5.Матеріали для самоконтролю:

А) Самостійно опрацювати матеріал підручників, додаткову літературу, матеріали для самостійної роботи студентів по темі:

“ Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної будови”.

Засвоїти характеристики, механізми дії та застосування фуразолідону, фурадоніну, нітроксоліну, фторхінолонів: ципрофлоксацину, норфлоксацину, офлоксацину.

Основні аспекти занотувати у зошити для самостійних робіт.

Б) Підготувати таблицю: “Комбіноване застосування антибактеріальних препаратів”.

Звернути увагу на несумісність і рекомендовані комбінації антибіотиків при лікуванні інфекційних захворювань дорослих і дітей.

В) Відповісти на питання (самоконтроль):

1. Чим хіміотерапевтичні засоби відрізняються від антисептичних?

2. Як класифікують антибіотики?

3. Скільки разів на добу призначають бензилпеніциліну натрієву сіль? Ампіцилін? Доксициклін? Гентаміцин? Еритроміцин?

4. Чому тетрацикліни протипоказані дітям до 8 років?

5. Чому прийом тетрациклінів не повинен співпадати з прийомом антацидних засобів і препаратів заліза?

6. За яких умов зростає ймовірність ототоксичної дії аміноглікозидів?

7. Чому аміноглікозиди не можна комбінувати з фуросемідом і кислотою етакриновою?

8. Які побічні дії викликають антибіотики?

9. Для якої групи найбільш характерний розвиток чвищ дисбактеріозу?

10. При якомі захворюванні левоміцетин є засобом вибору?

11. Чому фторхінолони не можна призначати дітям?

12. Чим відрізняються цефалоспорини різних генерацій?

13. Які антибіотики найбільш доцільно комбінувати разом?

14. Які антибіотики не можна призначати разом?

15. Скільки разів на добу призначають сульфаніламіди короткої дії? Тривалої дії?

16. Чому при використанні сульфаніламідів, особливо короткої дії, необхідно вживати велику кількість лужної рідини?

17. Який сульфаніламід використовують для лікування кишкових інфекцій і чому?

18. При яких захворюваннях доцільно призначати кислоту налідиксову?

19. Чому новокаїн та фолієва кислота послаблюють дію сульфаніламідних препаратів?

Г) Виписати у рецептах:

1. 20 флаконів по 500 00 ОД бензилпеніциліну натрієвої солі;

2. 20 капсул по 0,5 г оксациліну натрієвої солі;

3. 3 флакони по 1 500 00 ОД біциліну-5;

4. 10г офіцинальної мазі еритроміцину;

5. 10 мл 0,25% розчину левоміцетину;

6. 10 таблеток по 0,5г сульфадиметоксину;

7. 20 таблеток «Бісептол-480»;

8. 30г лініменту, що містить 5% стрептоциду;

9. 20 таблеток по 0,05г фурозолідону;ї

10. 20 драже по 0,05г нітроксоліну;

Оформіть рецепти відповідно до вимог діючого наказу МОЗ України

Д) Підготувати реферат на одну із запропонованих тем:

Теми рефератів:

1. Побічні дії антибактеріальної терапії.

2. Раціональне застосування антибіотиків.

3. Комбіновані сульфаніламідні препарати.

Теоретичне забезпечення:

ХІМІОТЕРАПЕВТИЧНІ ЗАСОБИ. АНТИБІОТИКИ

Хіміотерапевтичні засоби

Хіміотерапевтичні засоби використовуються для знищення мікроорганізмів і паразитів, що перебувають у тканинах й органах людини й тварин.

Основоположником хіміотерапії є німецький учений П. Ерліх. Він перший в 1907 р. синтезував ряд з'єднання миш'яку й довів їхню виборчу дію на збудника сифілісу. Важливим етапом у розвитку хіміотерапії було відкриття Г. Домагком в 1932 р. лікувальної дії стрептоциду при стрептококових інфекціях. Це з'явилося початком синтезу більшої групи сульфаніламідних препаратів. Важливою подією в хіміотерапії з'явилося відкриття А. Флемінгом першого антибіотика - пеніциліну, що був виділений у чистому виді в 1940 р. У нашій країні пеніцилін був отриманий в 1942 р. 3. В. Ермольєвоїі Т. И. Балезиної.

Кожен хіміотерапевтичний препарат має свій спектр протимікробної й противопаразитарної дії, тобто впливає тільки на певні види збудника захворювань. У цьому зв'язку хіміотерапевтичні засоби ділять на протибактеріальні, противомалярійні, протитуберкульозні, протиспірохетозні, протиглистні, протигрибкові й ін. Крім того, хіміотерапевтичні засоби класифікують по хімічній будові й джерелам одержання на сульфаніламіди, препарати, створені на основі триметоприма, похідні нітрофурана, 8-оксихінолона, хіноксаліна, фторхінолони, нітроімідазоли й ін.

Основні принципи хіміотерапії. Для досягнення гарного лікувального ефекту необхідно дотримувати наступні правила застосування хіміотерапевтичних засобів:

варто призначати такий препарат, до якого найбільш чутливі збудники захворювання;

лікування необхідно починати якомога раніше, використовуючи максимально припустимі дози (ударні), і продовжувати до повного лікування хворого;

варто враховувати, що занижені дози препарату або необґрунтовані перерви в лікуванні створюють сприятливі умови для звикання мікроорганізмів до даного препарату. Тому деякі препарати (наприклад, пеніцилін) уводять цілодобово, підтримуючи необхідну концентрацію ліків у крові;

лікування раціонально проводити комбінацією хіміотерапевтичних засобів з таким розрахунком, щоб придушити збудників на різних стадіях їхнього розвитку;

у комплекс лікувальних заходів повинні включатися засобу, що активізують захисні сили організму;

вживати заходів по усуненню або ослабленню побічної дії хіміотерапевтичних препаратів.