
- •«Фармакологія та медична рецептура»
- •Тема №1: Вступ. Лікарська рецептура. Загальна фармакологія.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •Рекомендована література:
- •Фармакокінетика лікарських речовин
- •Шляхи введення лікарських засобів в організм
- •Звільнення медикаменту з лікарської форми
- •Основні закономірності проникнення лікарських речовин через біологічні мембрани
- •Розподіл лікарських речовин в організмі
- •Фармакодинаміка лікарських речовин
- •Види (типи) дії лікарських речовин
- •За механізмом виникнення порушень є: ідіосинкразія і лікарська алергія.
- •Фактори, що впливають на дію лікарських речовин
- •Повторне введення лікарських речовин
- •Взаємодія лікарських речовин
- •Комбінована дія лікарських речовин
- •Дози лікарських речовин.
- •Антисептичні та дезінфекційні засоби
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Антисептичні та дезінфікуючі засоби
- •Антисептичні засоби
- •Хлорне вапно
- •Розчин Люголя
- •Дьоготь березовий
- •Метиленовий синій
- •Розчин аміаку
- •Тема №3: Хіміотерапевтичні засоби. Антибактеріальні препарати
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Антибіотики
- •Бета-лактамні антибіотики
- •Ампіцилін (Ampicillinum). Синоніми: Пентрексил
- •Канаміцину сульфат
- •Препарати, що всмоктуються в кишках:
- •Тема №3: Хіміотерапевтичні засоби. Окремі групи хіміотерапевтичних засобів
- •Кількість годин: 2
- •Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Протитуберкульозні засоби
- •Противірусні засоби
- •Протиглистні засоби
- •Тема №4: Лікарські засоби, які впливають на аферентну іннервацію: місцевоанестезувальні, в’яжучі, адсорбувальні, обволікальні, подразнювальні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Лікарські засоби, що діють переважно в ділянці закінчень чутливих нервів Місцевоанестезуючі засоби
- •Група складних ефірів
- •Група амідів
- •Тема №5: Лікарські засоби, які впливають на еферентну іннервацію Засоби, які впливають на функцію холінергічних синапсів
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що стимулюють холінорецептори
- •Тема №6: Лікарські засоби, які впливають на еферентну іннервацію Засоби, які впливають на функцію адренергічних синапсів
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що впливають на передачу збудження в адренергічних синапсах.
- •Адреноміметики непрямого типу дії (пресинаптичного).
- •Симпатолітики.
- •Адреноблокатори
- •Тема №7: Лікарські засоби, які впливають на центральну нервову систему Засоби для наркозу. Спирт етиловий. Снодійні та протиепілептичні засоби.
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •1. Засоби для наркозу
- •Засоби для інгаляційного наркозу
- •Засоби для неінгаляційного наркозу
- •Алкоголі.
- •Снодійні засоби
- •Снодійні засоби, похідні бензодіазепіна.
- •Протисудомні засоби
- •Тема №8: Лікарські засоби, які впливають на центральну нервову систему: Психотропні засоби. Аналептики.
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Стимулятори центральної нервової системи
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Оформіть рецепти відповідно до вимог діючого наказу моз України.
- •Засоби, що впливають на функції органів дихання
- •Відхаркувальні засоби
- •Фармокодинаміка
- •Секретомоторні засоби
- •Муколітичні засоби
- •Бронхолітичні засоби-
- •Механізм дії
- •Характеристика препаратів
- •Засоби, що застосовуються при набряку легень
- •Тема 10: Лікарські засоби, які впливають на серцево-судинну систему та функцію нирок.
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Механізм терапевтичної дії серцевих глікозидів (фармакодинаміка серцевих глікозидів)
- •Фармакологічні особливості серцевих глікозидів
- •Принципи призначення серцевих глікозидів
- •Токсична дія серцевих глікозидів
- •Міри допомоги при інтоксикації серцевими глікозидами
- •Протипоказання до застосування серцевих глікозидів
- •Неглікозидні (нестероїдні) синтетичні кардіотоніки
- •Засоби для зняття нападів стенокардії: Органічні нітрати
- •Засоби для запобігання нападів стенокардії:
- •Різні препарати
- •Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів)
- •Коронаророзширяючі засоби міотропної дії.
- •Засоби,що застосовують при інфаркті міокарда.
- •Класифікація антигіпертензивних засобів
- •Антиадренергічні засоби
- •Гангліоблокатори
- •Симпатолітики
- •Адреноблокатори
- •Засоби, що блокують бета-адренорецептори
- •Вазодилятатори
- •Спазмолітичні засоби
- •Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів)
- •Засоби, що впливають на ренін-ангіотензинову систему
- •Діуретики (сечогінні засоби)
- •Засоби, що використовують при тахіаритміях
- •Засоби, що блокують калієві канали (інгібітори реполяризації)
- •Бета-адреноблокатори
- •Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцієвих каналів)
- •Засоби, що застосовують при брадиаритміях
- •Сечогінні засоби (діуретики)
- •Калійвивідні «Петльові діуретики»
- •Калійзберігаючі діуретики
- •Засоби, що не впливають на секрецію калію. Осмотичні діуретики
- •Діуретики рослинного походження
- •Комбіновані засоби
- •Тема №11: Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травлення
- •Кількість годин: 4
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Засоби, що впливають на функцію органів травлення
- •Засоби, що впливають на апетит
- •Засоби, що підвищують апетит.
- •Засоби, що гнітять апетит.
- •Засоби, що впливають на функцію шлунка
- •Засоби, що впливають на секреторну функцію шлунка
- •Засоби, що підсилюють секрецію шлункового соку.
- •Засоби, що гнітять секрецію шлункового соку.
- •Гастропротектори.
- •Засоби, що впливають на моторику шлунка
- •Блювотні й протиблювотні засоби
- •Блювотні засоби.
- •Протиблювотні засоби.
- •Засоби, що впливають на секреторну функцію підшлункової залози
- •Жовчогінні засоби
- •Гепатопротекторні засоби
- •Холелітичні засоби
- •Засоби, що підсилюють рухову функцію к и ш е ч н и к у
- •Проносні засоби
- •Засоби, що послабляють рухову функцію кишечника
- •Тема №12: Засоби, які впливають на систему крові.
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Стимулятори еритропоезу. (антианемічні засоби)
- •Антианемічні засоби, що використовуються при гіпохромних анеміях
- •Засоби, що стимулюють лейкопоез
- •Засоби, що застосовуються при порушенні згортання крові
- •Засоби, що підвищують згортання крові (гемостатики) коагулянти
- •Інгібітори фібриноліза (антифібринолітики)
- •Засоби, що підвищують агрегацію й адгезію тромбоцитів
- •Засоби, що знижують згортання крові (антитромботичні засоби) антикоагулянти
- •Антикоагулянти непрямої дії (пероральні антикоагулянти)
- •Фібринолітики (тромболітики)
- •Засоби, що перешкоджають агрегації тромбоцитів (антиагреганти)
- •Плазмозамінні розчини
- •Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи
- •Кількість годин: 6
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Оформіть рецепти відповідно до вимог діючого наказу моз України
- •Засоби, що впливають переважно на процеси тканинного обміну гормональні й антигормональні препарати
- •Мета гормонотерапії
- •Класифікація гормональних препаратів
- •Препарати гормонів гіпофіза й гіпоталамуса
- •Препарати гормонів щитовидної залози і їхніх антагоністів
- •Препарати гормонів прищитоподібних залоз
- •Гормональні препарати підшлункової залози й синтетичні гІпоглікемічні засоби
- •Синтетичні (пероральні) гіпоглікемічні засоби.
- •Бігуаніди
- •Мінералокортикоіди.
- •Препарати статевих гормонів
- •Препарати жіночих статевих гормонів
- •Естрагенні препарати.
- •Гестагенні препарати.
- •Гормональні протизаплідні засоби.
- •Препарати чоловічих статевих гормонів
- •Анаболічні стероїди
- •Тема №14: Лікарські засоби, які впливають на процеси тканинного обміну Вітамінні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Вітамінні препарати
- •Препарати водорозчинних вітамінів
- •Препарати жиророзчинних вітамінів
- •Полівітамінні препарати
- •Тема №15: Протизапальні та протиалергійні засоби. Імунотропні препарати
- •Кількість годин: 2
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •5.Матеріали для самоконтролю:
- •Саліцілати
Препарати жиророзчинних вітамінів
До жиророзчинних вітамінів відносяться вітамін А (ретинол), вітамін D (ергокальциферол ), вітамін Е (токоферол), вітамін К (філохінон).
Ретинол (вітамін А) утримується в продуктах тваринного походження (печінка, яєчний жовток, вершкова олія й ін.). Особливо багато вітаміну А втримується в печінці тріски, морського окуня й інших риб. Рослинні харчові продукти (морква, зелений лук, щавель, червоний перець й ін.) містять попередник вітаміну А - каротин, з якого в організмі утвориться вітамін А.
Для організму людини й тварин вітамін А має велике значення: він сприяє нормальному обміну речовин, росту й розвитку організму; забезпечує нормальну діяльність зорового пігменту сітківки ока й поліпшує зір, підтримує функцію залоз й епітелію слизуватих оболонок і шкіри. Під впливом ретинолу підвищується стійкість організму до інфекційних захворювань.
При недоліку в організмі вітаміну А порушується насамперед здатність очей розрізняти предмети в сутінках, тобто розвивається гемералопія (куряча сліпота). Порушується функція епітеліальних кліток, роговиця очей стає сухий, і з'являються виразки (кератит)
Як лікувальні препарати при гіпо- і авітамінозах застосовують ретинолу ацетат, риб'ячий жир, олію облепихову різні ретиноїди третиноін, весаноід й ін. Препарати вітаміну А використовують також при опіках і трофічних виразках. При тривалому застосуванні вітаміну А в великих дозах можливі явища інтоксикації: головний біль, нудота, блювота, випадання волосся, загальна слабість й інші явища.
Вітаміном D називають дві близьких речовини — ергокальциферол (вітамін D2) і холекальциферол (вітамін D3).
Ергокальциферол (вітамін D2) утримується у великій кількості, поряд з вітаміном А, у печінці тріски, риб'ячому жирі й у невеликих кількостях — у вершковому маслі, молоці і яєчному жовтку. Вітамін D утвориться також у шкірі людини під впливом ультрафіолетових променів.
Основна фізіологічна роль ергокальциферола полягає в регуляції кальцієвого й фосфорного обміну в організмі. Під впливом вітаміну D збільшується рівень кальцію в організмі й полегшується відкладення його в кістках, які стають більш міцними. При недоліку вітаміну D у дитячому віці виникає захворювання рахіт, для якого характерна деформація костей (особливо помітно викривляються гомілки).
У лікувальній практиці риб'ячий жир й ергокальциферол використовують для профілактики й лікування рахіту, а також для прискорення утворення кісткової мозолі при переломах. При надлишковому надходженні в організм препаратів вітаміну D відбувається кальцифікація (відкладення солей кальцію) у посудинах, бруньках, міокарді й інших органах. Гостре отруєння вітаміном D проявляється у втраті апетиту, нудоті, блювоті, загальній слабості, порушенні функції нирок. У таких випадках скасовують препарат і призначають дієту, бідну кальцієм.
Токоферол (вітамін Е) утримується в зелених частинах рослин, особливо в молодих паростках злаків, у рослинних оліях (соняшниковій, бавовняній, соєвій, облепиховій й ін.).
Вітамін Е відіграє важливу роль у процесі дозрівання статевих кліток. Крім того, він регулює обмінні процеси в м'язах і нервовій системі. При недоліку вітаміну Е порушується нормальний розвиток вагітності й можуть бути викидні. У медичній практиці токоферол призначають для профілактики мимовільних абортів, при деяких захворюваннях серця, посудин і нервової системи.
Вітаміну Е належить важлива роль у регуляції окисних процесів. Його відносять до головних антиоксидантним системам організму. Він гальмує окислювання ненасичених жирних кислот і запобігає утвореню перекисей.
Вітамін К бере участь у синтезі протромбіну й сприяє згортанню крові (протигеморагічний вітамін).
Природний вітамін К є жиророзчинною речовиною, тому для його усмоктування в кишечнику потрібна жовч, що емульгує жири. При захворюваннях печінки або закупорці жовчних проток усмоктування вітаміну К утрудняється. У таких випадках згортання крові порушується й з'являються крововиливи в шкірі, слизуватих оболонках і внутрішніх органах.
Як препарат вітаміну К використовують його синтетичний водорозчинний замінник - вікасол.
Його призначають для усунення кровоточивості при жовтяниці, захворюваннях печінки, при передозуванні антикоагулянтів типу неодикумарина. Крім того, вітамін К призначають при різних раневих і маткових кровотечах.
Ретинолу ацетат (Retinoli acetas)
Призначають усередину й внутрім язево по 0,0015-0,002 г (профілактична доза) і 0,01 м (лікувальна доза) у добу.
Вищі дози: разова - 50 000 MО, добова - 100 000 MО.
Форми випуску: драже по 0,001 (330 MОолійні розчини (3,44 %, 6,88 й 8,6 %) для прийому усередину; ампули, що містять в 1 м по 25 000, 50 000 й 100 000 MО.
Зберігання: список Б; у захищеному від світла місці при температурі не вище 10°С.
Риб'ячий жир трісковий (Oleum jecoris Aselli) г
В 1 м препарату втримується 350 ME вітаміну А и 50 MО вітаміну D.
Призначають усередину по 1 чайній ложці 2-3 рази в день, зовнішньо - для змазування уражених ділянок шкіри.
Зберігання; у добре укупоренной тарі, що охороняє; від дії світла. Зберігається при температурі не вище 10°С.
Ергокальциферол (Ergocalciferolum)
Призначають усередину по 500 MО (профілактична доза) і 10 000- 15 000 MО (лікувальна доза) у добу.
Вища добова доза: 100 000 MО. «
Форми випуску: драже по 500 MО, розчин ергокальциферла 0,125 % у оліі, що містить 50 000 MО в 1 мл, і розчин ергокальциферола 0,5 % у спирті, що містить 200 000 MО в 1 мл (в 1 краплі утримується відповідно 1250 й 4000 MО). Зберігання: список Б; у добре укупоренной тарі, що захищає
від дії повітря й світла, при температурі не вище+10°С.
Вікасол (Vicasolum)
Призначають усередину по 0,015 г 1-2 рази в день; внутрім язево по 1-1,5 мл 1 % розчину 1 раз у день.
Вищі дози усередину:разова - 0,03г,добова - 0,06г; внутрім язево: разова - 0,015 г, добова - 0,03 г.
Форми випуску: порошок, таблетки по 0,015 г; ампули по 1 мл 1 % розчину.
Зберігання: список Б; у захищеному від світла місці.