Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
самост-робота-доповнена.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.27 Mб
Скачать

Протиглистні засоби

В організмі людини гельмінти (глисти, хробаки) можуть паразитувати в просвіті кишечнику або поза кишечником (у печінці жовчному міхурі, легенях, кровоносних судинах, підшкірній клітковині й інших тканинах). Всі види хробаків, що паразитують в організмі людини, можна розділити на три класи: 1) нематоди (круглі хробаки); 2) цестоди (плоскі хробаки); 3) трематоди (сосальщики).

Гельмінтози зустрічаються серед людей і свійських тварин За даними статистики, близько 2/3 усього населення земної кулі заражено тими або іншими видами гельмінтів. Довгостроково поточні гельмінтози завдають великої шкоди організму, особливо дитячому Продукти життєдіяльності глистів викликають хронічну інтоксикацію організму людини, розвиток анемії, порушення функції нервової системи й інших органів. Скупчення глистів у просвіті кишечнику може викликати гостру непрохідність кишечнику, що вимагає хірургічного втручання. Широке поширення гельмінтів серед людей обумовлює актуальність проблеми лікування й профілактики цих захворювань. Великий внесок у розробку цієї проблеми внесли вітчизняні вчені К. И. Скрябін й Е. Н. Павловский.

У цей час для лікування й профілактики гельмінтозів є великий арсенал лікарських препаратів Їхня ефективність залежить від виду хробаків й їхньої локалізації в організмі Залежно від локалізації хробаків, протиглистні засоби можна розділити на дві групи: 1) засоби, застосовувані при кишкових гельмінтозах; 2) засоби, використовувані при зовнікишкових гельмінтозах. Розходження між окремими препаратами визначаються їхньою виборчою дією на той або інший вид паразита.

Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

Серед круглих хробаків найбільше часто паразитують у кишечнику аскариди й гостриці, рідше зустрічаються власоглави, анкілостоми, кишкові угриці й ін. Захворювання, викликані круглими глистами, називають нематодозами. Для вигнання круглих хробаків (нематод) використовуються солі пиперазина, нафтамон, дитиазанін, тимол, кисень й ін.

Пиперазина адипінат використовується для вигнання аскарид і гостриць. Він відрізняється малою токсичністю й високою ефективністю. Пиперазин паралізує нервовом язевий апарат хробаків, що призводить до втрати в них здатності втримуватися в кишечнику. Крім того, пиперазин проявляє проносну дію, що сприяє вигнанню паралізованих хробаків.

Пиперазин є досить ефективним засобом для масової дегельмінтизації людей і свійських тварин. Побічні явища у вигляді головного болю, сонливості, запаморочення спостерігаються тільки при передозуванні (понад 4-5 г на добу дорослим), Протипоказаннями для призначення пиперазина є захворювання центральної нервової системи й недостатність функції бруньок.

Левамізол (декарис) досить ефективний при аскаридозі, а також при інших гельмінтозах (некатарозі, стронгилоідозі, анкілостомозі). Механізм антигельминтної дії пов'язаний з порушення біоенергетичних процесів гельмінтів. Крім того, левамізол регулює клітинні механізми імунологічної системи, що підвищує загальну опірність організму.

Мебендазол (вермокс) діє на різні види гельмінтів. Він гнітить засвоєння гельмінтами глюкози й гальмує утворення АТФ. При ентеробіозі призначають однократно в дозі 0,1 г усередину.

Пірантел (комбантрин) має широкий спектр антигельминтної дії. Застосовують усередину з розрахунку 10 мг/кг протягом 2 днів. Препарат переноситься добре, в окремих випадках можливі головний біль, нудота, блювота. Протипоказаний при вагітності.

Квіти полиню цитварної (цитварне насіння)застосовують іноді при аскаридозі в дозах відповідно віку хворого.

Нафтамон погано всмоктується в шлунково-кишковому тракті, тому є малотоксичним препаратом. В основному нафтамон діє на хробаків, що паразитують у кишечнику. Його призначають однократно в дозі 5 г натще за 1—2 г до прийому їжі. Нафтамон найбільш ефективний відносно анкілостом й аскарид. Він проникає в тіло паразитів і паралізує їхній м'яз. Крім того, нафтамон має проносні властивості, тому не потрібно призначення проносних засобів і дотримання спеціальної дієти. Побічні явища у вигляді нудоти можуть виникати у зв'язку з гірким смаком препарату.

Кисень застосовується для вигнання аскарид і власоглавов. Оскільки хробаки живуть у бескислородному середовищі, то кисень діє на них токсичний. Він перетворюється в організмі гельмінтів у перекис водню, що викликає загибель паразитів. Уводять кисень у шлунок (через зонд) або в пряму кишку в обсязі 1-1,5 л. Протипоказаннями для дегельмінтизації киснем є виразкові хвороба шлунка й дванадцятипалої кишки, гострі запалення черевної порожнини, вагітність після 5 міс.

Серед стрічкових хробаків у кишечнику можуть паразитувати широкий, збройний і неозброєний ціп'як й ін. Захворювання, викликані стрічковими глистами, називають цестодозами. Для лікування кишкових цестодозів використають празиквантель, фенасал.

Фенасал у порівнянні з раніше використовуваним екстрактом чоловічої папороті менш токсичний, проте його застосування вимагає спеціальної дієти й призначення сольових проносних. Фенасал викликає параліч мускулатури стрічкових хробаків і знижує їхню стійкість до протеолітичних ферментів. Для посилення лікувального ефекту фенасал призначають у комбінації з аміноакрихіном або екстрактом чоловічої папороті, зменшуючи при цьому дози препарату.

Засоби для лікування зовнікишкових гельмінтозів

Серед хробаків, що викликають зовнікишкові гельмінтози, зустрічаються круглі глисти (филяріі), личинки свинячого ціп'яка (ехінококк), сосальщики (печінкова й котяча двуустки, шистозоми) і ін. Паразити можуть поселятися в печінці, жовчному міхурі, підшлунковій залозі, попадати в лімфатичні й кровоносні судини. Картина захворювання в основному визначається порушенням функції ураженого органа. Зовнікишкові гельмінтози поширені в південних країнах. На території нашої країни вони зустрічаються в південних районах, у Сибіру й на Далекому Сході. Як лікарські препарати при зовнікишкових гельмінтозах застосовують хлоксил, дитразин й антимоніла-натрія тартрат.

Xлоксил ефективний при глистних інвазіях печінки, жовчних шляхів і підшлункової залози (фасциольоз, описторхоз). Препарат викликає загибель або різке гноблення паразитів, однак повне лікування спостерігається тільки в 35-40 % випадків. Побічні явища можуть спостерігатися у вигляді алергійних реакцій, хворій в ділянціі печінки.

Дитразин застосовують в основному для лікування філяріозу. Препарат малотоксичний, і тільки в рідких випадках спостерігаються алергійні реакції й диспепсичні розлади.

Застосовують дитразин усередину з розрахунку 2 мг/кг 3 рази в добу протягом 10 днів. При лікуванні дитразином нерідко виникають побічні явища: шкірна сверблячка, висипання, іноді збільшення розмірів печінки й селезінки.

Відносно збудника трихінельозу застосовують мебендазол, празиквантель й антимонила-натрія тартрат (винносурьмяно-натрієева сіль). Їх призначають також при описторхозі(зараження котячої двуусткой) і шистосомозі. Препарат сурми має сильні дратівні властивості, тому його вводять тільки внутрівенно. Побічні ефекти проявляються у вигляді нудоти, блювоти, порушення функції серця й печінки. Протипоказаннями для його призначення є захворювання нирок, печінки, вагітність, загальне виснаження

Піперазина адипінат (Piperazini adipinas)

Призначають усередину по 1,5-2 г 2 рази в день, дітям препарат може призначатися у вигляді 5 % розчину із сиропом. Форми випуску: таблетки по 0,2 й 0,5 г і розчини (5 %) із сиропом у склянках жовтогарячого скла по 100 мл.Зберігання: розчин - у прохолодному, захищеному від світла місці.

Нафтамон (Naphthammonum)

Призначають усередину в дозі 5,0 г 1 раз у день натщесерце. Вища доза: разової й добова 5,0 г. Форми випуску:порошок. Зберігання: у добре укупореній тарі в сухому місці.

Фенасал (Phenasalum)

Форми випуску: порошок (список Б).

Мебендазол (Mebendazolum)

Форми випуску: таблетки по 0,1 г.

Празиквантел (Praziquantel)

Форми випуску: таблетки по 0,6 г. Зберігання:список Б.

Хлоксил (Chloxylum)

Форми випуску: порошок (список Б).

Дитразина цитрат (Ditrazini citras)

Форми випуску: порошок, таблетки по0,05 й 0,1 г.

Антимоніл-натріия тартрат (Stibii et Natrii tartras)

Форми випуску: порошок (список Б).

Пірантел (Pyrantelum)

Форми випуску: таблетки по 0,25 г.

Левамізол (Levamisolum)

Призначають при гельмінтозах одноразово перед сном: дорослим в дозі 150 мг, дітям по 2, 5 мг на 1 кг маси тіла. Якщо потрібно, повторюють лікування через 1 нед. Дотримання дієти не потребує

Форма випуску: таблетки по 0, 05 й 0, 15 г.

Зберігання: список Б.