Антиадренергічні засоби

До антиадренергічних засобів центральної дії в основному відносять три препарати: клонідин (гемітон, клофелін, катапрессан), метилдофа (допегіт, альдомет), піроксан.

КЛОНІДИНУ ГІДРОХЛОРИД(Clophelinum; Клофелін, Гемітон таб. по 0, 75 мг й 0, 15 мг; амп. по 1 мл 0, 01% розчину) - адреноміметик, легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Даний препарат здатний стимулювати альфа-1 й альфа-2 адренорецептори, але активність у відношенні других більшзначна. У цьому зв'язку клофелін відносять до альфа-2-адреноміметикам.

Механізм дії клонідина складний і полягає в наступному:

1) Препарат стимулює альфа-2-адренорецептори центральних адренергічних нейронів, що мають гальмуючий вплив на судиноруховий центр довгастого мозку, а також судини, усувають центральні симпатичні впливи на артерії та серце, що забезпечує антигіпертензивний ефект.

2) Препарат підвищує тонус парасимпатичних нервів, чим і забезпечує депресивний вплив на серце. Це веде до зниження частоти серцевих скорочень, до зменшення серцевого викиду.

3) Клонідин також має седативний вплив.

4) Активація альфа-2-адренорецепторів на пресинаптичних мембранах симпатичних волокон гальмує звільнення з них норадреналіна, що теж зменшує периферичний опір судин і веде до брадикардії, а в нирках викликає обмеження секреції реніну, в надниркових залозах-альдостерону.

Всі перераховані ефекти обумовлюють зниження АТ. Однак, крім них, клонідину властивий анальгетичний ефект

Препарат знижує внутрішньоочний тиск, секреторну активність шлункових залоз Препарат добре всмоктується із ШКТ і знижує АТ через 30-60 хвилин після прийому усередину. Максимальний ефект досягається через 2-4 години й зберігається 8-20 годин, тому препарат призначають 2-3 рази в добу. При внутрім'язовому введенні зниження АТ реєструється через 15-20 хвилин, а при внутрішньовенному введенні - через 4-5 хвилин. Таким чином, клофелін є ефективним засобом при зняття нападу гіпертонічного кризу.

Побічні ефекти:

- сильна седативна дія (сонливість, млявість, утома);

- сухість слизуватих (рота, конъюнктиви);

- закрепи;

Перераховані побічні ефекти звичайно зникають після першого місяця прийому препарату.

- з боку ЦНС : депресія, тривога, порушення сну, занепокоєння;

- при проведенні монотерапіі клофеліном може відзначатися затримка іонів натрію й рідини в організмі, що приводить до зниження антигіпертензивного ефекту після декількох тижнів прийому. Тому препарат призначають у комплексі з діуретиками;

- різке скасування препарату може спровокувати розвиток гіпертонічного кризу (синдром скасування);

- у дітей препарат викликає пригнічення подиху;

- до препарату швидко розвивається звикання.

Показаннями до застосування є гіпертензія будь-якого походження, але препарат менш ефективний при підвищенні АТ, що викликаний гормональними порушеннями. Ін'єкційну форму препарату використають для зняття нападу гіпертонічного кризу, при мігрені.

Даний препарат також використається при лікуванні хворих з первинною відкритокутовою формою глаукоми(звужує судини очного дна) у вигляді очних крапель, а також для премедикаціі й діагностики порушень функцій гіпоталамуса.

Протипоказання: вагітність

МЕТИЛДОФА (Меthyldopа Альдомет, Допегіт таб. по 0, 25. При введенні в організм препарат проникає через гематоенцефалічний бар'єр у мозок, де в адренергічних нейронах ЦНС перетворюється в метилнорадреналін, який збуджує центральні альфа-2-адренорецептори нервової системи, що викликає зниження тонусу судино рухливого центру. Метилдофа аналогічно клоні дину знижує ОПС, венозне повернення крові до серця (преднагрузку). У підсумку відбувається прогресивне зниження АТ й деяке вповільнення частоти серцевих скорочень. Зниженню АТ також сприяє зниження секреції реніну під дією метилдофи й, як наслідок, зниження утворення ангіотензина II.

Метилдофа помірковано всмоктується із ШКТ, і через 4-6 годин після його прийому реєструється зниження АТ. На 2-5 день прийому ліків стійкий гіпотензивний ефект розвиваються в 80% хворих. При внутрішньовенному введенні гіпертензивний ефект розвивається через 3-20 хвилин, тому для зняття нападу гіпертонічного кризу препарат не використається.

Метилдофу використають при будь-яких формах ГХ.

Серед побічних ефектів відзначають седативний ефект, що звичайно проходить через 2-3 тижні лікування, а також:ураження печінки( оборотні гепатити), посилення стенокардії (збільшує потребу міокарда в кисні, стимулює скоротність серцевого м'яза), розвиток гемолітичної анемії, порушення сну, екстрапірамідні розлади; підсилюється секреція пролактина, у жінок можлива лактація;

- різке скасування препарату може спровокувати розвиток гіпертонічного кризу (синдром скасування);

- сухість слизуватих (рота, носа);

- при проведенні монотерапіі може відзначатися затримка іонів натрію й рідини в організмі, що приводить до зниження антигіпертензивного ефекту після декількох тижнів прийому. Тому метилдофа призначається в комплексі з діуретиками;

- диспепсичні порушення (нудота, блювота);

При тривалому застосуванні ряду хворих швидко розвивається звикання й зниження антигіпертензивного ефекту. При нирковій недостатності метилдофа кумулює (у нормі дві третини препарату виводиться із сечею).

Протипоказання: гепатити, цироз