Додаток 8. Типова лекція із запобігання торгівлі людьми

Для проведення лекції з теми запобігання торгівлі людьми, у тому випадку, коли ви не отримали запрошення на лекцію, необхідно заздалегідь отримати дозвіл директора (ректора) навчального закладу та класного керівника (куратора). Самих викладачів бажано не запрошувати на лекцію, оскільки це стримує слухачів задавати питання, реагувати на почуте.

Перш за все необхідно представитись слухачам, назвати своє ім’я (можна без прізвища), назву організації, яку ви представляєте.

Лекцію можна розпочинати із запитань: “Чи мріяли ви поїхати за кордон? З якою метою? Чи працюють за кордоном ваші друзі, знайомі, родичі? Що ви знаєте про життя за кордоном? Що вам відомо про можливість попрацювати за кордоном?” Використавши шкільну дошку (фліп-чарт) запропонуйте слухачам відповісти на запитання: чому громадяни їдуть за кордон та чому не їдуть? Вправа займе близько 5–7 хвилин.

Зустрічаючись із студентами, можна розпочати розповідь з історичного огляду проблеми “білого рабства”, причин виїзду українських громадян за кордон.

Для визначення рівня обізнаності слухачів із проблемою торгівлі людьми доцільно використовувати анкету, яка роздається на початку лекції (на заповнення анкети відводиться 10–15 хвилин). Ви можете проаналізувати анкету перед початком лекції, звернувши увагу на питання, які стосуються готовності поїхати працювати за кордон, розмір зарплати, відповіді щодо звернення у різноманітні організації у випадку небезпеки.

Позитивним елементом у встановленні контакту з аудиторією, особливо, коли лекція читається для дівчат, є слова: “Мені доводиться часто зустрічатися з дівчатами з різних областей України, і щоразу переконуюсь, – дійсно, наші дівчата одні з найкращих, найрозумніших…”

Даючи поради, куди звертатись у випадку небезпеки за кодоном, наголошуйте про те, що проблему легше попередити ніж вирішувати. Акцентуйте увагу слухачів на тому, що краще порадитись не з друзями/подругами, а з фахівцями (психологами, соціальними працівниками, представниками/представницями неурядових організацій), дорослими людьми, які є авторитетом для молоді.

Проводячи лекції у регіонах за сприяння місцевих неурядових організацій, наголосіть, що слухачі можуть звертатися за порадами та консультаціями до фахівців у своєму місті/селищі. Назвіть телефон гарячої лінії або адресу тієї організації, яка співпрацює з вами у даному напрямі.

Розповсюджуйте друковані матеріали після проведення лекції (статті у газетах та журналах, листівки, буклети, плакати, календарі).

ТЕЗИ

до лекції з питань запобігання торгівлі людьми

Мета: ознайомити слухачів з проблемою торгівлі людьми, висвітлити основні шляхи потрапляння українських громадян за кордон, описати реальні можливості працевлаштування та навчання за кордоном, подати конкретні рекомендації щодо виїзду за кордон.

Обладнання: відеомагнітофон, телевізор, відеофільм “Запобігання торгівлі людьми” (“Куплені та продані”/ “Жертва”/ “У пошуках втраченого щастя”); листівки та брошури, плакати; публікації про проблему та діяльність неурядових і урядових організацій, які працюють у цьому напрямі.

План

1. Торгівля людьми: історія проблеми.

2. Шляхи потрапляння українських громадян за кордон:

• робота за кордоном – легальне працевлаштування та наслідки нелегального перебування за кордоном;

• навчання за кордоном. Програма au-pair;

• шлюб з іноземцем.

3. Що необхідно знати перед поїздкою за кордон?

Термін “біле рабство” з’явився наприкінці ХІХ сторіччя, коли жінки з Великобританії, яка переживала глибоку економічну кризу, потрапляли у континентальну Європу з метою працевлаштування. Досить часто цих жінок змушували займатися проституцією.

Перетворення останніх десятиріч принесли з собою величезні соціальні зрушення та невизначеність, поряд з новими політичними свободами для всіх та економічними можливостями для декого. За оцінкою європейських експертів, економічна криза в Україні порівнюється з великою депресією США у 30-х роках.

Особливо чутливими до таких змін у суспільстві виявилися жінки.

98% українських жінок мають освіту і значна кількість є випускницями вузів, однак жінки в Україні стикаються з поширеною трудовою дискримінацією. Досить часто роботу можна знайти лише завдяки особистим зв’язкам. Мало в кого із жінок є такі зв’язки, і така ситуація штовхає багатьох висококваліфікованих жінок-інженерів, лікарів, юристів, вчителів та інших спеціалістів шукати роботу не за фахом.

Погіршення соціально-економічного становища, слабка правова захищеність спонукає українських громадян шукати кращої долі за кордоном.

У Європі – близько 18 млн. безробітних. З огляду на цю, можливо не зовсім точну, цифру, виникає питання: а чи потрібні Європі зайві безробітні?

Використовуючи економічні негаразди, високий рівень безробіття (особливо серед жінок) та недосконалість правового захисту, злочинці створили досить добре організовану мережу по переправці українських громадян, особливо громадянок, за кордон з метою працевлаштування. Засоби вербування до такої “праці” різноманітні: оголошення в газетах та журналах з обіцянками великих заробітків, пропозиції роботи в модельному бізнесі, інтернет-сторінки з інформацією про одруження за кордоном, запрошення на навчання. Досить часто в таких оголошеннях міститься інформація про відсутність необхідності знання іноземної мови.

Офіційне працевлаштування українських громадян за кордоном можливе через служби працевлаштування та державні центри зайнятості з підписанням міждержавних зовнішньо-економічних угод. Для працевлаштування за кордоном необхідно отримати спеціальну робочу візу, підписати контракт, у якому обумовлюються умови роботи, форма та розмір оплати, можливість медичного страхування. Досить часто українські громадяни залишаються за кордоном, не продовжуючи термін дії візи, таким чином залишаючись у країні нелегально. З цим пов’язано досить багато проблем – страх перед поліцією, неможливість отримати медичну допомогу, труднощі під час повернення (штраф, депортація, ув’язнення). Українські жінки, які перебувають за кордоном нелегально, стикаються ще з рядом проблем. Досить часто, для того, щоб наймати житло, необхідно сплачувати до 200–300 доларів США на місяць, що нерідко складає розмір зароблених грошей. З розповідей дівчат та жінок, які повернулися в Україну, трапляється, що одну кімнату, в якій стоїть 2–3 ліжка, винаймають по 5–8 осіб. У таких умовах виникають конфліктні ситуації, які не сприяють відпочинку після виснажливої праці. Крім того, нелегальні працівниці потерпають від зґвалтувань українськими чоловіками, які також перебувають за кордоном нелегально. Заявити в поліцію жінки не можуть – вони бояться штрафів, депортації та ув’язнення.

Досить показовим прикладом негативного досвіду роботи за кордоном є історія 24-річної дівчини, яка працювала посудомийницею в одному з ресторанів Праги. Її робочий день становив 14 годин. Протягом дня вона працювала біля великих ванн з гарячою водою, в яку додавались хімічні речовини для миття посуду. Використовувати гумові рукавиці господар забороняв – він піклувався про посуд, а не про здоров’я дівчини. Після півроку такої роботи, здоров’я дівчини було підірване, її тіло збільшилось майже удвічі – давалася взнаки дія хімікатів. Зароблені гроші дівчина потратила на те, щоб покращити свій стан, та здоров’я вже втрачене.

Ще одним шляхом потрапляння українських громадянок за кордон є заміжжя з іноземцем. Інформацію про такі можливості можна отримати на спеціалізованих сторінках в мережі Інтернет; у газетах та журналах, які публікують на своїх сторінках історії дівчат та жінок, які знайшли “щастя” за кордоном; шлюбних агенціях. На відміну від фірм, які займаються працевлаштуванням за кордоном, ці агенції взагалі не повинні отримувати ніяких ліцензій та перевірок. І те, яка доля чекає на наших співвітчизниць – золоті гори щастя або рабська праця – ніхто не може спрогнозувати. За таку жінку чоловіки, які звернулись до агенції, платять чималі гроші, а потім можуть перепродати, або, покористувавшись, повернути⁸.

Крім роботи за кордоном, молоді пропонується можливість навчатися за кордоном. Безліч різноманітних навчальних програм пропонують учням та студентам поїздки до Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, Канади та США. Крім того, у Європі розповсюджена програма аu-рair, яка дає можливість, проживаючи в іноземній родині, відвідувати мовні курси та заробити кишенькові гроші. Варто пам’я­тати, організації та фірми, які займаються навчальними програмами та культурним обміном за кордон, повинні мати угоди з зарубіжними партнерами. Такі угоди завіряються у нотаріуса тієї країни, в якій буде відбуватися навчання або відпочинок, та візуються посольством України⁹.

Ми не ставимо перед собою мету відговорити українок виїздити за кордон. Це чудово, коли є можливість подорожувати, знайомитись з культурою, традиціями та історією зарубіжних країн. Але варто запам’ятати, що перед тим, як зробити важливий крок, варто порадитись із фахівцями, прислухатись до слів батьків та порад:

• нікому не довіряйте Ваш паспорт. Документи, що засвідчують Вашу особу, завжди повинні знаходитись тільки у Вас;

• якщо Ви збираєтесь працювати чи навчатись, потурбуйтесь, щоб Ваш контракт був написаний зрозумілою Вам мовою, а також, щоб умови, місце та час Вашої майбутньої праці були чітко обумовлені;

• залишіть вдома, детальну інформацію про своє майбутнє перебування за кордоном з адресою та контактними телефонами, а також копію свого паспорта та контракту. Ми б також рекомендували залишити своє фото та адреси ваших іноземних друзів;

• не забудьте з’ясувати номери телефонів українських посольств та консульських представництв за кордоном. Якщо ви опинились у скрутній ситуації, або Вам хтось загрожує, – звертайтесь до представників своєї країни, які допоможуть Вам;

• у зарубіжних країнах активно працюють неурядові організації та служби, котрі надають допомогу особам, які опинились у скрутному становищі;

• термін перебування на території іноземної держави вказаний у вашій візі. Порушення візового режиму унеможливить Ваш наступний виїзд за кордон;

• не забувайте, що знання хоча б елементарних слів іноземної мови значно полегшить Ваше перебування за кордоном та виручить у скрутну хвилину;

У напрямі протидії торгівлі людьми та допомозі потерпілим активно працюють підрозділи по боротьбі із злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, управління у справах сім’ї та молоді, неурядові організації.