- •Аналіз аніонів
- •I група аніонів [co32-; po43-; so42-, so32-, SiO32-]. Груповий реактив - BaCl2.
- •II група аніонів [Cl-, Br-, I- s2-].
- •III група аніонів [no3-, no2-, ch3coo-]
- •Аналіз суміші I – III груп аніонів Попередні досліди
- •Виявлення окремих аніонів.
- •Систематичний хід аналізу невідомої речовини
- •Аналіз речовини, розчинної у воді
II група аніонів [Cl-, Br-, I- s2-].
Cl- -аніон.
Cl- + Ag+ = AgCl (білий осад, розчинний у аміаку)
AgCl + NH4OH = [Ag(NH3)2]Cl + 2H2O
AgCl + Na2S2O3 = Na2[Ag(S2O3)2] + 2NaCl
Сильні окисники окислюють Cl- до Cl0.
10NaCl + 2KMnO4 + 8H2SO4 = 2MnSO4 + 5Na2SO4 + 5Cl2 + K2SO4 + 8H2O
Br- - аніон
Br- + Ag+ = AgBr (жовтуватий осад, розчинний у NH4OH, Na2S2O3, KCN)
При дії концентрованої сірчаної кислоти виділяється вільний бром:
2NaBr + 3H2SO4 = 2NaHSO4 + Br2 + SO2 + H2O.
хлорна вода виділяє з кислих розчинів бромідів вільний бром, який добре екстрагується хлороформом, CCl4 і забарвлює їх у бурий колір. При дії надлишку хлорної води розчин темніє у зв’язку з утворенням хлористого брому(BrCl): цим іони брому відрізняються від йоду.
Cl2 + H2O = HCl + HClO.
HClO + 2NaBr + HCl = 2NaCl + Br2 + H2O
Інші окисники:
K2Cr2O7 + 6NaBr + 7H2SO4 = Cr2(SO4)3 + K2SO4 + 3Na2SO4 + 3Br2 + 7H2O
2KMnO4 + 10NaBr + 8H2SO4 = MnSO4 + K2SO4 + 5Na2SO4 + 5Br2 + 8H2O
I- - аніон
I- + Ag+ = AgI жовтий осад, не розчиняється в NH4OH (чим відрізняється від хлоридів та бромідів), але розчиняється у Na2S2O3, KCN.
2AgI + 3Na2S2O3 = Na4[Ag2(S2O3)3] + 2NaI
AgI + 2KCN = K[Ag(CN)2] + KI
2KI + 3H2SO4 конц = 2KHSO4 + I2 + SO2 + 2H2O
при надлишку KI
6KI + 7H2SO4 конц = 6KHSO4 + 3I2 + S + 4H2O (вільний йод виявляється по посинінню крохмалю)
2CuSO4 + 4KI = Cu2I2 + I2 + 2K2SO4
2I- + Pb2+ = PbI2 („золотистий жощик”)
4HNO2 + 2KI = 2NO + I2 + 2H2O + 2KNO2
2KMnO4 + 2KI + 8H2SO4 = MnSO4 + 6K2SO4 + 5I2 + 8H2O
хлорна вода виділяє вільний йод:
HClO + 2KI + HCl = I2 + 2KCl + H2O
Вільний йод екстрагується органічними розчинниками, забарвлюючи їх у червоно-фіолетовий колір. При додаванні надлишку хлорної води червоно-фіолетове забарвлення зникає у результаті окислення йоду до йодноватої кислоти:
I2 + 5HClO + H2O = 2HIO3 + 5HCl
S2- -
S2- + 2Ag+ = Ag2S (чорний осад, розчинний у HNO3 розв при нагріванні, добре розчиняється у HNO3 конц)
При дії H2SO4 конц утворюється сірка і виділяється SO2
K2S + 2H2SO4 = K2SO4 + SO2 + S + 2H2O
При взаємодії з PbCl2 утворюється осад чорного кольору
S2- + Pb2+ = PbS
При дії на S2- розчинних солей кадмію (Cd(NO3)2 ) утворюється сульфід кадмію жовтого кольору:
S2- + Cd2+ = CdS
III група аніонів [no3-, no2-, ch3coo-]
NO3-- аніон
2NaNO3 + 3Cu + 4H2SO4 = 3CuSO4 + 2NO + 4H2O + Na2SO4
2NO + O2 = 2NO2
дифеніламін у сильно кислому середовищі утворює сполуку синього кольору, яка при подальшому окисленні переходить у сполуку білого кольру. До досліджуваного розчину додають по стінці розчин дифеніламіну. На стінках з’являється синє забарвлення, яке при збовтуванні зникає.
Al, Mg, Zn у лужному середовищі відновлюють NO3- до NH3.
3NaNO3 + 8Al + 5NaOH + 2H2O = 8NaAlO2 + 3NH3
При нагріванні і кип’ятінні аналогічна реакція протікає з цинком:
3NaNO3 + 4Zn + 3NaOH + 2H2O = 4Na2ZnO2 + NH3
NH3 виявляється за запахом, з допомогою реактива Неслера, лакмусового папірця.
CH3COO- - аніон
При дії сірчаної кислоти на розчини ацетатів виділяється оцтова кислота, яка розпізнається за запахом:
H2SO4 + CH3COONa = 2CH3COOН + Na2SO4
Характерною якісною реакцією на ацетат-іони є їх взаємодія з етиловим спиртом в присутності сірчаної кислоти з утворенням етилацетату, що має характерний запах:
CH3COOН + C2H5OH = CH3COOC2H5
3FeCl3 + 8CH3COONa + 2H2O = [Fe3(OH)2(CH3COO)6]Cl + 8NaCl +2CH3COOН (утворюється осад темно-червоного кольору)
При нагріванні випадає бурий осад оксиацетату заліза:
[Fe3(OH)2(CH3COO)6]Cl + H2O = Fe3(OH)2O3CH3COO + 5CH3COOН + HCl
