Додаток 7. Методичні рекомендації до проведення профілактичних заходів із запобігання торгівлі людьми

Оволодіння навчальним матеріалом, розвиток і виховання особистості відбувається за умови прояву її високої активності в навчально-пізнавальній діяльності. Суттєвою умовою успішного запам’ятовування матеріалу і формування знань дітей та молоді залежить від вибору форм соціально-профілактичної роботи – індивідуальних, групових, масових.

До числа ефективних форм організації належить групова діяльність. Працюючи у складі групи, діти та молодь на власному досвіді переконуються в корисності спільного планування, розподілу обов’яз­ків, спілкування. Вони згуртовуються між собою, прив­чаються діяти узгоджено, відчуваючи колективну відповідальність за результати спільної діяльності. До групових видів належать парна, бригадна і ланкова навчальна робота. Аналіз підтверджує, що діти, як правило, намагаються сісти за одну парту з тим, з ким цікаво обмінюватися думками, інформацією, ділитися переживаннями. Працюючи поряд, вони дають взаємну оцінку діям і вчинкам один одного, вільно або мимовільно проявляють інтерес до того, як реалізуються навчальні завдання сусідом. Дитині небайдуже, як товариш виконує завдання, які його результати. Виявляючи відмінності в способах розв’язання задачі, в отриманих відповідях, діти намагаються з’ясувати, чим пояснюються ці відмінності, ким і де допущена помилка. Ця форма спілкування дає можливість включати в активну творчу роботу значну частину учасників, організовувати роботу групи, спираючись на найбільш активних, які подають приклад іншим. Відповідаючи на запитання, наводячи різноманітні приклади, самі учасники сприяють більш широкому, ґрунтовному аналізу запропонованого матеріалу. Така спільна творча діяльність являє собою вид колективної роботи, в якій кожний відповідно до своїх здібностей, інтересів, фонду дійових знань може зробити внесок у загальну справу. У колективній творчій роботі, взаємно доповнюючи один одного, учасники ґрунтовно вивчають матеріал, глибоко проникаючи в його суть. Розв’язуючи колективні завдання, швидко просуваються до поставленої мети. Складнощі, які виникають у пізнавальній діяльності, вирішуються зусиллями всього колективу.

Серед методів і форм групової роботи пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості. До таких методів належать: “мозковий штурм”, метод відкритої трибуни, тренінги, інтелектуальні аукціони, рольові та моделюючі ігри, аналіз конкретних ситуацій, ігри-драматизації, робота в малих групах та ін.

Будуючи заняття із запобігання торгівлі людьми, доцільно комбінувати традиційні та нетрадиційні методи навчання: бесіди, дискусії і цільові диспути, лекції та реферативні повідомлення, семінари, усні та письмові колоквіуми, “круглі столи”, вечори запитань і відповідей, обговорення злободенних матеріалів із ЗМІ щодо запобігання торгівлі людьми, вивчення проектів офіційних державних документів, перегляд програм навчального характеру, самостійне рецензування. Не завадить приду­мати невелику п’єсу чи обіграти життєву ситуацію. Тим, хто бажає взяти у ній участь, слід надати час для обміркування варіантів відповідей. Діти повинні вміти прокоментувати доповідь чи ситуацію, вигадану однокласниками, ставити запитання, підключатися до гри, якщо це допоможе справі. Слід стимулювати колективне обговорення проблем за повної свободи висунення проектів рішень.

“Мозковий штурм” – метод стимулювання ідей усіх учасників стосовно певної теми протягом обмеженого відрізка часу. Після презентації (оголошення та роз’яснен­ня), теми, поняття, проблеми учасникам пропонується висловити свої ідеї, асоціації, коментарі, фрази, пов’язані з даною темою.

Для сприяння активності учасників важ­ливо дотримуватись певних правил проведення:

• пропозиції записуються без коментарів та засуджень;

• приймаються всі пропозиції;

• присутні не можуть коментувати пропозиції інших;

• заохочення кількості ідей, а не їх якості.

Перелік ідей використовується в подальшій роботі, яка може проходити у формі дискусії з розподілом пропозицій за категоріями. Даний метод може бути сприятливим початком роботи над новою темою чи проблемою. Він має за мету заохочувати вільне висловлювання ідей та утвердження відчуття відсутності цензурних обмежень.

Рольова гра – навчальна гра, в ході якої учасники імітують реальну ситуацію через виконання призначених ролей. Мета рольової гри полягає у набутті досвіду поведінки чи ставлення, а також певних навичок. Кожний учасник повинен знати ідею ролі та мету рольової гри взагалі. Важливо дати групі вийти з ролі по закінченні вправи – сказати кілька слів про почуття, враження чи думки. Рольову гру використовують як найбільш ефективний засіб наочного висвітлення основ змісту та суті прав людини.

Моделююча гра – навчальна гра, в ході якої учасники створюють певні моделі, алгоритми дій. На відміну від попереднього типу, дана гра не вимагає від учасників входження в роль, вона потребує аналізу певної життєвої ситуації чи проблеми та визначення кроків на шляху до її вирішення. Під час проведення занять із запобігання торгівлі людьми доречно створювати моделі безпечної поведінки після розгляду конкретних ситуацій.

Аналіз конкретних ситуацій (case study) – метод роботи з реальними життєвими ситуаціями, спрямований на визначення певних проблем, недоліків та пошук шляхів їх уникнення. Даний метод дає змогу пересвідчитись у реальності існування проблеми, проаналізувати причини її виник­нення та визначити можливі шляхи запобігання. Для занять із запобігання торгівлі людьми можна використовувати історії потерпілих, історії звернень на “гарячу лінію”. Історії для розгляду ма­ють бути невеликими за обсягом та містити основну суть проблеми.

Робота в малих групах – обговорення певного питання, в якому беруть участь 4–6 учасників з метою вироблення певних рішень, рекомендацій, порад. Така форма роботи дає можливість всім учасникам висловлюватись та брати активну участь в обговоренні, а також ближче поспілкуватись. Усі напрацювання малих груп обговорюються пізніше серед усіх членів групи.

Навчання через навчання інших – метод, сутність якого полягає в тому, що об’єкт процесу навчання перетворюється на суб’єкта, виконуючи тимчасово його функції та обов’язки. Даний метод спрямований на отримання інформації та розповсюдження її серед інших учасників групи. Отримана інформація не читається, а переказується, іноді по декілька разів, таким чином забез­печується її краще запам’ятовування. Прикладом застосування даного методу можуть бути ситуації, коли учасники виступають у ролі експертів, радників, консультантів, учителів.

“Криголам” (“рухавки”, “енерджайзери”) – вправа, головна мета якої створення сприятливої робочої обстановки, знайомство учасників, стимулювання діяльності. Основне завдання вправ – спонукати до діяль­ності учасників заходів. “Криголами” також використовують, щоб зняти напруженість та створити атмосферу відвертості та співробітни­цтва. Основні вимоги до таких вправ:

• перевірені та дієві;

• цікаві;

• позитивні та безпечні;

• легкі для розуміння та пояснення;

• короткі (5–10 хв.);

• пов’язані з темою (по можливості).

З різноманітних форм та методів роботи тренер обирає ті, що найбільш відповідають меті, завданням соціальної профілактики та віку учасників.

Тренер повинен широко використовувати наочність. Візуальність посилює і зосереджує увагу учасників. Психологи дійшли висновку, що 90% усіх знань людина отримує за допомогою зору, 9% – за допомогою слуху і 1% – на дотик. Серед роздаткових матеріалів можуть бути будь-які схеми чи таблиці, які ви знайдете в підручнику або розробите для цього курсу, також це різноманітні бланки, тексти та картки для виконання завдань.

Відомо, що найбільший відсоток знань (90%) людина засвоює у процесі навчання інших. Тому важливо готувати завдання, де б учасники виступали в ролі консультантів, експертів, вчителів тощо.

Відеоматеріали з даної проблеми допомагають розвивати пізнавальний інтерес та сприяють кращому засвоєнню матеріалу. На сьогодні уже є ряд фільмів, які можна використовувати в ході висвітлення теми запобігання торгівлі людьми. Серед них слід визначити навчальний відеододаток “Запобігання торгівлі людьми”; документальні: “Замки на піску”, “Куплені та продані”, “У пошуках втраченого щастя”, “Український експорт”, “Жертви мовчання”; художньо-публіцис­тичний фільм “Жертва”; художні фільми: “Якщо я не повернусь”, “Ліля назавжди”.

Такі матеріали можна отримати або в обласних чи районних управліннях освіти і науки, у справах сім’ї, дітей та молоді або в неурядових організаціях, що працюють у даному напрямі.

Кращі умови для творчої діяльності створює пошуковий або репродуктивно-пошуковий шлях засвоєння матеріалу. Якщо тренер ставить учасникам запитання, які примушують їх мислити, він ставить їх в активну позицію. В цій ситуації вони, спираючись на раніше отримані знання, конструюють відповіді, висловлюють свої припущення, вступають у полеміку, в ході якої зіставляються різні точки зору, різні підходи до аналізу матеріалу. Ця спільна діяльність допомагає їм краще засвоїти суть і пізнати закономірності явищ, які розглядаються. При евристичній бесіді гіпотези одних, до­ведення й аргументи інших, уточнення третіх, загальні висновки і формулювання четвертих дозволя­ють учасникам у найбільш короткий час розібратись у навчальному матеріалі. Для стимулювання процесу мислення слід ставити відкриті запитання, що вимагають повної та розгорнутої відповіді. Такі запи­тання найчастіше розпочинаються із слова “як”. Слід уникати запитань, на які можна відповісти “так” або “ні”. Заохочуйте всіх учнів до відповіді на запитання та висловлення своїх ідей.

Пізнавальна активність зросте, якщо матеріал викладати не у вигляді готових висновків, а ставлячи проблему або вивчаючи конкретну ситуацію. Невід’ємною складовою проблемної ситуації є проблемне завдання, яке ставиться перед викладом матеріалу. Такі ситуації можуть бути заплановані заздалегідь або виникати спонтанно.

Необхідно врахувати, що процес ознайомлення з проблемою торгівлі людьми часом пов’язаний з дуже делікатними моментами і стосується найінтимніших сторін життя, тому для кращого сприйняття та засвоєння матеріалу важливо створити в класі атмосферу довіри для вільного обміну думками та активної роботи над розв’язанням проблем­них ситуацій. Одним із засобів може слугувати встанов­лення правил поведінки для внутрішнього користування. Важливо, щоб правила поширювалися як на учасників, так і на тренера.

Демонструйте увагу до всіх та стимулюйте брати активну участь у роботі.

Слід бути дуже обережним в оцінці, оскільки часто оцінюють не так знання, як судження, що може негативно вплинути на бажання учасників висловлювати свою точку зору, брати участь у дискусіях та обговореннях. Для визначення оцінки можна практикувати тести в довільній формі.

Не зайве запрошувати на уроки фахівців, що мають безпосереднє відношення до захисту прав людини та запобігання торгівлі людьми – працівників неурядових організацій, реабілітаційних центрів, соціальних працівників, суддів, адвокатів, працівників правоохоронних органів тощо.

За наявності невеликої кількості осіб (до 20) бажано використовувати більше тренінгових активних методик. Це полегшить і сприйняття та засвоєння матеріалу, і роботу викладача.

Для багатьох завдань будуть необхідні: дошка або ще краще – настінний великий блокнот (фліп-чарт, “біла дошка”, на якій можна писати маркером), журнали та газети (для складання колажу), клей, ножиці, маркери, кольорові олівці.

Готуючи завдання, важливо пам’ятати про принцип креативності та індивідуального підходу, тому слід продумувати декілька варіантів з урахуванням можливості проявити свої творчі здібності кожної дитини.

Контролювати виконання дітьми завдань або перевіряти ці завдання можна таким чином:

• якщо завдання виконувалося в групах, один або декілька її учасників можуть представити результати роботи, написавши або намалювавши їх на дошці/аркуші для фліп-чарту, можливе інсценування деяких завдань;

• після виконання завдання – бажано проводити короткий аналіз того, що відбулося.

Пропонуємо схеми такого аналізу.

1. Аналіз та оцінка:

• короткий огляд ходу вправи;

• як розподілялось завдання та як проходила спільна робота;

• чи всі брали участь у роботі;

• чи всі відчували свою причетність до спільної справи;

• обговорити проблему;

• висновки, які уроки, винесені з виконаної вправи (поставити запитання).

2. Поставити запитання про таке:

• що відбулося під час гри;

• що учасники дізналися про самих себе;

• що вони дізнались про проблеми, яким була присвячена гра;

• як вони можуть використовувати нові знання в майбутньому.

Ознайомлення з темою торгівлі людьми мусить мати позитивне спрямування. Численні приклади порушення прав людини і нехтування ними можуть породити відчуття зневіри та безсилля, а тому необхідно акцентувати увагу на успіхах і прогресові у справі забезпечення основних прав людини. Для цього необхідно добирати історії для розгляду в класі з позитивним завершенням, де людям удалося уникнути небезпеки, злочинці покарані або ті, хто постраждав, отримали необхідну допомогу і повернулися до звичного життя. Можна також скорис­татися загальною або обласною статистикою кримінальних справ, порушених за ст. 149 Кримінального Кодексу України.

Під час добору матеріалу необхідно пам’ятати, що головна мета – інформувати, давати необхідні знання для подальшого їх опрацювання до рівня умінь та навичок та формувати уявлення про свої обов’язки і права, а також можливості їх захисту. Інформація ні в якому разі не повинна мати “залякувальний” характер.

Тренеру слід під час занять принагідно використовувати повідомлення преси, радіо, телебачення тощо і підходити до аналізу подій невимушено і неформально. Це стане додатковим засобом освіти і викличе довіру до тренера, який має власну точку зору на питання торгівлі людьми.