Ответы на вопросы по вазимке

1.Основні поняття стандартизації

Стандартиза́ція — діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері.

Станда́рт — документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію,процеси або послуги, дотримання яких є обов'язковим.

Параметр- чисельна характеристика, якак заснована розміром режимів або стану продукції, технічних процесів, та фізичних явищ.

Параметричний ряд- послідовний ряд числових значень, який охоплюе заданний діапазон змін данного параметру та побудований по визначеним законам.

2. Категорії та види стандартів

Усе різноманіття нормативно-технічної документації, яка діе у промисловості восновному замінюеться наступними категоріями стандартів.

ГОСТ-державній стандарт.

ОСТ- галузевій стандарт.

ГОСТ- обовязковий документ для підприемства, організації.

ОСТ- для данної галузі, а також для усіх споживачів продукції яку випускають по ОСТ.

3.Стандартизація на підприємстві

Робота яка проводиться по стандарту у межах підприемства чи організації називаеться заводською стандартизаціею.Обєктами заводської стандартизації можуть бути деталі та вузли випускаїмої продукції.

4. Основні стадіі розробки стандартів

Процес розробки стандартів поділяється на кілька стадій:

1) постановка завдання, організація та складання технічного завдання;

2) розробка проекту стандарту (першої редакції), розсилка його на відгуки;

3)отримання відгуків від зацікавлених підприємств і організацій на першу редакцію проекту стандарту;

4) обробка відгуків, підготовка другої редакції проекту стандарту (при необхідності можуть бути третя і наступні редакції проекту стандарту);

5) підготовка,узгодження і подання проекту остаточної редакції стандарту на розгляд нормативно-технічної комісії (НТК) Держстандарту;

6) розгляд проекту стандарту, внесення уточнень, затвердження та реєстрація;

7) видання стандарту;

8) забезпечення стандартівміністерств, відомств, підприємств, об'єднань та інших установ і організацій.

5. Поняття якості продукції

Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби споживачів у відповідності до свого призначення. Слід розрізняти поняття якості продукції та поняття її технічного рівня. Поняття технічного рівня виробів за змістом вужче від якості, тому що охоплює сукупність лише техніко - експлуатаційних характеристик. Показники технічного рівня встановлюються при проектуванні нових знарядь праці ( транспортних засобів, машин, приладів ).

6. Контроль якості продукції

Важливою ланкою в системі управління якістю продукції на підприємстві є технічний контроль. Головне завдання технічного контролю - забезпечення випуску високоякісної і комплектної продукції, що відповідає стандартам і технічним умовам. Основними об'єктами технічного контролю є: що надходять на підприємство сировину, матеріали, паливо, комплектуючі вироби та ін; стан виробничого обладнання, технологічної оснастки, інструментів; дотримання технологічної дисципліни на робочих місцях; деталі, вузли, складальні одиниці, готова продукція.

7. Стандартизація

Стандартиза́ція — діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері.

8. Поняття обробки та допуску

Систе́ма до́пусків і поса́док  — сукупність документів і посадок, закономірно побудованих на основі досвіду, теоретичних і експериментальних досліджень і оформлених у вигляді стандартів.

9. Допуск

До́пуск — різниця між найбільшим і найменшим граничними значеннями (розмірів, масової частки, маси), задається на геометричні розміри деталей, механічні, фізичні і хімічні властивості. Призначається (обирається) виходячи з технологічної точності або вимог до виробу (продукту). Будь-яке значення параметра, котре опиняється в заданому інтервалі, є припустимим.

10*. Величина допуску вала:

Для отворів — великі букви (ES, D),

11*. Величина допуску вала:

Для валів — малі (es, d).

12. . Термін вал

Вал — термін, що умовно застосовується для позначення зовнішніх елементів деталей, включаючи і нециліндричні елементи.

13. Термін отвір

Отвір — термін, що умовно застосовується для позначення внутрішніх елементів деталей, включаючи і нециліндричні елементи.

14. Що таке розмір?

Розмір — числове значення лінійної величини (діаметра, довжини тощо) у вибраних одиницях вимірювання.

15. Номінальний розмір

Номінальний розмір — розмір, відносно якого визначаються граничні розміри і який застосовується для відліку відхилень. Номінальні розміри обирають під час конструювання на основі розрахунків або за конструктивними міркуваннями і проставляють на кресленні деталі або з’єднання деталей. Номінальні розміри після розрахунків округлюють до найближчого з рядів нормальних лінійних розмірів згідно з ГОСТ 6636-69, реалізованих на основі рядів переважних чисел.

16. Дійсний розмір

Дійсний розмір — розмір елемента, встановлений вимірюванням.

17. Граничний розмір

Граничні розміри — Два граничні припустимі розміри елемента, між якими повинен знаходитись (або яким може дорівнювати) дійсний розмір.

18*. У яких видах запускається допуск та креслення.

На кресленні деталі або з’еднання проставляють номінальні розміри, а кожний з двох граничних розмірів визначають за його відхиленням від номінального.

19-27 Дима

19. Точність розміру

Точність розмірів передбачає дотримання лінійних або кутових розмірів. Цей вид точності характеризується величиною допусків, і розробка більш досконалих машин супроводжується, як правило, посилюванням допусків. Задані кресленням допуски, що обмежують відхилення геометричних параметрів поверхонь деталі, повинні забезпечити службове призначення машини.

20. Кваліте́т

Кваліте́т (міра точності) — ступені стандартних допусків, що розглядаються як відповідні одному рівню точності для всіх номінальних розмірів.

21. Визначення посадки

Посадкою називається характер з'єднання деталей , який визначається величиною які утворюються в ньому зазорів чи натягів . Посадка характеризує більшу чи меншу свободу відносного переміщення або ступінь опору взаємному зсуву деталей, що з'єднуються .

22. Посадки з зазором

Посадки з зазором забезпечують зазор в з'єднанні (поле допуску отвору розташоване над полем допуску вала).

Види: найбільший зазор (Smax = Dmax-Dmin; Smax = ES-ei); найменший зазор (Smin = dmax-dmin; Smin = EI-es);

23. Посадки з натягом

Посадки з натягом забезпечують натяг в з'єднанні поля допуску вала розташоване над полем допуску отвору

Види: найбільший натяг (Nmax = dmax-Dmin; Nmax = es-EI); найменший натяг (Nmin = dmin-Dmax-; Nmin = ei-ES) ;

24. Перехідна посадка

Основною особливістю перехідних посадок є те, що у з'єднаннях деталей, що відносяться до одних і тих же партій, можуть виходити або зазори або натяги. Перехідних посадки характеризуються найбільшими зазорами і найбільшими натягами.

25. Визначення посадки з зазором через діаметр

Найбільший зазор (Smax=Dmax-Dmin); найменший зазор (Smin=dmax-dmin; );

26. Визначення посадки з зазором через відхилення

Найбільший зазор ( Smax=ES-ei); найменший зазор ( Smin=EI-es);

27. Відхилення від форм поверхні або профілю

Відхилення від заданої форми спотворюють характер сполучення деталей при сбірці і погіршують якість роботи складальних одиниць і машин в зборі. До відхилень форми відносять відхилення плоских і циліндричних деталей. Плоскі поверхні деталі характеризуються відхиленнями від площинності і прямолінійності .

28. Реальна поверхня

Реальна поверхня - поверхня, що обмежує деталь і відокремлює її від навколишньої середи. Вона має відхилення форми, хвилястість і шорсткість.

29. Номінально поверхня

Номінальна поверхня - ідеальна поверхня, номінальна форма якої задана кресленням або іншою технічною документацією.

30. Базові поверхні

Ті поверхні або елементи деталі , щодо яких орієнтуються інші елементарні поверхні деталі при її проектуванні , виготовленні , контролі і збірці , називаються базовими або просто базами.

Бази за призначенням поділяються на конструкторські , технологічні , складальні та вимірювальні .

Конструкторські бази використовуються для завдання взаємного розташування елементів деталі і визначають положення деталі при її роботі в машині.

Технологічні бази використовуються для орієнтації заготовки при виготовленні деталі.

Складальні бази використовуються для взаємної орієнтації деталей і складальних одиниць при складанні вироби .

Вимірювальні бази використовуються при вимірюванні відхилень взаємного розташування елементів деталі.