65. Конституційно-правовий статус народного депутата України та гарантії його діяльності. Природи депутатського мандата.

Про статус народного депутата України

Закон від 17.11.1992

Народним депутатом може бути громадянин України, що на день виборів досяг 21 року, має право голосу та проживає в Україні протягом останніх 5 років.

Не може бути депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена та не знята. Підстави, строки й порядок погашення та зняття судимості визначаються Кримінальним кодексом України (статті 89, 90, 91 КК України). Народний депутат України здійснює свої повноваження на постійній основі. Це означає, що для обраного народного депутата робота в парламенті є основною та постійною на весь період його повноважень. Депутат не може мати іншого представницького мандату, перебувати на державній службі, займатися будь-якою іншою діяльністю за сумісництвом з отриманням винагороди, крім викладацької, наукової, літературної, художньої та мистецької діяльності у вільний від роботи час.

Перед вступом на посаду народні депутати складають перед Верховною Радою України присягу. Її текст закріплений у ст. 79 Конституції України. Відмова скласти присягу спричиняє втрату депутатського мандату.

Конституція України закріплює гарантії, покликані забезпечити сприятливі умови для виконання депутатами своїх повноважень, а також захистити їх від репресій.

Однією з таких гарантій є депутатська недоторканність. Народні депутати не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності чи заарештовані без згоди Верховної Ради України. Вони також не несуть відповідальності за виступи в парламенті чи його комітетах, за результати голосування з того або того питання тощо. Однак народні депутати несуть юридичну відповідальність за образу чи наклеп. Ця норма покликана запобігти зловживанню народними депутатами своїм статусом, дисциплінувати їх.

Обсяг повноважень народних депутатів України визначається Конституцією України та законодавством. Ці повноваження починаються з моменту складання депутатом присяги та припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України відповідного скликання. Та Конституція України (ст. 81) передбачає й можливість дострокового припинення депутатських повноважень у разі:

- їх складання за особистою заявою депутата (рішення про це приймається Верховною Радою України);

- набрання законної сили обвинувальним вироком щодо депутата (з дня набрання законної сили рішенням суду);

- визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім (з дня набрання законної сили рішенням суду);

- припинення громадянства депутата чи його від´їзду на постійне місце проживання за межі України (рішення про це приймається Верховною Радою України);

- невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльно

сті (судом, за поданням Голови Верховної Ради України чи за ініціативою не менше ніж 25 народних депутатів України);

- смерті депутата (з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть).

Народний депутат України зобов´язаний брати участь у засіданнях Верховної Ради України, її органів, у контролі за виконанням законів та інших актів. Він має право ухвального голосу в питаннях, які розглядаються Верховною Радою України та її органами.

Народний депутат України має право обирати та бути обраним до органів Верховної Ради України, пропонувати питання для розгляду, висловлювати власну думку. Він має право законодавчої ініціативи, може вносити пропозиції та поправки до проектів законів, звертатись із запитаннями, брати участь у дебатах, порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій.

Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звертатись із запитом до органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. Керівники органів державної влади й органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій зобов´язані повідомляти народного депутата про результати розгляду його запиту в десятиденний термін.

Основними формами діяльності народного депутата є його участь у роботі парламенту, його комітетів і комісій, серед населення. Він має право брати участь у розгляді в органах влади будь-яких питань, які стосуються інтересів громадян і організацій, вимагати припинення порушень закону, проводити збори виборців, одержувати необхідну інформацію.

Після закінчення повноважень народному депутатові надається попередня робота, а в разі неможливості цього - він зараховується до резерву кадрів державної служби.

Найважливішою правовою гарантією є непорушність депутатських повноважень. Ніхто не має права обмежувати повноваження народно­го депутата, крім випадків, передбачених Конституцією, Законом «Про статус народного депутата України» та іншими законами Укра­їни. Повноваження народного депутата та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного чи надзви­чайного стану.

Суттєве значення для забезпечення захисту народного депутата від переслідувань, пов'язаних з його політичною діяльністю, є депутатська недоторканність, основу якої становить конституційне право кожної людини на свободу та особисту недоторканність (ст. 29 Конституції). Ця конституційна норма поширюється і на депутата, але як повноважний представник народу він має додаткові права.

Стаття 80 Конституції закріплює, що народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Це означає, що вони не мо­жуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до криміналь­ної відповідальності, затримані чи заарештовані. У Рішенні від 27 жовт­ня 1999 року № 9-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що де­путатська недоторканність поширюється на народного депутата з моменту визнання його обраним за рішенням відповідної виборчої коміс

ії і до моменту припинення його повноважень

Значну групу становлять соціально-економічні гарантії діяльності народних депутатів. До них належать, насамперед, право депутата на фінансове, медичне та соціально-побутове забезпечення, на забезпечен­ня житловими приміщеннями.

Він безкоштовно забезпечується медичним обслуговуванням та путівками для санатор­но-курортного лікування. Життя і здоров'я народного депутата підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів Верховної Ради України на суму десятирічного грошового утримання депутата.

При досягненні встановленого законом пенсійного віку за наявності трудового стажу для чоловіків — не менше двадцяти п'яти років, для жінок — не менше двадцяти років, а також у разі визнання інвалідом І або II групи народному депутату призначається пенсія в розмірі вісімдесяти відсотків місячної заробітної плати працюючого народно­го депутата на момент призначення пенсії.

Статус народного депутата (лат. status – стан, положення) – правове

положення депутата, окреслене системою правових норм, які регулюють

суспільні відносини, пов’язані з депутатською діяльністю (правова

природа депутатського мандата, виникнення і строки дії, гарантії

діяльності, підзвітність, підконтрольність, відповідальність депутата)

[2, с.154].

Щодо першої складової статусу депутата – природи депутатського мандата,

то поняття мандат вживається в трьох значеннях:

1) документ, який посвідчує повноваження пред’явника;

2) в конституційному праві – документ, що стверджує повноваження

депутата, надані йому виборцями;

3) основи, на яких ґрунтуються взаємовідносини між депутатом і

виборцями.

За своєю природою депутатський мандат може бути імперативним і вільним.