7. Режим роботи шахти (1 стор.)

У цьому розділі студент повинний описати режим роботи шахти, по гірничо-геологічних умовах якої він веде проектування з охопленням діля-нок і вибоїв.

Провести аналіз прийнятого на шахті режиму робіт, дати йому об'єк-тивну оцінку, виходячи, зі сформованих на проектований період умов і прийняти найбільш раціональний режим роботи шахти і ділянки. [5], с. 35 – 37.

8. Вибір засобів механізації очисних робіт (2 - 3 стор.)

При виборі вибійного устаткування необхідно орієнтуватися на комплексну механізацію і автоматизацію робіт в очисних вибоях, перед-бачаючи найбільш прогресивні види устаткування, що забезпечує високі техніко-економічні показники при мінімальній трудомісткості робіт і без-пеки праці.

Комплексна механізація очисних робіт досягається застосуванням механізованих комплексів. При виборі мехкомплексів необхідно врахову-вати не тільки технічні характеристики машин але і гірничо-геологічні умови, де цей комплекс буде застосовуватися.

Вибір очисного механізованого комплексу для даних умов почи-нають з вибору типу і типорозміру механізованого кріплення стосовно до потужності пласту і гірничо-геологічних умов.

Виходячи з розмірів поперечного поріза і форми підготовчих виро-бок, що прилягають до лави, необхідно вибрати відповідне кріплення спо-лучення, керуючись довідником за редакцією В.Н. Хорина “Машини й устаткування для вугільних шахт”. М.: Надра, 1987, с. 75 - 79.

Обранє мехкріплення для лави обумовлює вибір вузькозахватного комбайна або стругової установи, тип конвеєра лави й іншого устаткуван-ня. Студент дає характеристику машин і устаткування, користуючись довідковою літературою, та проектами.

[7], с. 5 – 143; [18], с. 246 – 256; [6], с. 87 – 275.

9. Розрахунок довжини лави (2 - 3 стор.)

Довжина лави залежить як від гірничо-геологічних факторів, так і від застосовуваної виїмкової техніки.

При застосуванні виїмкових машин довжина лави складається з ма-шинної частини (що виймається з добичною машиною) і сумарної довжини верхньої і нижньої ніш. Довжина ніш залежить від типу виемочної маши-ни. Ніші звичайно виймаються на відбійний молоток або за допомогою БВР. Ніші можуть не вийматися, якщо застосовуються комбайни із само за-рубающимися виконавчими органами типу ГШ-68, РКУ й ін.

Довжина лави визначається по організаційно-технічних чиникам і перевіряється по чинику вентиляції.

Розрахунок виробляється в залежності від схеми роботи комбайна по челноковой або однобічной схемі.

По челнoкoвой схемі :

[3], с. 103.

За однобічною схемою:

[3], с. 103.

де: Т_см - тривалість добичної зміни, хв.; (при 6-годинній зміні =

360 хв.)

t_пз - час на підготовчо-заключні операції (звичайно = 15 - 20 хв.);

t_пр - час на провітрювання лави після БВР у нішах (звичайно

5 - 7 хв.);

n_см - число здобудкових змін у добу (звичайно 3 зміни);

t_ко - час на кінцеві операції (звичайно 20 - 30 хв. на 1 цикл);

n_ц - число циклів у добу (орієнтовно можна брати 1 цикл у до-бичну зміну);

K - коефіцієнт готовності комбайна до роботи (коливається в за-лежності від типу комбайна від 0,7 до 0,85);

U_р - робоча швидкість подачі комбайна, м/хв.

У зв'язку з тим, що вона може значно варіювати від конкретних гір-ничо-геологічних умов і особливо від опору вугілля різанню, вона визна-чається по формулі:

[4], с. 5, або [6], с. 73,

де: Р_уст - стійка потужність двигунів комбайна, квт;

H_W - питомі енерговитрати на руйнування вугілля, квт. ч/т, визначається по графіках залежності цієї величини від опірності вугілля різанню [4], с. 5 - 6, або [6], с. 72 - 73.

Інші позначення колишні.

U_м - маневрова швидкість комбайна, м/хв. Для більшості комбайнів вона разраховиється 40% від U_р

t_з - час на заміну одного зубка (різця), хв; (у середньому = 1 хв);

r - ширина захоплення комбайна або смуги вугілля, що виймається, м;

m - потужність пласту, що виймається, (пропластка), м;

z - витрата зубків на 1м³ вугілля в цілині, шт/м³ (звичайно = 0,02 –

0,005 шт/м³);

t_в - час допоміжних операцій, віднесений до 1 м довжини лави ( t_в коливається від 0,08 до 0,3 хв на 1 м довжини лави);

l_н - сумарна довжина ніш, м.

При струговій виїмці довжина лави визначається по формулі:

при челноковій схемі:

при однобічній схемі:

[3], с. 105,

де: r_стр - товщина стружки, м (приймається по характеристиці стру-га);

n_стр - число стружок, що знімаються, за добу, вона визначається з вираження n_стр = И : r_стр

де: И - плановане просування лави за добу, м;

t_д - час на одну перестановку домкратів, хв; (t_д = 2 - 4 хв., причому, менше значення приймається при більшій потужності пласту);

a - крок пересувки домкратів, що притискають конвеєр до вибою, м (а = 0,6 м);

U_р - робоча швидкість руху струга, м/хв (для УСБ-67 U_р = 36,78 м/хв; УСТ U_р = 28,8 м/хв).

Інші позначення колишні.

Перевіряємо довжину лави по фактори вентиляції по наближеній формулі:

[1], с. 167,

де S - прохідний перетин лави, м²; приймається по технічній характеристиці комплексу, або визначається по формулах А.П. Килячкова [1], с. 161, таб. 8, або береться з [12], с. 125, таб. 6.5;

U - припустима по ПБ швидкість руху повітря по лаві (від 4 до 6 м/с);

d - припустима по ПБ концентрація метану у вихідному струмені лави (не більш 1 % );

K - коефіцієнт, що враховує рух частини повітря по виробленому прос-торі (при повному обваленні К = 1,2 - 1,4);

д_л - відносна метановість лави, м³/т;

К_н - коефіцієнт, що враховує природну дегазацію в період відсутності здобичних робіт (при довгих стовпах і повному обваленні покрівлі

К_н = 0,7);

n_ц - кількість циклів у добу;

r - ширина захоплення комбайна, м;

m - потужність пласту, м;

γ - щільність вугілля, т/м³.

Для лав з індивідуальним кріпленням прохідний перетин визна-чається по формулі:

[12], с. 123, формула 6.6,

де К_з - коефіцієнт, що враховує захаращеність привибійного простору, приймається рівним 0,9;

m - потужність пласту, що виймається, з обліком породних прослойків, м.;

В - мінімальна ширина призабійного простору, м; приймається згідно, паспорту кріплення і керування покрівлею.

Порівнюючи довжину лави, визначену по організаційно-технічних чиникам і по чинику вентиляції для подальших розрахунків приймається найменша довжина з 2-х розрахунків.

На підставі зроблених розрахунків і з урахуванням довжини обрано-го комплексу визначається найбільш раціональна, технічно і організаційно економічно обґрунтована довжина лави.