИН (Octadinum; Ісмелін, Ізобарин, Гуанетидин таб. по 0, 025;) - дуже активно витісняє НА з везикул пресинаптичних закінчень симпатичних нервів у цитоплазму, де медіатор швидко руйнується відповідним ферментом. У результаті запаси медіатора виснажуються, тим самим послабляється симпатична інервація судин та серця. Це знижує загальний периферичний опір (ОПС) судин, зменшує частоту скорочень серця й виділення реніну нирками, у результаті чого АТ знижується. Ефекти препарату обумовлені периферичною дією, у ЦНС октадин не проникає.

Антигіпертензивний ефект розвивається повільно (стійкий ефект розвивається через 1-3 дня), що пов'язане з поступовим виснаженням запасів НА. Однак тривалість дії висока.

Побічні ефекти :

1. Дуже важкі ортостатичні реакції (колапс, непритомність).

2. Перевага парасимпатичної іннервації (підвищення перистальтики кишечнику, секреції залоз ШКТ, проноси, заложеність носа).

3. Порушення статевої функції.

Препарат важко дозувати. Октадин призначають 1 раз у добу, ранком після їжі. Дозу іноді ділять на 2-3 прийоми. У зв'язку з високою активністю препарат використають у хворих з важкими формами ГХ (II й III стадії) і злоякісною гіпертензією.

РЕЗЕРПІН (Reserpinum; Рацидил, Серпазил таб. по 0, 0001;) - алкалоїд раувольфіі, що широко використовується при лікуванні хворих гіпертонічною хворобою.

Механізм дії подібний октадину-переферична дія: (порушення захоплення й депонування НА у везикулах), центральна-активує тонус блукаючого нерву. Препарат легко проникає в ЦНС, де виснажує запаси дофаміна, серотоніна, тим самим проявляє нейролептичний ефект (глибока седативна дія). Така двояка дія : периферична симпатолітична й центральна нейролептична - грає безумовно позитивну роль у лікуванні хворих із ГХ. Дія препарату проявляється на 2-3 день і триває протягом 10-14 днів

До резерпіну не розвивається толерантність і звикання. Препарат слабкіше октадина, але має ряд побічних ефектів: проноси, заложеність носа, зниження настрою, страшні сновидіння, ульцерогенний ефект, паркінсонізм. У хворих бронхіальною астмою може викликати бронхоспазм.

Резерпін використають при легких і середніх ступенях важкості ГХ (до III стадії) будь-якого походження, особливо у людей похилого віку, за відсутністю органічних змін серцево-судинної системи. Крім того, резерпін входить до складу багатьох комбінованих засобів (адельфан, бринердин, трирезид й ін.).

Препарат абсолютно протипоказаний грудним і новонародженим дітям.