ЗМІСТ
ВВЕДЕНИЕ......................................................................................................2
1. КОРОТКА ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА........................................3
2. РОЗКРИТЯ ШАХТНИЙ ПОЛЯ....................................................................4
3. ЗАПАСИ ШАХТНОГО ПОЛЯ ......................................................................5
4. ТЕРМІН СЛУЖБИ ШАХТИ..........................................................................5
5. СХЕМА І СПОСІБ ПІДГОТОВКИ ШАХТНОГО ПОЛЯ............................6
6. СИСТЕМА РОЗРОБОКИ................................................................................7
7. РЕЖИМ РОБОТИ ШАХТИ............................................................................8
8. ВИБИРАННЯ ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ ОЧИСНИХ РОБІТ.....................9
9. РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ ЛАВИ..............................................................10
10. РАЗРАХУНОК НОРМАТИВНОЇ НАВАНТАЖЕННЯ НА ОЧИСНИЙ ВИБІЙ…………………………………………………………………………….12
11. РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕННЯ НА ОЧИСНИЙ ВИБІЙ ПО ГІР- НИЧОТЕХНІЧНИХ ФАКТОРАМ.....................................................................14
12. РОЗРАХУНОК КРЕПИ..................................................................................17
13. ТЕХНОЛОГІЯ ОЧИСНИХ РОБОТ...............................................................19
14. ПАСПОРТ КРІПЛЕННЯ І УПРАВЛІННЯ ПОКРІВЛЕЮ У ОЧИСНІЙ ВИРОБКИ...............................................................................................................20
15. СПОСІБ ОХОРОНИ ПІДГОТОВЧИХ ВИРОБЛЕНЬ І СПІВВІДНО-
ШЕННЯ МІЖ ОЧИСНИМИ І ПІДГОТОВЧИМИ РАБОТАМИ.....................21
16. ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ..................................................22
17. ПРОВІТРЮВАННЯ ЛАВИ І КОНТРОЛЬ ЗА ЗМІСТОМ МЕТАНА.......23
18. ПИЛЕПОДАВЛЕННЯ НА ДІЛЬНИЦІ.........................................................24
19. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ.....................................................................25
СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.....................................27
ВВЕДЕННЯ
Вугільна промисловість завжди була і зараз залишається одній з найваж-ливіших галузей промисловості і важливою часткою паливно-енергетичного комплексу України. На базі вугільної промисловості працюють гірська і кольо-рова металургія, хімія, медицина, енергетика.
В даний час вугільна промисловість України, як і інші галузі, переживає спад в розвитку.
Шахтний фонд України, особливо Донбас, характеризується складними гір-ничо-геологічними і виробничо-технічними умовами розробки: збільшилася глибина розробки, багато шахт небезпечні по раптових викидах вугілля і газу, пісковиків; пил багатьох пластів небезпечний по вибуховості; із збіль-шенням глибини робіт зростає температура гірських порід; вугільні пласти мають не-велику потужність, крім того, постійно відчувається брак коштів на розвиток вугільних підприємств, а зношеність основних фондів висока.
Велике значення для розвитку гірських робіт на шахтах має своєчасне про-ведення в достатній кількості підготовчих вироблень для підготовки фронту очис=них вибоїв.
Вугленосний район Краснодону є одним з найбільш перспективних в Дон-басі. Так само як і в цілому в галузі, в районі необхідно розробити і упровад-жувати розумну політику закриття нерентабельних і безперспективних шахт з ураху-ванням соціального захисту шахтарів.
Даний курсовий проект виконується з метою закріплення, поглиблення і розширення знань по розділу "Розкриття і системи розробки вугільних родо-вищ". Дана робота є важливим підготовчим етапом до дипломного проекту-вання.
При роботі над курсовим проектом накопичується досвід самостійного ви-рішення питань вибирання засобів механізації очисних робіт, розробляється пас-порт кріплення і управління покрівлею, вибирається тип комплексу і комбайна, а також вирішуються інші питання, відбувається ознайомлення з учбовою і довідковою літературою, нормативними документами по охороні праці.
1. Коротка горно-геологиическая характеристика шахтного поля.
Поле шахти «Самсоновска-Західна» розташовано в межах геологічного району Краснодону Донбасу і охоплює південне крило і донну частину Сухо-дольськой синкліналі в центральній частині по простіру останньою.
Кордони площі є:
на півночі і північному заході: шахта «Молодогвардейська»;
на півдні: шахта «Горіховська»;
на сході: шахта «50-річча СРСР»
У описаних кордонах поле шахти має кордони по простіру 7,5 км., по па-дінню 4,1 км.
Шахта «Самсоновська- Західна » здана в експлуатацію в 1999году з проект-ною потужністю 3 млн.т. /рік. Виробнича потужність на 2010 рік встановлена на рівні 1 млн.т. Шахта має 1 основних пласта –кн2. з потужністю 0,8-1,9 м. і кутом падіння 0-12º; вугілля марки Ж.
Пласт кн2 небезпечний по викидах вугілля і газу; небезпечний по вибуховос-ті вугільного пилу; схильний до самозагорання; опірність вугілля різанню
121-150 кг/см; природна газоносність до 15,6м3/т.г. м.
Порідні прошарки представлені тонкослоистыми темно-сірими аргилітами, нижний прошарків з коричневим відтінком, лускатою текстурою із слабо-хвилистими контактними без спайкости.
Вугільний пласт має рідкі включення сульфідів у вигляді тонких плівок і лінз до 1-2 мм. піриту. По вугіллю відмічений кливаж.
Безпосередня покрівля пласта до 20% буде представлена від мало. до вель-ми нестійким тонкоплиточным, тонкослоистым алевролітом міцністю (до 75%) в безпосередній покрівлі очікується вельми нестійкого, тріщинуватого аргіліту. Залягання піщанику в безпосередній крівлі очікується в центральній частині выемочного стовпа і складає близько 30%. Піщаник складає і основ-ну покрівлю пласта з потужністю від 30.5 до 46,5м., при середній 38,5м. Піщаник викидонебезпечний, важко і среднеобрушаемый, середньо і мало-стійкий, межа міцності від 66-113 мПа. Піщаник сірого кольору, дрібнозер-нистий, в грунті шаруючи крупнозернистий, рідше до гравелина, частими включеннями рослинного детриту лінзи вугілля, що складають, до 0,5м., що є причиною нестійкості і обвалівання. Безпосередній грунт представлений алевролітом. аргілітом, рідше піщаником. Породи грудкуватою текстурою, нестійкі від 66-113 мПа. Піщаник сірого кольору, дрібнозернистий, в грунті шаруючи круп-нозернистий, рідше до гравелина, частими включеннями рос-линного детриту лінзи вугілля, що складають, до 0,5м., що є причиною нестійкості і обвалюваємости.
.
.
.
2. Розкриття|розкриття| шахтного поля
Розкритя шахтного поля - це комплекс робіт що забезпечують доступ з по-верхні до вугільних пластів. На цьому етапі проводяться розкриваючі вироб-лення, які діляться на головних і допоміжних. Головні -вертикальни і похилі стовбури, штольні і ін., допоміжні -квершлаги, гезенки штреки і ін.
Спосіб розкриття — це якісна характеристика шахтного поля, відоброжаю-чи вигляд і взаємне розташування головних і допоміжних розкривающи ви-роблень.
В даний час розкриття вугільних пластів вертикальними стовбурами є най-більш поширеним способом, вживаним в рівнинній місцевості. Цей спосіб за-стосовується незалежно від числа пластів, їх потужности, кута падіння і від-стані між ними.
Згідно нашим умовам проводимо розрахунок глибини стовбура, найбільшу глибину розробки і довжину розкриваючих вироблень.
Розрахунки проводимо по наступній схемі:
де: AG - глибина стовбура, м;
ά - кут|ріг| падіння пласта; ά= 12,°| h - відстань між пластами, м|м-кодом| (СВ);
h = 55 м., |м-кодів|.. АВ - довжина розкриваючого|розтинати| квершлагу, м|м-код|; L - розміри поля по падінню, L =3000 м|м-код|; DG| - потужність наносів-115 м.
Визначимо довжину квершлагу по формулі:
Повна глибина стовбура = AG + 25 (глибина зумпфа) =396 + 25 = 421 м. Повна глибина розробки = FK + наноси = L·sinα + наноси, оскільки
FK = 2AD = КЕ·sinα = L·sin α
FK = 3000· 0,187 = 561 м.
Повна|цілковита| глибина розробки складе: 561м+115м| = 676 м.
Згідно мого завдання|задавання| відстань між пластами складає 55 метрів. Перевіримо, чи можливо одночасно відпрацьовувати|відробляти| обидва пласти. Для цього скорис-таємося формулою А.П. Килячкова:
М = 12m2+ 3,5 m2,м
де: m - потужність нижнього пласта, що виймається, м (відповідно до завдан-ня - це m2 ).
М|м-код| - мінімальна потужність порід межпластья|, при якій допустима підробка вищерозміщеного пласта.
М = 12·0,9+ 3,5·0,9 = 14 м.
Якщо h ≥М, то пласти m1 і m2 можна відпрацьовувати одночасно, а якщо h < М, то розробку пласта, що пролягає нижче, треба вести по спеціальних проектах, як що зближує. В даному випадку h = 55 м.; М = 14 м., h ≥ М, то пласти m1 і m2 можна відпрацьовувати одночасно.
Краще всього головний стовбур|ствол| провести до порід межпластья|, а роз-криття|розкриття| обох пластів провести одним капітальним квершлагом. Вироблення при цьому знаходитимуться|перебуватимуть| в порожніх|пустих| породах і на них менше виявляти-меться|опинятиметься| вплив гірських|гірничих| робіт, зменшуватися витрати|затрати| на їх підтримку.
Розкривається|розтинає| одночасно два пласти.