
- •1. Поняття та зміст конституційного ладу.
- •2. Конституційні основи формування і розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •3. Конституційні основи формування і розвитку громадянською суспільства в Україні.
- •4. Поняття, структура та принципи самоорганізації громадянською суспільства.
- •5. Основні інститути громадянського суспільства і конституційні засоби забезпечення його функціонування.
- •6. Україна як демократична правова держава. Сучасні ідеї про правову державу, їх відображення у конституційному законодавстві і реалізація в практиці державного будівництва.
- •7. Людина, особистість, громадянин у сучасному конституціоналізмі.
- •8. Завдання органів судової та виконавчої влади, контрольно-наглядових, правоохоронних органів, об'єднань громадян у забезпеченні правової захищеності людини.
- •9. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове становище людини і громадянина.
- •10. Державний лад та форма держави: поняття і співвідношення.
- •11. Україна - суверена і незалежна держава. Народний, національний, державний суверенітет.
- •12. Народ - носій суверенітету і джерело державної влади.
- •13. Інститут президентства в Україні: історія становлення та сучасний етап розвитку.
- •14. Конституційна організація державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •15. Принцип республіканської форми правління в Україні. Проблема парламентсько-президентської і президентсько-парламентської республіки.
- •16. Законодавча влада в Україні. Конституційна природа парламенту - Верховної Ради України.
- •17. Адміністративно-територіальний устрій України і порядок рішення питань щодо адміністративно-територіального устрою.
- •18. Поняття органа держави, його ознаки і конституційний статус.
- •19. Конституційні (юридичні) ознаки України як унітарної держави. Розмежування компетенції Республіки Україна і Автономної Республіки Крим.
- •20. Конституційно-правовий статус Президента України. Порядок вступу на пост Президента України.
- •21. Принципи державного ладу у країни.
- •22. Конституційний статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності.
- •23. Конституційний Суд України: правова природа, функції та
- •24. Принципи конституційного ладу України. Гуманістичні, економічні, політичні основи конституційного ладу.
- •25. Концепція народного представництва. Поняття та форми представницької демократії.
- •26. Український парламентаризм: історія становлення та сучасний етап розвитку.
- •27. Україна - соціальна держава: конституційна характеристика.
- •28. Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина.
- •29. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
- •30. Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі органів виконавчої влади.
- •31. Система органів державної влади. Класифікація (види) органів державної влади.
- •32. Поняття конституційної юстиції. Становлення і розвиток
- •33. Автономна Республіка Крим - територіальна автономія у складі України.
- •34. Конституційна організація державної влади в Україні.
- •35. Особливості правового статусу біженців. Права та обов'язки біженців і осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.
- •41. Умови прийняття до громадянства України.
- •42. Поняття і види громадянських станів особистості. Правова регламентація громадянських станів особистості.
- •43. Гарантії здійснення прав, свобод і обов'язків людини та громадянина.
- •44. Поняття, юридична природа і класифікація конституційних прав, свобод і обов'язків людини та громадянина. Співвідношення індивідуальних і колективних прав.
- •45. Зміст і практична реалізація принципу поділу влади в Україні.
- •46. Структура чинного законодавства про державні органи України.
- •47. Функції і повноваження Верховної Ради України.
- •48. Поняття і принципи державного (територіальною) устрою України.
- •49. Конституційна асамблея: правова природа, принципи діяльності та основні завдання.
- •50. Чинна Конституція України (1996 р.): соціально-правова характеристика і структура.
- •51. Конституційні принципи верховенства права: теорія та практика реалізації
- •52. Припинення громадянства України.
- •53. Поняття, система та принципи місцевого самоврядування.
- •54. Декларація про державний суверенітет України і Акт
- •55. Принципи громадянства України, їх правове закріплення.
- •56. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції.
- •57. Поняття та конституційно-правова регламентація референдумів. Види референдумів.
- •58. Всеукраїнський референдум: правові засади, організація та порядок проведення.
- •59. Поняття та предмет всеукраїнського референдуму.
- •60. Виборче право і виборча система: поняття і принципи.
- •61. Порядок проведення виборів народних депутатів України.
- •62. Інститут представника Президента України.
- •63. Організація роботи Президента України. Адміністрація Президента України.
- •64. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •65. Конституційно-правовий статус народного депутата України та гарантії його діяльності. Природи депутатського мандата.
- •66. Прем’єр-міністр України: конституційно-правовий статус та політична роль.
- •67. Конституційно-правовий статус політичних партій.
- •68. Громадські об’єднання: поняття, порядок утворення та реєстрація.
- •69. Організаційно-правові форми прямого народовладдя.
- •70. Кабінет Міністрів України: місце у системі органів виконавчої влади, структура і компетенція.
- •71. Система центральних органів виконавчої влади.
- •72. Місцева державна адміністрація: поняття, структура, компетенція
- •73. Судова система: склад і принципи функціонування. Здійснення правосуддя у
- •74. Правоохоронні і контрольно-наглядові органи: система і компетенція
- •75. Прокуратура і форми прокурорського нагляду. Акти прокурорського реагування на порушення конституційної законності.
- •76. Відносини і взаємодія органів місцевого самоврядування з місцевими і центральними органами державної адміністрації.
- •77. Правове регулювання і порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування
- •78. Конституційний статус депутата місцевої ради і правові гарантії діяльності депутата
- •79. Способи формування державних органів і органів місцевого самоврядування.
- •80. Конституювання державних органів, органів місцевого самоврядування, формування їх кадрового складу
- •81. Права та діяльність громадських об'єднань.
- •82. Роль територіальних громад у процесі формування і функціонування громадянського суспільства.
- •83. Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •84. Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування.
- •85. Поняття, система і функції державних символів України.
- •86. Конституційні засоби удосконалення і гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- •87. Підстави та порядок припинення повноважень Президента України.
- •88. Особливості правового статусу закордонних українців.
- •89. Територіальна громада як первинний суб’єкт місцевого самоврядування.
- •90. Конституційно-правові принципи та види взаємодії місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування.
- •91. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.
- •92. Принципи конституційного судочинства.
- •93. Зміни до Конституції України. Перспективи конституційних перетворень.
- •94. Порядок виборів депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних. Міських голів
- •95. Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •96 Місцеві вибори: правова регламентація та загальна характеристика.
58. Всеукраїнський референдум: правові засади, організація та порядок проведення.
Про всеукраїнський референдум
Закон від 06.11.2012
Всеукраїнський референдум є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України (далі - громадяни) рішень з питань загальнодержавного значення шляхом таємного голосування в порядку, встановленому цим Законом.
Законодавство про референдуми
Порядок підготовки і проведення всеукраїнського референдуму регулюється Конституцією України, цим Законом, а також іншими законодавчими актами України.
Загальні засади всеукраїнського референдуму
1. Президент України проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою, якщо його ініційовано з додержанням встановлених Конституцією та законами України вимог щодо організації і порядку проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.
2. Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі є обов'язковими.
3. Новий всеукраїнський референдум з інших питань, що раніше виносилися на референдум, окрім внесення змін до розділів I, III і XIII Конституції України з одного й того самого питання, може бути проведено не раніше ніж через рік з дня оголошення результатів проведеного референдуму.
Реалізація ініціативи щодо внесення змін до розділів I, III і XIII Конституції України з одного й того самого питання можлива Верховною Радою України наступного скликання.
Стаття 5. Основні принципи проведення всеукраїнського референдуму
Всеукраїнський референдум проводиться на основі таких загальних принципів:
1) загального права голосу;
2) рівності;
3) законності;
4) прямого волевиявлення;
5) вільної участі у всеукраїнському референдумі;
6) таємності голосування;
7) особистої участі у голосуванні;
8) однократності голосування.
Суб'єкти ініціювання всеукраїнського референдуму та призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму
1. Суб'єктами ініціювання всеукраїнського референдуму є Український народ, Верховна Рада України у випадках та порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом.
2. Суб'єктом призначення (проголошення) є Президент України та Верховна Рада України.
3. Конституційний референдум щодо внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України призначається Президентом України за ініціативою Верховної Ради України, з урахуванням вимог частини восьмої статті 22 цього Закону.
4. Ратифікаційний референдум щодо зміни території України призначається Верховною Радою України.
5. Всеукраїнський референдум за народною ініціативою проголошується Президентом України, з урахуванням вимог частини восьмої статті 22 цього Закону.
Обмеження щодо ініціювання та проведення всеукраїнського референдуму
1. Не може бути ініційовано призначення всеукраїнського референдуму щодо законопроектів з питань:
1) податків;
2) бюджету;
3) амністії.
Обмеження щодо призначення (проголошення) референдуму
1. Всеукраїнський референдум не може призначатися (проголошуватися) чи проводитися в умовах воєнного чи надзвичайного стану на всій території України.
2. Якщо воєнний чи надзвичайний стан введений після призначення (проголошення) референдуму, суб'єкт призначення (проголошення) референдуму не пізніш як на третій день після введення такого стану приймає рішення про зупинення процесу референдуму до закінчення дії воєнного чи надзвичайного стану.
Процес всеукраїнського референдуму
1. Процес всеукраїнського референдуму розпочинається з дня оголошення Центральною виборчою комісією про початок процесу всеукраїнського референдуму.
2. Процес всеукраїнського референдуму завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів референдуму.
Суб'єкти процесу всеукраїнського референдуму
1. Суб'єктом відповідного виду процесу всеукраїнського референдуму у випадках, передбачених цим Законом, є:
1) громадяни України (учасники всеукраїнського референдуму);
2) Президент України як суб'єкт призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму;
3) Верховна Рада України як суб'єкт ініціювання та призначення всеукраїнського референдуму;
4) комісія з всеукраїнського референдуму, утворена відповідно до цього Закону або Закону України "Про Центральну виборчу комісію";
5) ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму, утворена відповідно до цього Закону;
6) офіційні спостерігачі від ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму, зареєстровані відповідно до вимог цього Закону;
7) міжнародні спостерігачі, зареєстровані відповідно до вимог цього Закону.
Оголошення про початок процесу всеукраїнського референдуму
1. Оголошення про початок процесу всеукраїнського референдуму здійснює Центральна виборча комісія на своєму засіданні, про що зазначається у протоколі засідання комісії.
Офіційним оголошенням є відповідне оголошення головуючим на засіданні Центральної виборчої комісії про початок процесу відповідного всеукраїнського референдуму.
2. Оголошення про початок процесу всеукраїнського референдуму здійснюється на наступний день після дня опублікування постанови Верховної Ради України про призначення всеукраїнського референдуму чи указу Президента України про призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму.
3. Витяг з протоколу засідання Центральної виборчої комісії про оголошення початку процесу всеукраїнського референдуму оприлюднюється Центральною виборчою комісією в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж на третій день з дня оголошення.
Округи з всеукраїнського референдуму
1. Всеукраїнський референдум проводиться в єдиному загальнодержавному окрузі референдуму, який включає в себе всю територію України та закордонний округ.
Для проведення всеукраїнського референдуму Центральна виборча комісія утворює в єдиному загальнодержавному окрузі референдуму 225 територіальних округів. Кількість таких округів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі встановлюється Центральною виборчою комісією. Територіальні округи для проведення всеукраїнського референдуму утворюються з приблизно рівною кількістю громадян, які мають право голосу на всеукраїнському референдумі.
Для підготовки організації і проведення голосування та підрахунку голосів учасників референдуму використовуються дільниці референдуму.
2. Дільниця референдуму може бути звичайною, спеціальною або закордонною.
3. Дільниці референдуму утворюються не пізніше як за тридцять п'ять днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі. У виняткових випадках дільниці референдуму утворюються не пізніше ніж за п'ять днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі з одночасним утворенням дільничних комісій референдуму.
4. Дільниці референдуму утворюються з кількістю учасників всеукраїнського референдуму від двадцяти осіб до двох тисяч п'ятисот осіб.
Дільниці за розміром поділяються на:
1) малі - з орієнтовною кількістю учасників референдуму від 20 до 500 осіб;
2) середні - з орієнтовною кількістю учасників референдуму від 500 до 1500 осіб;
3) великі - з орієнтовною кількістю учасників референдуму від 1500 до 2500 осіб.