Препарати, що всмоктуються в кишках:

• короткочасної дії (сульфацил-натрій, сульфадимезин);

НОРСУЛЬФАЗОЛ (Norsulfazolum

Норсульфазол ефективний при інфекціях, викликаних гемолітичним стрептококом, пневмококом, гонококом, стафілококом, а також кишковою паличкою.

Препарат легко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту й швидко виділяється з організму. Виводиться переважно із сечею у незмінному вигляді.

Застосовують усередину при пневмонії, менінгіті, стафілококовому і стрептококовому сепсисі й інших інфекційних захворюваннях. При пневмонії й менінгіті призначають дорослим на перший прийом 2 г, потім по 1 г через кожні 4 - 6 г до зниження температури тіла; надалі приймають по 1 г через 6 - 8 г. Усього за курс лікування хворий приймає 20 - ЗО г препарату. Курс лікування триває 3 - 6 днів.

Вищі дози для дорослих усередину: разова 2 г, добова 7 г.

При застосуванні норсульфазолу рекомендується підтримувати посилений діурез (введення в організм у день по 2 - 3 л рідини: після кожного прийому препарату випивають 1 склянку води з додаванням 1/2 чайної ложки натрію гідрокарбонату або склянка боржому).

Препарат звичайно добре переноситься, однак можлива нудота, у рідких випадках - блювота.

Форми випуску: порошок; таблетки по 0, 25 й 0, 5 г по 10 штук.

Зберігання: список Б.

СУЛЬФАДИМЕЗИН (Sulfadimezinum).

Застосовують при пневмококових, стрептококових, менінгококових інфекціях, сепсисі, гонореї, а також при інфекціях, викликаних кишковою паличкою й іншими мікроорганізмами.

Сульфадимезин швидко всмоктується, відносно малотоксичний.

Дози для дорослих такі ж, як дози норсульфазолу.

Вища доза для дорослих усередину разова 2 г, добова 7 г.

При лікуванні сульфадимезином призначають рясне лужне питво. Необхідно систематично проводити дослідження крові, як і при лікуванні іншими сульфаніламідними препаратами.

Форми випуску: порошок; таблетки по 0, 25 й 0, 5 г по 10 штук.

Зберігання: список Б.

Сульфацил-натрій (sulfacylum-natrium)

Препарат короткої дії, добре розчинний у воді.

Застосування: перорально, зовнішньо у розчинах і парентерально. В офтальмології при коньюктивітах, блефаритах, виразках рогівки, гонореї очей у немовлят і дорослих-10-30% розчини або мазі.При інфекційних захворюваннях в/в 30% розчин. Для лікування інфікованих ран припудрюють порошком їх поверхню.

Форма випуску: порошок, ампули по 5 мл 30% розчину, флакони по 5 і 10 мл 30%розчину, очні краплі 20 і 30% розчини, 30% мазь.

Зберігання: список Б.

УРОСУЛЬФАН (Urosulfanum)

Хіміотерапевтична дія уросульфана найбільш виражена стосовно стафілококів і кишкової палички. Добре й швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. У крові створюється висока концентрація препарату. Виділяється з організму переважно нирками. Висока концентрація в сечі сприяє антибактеріальній дії на збудників інфекцій сечових шляхів. Малотоксичний. Відкладення препарату в сечових шляхах не спостерігається.

Застосовують при циститах, пієлитах, цистопієлитах, пієлонефритах, й інших інфекціях сечових шляхів. Призначають усередину по 0, 5 - 1, 0 г 3 - 5 разів у день. Середня доза для дорослого 3 г у добу. Курс лікування від 6 до 12 - 14 днів залежно від особливостей перебігу хвороби

Вищі дози для дорослих усередину: разова 2 г, добова 7 г.

Форма випуску: таблетки по 0, 5 г по 12 штук.

Зберігання: список Б.

• -подовженої тривалості дії (сульфадиметоксин, сульфапіридазин);

Сульфапіридазин (спофодазин)

Препарат тривалої дії. Добре всмоктується з травного каналу, проникає у легені, аденоїди, плевральну, синовіальну рідини, через плацентарний бар»єр і в грудне молоко.

Ефективний у відношенні грампозитивних і грамнегативних бактерій: діє на пневмококи, стрептококи, стафілококи, кишкову паличку, збудників дизентерії; менш активний відносно протея; активний відносно вірусу трахоми, не діє на штами бактерій, стійкі до інших сульфаніламідних препаратів.

Застосування: хронічні захворювання сечових і жовчовидільних шляхів, гінекологічні хвороби, бронхопневмонія, тонзиліт, фарингіт, гнійний отит, шигельоз.

Протипоказання: вагітність, годування грудним молоком.

Побічні дії: диспепсія, висип, свербіж, лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, кандидоз ротової порожнини і дисбактеріоз.

Форма випуску: порошок, таблетки по 0,5г. усередину у 1 день- 1г, далі по 0,5г.

СУЛЬФАДИМЕТОКСИН (Sulfadimethoxinum). Синоніми: Депосул, Мадрибон, Мадроксин

Відноситься до групи сульфаніламідних препаратів тривалої дії. По антибактеріальній дії близький до сульфапіридазину. Ефективний у відношенні грампозитивних і грамнегативних бактерій: діє на пневмококи, стрептококи, стафілококи, кишкову паличку, збудників дизентерії; менш активний відносно протея; активний відносно вірусу трахоми, не діє на штами бактерій, стійкі до інших сульфаніламідних препаратів.

Препарат відносно повільно всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Після прийому усередину виявляється в крові через 30 хв, однак максимальна концентрація досягається через 8 - 12 г. Необхідна терапевтична концентрація в крові (у дорослих) відзначається при прийомі препарату в 1-й день у дозах 1 - 2 г і по 0, 5 - 1, О г у наступні дні.

У порівнянні з іншими довгостроково діючими сульфаніламідами (сульфапгридазин, сульфамонометоксин) сульфадиметоксин гірше проникає через гематоенцефалічний бар'єр, і тому його застосування при гнійних менінгітах недоцільно. Інші показання до застосування сульфадиметоксина такі ж, як для сульфапіридазина (гострі респіраторні захворювання, пневмонія, бронхіт, ангіна, гайморит, отит, менінгіт, дизентерія, запальні захворювання жовчних і сечових шляхів, бешихове запалення, піодермія, раневі інфекції, трахома, гонорея й ін.). Призначають також у сполученні із протималярійними препаратами (при стійких формах малярії).

Застосовують усередину (у таблетках). Добову дозу дають в один прийом. Інтервали між прийомами 24 г. Можливі ускладнення й протипоказання такі ж, як при застосуванні сульфапіридазина.

Форми випуску: порошок; таблетки по 0, 2 й 0, 5 г по 10 штук.

Зберігання: список Б.

Комбіновані: бісептол, сульфатон.

БАКТРИМ (Bactrim). синоніми Бісептол, Ко-тримоксазол.

Комбінований препарат, що містить дві діючі речовини: сульфаніламідний препарат сульфаметоксазол і похідне диамінопіримідина - триметоприм. Випускається також під назвами: Бісептол, Септрин

Сульфаметоксазол (Sulfamethoxazolum).

Є антибактеріальним препаратом, подібним по хіміотерапевтичній активності з іншими сульфаніламідними препаратами.

Триметоприм (Trimethoprimum).

По хімічній структурі близький до хлоридину Має антибактеріальну активність.

Сполучення цих двох препаратів, кожний з яких проявляє бактеріостатичну дію, забезпечує високу бактерицидну активність у відношенні грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, у тому числі бактерій, стійких до сульфаніламідних препаратів. Препарат випускається в таблетках у двох дозуваннях: для дорослих зі вмістом в одній таблетці 0, 4 г (400 мг) сульфаметоксазола й 0, 08 г (80 мг) триметоприма; для дітей зі вмістом в одній таблетці 100 мг сульфаметоксазола й 20 мг триметоприма,для дітей сироп , в 1 мл який утримується 40 мг сульфаметоксазола й 8 мг триметоприма (суспензія у флаконах по 100 мл). Препарат ефективний відносно стрептококів, стафілококів, пневмококів, палички дизентерії, черевного тифу, кишкової палички, протея; неефективний відносно мікобактерій туберкульозу, спірохет, синегнійной палички. Препарат швидко всмоктується при прийомі усередину. Максимальна концентрація в крові відзначається через 1 - 3 г після прийому й зберігається протягом 7 г. Високі концентрації створюються в легенях і нирках. Виділяється в значній кількості із сечею протягом 24 г

Бактрим ефективний при інфекціях дихальних шляхів (гострі й хронічні бронхіти, абсцес легені, пневмонія), сечовивідних шляхів (уретрити, цистити, пієлити, хронічний пієлонефрит, простатит, гонококовий уретрит). Застосовують також при інфекціях шлунково-кишкового тракту, хірургічній інфекції й інших інфекційних захворюваннях. Установлено високу ефективність препарату при неускладненій гонореї. Призначають усередину, дорослим і дітям старше 12 років дають звичайно по 2 таблетки (для дорослих) 2 рази в день (ранком і ввечері після їжі); у важких випадках призначають по 3 таблетки 2 рази в день; при хронічних інфекціях - по 1 таблетці 2 рази в день. Дітям у віці від 2 до 5 років звичайно призначають по 2 таблетки для дітей 2 рази в день, від 5 до 12 років - по 4 таблетки для дітей 2 рази в день. Курс лікування триває від 5 до 12 - 14 днів Бактрим є активним антибактеріальним препаратом, але може викликати ряд побічних явищ. Можлива нудота, блювота, діарея, алергійні реакції, нефропатії. Можуть розвитися лейкопенія й агранулоцитоз. Препарат варто застосовувати під ретельним лікарським спостереженням.

Протипоказання: підвищена чутливість до сульфаніламідів, захворювання кровотворної системи, порушення функції печінки й нирок, вагітність. Препарат не слід призначати недоношеним дітям і немовлятам. З обережністю варто застосовувати бактрим у дітей раннього віку. При лікуванні препаратом необхідно ретельно стежити за картиною крові.

Форма випуску: таблетки в упакуванні по 20 штук. Зберігання: список Б.

СУЛЬФАТОН (Sulfatonum).

Комбінований препарат, що містить, подібно бактриму, дві діючі речовини - сульфаніламідний препарат сульфамонометоксин і триметоприм. По механізму дії сульфатон подібний з бактримом. Він є антимікробним препаратом широкого спектра дії; в окремих випадках більш ефективний, ніж бактрим. Приймають у вигляді таблеток усередину, незалежно від часу прийому їжі. При лікуванні інфекцій призначають сульфатон дорослим в 1-й день лікування по 2 таблетки (кожна по 0, 35 г) на прийом ранком і ввечері (ударна доза), у наступні дні - по 1 таблетці ранком і ввечері (підтримуюча доза). Курс лікування 5 - 14 днів. Сульфатон може викликати диспепсичні явища (нудота, блювота), алергійну висипку, головний біль, анемію, лейкопенію, рідко - агранулоцитоз. Препарат протипоказаний при наявності в анамнезі токсично-алергійних реакцій на сульфаніламіди, бактрим, при вагітності, захворюваннях кровотворної системи. При порушеннях функцій печінки й нирок лікування проводять під контролем стану цих органів.

Форма випуску: таблетки для дорослих по 0, 35 г і таблетки для дітей по 0, 07 г Зберігання: список Б.

Препарати, що не всмоктуються в кишках: фталазол, сульгін.

ФТАЛАЗОЛ (Phthalazolum).

Фталазол повільно всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Основна маса препарату при введенні усередину затримується в кишечнику, де поступово відбувається відщіплення активної (сульфаніламідної) частини молекули. При цьому створюється високою концентрацією сульфаніламіду в кишечнику в сполученні з активністю препарату відносно кишкової флори, пояснюють його більшу ефективність при кишкових інфекціях. Фталазол малотоксичний; побічних явищ звичайно не викликає. По дії подібний із сульгіном. Застосовують при дизентерії, колітах, гастроентеритах, а також при оперативних втручаннях на кишечнику для попередження гнійних ускладнень. При гострій формі дизентерії дорослим хворим призначають усередину в 1 - 2-й день по 6 г у добу (кожні 4 г по 1 г), в 3 - 4-й день - по 4 г у добу (кожні 6 г по 1 г), в 5 - 6-й день - по 3 г у добу (кожні 8 г по 1 г). На курс лікування всього 25 - 30 г.

Вищі дози для дорослих усередину- разова 2 г, добова 7 г. Лікування фталазолом при необхідності сполучають із призначенням антибіотиків. Доцільно одночасно із фталазолом призначати сульфаніламідні препарати, що добре (сульфадимезин, етазол, етазол-натрій й ін.). Форми випуску: порошок; таблетки по 0, 5 г по 10 штук.

Зберігання: список Б.

Інформація для пацієнтів

-Сульфаніламідні препарати необхідно приймати натще, запиваючи повною склянкою води; кількість споживаної рідини (переважно лужні напої) повинне бути достатнім для підтримки діурезу на рівні не менш 1,2 л у добу в дорослого. При місцевому застосуванні також необхідно рясне питво.

-Дотримувати режиму призначення протягом усього курсу лікування, не пропускати дозу й приймати препарати через рівні проміжки часу. У випадку пропуску дози прийняти її якомога швидше; не приймати, якщо майже наступив час прийому наступної дози; не подвоювати дози.

-Не піддаватися впливу прямих сонячних променів й уникати ультрафіолетового опромінення.

-Дотримувати обережності з появою запаморочення.

-Дотримувати обережності при використанні зубних щіток, зубних ниток і зубочисток; відкласти стоматологічні втручання.

-Проконсультуватися з лікарем, якщо поліпшення не наступає протягом декількох днів або з'являються нові симптоми.

Синтетичні протимікробні лікарські препарати різної хімічної структури:

• похідні 8-оксихіноліну (нітроксолін, кислота оксолінієва,);

Нітрофурани є другим після сульфаніламідів класом синтетичних антибактеріальних препаратів, запропонованими для широкого медичного застосування. Вони уступають по клінічній ефективності більшості антибіотиків і мають значення головним чином при лікуванні гострих неускладнених форм, кишкових інфекцій і деяких протозойних інфекцій - трихомоніаза й лямбліозу.Нітрофурани порушують процес клітинного дихання бактерій, пригнічують біосинтез нуклеінових кислот. Залежно від концентрації проявляють бактеріостатичний або бактерицидний ефект. До нітрофуранів рідко розвивається лікарська резистентність мікроорганізмів.Нітрофурани характеризуються досить широким спектром дії й у високих концентраціях in vitro активні у відношенні багатьох грамнегативних (E.coli, K.pneumoniae й ін.) і грампозитивних бактерій, деяких анаеробів, грибів роду Candida. Малочутливі ентерококи. Крім того, фуразолідон і ніфурател активні у відношенні деяких найпростіших (лямблій, трихомонад).

При прийомі усередину нітрофурани добре й швидко всмоктуються. Не створюють високих концентрацій у крові й тканинах (включаючи нирки), тому що швидко виводяться з організму (період напіввиведення в межах 1 г). Частково виводяться з жовчею й створюють високі концентрації в просвіті кишечнику. При нирковій недостатності виведення нітрофуранів значно сповільнюється.

Небажані реакції

ШКТ: нудота, блювота, діарея.

Печінка: гепатит.

Алергійні реакції: висипки, лихоманка, міалгія, вовчанковоподібний синдром, рідко - анафілактичний шок.

Легені: бронхоспазм, кашель, біль у грудній клітині.

Нервова система: запаморочення, головний біль, загальна слабість, сонливість.

Гематологічні реакції: лейкопенія, мегалобластна або гемолітична анемія.

Показання : гострий цистит профілактика інфекційних ускладнень при урологічних операціях, кишкові інфекції: гостра інфекційна діарея, ентероколіт лямбліоз трихомоніаз місцево - промивання ран і порожнин Протипоказання Алергійні реакції на нітрофурани ниркова недостатність важка патологія печінки вагітність - III триместр

НІТРОКСОЛІН (Nitroxolinum). 5-нітро-8-оксихінолін. Синоніми: 5-НОК

Проявляє антибактеріальну дію на грампозитивні і грамнегативні бактерії; ефективний також відносно деяких грибів (роду Candida й ін.). На відміну від інших похідних 8-оксихіноліна, 5-НОК швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту й виділяється в незміненому вигляді нирками, у зв'язку із чим відзначається висока концентрація препарату а сечі.

Застосовують при інфекціях сечостатевих шляхів (пієлонефрит, цистит, уретрит, простатит й ін.), для профілактики інфекцій після операцій на нирках і сечових шляхах, а також при інших захворюваннях, викликаних чутливими до цього препарату мікроорганізмами. Часто ефективний при стійкості мікрофлори до інших антибактеріальних засобів.

Сеча при лікуванні препаратом забарвлюється в шафраново-жовтий колір.

При підвищеній чутливості до похідних 8-оксихіноліна препарат протипоказаний.

-похідні нітрофурану (фурацилін, фуразолідон, фурадонін, фурагін);

ФУРАЗОЛІДОН (Furazolidonum).

Ефективний у відношенні грампозитивних і грамнегативних бактерій. Крім того, володіє протитрихомонадною активністю. Препарат також ефективний при лямбліозі. Зі збудників кишкових інфекцій найбільш чутливі до фуразолідону збудники дизентерії, черевного тифу й паратифів. У порівнянні з фурациліном і фурадоніном, фуразолідон більш активний у відношенні грамнегативних бактерій, він також менш токсичний. Відносно слабко впливає на збудників гнійної й анаеробної інфекцій. Однією з позитивних особливостей фуразолідона є те, що стійкість до нього мікроорганізмів розвивається повільно. Він ефективний відносно ряду бактерій, резистентних до антибіотиків і сульфаніламідів. Усередину фуразолідон призначають при дизентерії, паратифі, харчових токсикоінфекціях. Дають по 0, 1 - 0, 15 г (дорослим) 4 рази в добу (після їжі) протягом 5 - 10 днів.

При прийомі фуразолідона усередину відносно часто з'являються нудота, блювота, знижується апетит. В окремих випадках можливі алергійні реакції. Для зменшення побічних реакцій фуразолідон рекомендується запивати великою кількістю рідини, а при необхідності, зменшувати дозу, призначати протигістамінні препарати, кальцію хлорид, вітаміни групи В. При виражених побічних явищах прийом препарату припиняють. Протипоказання такі ж, як для фурациліна.

Фуразолідон має здатність сенсибілізувати організм до дії алкоголю й використовується для лікування алкоголізму при недостатній ефективності інших засобів або наявності протипоказань до їхнього застосування.

Після прийому фуразолідона (протягом 10 - 12 днів) звичайно виробляється негативна умовно рефлекторна реакція на алкогольний напій. Прийом алкоголю на тлі фуразолідона викликає відчуття жару в ділянці обличчя й шиї, печіння у всьому тілі, важкість в потиличній ділянці, крім того, частішає пульс, знижується АТ.

ФУРАДОНІН (Furadoninum). Синоніми: Нітрофурантоін

Діє на грампозитивні й грамнегативні бактерії (стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, збудники черевного тифу, паратифу, дизентерії, різні штами протея). Препарат ефективний при лікуванні інфекційних захворювань сечових шляхів. Показання: пієлонефрит, цистит, уретрит. Його застосовують також для попередження інфекцій при урологічних операціях, цистоскопії, катетеризації й т.п.

При лікуванні хворих з інфекціями сечових шляхів не слід призначати фурадонін (і інші нітрофурани) одночасно з кислотою налідиксовою(неграм), тому що при цьому зменшується антибактеріальний ефект.

Інформація для пацієнтів

-Приймати усередину після їжі, запивати достатньою кількістю води (100-200 мл).

-Строго дотримувати режиму й схему лікування протягом усього курсу терапії, не пропускати дозу й приймати препарат через рівні проміжки часу. У випадку пропуску дози прийняти її якомога швидше; не приймати, якщо майже наступив час прийому наступної дози; не подвоювати дозу. Витримувати тривалість терапії, особливо при стрептококових інфекціях.

-Проконсультуватися з лікарем, якщо поліпшення не наступає протягом декількох днів або з'являються нові симптоми.

-Не вживати алкогольні напої під час терапії фуразолідоном і протягом 4 днів після її скасування.

-Під час терапії фуразолідоном не слід уживати у великій кількості продукти й напої, що містять тирамін (сир, пиво, вино, квасоля, копченості).

-Під час лікування фуразолідоном не треба без призначення лікаря приймати препарати для лікування кашлю й застуди.

-Дотримувати обережності при запамороченні.

-Нітрофурантоін і фуразидин можуть фарбувати сечу в іржаво-жовтий або коричнюватий колір.

• фторхінолони (ципрофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин

ЦИПРОФЛОКСАЦИН (Ciprofloxacinum; Ciprofloxacine). Синоніми: Квінтор, Ципро, Ципробай

По антибактеріальному спектру дії ципрофлоксацин володіє високою активністю; приблизно в 3 - 8 разів більш активний, ніж норфлоксацин. Препарат ефективний при введенні усередину й парентерально. При прийомі усередину, особливо натщесерце, він добре всмоктується. Пік концентрації в плазмі крові спостерігається через 1 - 2 г після прийому усередину й через 30 хв після внутрішньовенного введення. Період напіввиведення - близько 4 г. Мало зв'язується білками плазми. Добре проникає в органи й тканини, проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Близько 40 % виділяється із сечею в незміненому вигляді протягом 24 г. Показання до застосування інфекції дихальних шляхів, шкіри й м'яких тканин, кісток і суглобів, шлунково-кишкового тракту, у тому числі інфекції, викликані сальмонеллою, шигеллою й іншими збудниками; гонококкові інфекції, менінгіт, післяопераційні інфекційні ускладнення, сепсис й інші гнійно-запальні процеси. Препарат високоефективний при інфекціях сечових шляхів, при прийомі усередину він швидко проникає в нирки, довгостроково виділяється, проявляє бактерицидну дію на Pseudomonas aeruginosa (домінуючий патогенний збудник при ускладнених інфекціях сечових шляхів). Препарат показаний при лікуванні інфекцій в онкологічних хворих.

Як й інші препарати цієї групи, ципрофлоксацин не можна призначати дітям і підліткам з незавершеним формуванням кістяка (до 15 років). Особам літнього віку дають менші дози (залежно від ваги захворювання).

Інформація для пацієнтів

-Препарати хінолонів при прийомі усередину варто запивати повною склянкою води.-Приймати не менш ніж за 2 г до або через 6 г після прийому антацидів і препаратів заліза, цинку, вісмуту.

-Строго дотримувати режиму й схеми лікування протягом усього курсу терапії, не пропускати дозу й приймати препарат через рівні проміжки часу. У випадку пропуску дози прийняти її якомога швидше; не приймати, якщо майже наступив час прийому наступної дози; не подвоювати дозу. Витримувати тривалість терапії.

-Не використовувати препарати з минулим строком придатності.

-У період лікування дотримувати достатнього водного режиму.

-Не піддаватися прямому впливу сонячних й ультрафіолетових променів під час застосування препаратів і протягом не менш 3 днів після закінчення лікування.

-Проконсультуватися з лікарем, якщо поліпшення не наступає протягом декількох днів або з'являються нові симптоми. З появою болю в сухожиллях варто забезпечити спокій ураженому суглобу й звернутися до лікаря.