1. Коротка геологічна характеристика шахтного поля (1-2 стор.)

У цьому розділі студент вказує на місце розташування шахтного поля, дає коротку характеристику всіх пластів і докладно описує геоло-гічну характеристику:

• пласту, прийнятого до проектування: його будівля, загальна і корисна потужність, наявність породних пропластків і включень, міцність, опір-ність різанню, газомісткість;

• безпосередньої покрівлі: потужність, міцність, стійкість, її поводження при виїмці вугілля, клас породи по обвалюванні, обводненність;

• основної покрівлі: потужність, міцність, обводненності, тут же не обхід-но класифікувати у відношенні по керованості;

• безпосереднього ґрунту: потужність, міцність, стійкість (при проекту-ванні крутопохилих пластів необхідно вказати на схильність ґрунту до сповзання).

Дані для цього розділу беруться з завдання на курсовий проект і на шахті.

2. Розкриття шахтного поля (2 - 3 стор.)

У цьому розділі студент зобов'язаний вибрати схему розкриття шахт-ного поля, указати розташування стовбурів, основних і допоміжних вірсь-ких виробок, описати переваги та недоліки прийнятої схеми.

Крім цього студентові необхідно визначити глибину стовбурів, най-більшу глибину розробки і довжину виробок, що розкривають.

Р

озрахунки можна робити за наступною схемою:

де: AG - глибина стовбура, м;

α - кут падіння пласту;

h - відстань між пластами, м (СВ);

АВ - довжина квершлагу, що розкриває, м;

L - розміри поля по падінню, м;

DG - потужність наносів, м.

Довжина квершлагу

Повна глибина стовбура = АG + 25 (глибина зумпфа), м

Повна глибина розробки

[1] с. 27-59; [2] с. 87-119

Розкривається одночасно два пласти m₁ і m₂

Необхідно визначити, чи можливе одночасне відпрацьовування двох пластів при заданому міжпластья h.

Для цього користуємося, формулою А.П. Килячкова:

[1], с. 305,

де: m - потужність нижнього пласту, що виймається, м (відповідно до зав-дання – це m₂).

М - мінімальна потужність порід міжпластія, при якій припустима під-робітка вище лежачого пласту.

Якщо h ≥ M, то пласти m₁ і m₂ можна відпрацьовувати одночасно, а якщо h < M, розробку нижче лежачого пласту m₂ треба вести по спеціаль-них проектах, як зближеного.

3. Запаси шахтного поля (1 - 2 стор.)

У цьому розділі студент повинний визначити балансові і промислові запаси, виходячи з розмірів шахтного поля, потужності пластів і щільності вугілля.

Балансові запаси шахтного поля визначаються по формулі:

[3], с.91, [1], с. 9,

де: S - розміри шахтного поля по простяганню, м;

H - розміри шахтного поля, по падінню, м;

∑р – сумарна продуктивність пластів, т/м²,

де: γ – щільність вугілля.

Промислові запаси визначаються по формулі:

[1], с.9, [3], с. 93,

де: С - коефіцієнт витягу, що показує, яку частину балансових запасів видають на поверхню. При розрахунках «С» можна приймати від 0,85 до 0,90.

4. Термін служби шахти (1 стор.)

Термін служби шахти залежить від промислових запасів і виробничої потужності шахти і визначається по формулі:

[1], с.9, [3], с. 96,

де: Т_р - розрахунковий термін служби шахти, років;

Z_n - промислові запаси, т;

А - виробнича потужність шахти, т/рік.

Повний термін служби шахти з урахуванням її розвитку і загасання буде:

[3], с.97, [1], с. 11,

де: Т_р - розрахунковий термін служби шахти, років,

t_роз - термін освоєння проектної потужності, років, (коливається від 2 до 3 років),

t_заг - час на загасання видобутку в зв'язку з відпрацьовуванням запасів (2 - 3 роки).

Виробнича потужність шахти (А) забезпечується при одночасному відпрацьовуванні двох пластів m₁ і m₂.

Відповідно до завдання проектування ведеться по одному із пластів. Навантаження на кожен пласт розподіляємо пропорційно їхньої потужнос-ті:

Надалі всі розрахунки виробляються по одному із пластів, зазначено-му в завданні.