Фармакологічні особливості серцевих глікозидів

Кожний із препаратів групи серцевих глікозидів має певні відмінності. Це стосується активності, швидкості розвитку ефекту, його тривалості, а також фармакокінетики препарату.

У медицині застосовують препарати з різних видів наперстянки: наперстянки пурпурної (Digitalis purpurea), наперстянки шерстистої (Digitalis lanata), наперстянки іржавої (Digitalis ferruginea).

ДИГИТОКСИН (Digitoxinum; таб. по 0, 0001 і ректальні супозиторіі по 0, 15 мг)(Дигілонг, Дигісидин, Кардіотоксин) - глікозид, що одержують з різних видів наперстянки (D. purpurea, D. lanata). При прийомі усередину всмоктується майже повністю. На відміну від інших серцевих глікозидів, зв'язок з білками в дигитоксина найбільш міцний. У зв'язку із цим, препарат починає діяти не відразу. Після прийому таблетки дигитоксина кардіотропний ефект починає проявлятися через дві години й досягає максимуму через 4-6-12 годин. У нашій країні дигитоксин випускається тільки в таблетках й у свічах, за кордоном цей препарат існує й у формі розчину для ін'єкцій.

Це самий повільно й довгостроково діючий серцевий глікозид.

Показання до застосування:

1. При хронічній серцевій недостатності, особливо при схильності до тахікардії, але на тлі внутрішньовенного введення строфантина .

2. Дигитоксин можна призначати з метою профілактики розвитку серцевої недостатності хворим з компенсованими пороками серця перед майбутньою плановою великою хірургічною операцією, родами.

При призначенні дигитоксина, як і всіх серцевих глікозидів, треба пам'ятати про можливості взаємодії препаратів цієї групи з іншими засобами. При цьому ряд засобів (фенобарбітал, протиепілептичні засоби, бутадіон), будучи індукторами мікросомальних ферментів печінки, можуть знижувати лікувальну дію дигитоксина. Так само діють і рифампіцин, ізоніазид, етамбутол.

Підвищенню ефективності дії серцевих глікозидів сприяють хінідин, НПЗЗ, сульфаніламіди, непрямі антикоагулянти (у результаті витиснення глікозидів зі зв'язку з білками плазми).

У практиці використовують не тільки високоочищені препарати серцевих глікозидів, але й галенові, і неогаленові препарати (порошки, настої, настойки, екстракти) з рослин, що містять глікозиди. У з них використовують порошок з листів наперстянки пурпурної або крупноквіткової.

При визначенні активності лікарської сировини й багатьох препаратів серцевих глікозидів використовують біологічну стандартизацію. Найбільш часто активність серцевих глікозидів виражають у жаб'ячих одиницях дії (ЖОД) і котячих одиницях дії (КОД). Один ЖОД відповідає мінімальній дозі стандартного препарату, у якій він викликає зупинку серця в більшості піддослідних жаб, кішок, голубів. Так, роздрібнений порошок листів наперстянки по активності відповідає такій пропорції : один грам порошку листів дорівнює 50-66 ЖОД або 10-13 КОДІВ. У процесі зберігання активність листів зменшується. Один грам дигитоксина дорівнює близько 5000 КОДІВ.

Основним глікозидом наперстянки шерстистої (D. lanata) є

ДИГОКСИН (Digoxinum; таб. по 0, 25 мг, амп. по 1 мл 0, 025% розчину, "Гедеон Ріхтер", Угорщина) (Віноксин, Ланікор, Ланоксин). По дії на кровообіг препарат близький до інших серцевих глікозидів, але має й свої фармакологічні особливості:

1. Препарат слабше, ніж дигитоксин зв'язується з білками плазми.

2. При прийомі усередину максимальний ефект розвивається через 6-8 годин, а при внутрішньовенному введенні - через 1-5 годин. По швидкості ефекту, особливо при внутрішньовенному введенні, препарат наближається до строфантину.

3. У порівнянні з дигитоксином, дигоксин швидше виводиться з організму (період напіввиведення дорівнює 34-46 годин) і має меншу здатність до кумуляції в організмі. Повне виведення з організму спостерігається через 2-7 днів.

Показання до застосування:

1. Хронічна серцева недостатність (таблетки).

2. Профілактика серцевої недостатності у хворих з компенсованими пороками серця при великих хірургічних втручаннях, родах і т.д. (у таблетках).

3. Гостра серцева недостатність (препарат уводять внутрівенно).

4. Тахіаритмічна форма мерехтіння передсердь, пароксизмальна миготлива аритмія, пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія (таблетки).

У цілому дигоксин - препарат середньої швидкості й середньої тривалості дії.

СТРОФАНТИН (Strophanthinum; ампули по 1 мл 0, 025% розчину) - полярний серцевий глікозид,що одержують з насінь тропічних ліан (Strophanthus gratus; Strophanthus Kombe).

Строфантин практично не всмоктується із ШКТ (2-5%) і призначається тільки внутрівенно. Препарат практично не зв'язується з білками. Кардіотонічний ефект розвивається через 5-7-10 хвилин і досягає максимуму через 30-90 хвилин. Препарат виводиться нирками, період напіввиведення становить 21-22 години, а повне виведення відзначається через 1-3 дня.

Строфантин самий швидкодіючий, але й найбільш короткодіючий серцевий глікозид.

У нього більш виражений позитивний інотропний ефект ніж негативний хрнотропний

Препарат відносно мало впливає на частоту серцевих скорочень і на провідність. Практично не кумулює.

Показання до застосування:

1. Гостра серцева недостатність, у тому числі при деяких формах інфаркту міокарда;

2. Важкі форми хронічної серцевої недостатності (II-III ступеня).

Строфантин призначають по 0, 5-1, 0 мл внутрівенно, дуже повільно (5-6 хвилин) або крапельно, попередньо розвівши в 10-20 мл ізотонічного розчину. При швидкому введенні висока ймовірність шоку. Препарат уводять як правило 1 раз у добу.

З вітчизняної сировини, а саме з листів конвалії, одержують препарат

КОРГЛІКОН (Corglyconum; ампули по 1 мл 0, 06% розчину), що містить суму глікозидів.

Корглікон дуже близький до строфантину, але уступає останньому за швидкістю дії.

Препарат призначають при:

- гострої й хронічної серцевої недостатності II й III ступенів;

- при серцевій декомпенсації з тахісистолічною формою мерехтіння передсердь;

- для зняття приступів пароксизмальної тахікардії.

Перераховані вище препарати серцевих глікозидів при парентеральному використанні необхідно вводити внутрівенно, тому що вони мають різку дратівну дію. Акумульовані розчини глікозидів ( строфантина, корглікона, дигоксина) варто розводити в ізотонічному розчині хлориду натрію або глюкози, але тільки 5% (не 40%). Використання концентрованих розчинів глюкози (20-40%) не доцільно, тому що вони можуть частково зменшувати активнісь глікозидів ще до введення хворому. Повільне введення є обов'язковим, що вказується в рецепті.

ПРЕПАРАТИ ГОРИЦВІТА

ТРАВА ГОРИЦВІТУ ВЕСНЯНОГО (Herba Adonis Vernalis) - чорногорка або адоніс весняний. Діючими речовинами горицвіта є глікозиди, основні з яких ЦИНАРИН й АДОНІТОКСИН.

По характеру дії глікозиди горицвіта близькі до глікозидів наперстянки, однак вони менш активні по систолітичному впливу, проявляють менш виражений діастолітичний ефект, менш стійки в організмі, діють короткочасно й не кумулюють. Добре всмоктуються в кишечнику. Препарати горицвіта мають один відмітний ефект - вони мають заспокійливу дію на ЦНС.

Показання до застосування :

1. Найлегші форми хронічної серцевої недостатності.

2. Емоційна нестійкість, кардіоневрози, вегетодистонія, легкі неврози (як заспокійливі засоби).

Препарати горицвіта звичайно випускаються у вигляді галенових і новогаленових, входять до складу мікстур (наприклад, адонізид у складі мікстури Бехтерева).

КАРДІОВАЛЕН (Саrdiovalenum). флакони по 15, 20 и 25 мл — комплексний препарат, до складу якого входить екстрак жовтушника, адонізид, настойка валеріани, екстракт глоду, натрію бромід Ефективний при кардіосклерозі з явищами серцевої недостатності, вегетативних неврозах.