3.2. Методика проведення масових заходів та акцій по протидії торгівлі людьми

Одним із прикладів проведення масових заходів є написання листів. Як правило, ці листи направляються до урядовців, які мають повноваження змінити ситуацію щодо проблеми торгівлі людьми. При підготовці листів, обов’язково посилайтесь на Конституцію України та міжнародні документи з прав людини, які ратифіковані нашою державою. Листи надсилайте одночасно за декількома адресами. Також надсилайте копії ваших листів до газет і журналів, неурядових організацій.

Листи можуть бути написані для передових сторінок газет і журналів. Листи до редактора можуть інформувати громадськість про специфічні проблеми, критикувати дії людей, які наживаються на торгівлі живим товаром або ігнорують це явище, привернути увагу до вашої організації та закликати читачів діяти в інтересах жінок, які постраждали від торгівлі. Листи до редакторів повинні бути короткими.

При написанні листів важливо пам’ятати:

1. Визначте читачів. Реакції якої групи населення ви чекаєте на ваші листи? Кого хочете бачити читачами листів?

2. Включайте повну інформацію про випадок. Читачі листів можуть бути не обізнаними із цією ситуацією та особливостями.

3. Включайте інформацію про закони.

4. Включайте інформацію про міжнародні закони та показуйте, як дії або відсутність дій є порушенням цих законів.

5. Чітко визначайте, чого чекаєте від читачів.

Відкритий лист Міжнародного жіночого правозахисного центру “Ла Страда – Україна”, міжнародних та неурядових організацій України про можливі негативні наслідки введення безвізового режиму для в’їзду іноземних громадян в Україну

Звернення учасників та учасниць тренінгу

“Методика ведення превентивно-освітньої діяльності

По проблемі торгівлі дітьми та сексуальної експлуатації дітей”,

10–12 березня, 2005 року, м. Київ

Президентові України Ющенку В.А.,

Прем’єр-міністрові України Тимошенко Ю.В.,

Міністрові внутрішніх справ України Луценку Ю.В.,

Міністрові України у справах молоді та спорту Павленку Ю.О.

Ми, учасники та учасниці тренінгу “Методика ведення превентивно-освітньої діяльності по проблемі торгівлі дітьми та сексуальної експлуатації дітей”, який організований Міжнародним жіночим правозахисним центром “Ла Страда – Україна” у партнерстві з Міжнародною організацією ЕКПАТ 10–12 березня, 2005 року, в м. Києві звертаємося до керівництва Української дер­жави з наступним листом.

З виступів керівників Української держави відомо, що до 29 березня 2005 року Україна планує ввести безвізовий режим з країнами Європейського Союзу, про що, наприклад, заявляв в інтерв’ю журналістам в Берліні перший віце-прем’єр-міністр України Анатолій Кінах. Тим самим Україна планує продемонструвати світу свою відкритість до демократичних перетворень, а також відкритість до європейського співтовариства та готовність до євроінтеграції.

В свою чергу, ситуація з отриманням віз самими українськими громадянами, особливо до держав шенгенської зони, є доволі складною. Навколо посольств стоять великі черги, і багатьом громадянам невмотивовано відмовляють у видачі візи.

Подібні перекоси є не тільки свідоцтвом порушення прав українських громадян на вільне пересування. Неурядові громадські правозахисні, жіночі та дитячі організації, а також організації, які працюють в інтересах дітей, висловлюють свою занепокоєність можливими негативними наслідками у введенні безвізового режиму для іноземців у вигляді розвитку сексуального туризму, в тому числі, так званого, дитячого сексуального туризму (коли в якості сексуального об’єкта використовуються діти). Близькість до розвинутих європей­ських країн, відносна дешевизна проїзду до України (порівняно з країнами Пів­денно-східної Азії та Латинської Америки, які були до цього часу найбільшими зонами процвітання цього злочину), додаткова відсутність візового режиму об’єктивно призведуть до зростання сексуального туризму.

Сексуальний туризм – це досить поширене негативне явище у світі. Він полягає в тому, що для задоволення сексуальних потреб, а також виготовлення за дешево порнографічної продукції, іноземні громадяни приїздять у менш розвинуті країни зі складною економічною та соціальною ситуацією. Сексуальний туризм є кримінальним злочином, за який досить серйозно наказують в багатьох країнах. Але це також злочин, який дуже важко довести, який має високий ступінь латентності. Серйозність проблеми полягає ще й в тому, що об’єктами туризму дуже часто стають неповнолітні. Враховуючи велику кількість в Україні дітей-сиріт, “дітей вулиці” та бездоглядних дітей, скрутне економічне становище багатьох з них, можна очікувати на суттєве зростання злочинності в цьому напрямі. Складність доведення цього злочину більша, ніж навіть в доведенні злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми.

В чинному Кримінальному Кодексі України для боротьби з сексуальним туризмом можуть використовуватися здебільшого дві статті – 156 “Розбещення неповнолітніх” та 301 “Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження пор­нографічних предметів”. Але тільки частина третя статті 301 та друга частина 156 статті є злочинами тяжкої важкості. Інші – розглядаються як неважкі.

Така ситуація вимагає оперативного реагування як з боку правоохоронних органів, так і з боку органів освіти, органів опіки та піклування, уповноваженого органу державної виконавчої влади у справах дітей та молоді, парламентарів, неурядових організацій, широкої громадськості.

Тому ми пропонуємо перш ніж вводити безвізовий режим врахувати можливі негативні наслідки такого кроку, а також зробити наступне:

1. Вивчити ситуацію щодо сексуального туризму в Україну, визначити найбільш ризиковані потенційні країни, з яких будуть їхати такі туристи.

2. Організувати “круглі столи” представників зацікавлених органів держав­ної влади, неурядових та міжнародних організацій, дипломатичних представ­ництв іноземних держав в Україні для обговорення ситуації.

3. Ініціювати підготовку та проведення засідання експертної групи та Міжвідомчої координаційної ради по боротьбі із торгівлею людьми з врахуванням проблем сексуального туризму та використання іноземцями дітей у порнобізнесі.

4. Науковцям, працівникам МВС України, депутатам Верховної Ради України підготувати законопроект щодо внесення змін та доповнень до статей 156 та 301 Кримінального Кодексу України для посилення кримінальної відповідальності за використання дітей у сексуальному бізнесі, втягненні в проституції, порнографію.

5. Спільними зусиллями усіх зацікавлених сторін розробити та втілювати програму профілактики цього виду злочину.

6. В разі збільшення кількості випадків використання іноземцями українських дітей у проституції та порнографії, ставити питання щодо недоцільності введення безвізового режиму для в’їзду громадян країн Європейського Союзу до України або окремих країн спільноти після проведення конкурсу Євробачення у травні 2005 року в м. Києві.

Звіти. Звіти мають бути написані для тих, хто може зробити що-небудь для зміни ситуації. Ви можете надрукувати свій звіт з метою інформування громадськості, а також тиснути на владні структури, які отримають звіт. Якщо ви плануєте проведення семінару або прес-конференції, надрукуйте свій звіт, запросіть представників органів влади (наприклад, спеціального уповноваженого від правоохоронних органів) для того, щоб додати зацікавленості та ефективності.

При підготовці звіту:

1. Визначтеся із цілями звіту та аудиторією.

2. Продумайте стратегію друкування та використання звіту.

3. При написанні звіту одразу визначте, які речі є корисними, а які ні. Не включайте інформацію недоречну для слухачів.

4. Будьте певними, що мова, якою ви розмовляєте, зрозуміла всім.

5. Будуйте звіт на реальних фактах.

6. Будьте впевненими, що вся інформація правильна та може бути перевірена.

7. Посилайтеся на джерела інформації.

8. Проаналізуйте ситуацію щодо людських прав. Опишіть особливі випадки порушення людських прав, які національні та міжнародні закони були порушені. Наполягайте на тому, що уряд повинен захищати своїх громадян, як це вимагає Конституція України.

9. Визначайте національні закони, які повинні бути запроваджені, поліпшені або введені в дію для того, щоб виконати зобов’язання країни перед її громадянами та угодами ООН.

10. Зверніться за допомогою до спеціалістів у галузі законодавства.

11. Робіть зрозумілі рекомендації до тих дій, які ви хочете, щоб були виконані.

12. Намагайтеся уникати розповідей “жахливих” історій, а давайте інформацію, яка базується на реальних фактах торгівлі людьми та відповідальності уряду за це.

Публічні форуми. Публічні форуми дають можливість експертам та урядовцям разом обговорювати проблеми. Представники ЗМІ можуть бути присутніми на цих заходах та писати статті по цій тематиці. Можна влаштувати публічні форуми з метою презентації роботи вашої організації, закликати до законодавчої діяльності, оголосити висновки дослідження або проводити просвітницьку діяльність щодо торгівлі людь­ми. Плануйте цей захід заздалегідь для того, щоб мати час підготувати його якнайкраще.

Кампанія:

Дозвіл на незалежне проживання в Німеч­чині

У Німеччині від людини, яка одружується або виходить заміж за громадянина Німеччини, вимагається прожити в шлюбі протягом 4 років для того, щоб отримати дозвіл на незалежне проживання. Розлучення протягом цього терміну призводить до втрати іноземним громадянином дозволу на про­жи­вання, незважаючи на причину розлучення.

У результаті такої політики для багатьох жінок краще залишитись у склад­них або принизливих шлюбах, ніж ризикувати своїм дозволом на проживання. Група активістів розпочала кампанію, вимагаючи, щоб іноземні громадяни отримували дозвіл на незалежне проживання одразу ж після шлюбу.

Дії

Березень 1995 р.: надіслані листи Канцлеру, Членам Парла­мен­ту та Міністру Внутрішніх Справ з проханням поліпшити Статтю 19 Закону про імміграцію.

Квітень 1995 р.: обговорення із членами Партії Зелених та Німецької політичної партії.

Травень 1995 р.: був зроблений запит до Ради Європи із твердженням, що Стаття 19 порушує Європейський Закон. Рішенням було, що не порушує.

Червень 1995 р.: заручилися підтримкою жіночої консервативної політичної партії.

Листопад 1995 р.: надіслані листи членам Парламенту та до зборів на честь Міжнародного Дня проти насилля щодо жінок із пропозиціями по цій темі.

Лютий/ Березень 1996 р.: міністр у справах сім’ї та молоді заперечив, що жіночі групи в Азії не підтримують поправки до Статті 19, тому що це спричинить ще більшу міграцію азіатських жінок до Німеччини. Дійова група закликала жіночі групи в Азії та Латинській Америці приєднатись до кампанії.

Березень 1996 р.: був підготовлений прес-реліз до Міжнародного Жіночого дня.

Квітень 1996 р.: проведена прес-конференція у співробітництві із Федерацією Бінаціональних сімей та при підтримці Партії Зелених. Соціал-де­мо­кра­тична Партія запропонувала поправку, згідно із якою дозвіл на незалежне проживання можна буде отримати після двох років шлюбу. Група Дій відхилила цю пропозицію.

Травень 1996 р.: всі члени Парламенту знову були залучені до кампанії.

Результати

Поправки до закону внесені не були, але було додано пункт у статтю 19, який дозволяє в особливих випадках отримувати незалежний дозвіл на проживання через один рік після шлюбу. Особливі випадки будуть розглянуті та вирішені Парламентом. Жінки-мігрантки все ще перебувають у залежності та принизливому становищі, але вже менший проміжок часу.