63. Організація роботи Президента України. Адміністрація Президента України.

Президент України є одноосібним главою держави, одним з вищих органів державної влади, який виступає від імені держави. У публічних правовідносинах він завжди є офіційною особою і не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Звання Президента Укра­їни охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки він не був усунутий з поста в порядку імпічменту.

Правову основу організації й діяльності Президента становлять нор­ми Конституції України, законів України «Про вибори Президента України», «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про Раду національної безпеки і оборони України», «Про громадянство України» та інших. Організаційно-правові аспекти діяльності Президен­та України, зокрема порядок здійснення тих чи інших повноважень гла­ви держави та організація роботи його апарату, на сьогодні визначається здебільшого його власними указами (зокрема, «Питання Секретаріату Президента України» від 27 січня 2005 р. № 111/2005,» «Про щорічні послання Президента України до Верховної Ради України» від 9 квітня 1997 року № 314/97, Про Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України від 15.11.2006, «Пи­тання підготовки та проведення робочих поїздок Президента України» від 9 грудня 1995 року № 1144/95 та ін.).

Про Положення про Адміністрацію Президента України

Положення від 02.04.2010

1. Адміністрація Президента України (далі - Адміністрація) є

постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України

відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції

України.

2. Адміністрація у своїй діяльності керується Конституцією

України , законами України, актами Президента

України, Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами

України, укладеними в установленому порядку, цим Положенням, а

також розпорядженнями Глави Адміністрації Президента України.

3. Основними завданнями Адміністрації є організаційне,

правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та

інше забезпечення здійснення Президентом України визначених

Конституцією України повноважень.

До складу Адміністрації входять:

• Глава Адміністрації Президента України;

• Перший заступник Глави Адміністрації Президента України;

• два заступники Глави Адміністрації Президента України;

• радники Президента України

• Прес-секретар Президента України;

• уповноважені Президента України;

• головні управління, управління, які є самостійними структурними підрозділами Адміністрації

64. Конституційні обов'язки людини і громадянина.

Конституційні обов'язки - це закріплені в нормах Конституції міри належної поведінки суб'єктів конституційно-правових відносин.

Відтворюючи ч. 1 ст. 29 Загальної декларації прав людини, ст. 23 Конституції України встановлює, що "кожна людина... має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості".

До Другої світової війни у конституціях західних держав практично Не згадувався інститут обов'язків громадян.

Порівняно з останньою Конституцією УРСР чинний Основний Закон України містить значно меншу кількість обов'язків. Сучасною тенденцією новітніх конституцій зарубіжних держав є використання ідеї єдності конституційних прав і обов'язків, тобто при формулюванні конкретного права одразу визначається відповідний йому обов'язок (конституції Іспанії, Італії, Польщі, Португалії). Ця тенденція знайшла відображення у назві розділу II Конституції України, хоча обов'язки людини і громадянина були згруповані переважно в його заключних статтях (статті 65-68).

Дуалізм громадянського та політичного суспільства зумовлює розмежування обов'язків (як і прав) на обов'язки людини та обов'язки громадянина.

До обов'язків людини в Україні належать:

1) обов'язок неухильно додержуватися Конституції України та законів України (ст. 68 Конституції України). При виконанні цього обов'язку особа повинна дотримуватися і підзаконних актів, і актів органів місцевого самоврядування. Цей обов'язок конкретизується в низці конституційних заборон, передбачених статтями 13, 17, 19, 23, 24, 37, 41,55,126 Конституції України;

2) обов'язок не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ч. 1 ст. 68 Конституції України). Цей обов'язок деталізується у статтях 24,27, 28, 32, 41,43,44, 47,54,64 Конституції України.

Частина 2 ст. 68 Конституції України містить норму про те, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. На думку дослідників цієї проблеми, зазначена норма не є обов'язком, а має логічне продовження в контексті положення ч. 1 ст. 57 Конституції про гарантування кожному знати свої права і обов'язки;

3) відповідно до ст. 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Зміст цих обов'язків деталізується в Сімейному кодексі України;.

4) обов'язок отримати повну загальну середню освіту, який випливає з ч. 2 ст. 53 Конституції України. Ухилення батьків або осіб, що їх замінюють, від обов'язку забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України;

5) обов'язок не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки (ст. 66 Конституції України);

6) обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст. 67 Конституції України).

Обов'язком громадян України (окрім зазначених вище обов'язків людини) є також захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів (ст. 65 Конституції України).