57. Поняття та конституційно-правова регламентація референдумів. Види референдумів.

Про всеукраїнський референдум

Закон від 06.11.2012

Слово "референдум" походить з латинської мови і дослівно означає "те, що має бути повідомлено". Прийнято вважати, що перший в історії людства референдум був проведений у Швейцарії ще у 1439 р.

Референдуми виконують такі соціальні функції:

1) вони є одним із основних інструментів реалізації права народного суверенітету і легітимізації владних рішень;

2) є однією з основних форм реалізації права національного суверенітету;

3) є одним із способів формування громадської думки;

4) за умови демократичного суспільства референдуми можуть бути використані народом як противага рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування, що не задовольняють інтереси громадян.

Розрізняють певні види референдумів:

1. За територіальною ознакою:

*Всеукраїнський референдум. Відповідно до ст. 72 Конституції України всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або призначається чи проголошується Президентом України відповідно до їхніх повноважень, установлених Конституцією України.

Статтею 73 та п. 2 ч. 1 ст. 85 Конституції України встановлено, що до повноважень Верховної Ради України належить призначення всеукраїнського референдуму з питань про зміну території України.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до ст. 156 Конституції та проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою, висловленою у порядку, визначеному ч. 2 ст. 72 Конституції України: всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України (це приблизно 1/10 виборчого корпусу України), які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. Відповідно до Рішення Конституційного Суду Україні від 15.10.2008 р. № 23-рп/2008' Президент України зобов'язаний проголосити такий референдум, якщо його ініційовано з додержанням встановлених Конституцією та законами України вимог щодо організації і порядку проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

Всеукраїнські референдуми проводилися в Україні двічі. Перший відбувся 1 грудня 1991 р. На ньому було підтримано проголошення незалежності України. Другий було проведено 16 квітня 2000 р. відповідно до Указу Президента України "Про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою" від 15.01.2000 р. № 65/2000 із змінами2, виданого на вимогу більш як трьох мільйонів громадян України.

*місцевий референдум, який може проводитися у межах Автономної Республіки Крим або у межах села, селища, міста. За період з 1991 до 2009 рр. в Україні було проведено 151 місцевий референдум: 50 з питань адміністративно-територіального устрою, 34 - щодо зміни назви населених пунктів, Зі - з інституційних питань, 13 - з питань благоустрою населених пунктів, 10 - із земельних питань та 10 - з інших питань3.

Отже, сьогодні інститут місцевих референдумів знайшов своє закріплення у Конституції України,

2. За предметом референдуму

(Тобто за питанням, вирішення якого відбувається шляхом народного голосування) розрізняють:

* конституційні референдуми, коли шляхом референдуму вирішується питання прийняття, затвердження або зміни конституції;

* законодавчі референдуми, коли народним голосуванням вирішуються питання, пов'язані з прийняттям, затвердженням, зміною, скасуванням законів.

* референдуми з питань зміни території;

* міжнародно-правові референдуми;

* інституційні референдуми (з питань дострокового припинення повноважень парламенту або глави держави). Конституція України не закріплює можливість проведення таких референдумів, але спроби їх ініціювання мали місце у 1992,1993,1996, 1998 рр. Інституційним може вважатися і місцевий референдум щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови, можливість проведення якого передбачена ч. З ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Статтею 74 Конституції України встановлено, що не допускається референдум щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.

Питання про предмет референдуму, визначені нормативними положеннями закону, називаються формулою референдуму.

Формули референдумів поділяють на звернення до виборчого корпусу з приводу запропонованого питання та народний вибір, тобто пропонування голосуючому двох і більше варіантів вирішення проблеми.

Формула всеукраїнського референдуму передбачає такі вимоги:

- неприпустимим є винесення на референдум питань, передбачених чинним законодавством;

- формула всеукраїнського референдуму повинна передбачати оптимальний варіант вирішення проблеми, винесеної на референдум;

- формула повинна давати можливість реалізувати рішення референдуму як самостійного законодавчого акта та виключати будь-які його "доопрацювання";

- формула має передбачати безальтернативний характер відповідей ("так", "ні", "прийняти", "відхилити"); неприпустимою є можливість часткового висловлення виборця з проблеми референдуму;

- питання мають бути актуальними, лаконічними та зрозумілими для пересічного виборця.

Щодо кількості питань, які виносяться на референдум, як свідчить досвід, проведення референдуму з множинних питань має наслідком проблему з реалізацією його рішень.

3. Отже, за формулою, тобто конструкцією питань, що виносяться на всенародне голосування, референдуми поділяють на:

* прості конструкції питань референдумів, що передбачають винесення на референдум одного питання з конкретної проблеми. Прикладом простої формули референдуму є всеукраїнський референдум 1991 р., коли на голосування виносилося одне питання про легітимізацію Акта проголошення незалежності України;

* складні (комбіновані) конструкції питань референдумів передбачають голосування з двох і більше питань, які можуть стосуватися проблем різного характеру, але, як правило, сукупність питань, винесених на референдум, стосується однієї проблеми.

4. За обов'язковістю:

* обов'язкові референдуми, які проводяться, коли іншим чином рішення з певного питання не може бути прийняте. Так, відповідно до ч. 1 ст. 156 Конституції України законопроект про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України;

* факультативні референдуми, які можуть бути проведені, а можуть бути і не проведені залежно від рішення певного органу або існування народної ініціативи. Предметом такого референдуму може стати будь-яке питання або проект державного чи самоврядного рішення, за винятком питань та проектів, винесення яких на референдум заборонено конституцією або законом. Референдуми з ініціативи громадян завжди мають факультативний характер. Факультативні референдуми, які проводяться за народною ініціативою, вважаються зброєю опозиції.

5. За моментом проведення:

* дозаконодавчі референдуми, які проводяться до розгляду законопроекту парламентом та зазвичай є консультативними;

* післязаконодавчі референдуми, які проводяться після розгляду законопроекту парламентом та є, як правило, постановляючими.

6. За правовими наслідками:

* консультативні референдуми.

* постановляючі (імперативні) референдуми.

7. За часом проведення:

* повторні референдуми.

* нові референдуми.