4.5. Інтерактивний театр як одна із форм вуличної соціальної роботи

З досвіду роботи Ґендерного інтерактивного театру Школи Рівних Можливостей як форми профілактики торгівлі людьми

Мета програми: запобігання різних форм ґендерного насильства та дискримінації.

Основні завдання:

• інформаційно-просвітницька робота серед молоді з запобігання всім формам насильства, торгівлі людьми, тютюнопалінню, наркоманії, захворюваності на ВІЛ/СНІД та інші хвороби, які становлять загрозу репродуктивному здоров’ю та життю взагалі;

• участь у масових акціях, інформаційних кампаніях, в тому числі з показом спеціально підготовлених вистав на вулицях, площах, молодіжних дискотеках, на тематичних семінарах та конференціях тощо;

• робота з “дітьми вулиці”, людьми з особливими потребами, в тому числі залучення їх до безпосередньої участі у виставах;

• розповсюдження ґендерних знань, зокрема знань про права людини, права дитини з одночасним проведенням анкетування серед глядачів театрального дійства;

• формування лідерських якостей, волонтерського світогляду як учасників театру, так і глядачів.

Діяльність театру здійснюється через створення вистав на гостру соціальну проблематику силами команди тренерів і волонтерів Школи Рівних Можливостей. Весь процес – від задуму до показу – є результатом постійної роботи команди (мозковий штурм, робота в малих групах, розробка і відпрацювання сценарію, підбір музики, підготовка фонограми, розробка анкет, розробка і виготовлення костюмів, постановка пластики і самого дійства), тобто кожен і кожна роблять свій внесок у здійснення задуму.

Ідея театру виникла як продовження всієї навчальної та інформаційної роботи Школи – тренінгів, тематичних дискотек, просвітницьких акцій. Наочні форми подання інформації здаються нам більш яскравими, дохідливими; вони спонукають до роздумів, до активних дій. Сьогодні театр є серцем Школи Рівних Можливостей.

Основний принцип роботи Школи – “рівний-рівному”, тобто робота серед однолітків – втілюється і в діяльності інтерактивного театру. Вистави за участю підлітків та молоді найкраще сприймаються саме підлітковою аудиторією. Театр створювався за методичної допомоги та сприяння фахівців Всеукраїнського центру “Волонтер”. У репертуарі театру більше десяти вистав, у яких задіяні близько сотні учасників і учасниць. Це:

• театр пантоміми “Замість вирію” (вистава про сучасне рабство, викриття тенет торгівлі людьми, в які потрапляють необачні птахи і пташенята у пошуках земного раю);

• музична феєрія “Макові пелюстки” (алегорична історія про виникнення наркотиків та наркоманії);

• театр пластики “Янголи Світла і Темряви” (кохання і смерть, наркозалежність та ВІЛ/СНІД);

• театр танцю “Лялька” (гумористичний танець про пошуки “справж­ньої” дівчини);

• театр моди (показ моделей, виготовлених учасниками та учасницями Школи Рівних Можливостей);

• імідж-театр “Душа Волонтерки” (дійство, що розкриває особливий стан душі і висоту місії волонтерки);

• ігровий театр “Зірки Голівуду за права дітей” (інтерактивна форма пропаганди Конвенції ООН про права дітей);

• вистава “Квіти життя” (про негативні наслідки раннього сексуального життя та абортів);

• театр КВВ “Замислись!” (здоровий спосіб життя, боротьба з курінням);

• “Друга Батьківщина” (проблема біженців та толерантного ставлення до них) тощо.

Вистави театру як вуличне дійство вперше були показані під час двох всеукраїнських акцій “Молодь за майбутнє: рівні права і рівні можливості”, проведених Школою Рівних Можливостей на відзначення Дня Незалежності України 2002 року. Виставою “Янголи Світла і Темряви” 15 вересня 2002 року на Майдані Незалежності відкривалася Все­українська акція “Пробіг заради життя – 2002”, спрямована на боротьбу з ВІЛ/СНІДом, під час якої було показано ще два спектаклі – музична феєрія “Макові пелюстки” та танцювальна мініатюра “Лялька”. Виставами театру ШРМ розпочиналися аналогічні акції 2003 та 2004 років.

Театром відкривався всеукраїнський семінар для жінок з обмеженими фізичними можливостями (30 вересня 2002 року, центр “Джерело”, Пуща-Водиця).

21 жовтня 2002 року театр був представлений на Міжнародній практичній конференції “Запобігання торгівлі людьми: економічні проблеми і шляхи їх вирішення” (Президент-отель “Київський”), а 15 листопада – на Міжнародній практичній конференції “Шляхи вдосконалення превентивної освітньої діяльності з попередження торгівлі людьми” (Інститут післядипломної освіти при Національному університеті ім. Т. Шевченка).

Учасники театру виступають у школах, санаторіях, клубах, Київському центрі роботи з жінками, на вулицях Києва, Львова, Івано-Франківська, Одеси, Луганська та інших міст України.

Виступом театру відкривалася урочиста зустріч Директора ЮНІСЕФ у травні 2004 року та перша акція, присвячена Міжнародному дню біженців, у липні 2004 року на Хрещатику.

Важливі міжнародні події й масові акції проводилися за участю регіональних ґендерних інтерактивних театрів у Львові (День Європи), Одесі (Міжнародна презентація фільму з протидії торгівлі людьми “Лілія назавжди”, інформаційні кампанії проти ВІЛ/СНІДу), а також в Івано-Франківську, Луганську, Вінниці (участь у інформаційних кампаніях із запобігання торгівлі людьми).

Ефективність просвітницької діяльності Театру

Велика кількість населення, здебільшого молодь, були задіяні в інтерактивних інформаційних кампаніях з піднятих Театром актуальних проблем. Театр дає можливість охоплювати просвітницькою роботою кількасот людей одночасно і доносити інформацію безпосередньо до серця кожного глядача. Інтерактивна частина – спілкування з аудиторією перед виставою – дає можливість ставити і вирішувати найскладніші питання.

Загальна кількість осіб, поінформованих під час проведення вистав упродовж року, сягає (по Києву) близько семи тисяч (тільки під час “Пробігу заради життя” глядачами були близько тисячі учасників акції). В результаті формується не просто група підтримки якоїсь ідеї, а масовий рух: “Молодь проти торгівлі людьми, зокрема жінками та дітьми”, “За здоровий спосіб життя”, “Суспільство проти СНІДу”, “Молодь – за рівні права і можливості” тощо.

Сценарій спектаклю Інтерактивного театру на тему запобігання тор­гівлі людьми наводиться в додатках до розділу.