
- •7. Методика проведення контролю товарно матеріальних цінностей
- •8.Організація та методика контролю операцій з коштами на рахунку в банку
- •9. Завдання , об`єкти, джерела, методичні прийоми і напрями проведення контролю дебюторської заборгованості
- •11. Методика проведення контролю розрахунків з підзвітними особами
- •13. Організація контролю витрат на ремонт основних засобів
- •14. Організація контролю статутного ( пайового) неоплаченого і вилученого капіталу
9. Завдання , об`єкти, джерела, методичні прийоми і напрями проведення контролю дебюторської заборгованості
Завдання контролю і ревізії полягають в тому, щоб забезпечити перевірку:
– правильності і своєчасності оформлення операцій, пов’язаних з надходженням і використанням матеріалів;
– збереження матеріальних цінностей за місцями зберігання та на всіх стадіях їх руху;
– договірно-розрахункової системи матеріально-технічного постачання, правильності і своєчасності розрахунків з постачальниками;
– використання і дотримання встановлених норм витрачання матеріалів у процесі виробництва;
– стану аналітичного (складського і бухгалтерського) обліку матеріалів та правильності визначення їх собівартості;
– правильності встановлення номенклатурних цінників та обґрунтованості визначення собівартості продукції.
Об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми контролю операцій з товарно-матеріальними цінностями наведені на рисунку 1. У системі контролю і ревізії важливе значення має використання ревізором законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини підприємств із постачальниками, систему постачання, приймання та відпуск матеріалів. Це дає можливість перевірити під час ревізії систему нормативно-правового забезпечення, тобто обґрунтовувати перевірку дотримання на підприємстві законності операцій з товарно-матеріальними цінностями.
Фактична і документальна перевірка операцій з товарно-матеріальними цінностями включають у себе систему органолептичних, розрахунково-аналітичних, документальних прийомів контролю та процедур узагальнення і реалізації його матеріалів. Особливе значення під час ревізії має правильне використання ревізором процедур, пов’язаних з інвентаризацією товарно-матеріальних цінностей і розрахунків із постачальниками та перевірка документального обґрунтування операцій щодо надходження, використання та іншого вибуття матеріальних цінностей. Ревізію операцій із товарно-матеріальними цінностями потрібно розпочинати з їх інвентаризації та обстеження складського зберігання матеріалів. Для цього необхідно правильно визначити об’єкти інвентаризації товарно-матеріальних цінностей. Під час ревізії операцій з товарно-матеріальними цінностями, їх рухом і зберіганням важливе значення має також правильне застосування документальних методичних прийомів і способів, що потребує обґрунтованої документальної перевірки цих операцій.
Під час ревізії операцій із товарно-матеріальними цінностями поряд з перевіркою облікової документації важливе значення мають методи фактичного контролю. Одним із методів такого контролю є інвентаризація матеріальних цінностей. Для цього ревізійна група (ревізор) організує інвентаризацію матеріальних цінностей.
У практиці моменти надходження матеріальних цінностей не завжди співпадають з їх оприбуткуванням. У зв’язку з цим важливе значення має перевірка матеріалів у дорозі. Ревізор здійснює детальну перевірку кожної суми матеріалів у дорозі і підтверджує її реальність і обґрунтованість даними розрахункових документів про їх плату постачальникам. Діюча система бухгалтерського обліку потребує, щоб в журналах 5 або 5-А на кінець кожного місяця відображалась сума матеріальних цінностей у дорозі. Тому необхідно перевірити їх рух за статтею “Матеріальні цінності в дорозі” протягом ревізійного періоду. Ця перевірка потребує особливої уваги тому, що інколи нереальні до відшкодування суми цінностей необґрунтовано списують за рахунок транспортно-заготівельних витрат, простроченої кредиторської заборгованості.
Під виглядом матеріалів у дорозі можуть відображатись у журналах 5 або 5-А нестачі, втрати цінностей, невідфактуровані поставки за кожною партією, які потрібно вважати претензійними сумами і які підлягають віднесенню їх на рахунок 374 “Розрахунки по претензіях”.
10. Організація контролю розрахунків з постачальниками та підрядчиками
До основних напрямів контролю належить перевірка:
1) реальності і правильності відображення в обліку заборгованості по рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»;
2) повноти і своєчасності розрахунків з покупцями за відвантажену, прийняту ними продукцію, виконані роботи (послуги);
3) правильності визначення обсягів платежу покупцям в рахунку-фактурі (вартість продукції, робіт, ПДВ, відповідність цін угоді);
4) обґрунтованості бухгалтерських записів по операціях за місяць у відомості № 16, де ведеться аналітичний облік розрахунків, у журналах-ордерах № 11 та № 2, податковому обліку продажу.
Для контролю реальності заборгованості окремих покупців застосовуються методи зустрічної перевірки, аналізу даних інвентаризації розрахунків з покупцями. Критеріями вибору інформації для такого контролю є заборгованість понад місяць, особливо з перевищенням 3—б місяців, наявність суперечної нез'ясованої заборгованості, збільшення обсягів заборгованості покупців-боржників.
За актом інвентаризації розрахунків з покупцями та замовниками треба дослідити заборгованість, відображену в балансах на окремі дати в цілому та за окремими боржниками, у тому числі підтверджену ними і спірну (непідтверджену), а також виявлену як прострочену.
Нормативна перевірка дотримання діючої методики обліку операцій на рахунках бухгалтерського обліку дозволяє виявити не тільки помилки у відображенні цих розрахункових операцій, але й викрити факти зловживань і порушень (списання заборгованості, взаємозалік заборгованості одних покупців за рахунок інших).
Методичні прийоми візуальної перевірки первинних документів дають змогу виявити такі порушення: відсутність первинних документів, неналежне їх оформлення, безтоварні операції. Розрахунки з покупцями та замовниками є взаємопов'язаними з розрахунками по ПДВ у бюджет, тому ревізор повинен зосередити увагу на визначенні впливу, правомірності операцій з точки зору обґрунтованості подальшого оподаткування при бартерних операціях, вексельних розрахунках, експорті.