4. Дуоденальне зондування: показання, протипоказання, демонстрація всього необхідного для його проведення.

• Діагностичне значення промивних вод шлунка, вмісту шлунка, отриманого при фракційному зондуванні; вмісту дванадцятипалої кишки, отриманого при дуоденальному зондуванні.

Мета:

1) діагностична:

а) дослідження жовчі на наявність запальних процесів, паразитів, жовчного піску, біохімічне дослідження;

б) визначення динаміки жовчовиділення;

в) визначення функціонального стану 12-палої кишки.

2) лікувальна:

а) звільнення жовчного міхура та печінкових ходів від жовчі, що запобігає утворенню каменів та запального процесу;

б) введення лікарських засобів в 12-палу кишку.

Протипоказання: гострий холецистит, загострення виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки, звуження стравоходу, варикозне розширення вен стравоходу, шлункова-кишкова кровотеча.

ПІДГОТОВКА ХВОРОГО: за 2-3 дні до дослідження з раціону хворого вилучають продукти, які призводять до виникнення метеоризму (капуста, картопля, молоко, чорний хліб, солодощі), за призначенням лікаря протягом 3 днів до зондування всередину або підшкірно ввести хворому 1 мл 0,1%р-ну атропіну сульфату. Напередодні дослідження о 19⁰⁰ легка вечеря, з’їсти ложку меду, на ніч покласти пацієнту теплу грілку на ділянку правого підребер’я (для усунення спазмів жовчовивідних шляхів). Дослідження проводять натще.

Подразники:

• Ентеральні: 33% р-н магнію сульфату 40-50 мл, 40% р-н глюкози 40-50 мл, 40% р-н ксиліту або сорбіту 50мл, кукурузна або оливкова олії – 50 мл;

• Парентеральний - 5 ОД пітуїтрину (вводять внутрішньом’язово).

3-х фазне дуоденальне зондування

1. При попаданні оливи дуоденального зонда в 12-палу кишку виділяється рідина жовтого кольору (порція А) із 12-палої кишки і загальної жовчної протоки; за 20-30 хв. виділяється близько 15-40мл. Якщо жовч не виділяється – за призначенням лікаря ввести в зонд 1 мл 0,1% р-ну атропіну сульфату.

2. Ввести подразник, підігрітий до Т 38⁰С (спричинює рефлекторне скорочення жовчного міхура з одночасним розслабленням м’яза – замикача спільної жовчної протоки).

3. Затиснути зонд на 5-10хв.

4. Виділяється густа темно-маслинового кольору (порція В), вміст жовчного міхура у кількості 50-60мл протягом 20-30хв. В середині порції В взяти 2-3 мл жовчі в стерильну пробірку для бактеріологічного дослідження.

5. Через 20-30 хв. з’являється світло-лимонна жовч з печінкових протоків (порція С).

6. Швидко відправити пробірки з направленням в біксі до лабораторії, щоб не зруйнувалися клітинні елементи. При підозрі на лямбліоз пробірки з жовчю порції В ставлять в банку з теплою водою і відправляють в лабораторію теплою.

5-ти фазне дуоденальне зондування

1. Виділяється жовч світло-жовтого кольору 15-45 мл протягом до 20-40 хв. із 12-палої кишки і загальної жовчної протоки (І фаза – порція А). Консистенція в’язка, відносна густина – 1003-1016, реакція нейтральна або лужна.

Зменшення кількості жовчі у І фазі, а також виділення більш світлої жовчі спостерігається при ураженні печінкової паренхіми, холециститі.

Збільшення жовчі у І фазі можливе після холецисектомії, при гемолітичній жовтяниці і за умови нефункціонування жовчного міхура.

2. Ввести подразник, підігрітий до Т 38⁰С.

3. Затиснути зонд на 3-6 хв. – фаза закритого сфінктера Одді (ІІ фаза).

Скорочення ІІ фази може бути зумовлене гіпотонією сфінктера Одді або підвищенням тиску в загальній жовчній протоці.

Подовження ІІ фази може бути зумовлене гіпертрофією сфінктера Одді, стенозом дуоденального сосочка, жовчнокам’яною хворобою.

4. Виділяється вміст 12-палої кишки, залишок подразника (ІІІ фаза – порція А) протягом 3-5 хв. до початку виділення темно-оливкової жовчі. Кількість жовчі 3-5мл, консистенція в’язка, відносна густина 1005-1007.

Подовження ІІІ фази може спостерігатися при атонії жовчного міхура. Кількість жовчі цієї фракції зменшується при тяжких ураженнях печінки і збільшується при розширенні загальної жовчної протоки.

4. Виділяється густа в’язка жовч темно-маслинового кольору 20-50 мл протягом 25-30хв. з жовчного міхура (ІV фаза – порція В). Відносна густина – 1016-1032, реакція лужна. В середині ІV фази взяти 5 мл для посіву на стерильність.

Скорочення часу виділення жовчі порції В при її темному забарвленні свідчить про передчасне послаблення скорочення загальної жовчної протоки або про гіпермоторну дискінезію жовчного міхура при збереженні його нормального об’єму.

Триваліше виділення жовчі, переривчасте її виділення при збільшеній кількості спостерігається при гіпомоторній дискінезії жовчного міхура.

Зменшення кількості виділеної жовчі може бути пов’язане зі зменшенням об’єму жовчного міхура.

Відсутність жовчі порції В може спостерігатись при закупорені міхурової протоки каменем або новоутворенням, порушенні скоротливої здатності жовчного міхура внаслідок запальних змін; втраті жовчним міхуром здатності концентрувати жовч унаслідок запальних змін, відсутності «міхурового рефлексу», тобто випорожнення жовчного міхура у відповідь на введення ентеральних подразників.

6. Виділяється світло-золотиста, прозора жовч 10-30 мл протягом 10-20 хв. із печінкових протоків (V фаза – порція С).

7. Пробірки з порціями жовчі, дані про тривалість фаз і кількість виділеної жовчі відправляють до лабораторії у біксі з направленням.

Беззондове дуоденальне зондування (тюбаж)

Показання: сприяє відтоку жовчі з міхура, зменшенню застою жовчі в ньому та зменшенню запального процесу.

Проведення:

• Вранці натще дають пацієнтові випити один з ентеральних подразників: 30г ксиліту або сорбіту розчиняють у 50мл теплої перевареної води; 2 сирих курячих жовтки; 2 столових ложки рослинної олії.

• Пацієнтові пропонують лягти у ліжко на правий бік з грілкою біля правого підребер’я.

• Через 40-60хв можна дати ще один жовчогінний засіб (вирішує лікар). Тривалість процедури 1,5-2 год.

5. Діагностичне значення лабораторних методів дослідження сечі: загального, бактеріологічного, за методами Нечипоренка та Зимницького, на діастазу, 17-кетостероїди, глюкозу.

   Загальний клінічний аналіз сечі

Збирають в суху чисту ємкість 100-200 мл, зранку, після підмивання середню порцію. Оформляють направлення. Відправляють у лабораторію не пізніше 60 хв після збирання. Визначають: колір (світло-жовтий), h (слабо-кисла), питома вага (1003-1030, 1014-1025), білок (-), цукор (-), пігменти (-), кетонові тіла (-), прозорість (прозора). Мікроскопія осаду: солі (незначна кількість), епітеліальні клітини (до 6-8 в полі зору), лейкоцити (до 6 в полі зору), еритроцити (до 3-4 в полі зору), циліндри (-).