91. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.

 Кримінальна відповідальність

Регулюється ст. ст. 157, 158, 158-1, 159, 159-1 Кримінального кодексу України. Зокрема вона передбачена за: перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права бути обраним, перешкоджання діяльності іншого суб’єкта виборчого процесу, члена виборчої комісії при виконанні ними своїх повноважень, фальсифікацію виборчих документів чи фальсифікацію підсумків голосування; надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікацію відомостей Державного реєстру виборців, голосування виборцем на виборчій дільниці більше ніж один раз, незаконне знищення виборчої документації, порушення таємниці голосування та порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії.

Адміністративна відповідальність

Настає за діяння, передбачені статтями 212-7, 212-8, 212-9, 212-10, 212-11, 212-12, 212-13, 212-14, 212-15, 212-16, 212-17, 212-18, 212-19, 212-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До них належить: порушення порядку ведення Державного реєстру виборців, порядку подання відомостей про виборців до органів Державного реєстру виборців, виборчих комісій, порядку складання та подання списків виборців, порушення права громадянина на ознайомлення з відомостями Державного реєстру виборців, порушення порядку ведення передвиборної агітації. Окрім того, адміністративна відповідальність передбачена за порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб’єкта виборчого процесу, порушення права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії, виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях, порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії, замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену кількість, ненадання копії виборчого протоколу, невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму, відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов’язків або його безпідставне звільнення з роботи, порушення порядку опублікування документів, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів, референдуму.

За порушення виборчого законодавства також передбачена дисциплінарна відповідальніст

92. Принципи конституційного судочинства.

Стаття 4. Основні принципи діяльності Конституційного Суду України

Діяльність Конституційного Суду України грунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обгрунтованості прийнятих ним рішень.

93. Зміни до Конституції України. Перспективи конституційних перетворень.

Стаття 154. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Стаття 155. Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.

Стаття 156. Законопроект про внесення змін до розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.

Повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів I, III і XIII цієї Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання.

Стаття 157. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Стаття 158. Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.

Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України.Стаття 159. Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.