Додаткова рекомендована література

1. Вісник університету внутрішніх справ: Спеціальний випуск. “Боротьба з торгівлею жінками: проблеми вдосконалення законодавства та завдання органів внутрішніх справ України”. – Х., 1999.

2. Дотримання прав жінок та діяльність правоохоронних органів України. – К.; Х., 1999.

3. Левченко К.Б. Гендерна політика в Україні: визначення, формування, управління: Монографія. – Х.: Вид-во НУВС, 2003.– С. 268–303.

4. Левченко К.Б. Права жінок: зміст, стан та перспективи розвитку: Монографія. – Харків: Вид-во НУВС, 2001.– C. 185–246.

5. Левченко К.Б., Удалова О.А, Дорошок Т.О., Калашник О.А., Ковальчук Л.Г. та ін. Інформаційний вісник // Вища освіта: Інформ. вісник. – К., 2004. – № 15. – С. 39–47.

6. Левченко К.Б. “Торгівля людьми” та “торгівля жінками”: проблеми формування термінології сучасних документів // Вісник Університету внутрішніх справ. – Х., 2000. – Випуск 11.

7. Левченко К.Б. Злочин “торгівля людьми” та проблеми забезпечення дотримання жіночих людських прав працівниками правоохоронних органів // Вісн. Ун-ту внутрішніх справ. – 1999. – Вип. 8. – С. 306–310.

8. Помощь детям и подросткам, пострадавшим от жестокого обращения и коммерческой сексуальной эксплуатации. Методическое пособие. / Под редакцией З.В. Луковцевой. – Москва, 2005. – 151 с.

9. Посібник по наданню допомоги потерпілим від торгівлі людьми. – Х.: Ун-т внутрішніх справ, 1999. – 164 с.

10. Противодействие торговле людьми. Учебное пособие. / Под ред. А.М. Бан­дурки. – Харьков: “Консум”, 2003. – 362 с.

11.   Запобігання і протидія насильству в сімї. Методичні матеріали. / За ред. І.М. Трубавіної. – К.: ДЦССМ, 2004. – 192 с.

Розділ 2. Теоретичні засади соціальної профілактики торгівлі людьми в Україні

Основні поняття розділу:

• потенційна група ризику;

• група ризику;

• особа, потерпіла від торгівлі людьми;

• соціальна профілактика торгівлі людьми;

• первинна соціальна профілактика;

• вторинна соціальна профілактика;

• третинна соціальна профілактика;

• суб’єкти соціальної профілактики торгівлі людьми.

2.1. Характеристика потенційної групи ризику1

За даними соціологічного дослідження, близько 10% мешканців України так чи інакше стикалися з випадками торгівлі людьми.

Причому більше інформації про явище мають мешканці південного регіону України.

Громадська думка ототожнює групу ризику з жінками у віці від 18 до 40 років – близько 92% опитаних під час дослідження “Схильність до трудової міграції та оцінка ризику стати жертвою торгівлі людьми у контексті уявлень про трудову міграцію та торгівлю людьми в українському суспільстві”, яке було виконано Ing Division для Українського центру освітніх реформ у рамках підготовки інформаційної кампанії з попередження торгівлі людьми за фінансування Міжнародної організації з міграції в серпні-вересні 2004 р. серед запропонованих категорій потенційних жертв визначають саме їх.

Дослідження також виявило регіональні відмінності в уявленнях про потерпілих від торгівлі людьми, що відображає різницю в існуючому досвіді стикання з проблемою. Так, на Сході України вищий ніж в Україні в цілому рівень ризику стати потерпілим від торгівлі людьми приписують чоловікам, незалежно від віку, а також жінкам більш старшого віку – за 40 років. На Заході України меншою є оцінка ризиків для молодших вікових груп. Наведемо повну таблицю щодо уявлень про можливу стать та вік потерпілих від торгівлі людьми (табл. 1):

Таблиця 1. Уявлення про можливу стать і вік потерпілих від торгівлі людьми

Стать і вік	Центр	Схід	Захід	Південь	Загалом
Жінки віком від 18 до 40 років	92,0	90,8	96,6	89,0	92,2
Дівчата віком від 11 до 17 років	60,4	63,0	42,5	61,6	57,4
Чоловіки віком від 18 до 40 років	30,4	58,3	55,4	33,5	45,4
Хлопці віком від 11 до 17 років	31,3	48,5	22,3	34,8	35,4
Дівчата віком до 10 років	19,2	27,5	9,9	28,0	21,2
Хлопці віком до 10 років	16,6	27,8	10,7	23,2	19,9
Жінки віком понад 40 років	8,3	24,3	12,9	8,5	14,5
Чоловіки віком понад 40 років	4,8	17,2	7,3	6,7	9,6

До найбільшої потенційної групи ризику громадська думка відносить людей, які перебувають у скрутному становищі, жінок, які працюють у сексуальному бізнесі, а також “будь-яку людину”. На остан­ній варіант вказали більше сорока відсотків опитаних, що є досить великою цифрою, яка свідчить про те, що в українському суспільстві вже почала формуватися громадська думка про серйозність проблеми торгівлі людьми, яка не знає вікових та соціальних меж. Ця відповідь дає підстави робити висновки про необхідність широкої профілактичної роботи з врахуванням різних соціально-демографічних груп населення України.

Кожен п’ятий громадянин України вважає, що може стати потерпілим від торгівлі людьми; частка людей, які впевнені, що вони не стануть потерпілими, складає 60%.

За віковими групами, серед тих, хто досяг пенсійного віку, частка тих, хто вважає, що може стати потерпілим, є меншою лише на 10%. Серед молоді до 25 років досить високою є частка тих, кому важко оцінити власну ймовірність.

Якщо говорити про причин, чому людина може стати потерпілою, за даними дослідження, найбільш поширеною є позиція, яка полягає в тому, що таке може трапитися з ким завгодно (40% респондентів). Крім того – мала поінформованість про правила отримання роботи за кордоном (табл. 2). Чинники, які унебезпечують людину, за даними дослід­ження, є впевненість в собі, вік, задоволеність існуючою роботою.

Таблиця 2. Інформація, якої бракує людям, які їдуть працювати за кордон

Про законодавство щодо працевлаштування в інших країнах	45,6
Про правила укладання трудових угод	34,8
Про можливості легальної роботи за межами України	34,5
Про ринок праці в інших країнах	33,4
Про становище українських мігрантів в інших країнах	31,6
Про наслідки нелегального працевлаштування	23,3
Про організації, які консультують щодо виїзду за кордон та допомагають іноземцям за кордоном	17,9
Про ризик стати жертвою торгівлі людьми	17,6
Про особливості шлюбного законодавства інших держав	3,4
Про програми обміну, стажування за кордоном	3,3
Про законодавство стосовно укладання шлюбу з іноземцем	2,7
Про правила програми аu-раіr	2,6

Корисну інформацію про потенційну групу ризику можуть дати соціальному працівникові аналіз оголошення про працевлаштування за кордоном, якими перенасичені рекламні газети України.

Якщо відкрити рекламно-інформаційні видання, то в них можна знайти велику кількість оголошень, які запрошують працювати за кордон. На них варто звернути увагу, оскільки вони стають джерелом інформації про масштаби поширення торгівлі людьми, про найбільш популярні країни, про ті професії, які користуються найбільшим попитом.

За даними соціологічного дослідження, до 20% опитаних, які планують працювати за кордоном, вважає для себе прийнятним варіант не­легального працевлаштування. З іншого боку, приблизно половина з тієї категорії, вважає для себе абсолютно неприйнятним такий варіант. Основними факторами, що впливають на прийняття рішення щодо роботи за кордоном, є: рівень зарплати, умови роботи, повна інформація про роботодавця, оформлення необхідних документів та легальність роботи. Ці знання є необхідними як для організації первинної, так і вто­рин­ної профілактики торгівлі людьми. Такі оголошення розраховані як на чоловіків, так і жінок середньої вікової групи. Але брак інформації, життєвого досвіду та власна необачність стають серйозними причинами того, що люди потрапляють в тенета торгівців людьми.

Крім того, ті ж самі сторінки важливо використовувати для проведення профілактики, наданні антиреклами, про що детальніше мова буде йти в наступних розділах.