
- •Методичні вказівки
- •Склав викладач: о.А. Цвірко
- •Загальні вказівки по виконанню курсового проекту
- •Зміст графічної частини проекту
- •Введення (1 - 2 стор.)
- •1. Коротка геологічна характеристика шахтного поля (1-2 стор.)
- •Дані для цього розділу беруться з завдання на курсовий проект і на шахті.
- •2. Розкриття шахтного поля (2 - 3 стор.)
- •3. Запаси шахтного поля (1 - 2 стор.)
- •4. Термін служби шахти (1 стор.)
- •5. Схема і спосіб підготовки шахтного поля (2 - 3 стор.)
- •6. Система розробки (2 - 3 стор.)
- •7. Режим роботи шахти (1 стор.)
- •8. Вибір засобів механізації очисних робіт (2 - 3 стор.)
- •9. Розрахунок довжини лави (2 - 3 стор.)
- •10. Розрахунок норматівної навантаження на очисної вибій
- •11. Розрахунок навантаження на очисної вибій по гірничотехнічним факторам (2 - 3 стор.)
- •12. Розрахунок кріплення (1 - 2 стор.)
- •13. Технологія очисних робіт.
- •14. Паспорт кріплення і керування покрівлею в очисному вибою.
- •15. Спосіб охорони підготовчих виробок і співвідношення між очисними і підготовчими роботами (2 - 3 стор.)
- •16. Охорона праці і техніка безпеки (1 стор.)
- •17. Провітрювання лави і контроль за змістом метану (2 - 3 стор.)
- •18. Пилопридушення на ділянці (l - 2 стор.)
- •19. Протипожежний захист (1 - 2 стор.)
- •Розрахунок продуктивності стругової установки
- •Література, що рекомендується
11. Розрахунок навантаження на очисної вибій по гірничотехнічним факторам (2 - 3 стор.)
Для того щоб визначити навантаження на лаву, насамперед необхідно знайти тривалість циклу по формулі:
[5],
с. 154;
де: l - довжина лави, м;
Uр - робоча швидкість подачі комбайна, м/хв;
Uм - маневрова швидкість подачі комбайна, м/хв;
∑t - сумарний час на допоміжні операції, віднесене до 1 м довжини лави (при вузькозахватной виїмці ∑t = 0,4 - 0,6 м/хв);
Kв - коефіцієнт, що враховує норматив часу на відпочинок (Kв = 1,12);
Kпз - коефіцієнт, що враховує норматив часу на підготовчо-заключні операції й особистий час працюючих (Kпз = 1,15).
Час роботи в очисному вибої по видобутку за добу визначається по форму-лі:
[5],
с. 154;
де: tсм - тривалість добічної зміни, хв; (при 6-годинній зміні tсм = 360 хв);
tпз - тривалість підготовчо-заключних операцій у зміну, хв
(приймається 20 хв);
nзм - число добічних змін у добу.
Визначаємо можливе число циклів у добу по формулі:
Знаючи кількість циклів у добу, визначаємо навантаження на лаву по формулі:
[5],
с. 154, 162;
де: l - довжина лави, м;
m - потужність пласту, м;
r - просування лави за цикл (глибина врубу), м;
γ - щільність вугілля, т/м3;
nц - кількість циклів у добу.
Розрахунок навантаження на стругову лаву див. далі.
Отримане навантаження на очисний вибій по горно-техниченим факторах необхідно перевірити по газовому фактору.
Визначення припустимого навантаження на лаву по газовому фактору виробляється по формулі:
(Рибников,
с. 155, Игнатєнко, с. 145);
де U - максимально припустима швидкість руху повітря в лаві (згідно вимог ПБ U = 4 ÷ 6 м/с.)
S - мінімальна площа поперечного переріза лави (прохідний перетин), вільна для проходу повітря, м2;
приймається по технічній характеристиці комплексів, а також з “Посібника з проектування вентиляції вугільних шахт”, Київ, 1994, с. 125, таб. 6.5, або визна-чається розрахунковим шляхом по формулах А.П. Килячкова на с. 161, таб. 8 “Розкриття і системи розробки вугільних родовищ” М.: Надра, 1976.
При застосуванні індивідуальної кріплення S розраховується по формулі:
формула
6.6, с.123 “Посібника з проектування
вентиляції вугільних шахт”.
Площа поперечного переріза привибійного простору
в світу очисних вирабок с механизованної крепі.
Тип крепі комплек са |
Винімає- мая потужність пласта, м |
Поріз в світу м2 |
Тип крепі комплек са |
Винімає мая потужність пласта, м |
Поріз в світу м2 |
Тип крепі комплек са |
Винімає- мая потужність пласта, м |
Поріз в світу м2 |
1КДД |
0,9-1,6 |
2,9-5.1 |
1КМТ |
1,1-1,5 |
22,4-3,3 |
МК200 |
0.9-1.5 |
2.4-4,4 |
2КДД |
1,35-2.4 |
4,8-8,6 |
2КМТ |
1.35-2,0 |
2.9-4.4 |
1КМК0,6/1,5 |
0.85-1,4 |
3.3-5,4 |
1ДТ |
1.1-1,8 |
3,8-6,2 |
ДТМ |
2,1-3,5 |
4,7-7.9 |
2КМК0,6/1,5 |
1.3-1.6 |
5.0-6,2 |
2ДТ |
1,45-2,5 |
5,3-9,1 |
ДМ |
0,8-1,5 |
1,5-2,6 |
КМ138 |
1,4—2,2 |
2,9-5.2 |
1КД80 |
0,85-1,2 |
1.7-2.4 |
1МК98Д |
0,8-1,1 |
2.3-3,2 |
1УКП |
1,3-2,5 |
2,0-5,2 |
2КД80 |
1,1-1,5 |
2,2-3,0 |
2МК98Д |
0,95-1.3 |
2,8-3.8 |
2УКП |
2,4-4,0 |
4,0-8,0 |
1КД90 |
0,8-1,25 |
2.3-3,5 |
1М87Л |
1,0-1.6 |
2,0-3.2 |
30КП |
2,5-3,3 |
3,1-5,8 |
2КД90 |
1,1-1,5 |
3,1-4,2 |
2М87Л |
1,35-2.0 |
2,7-4,0 |
КМ137 |
0,8-1,1 |
1,6-3,5 |
3КД90 |
1,35-2,0 |
3,8-5,6 |
1МК103М |
0,7-0,95 |
2.9-3,7 |
МК75 |
1,6-2,2 |
2,8-3,9 |
Примечание. Прі потужності пласта и площа поперечного поріза, не вказанних в таблице, поріз в світу определяєтся інтерполяції.
m – m1
S = S1 + -----------۰(S2 – S1), м2 (3.9)
m2 – m1
где m – потужность разрахованого пласта, м.;
m1 – минимальнна потужность пласта для данного мехкомплекса, м.;
m2 – максимальная потужность пласта для данного мехкомплекса, м.;
S – площа поперечного поріза для разрахованого пласта, м2.;
S1 - минимальная площа поперечного поріза для данного мехкомплекса, м2.;
S2 – максимальная площа поперечного поріза для данного мехкомплекса, м2.
де: Кз - коефіцієнт, що враховує захаращеність привибійного простору, приймається рівним 0,9;
m - потужність пласту, що виймається, з обліком породних прослойків;
В - мінімальна ширина привибійного простору, м, приймається відповідно до паспорта кріплення і керування покрівлею;
С - припустима Правилами безпеки концентрація метану у вихідному стру-мені, %;
Р - коефіцієнт, що враховує витоки повітря через вироблений простір, що безпосередньо прилягає до призабійному простору. Приймається по таб. 6.4, с. 124 “Посібника з проектування вентиляції вугільних шахт”, Київ, 1994; (Р= 1,2 - 1,3)
Кн - коефіцієнт нерівномірності газовиділення в лаві, береться з таб. 6.3, с. 123 “Посібника з проектування вентиляції вугільних шахт”, Київ, 1994; або з таб. 13, с. 146; Игнатенко “Вентиляція, підземні пожежі і гірничорятувальна справа”, М.: Надра, 1975; коливається від 1,5 до 1,2 (від газообільності);
дл - відносна метановість лави, м3/т, визначається за результатами планових вимірів у шахті, або дається в завданні.
Більш точно максимально припустиме навантаження на очисний вибій по газовому факторі відповідно до “Посібника з проектування вентиляції вугільних шахт”, Київ, 1994, визначається по формулі:
У тих випадках коли відносна метановість досить висока дл > (10 - 15) м3/т, навантаження на лаву по газовому фактору буде значно нижче навантаження, виз-наченої по гірничотехнічним факторам.
У цьому випадку для досягнення високих навантажень на очисний вибій необхідно проводити заходи щодо зниження метановості засобами дегазації від-повідно до рекомендацій “Посібника з дегазації вугільних шахт”. М.: Надра, 1975, с. 5 - 7.
Розрахунок виробляється в наступному порядку:
А) Знаючи відносну метановість лави дл, м3/т, визначаємо її абсолютну метано-вість (м3/хв) по формулі:
формула
(3.82), с. 50 “Посібника з проектуванню
вентиляції вугільних шахт”.
Б) Користуючись “Посібником з дегазації вугільних шахт”, формулою (1.1), с. 5, визначаємо розрахункову метановість лави по факторі вентиляції:
[22],
с. 5
де: U - припустима по ПБ максимальна швидкість руху повітря в лаві (від 4 до 6 м/с),
S - прохідний перетин, м2,
С - припустима ПБ концентрація метану у вихідному струмені,%
Кн - коефіцієнт нерівномірності метановиділення в лаві (таб. 6.3, с. 123 Посібника з вентиляції) [1,5 – 1,2]
В) Якщо Iабс > Iрозр те необхідне застосування дегазації, с. 5 Посібника з дегазації.
[22].
Г) Коефіцієнт дегазації (Кдег), при якому забезпечується нормальне по факторі вентиляції провітрювання, визначається по формулі:
с.
6 Посібника з дегазації. [22]
Д) Знаючи коефіцієнт дегазації (Кдег), визначаємо спосіб дегазації по таб. 1.1, с. 7 “Посібника з дегазації”, припустиме навантаження на лаву при застосуванні дегазації визначаються по формулі:
де: дл - відносна метановість лави при застосуванні дегазації (форм. 1.10, с. 9 Керівництва). [22]
Інші позначення колишні.
Знаючи добові навантаження на лаву і на проектований шахтопласт, виз-начаємо кількість діючих лав:
де: А1 - добовий видобуток із проектованого пласту, т/доба;
Адоб - добовий видобуток з однієї лави, т.