Розчин Люголя

Склад: йод, калій йодид, гліцерин.

Властивості: антисептичний засіб, діє на стафілококи, стрептококи, кишкову паличку, клебсієли, протей.

Застосування: при інфекційно-запальних процесах глотки і гортані змащувати уражені ділянки.

ЙОДДИЦЕРИН / IODDICERINUM

для зовнішнього застосування, 25 мл

Склад: йод, димексид, гліцерин

Препарат показаний до застосування в хірургії для лікування гнійних ран, опіків, відморожень, абсцесів, плевритів, перитонітів, для профілактики гнійної інфекції. В акушерстві й гінекології - для профілактики ускладнень аборту, запальних процесіверозій, маститів. У дерматології й венерології - при мікробних і вірусних дерматитах, піодермії, герпесі губ і шкіри, трихомоніазі, гонореї. Йоддицерин ефективний при отитах, гайморитах, синуситах. У стоматології препарат застосовується при стоматитах, гінгівітах, парадонтитах, пульпітах, а також при флюсі.

Йоддицерин протипоказано застосовувати разом із препаратами, хімічно взаємодіючими з йодом. Небезпечне парентеральне введення препарату. Варто уникати влучення Йоддицерина на конъюнктиву ока.

Окисники: розчин водню пероксиду, калію перманганат.

При контакті із тканинами виділяють атомарний кисень і викликають окислення органічних речовин. Порушують окислювально- відновні процеси у мікроорганізміві зумовлюють їх загибель.

ПЕРЕКИС ВОДНЮ (Hydrogenium peroxydatum)

Випускається у вигляді офіцинального 3 % розчину - Solutio Hydrogenii peroxydati diluta, що застосовують для полоскань і промивань ран. Крім того, випускається концентрований (27- 31 %) розчин Solutio Hydrogenii peroxydati concentrata (perhydrolum), що використовуються для приготування розведених розчинів;

Перекис водню при контакті із тканинами швидко розкладається під впливом ферменту каталази. При цьому виділяється молекулярний кисень. Через інтенсивне виділення кисню розчини перекису водню сильно спінюються, особливо на поверхні рани піна, що утворюється, сприяє очищенню рани й згортанню крові. Таким чином, розчини перекису водню проявляють не тільки протимікробну, але також кровоспинну дію. Їх застосовують для полоскань ротової порожнини й горла при запальних захворюваннях слизуватої оболонки, для лікування гнійних ран, зупинки кровотеч і т.д.

КАЛІЮ ПЕРМАНГАНАТ (Kalii permanganas)

Калію перманганат, у порівнянні з перекисом водню, проявляє більш виражену протимікробну дію за рахунок відщеплення атомарного кисню. Крім того, розчини калію перманганату володіють дезодоруючими ,в'язкими й припікальними властивостями. Як антисептик використовуються 0,01-0,1 % розчини для полоскання горла, промивання ран і спринцювань у гінекологічній й урологічній практиці.

При отруєнні морфіном й омнопоном промивають шлунок слабкими розчинами (0,05 %) калію перманганату для знешкодження (окислювання) отрут. Обробка опікової поверхні 2-5 % розчином препарату сприяє утворенню плівки, що охороняє уражені тканини від подразнень.

Взаємодія:Хімічно несумісний з деякими органічними речовинами (вугілля, цукор, танін) і легкоокисляючими речовинами може відбутися вибух. Зберігання: у добре укупоренній тарі, у захищеному від світла місці.

Сполуки аліфатичного ряду (Альдегіди та спирти): розчин формальдегіду, спирт етиловий, формалін.

Вони викликають дегідратацію (зневоднювання) білків клітинної протоплазми й загибель мікроорганізмів.

РОЗЧИН ФОРМАЛЬДЕГІДА (Solutio Formaidehydi, Formalinum)

В медичній практиці використовують 40% розчин формальдегіда- формалін. Препарат володіє сильною бактерицидною дією застосовується в 2-5% водних розчинах для дезінфекції приміщень, в 10%розчинах для консервації анатомічних препаратів, вакцин і сироваток.На шкіру діє дублячи, порушує діяльність потових залоз, тому застосовується 0,5-1% розчинах при підвищеній пітливості.

При отруєні ним спостерігається посилена слинотеча, кашель, важкість у голові, втрата свідомості, зниження серцевої діяльності. В цих випадках промивають шлунок, застосовують обволікаючі засоби.

СПИРТ ЕТИЛОВИЙ (Spiritus aethylicus).

Синоніми: Винний спирт, Spiritus vini.

Згідно Державної Фармакопеї розрізняють 95%, 90%, 70%, і 40% концентрації спирт. Спирт проявляє місцевоподразнюючу дію на тканини, викликає легке відчуття печії і незначну втрату чутливості на місці нанесення.

Етиловий спирт, проникає в мікробну клітину і викликає її гибель, проявляє протимікробну дію Найбіль ефективною протимікробною дією він володіє в 70% концентрації, а в більших – швидко згортає білки на поверхні тканин, що запобігає його проникненню всередину і виявленю його антисептичної дії. В більш великих концентраціях проявляє дублячу дію: відбирає у тканин воду , що призводить до згортанню тканевих білків, в результаті чого утворюється щільна захисна плівка.

Його використовують зовнішньо ,як протимікробний засіб для обробки шкіри, операційного поля, дезінфекції інструментарію. Внутрівенно раніше вводили при гангрені й абсцесі легені у вигляді 20 -33 % розчину в стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду або в стерильній воді для ін'єкцій. У вигляді 33 % розчину на 5 % розчині глюкози іноді використовують при проведенні комбінованої внутрішньовенної загальної анестезії ("етаноловий наркоз").

Спирт етиловий широко застосовують у різних розведеннях для виготовлення настойок, екстрактів і лікарських форм для зовнішнього застосування.

Сполуки ароматичного ряду (Феноли, смоли, дьогті): фенол чистий, іхтіол, трикрезол.

ФЕНОЛ. Кислота карболова (Phenolum Acidum carbolicum).

Отримують при перегонці кам'яно-вугільного дьогтю.

Розчини фенолу мають сильну бактерицидну активність відносно вегетативних форм мікроорганізмів. Застосовують у вигляді 3 % або 5 % розчину для дезінфекції предметів домашнього й лікарняного побуту, інструментів, білизни, виділень і т.п. Для дезінфекції приміщень застосовують мильно-карболовий розчин. Фенол використають також з метою дезінсекції У фармацевтичній практиці використають фенол (0, 5 - 0, 1 %) для консервування лікарських речовин, сироваток й ін. У медичній практиці фенол призначають іноді при деяких шкірних захворюваннях і при запальних захворюваннях середнього вуха. Фенол діє на шкіру й слизуваті оболонки як дратівний і припікальний засіб, легко через них всмоктується й у великих дозах може викликати токсичні явища (запаморочення, загальна слабість, розлади подиху, колапс). Тому фенол не слід застосовувати при розповсюджених поразках шкіри й слизуватих оболонок. При використанні фенолу варто враховувати, що він легко адсорбируется харчовими продуктами.

ІХТІОЛ (Ichthyolum). Містить велику кількість органічно зв язаної сірки, проявляє протизапальну дію Під дією іхтіолу проходить розсмоктування запальних інфільтратів. Застосування: Опіки, бешихове запалення, екзема й ін. захворювання шкіри, невралгії, артрити; простатит, метрит, сальпінгіт й ін. запальні захворювання органів малого таза.

Взаємодія: Несумісний в розчинах з йодистими солями, алкалоїдами, солями важких металів.