
- •1. Поняття та зміст конституційного ладу.
- •2. Конституційні основи формування і розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •3. Конституційні основи формування і розвитку громадянською суспільства в Україні.
- •4. Поняття, структура та принципи самоорганізації громадянською суспільства.
- •5. Основні інститути громадянського суспільства і конституційні засоби забезпечення його функціонування.
- •6. Україна як демократична правова держава. Сучасні ідеї про правову державу, їх відображення у конституційному законодавстві і реалізація в практиці державного будівництва.
- •7. Людина, особистість, громадянин у сучасному конституціоналізмі.
- •8. Завдання органів судової та виконавчої влади, контрольно-наглядових, правоохоронних органів, об'єднань громадян у забезпеченні правової захищеності людини.
- •9. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове становище людини і громадянина.
- •10. Державний лад та форма держави: поняття і співвідношення.
- •11. Україна - суверена і незалежна держава. Народний, національний, державний суверенітет.
- •12. Народ - носій суверенітету і джерело державної влади.
- •13. Інститут президентства в Україні: історія становлення та сучасний етап розвитку.
- •14. Конституційна організація державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •15. Принцип республіканської форми правління в Україні. Проблема парламентсько-президентської і президентсько-парламентської республіки.
- •16. Законодавча влада в Україні. Конституційна природа парламенту - Верховної Ради України.
- •17. Адміністративно-територіальний устрій України і порядок рішення питань щодо адміністративно-територіального устрою.
- •18. Поняття органа держави, його ознаки і конституційний статус.
- •19. Конституційні (юридичні) ознаки України як унітарної держави. Розмежування компетенції Республіки Україна і Автономної Республіки Крим.
- •20. Конституційно-правовий статус Президента України. Порядок вступу на пост Президента України.
- •21. Принципи державного ладу у країни.
- •22. Конституційний статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності.
- •23. Конституційний Суд України: правова природа, функції та
- •24. Принципи конституційного ладу України. Гуманістичні, економічні, політичні основи конституційного ладу.
- •25. Концепція народного представництва. Поняття та форми представницької демократії.
- •26. Український парламентаризм: історія становлення та сучасний етап розвитку.
- •27. Україна - соціальна держава: конституційна характеристика.
- •28. Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина.
- •29. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
- •30. Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі органів виконавчої влади.
- •31. Система органів державної влади. Класифікація (види) органів державної влади.
- •32. Поняття конституційної юстиції. Становлення і розвиток
- •33. Автономна Республіка Крим - територіальна автономія у складі України.
- •34. Конституційна організація державної влади в Україні.
- •35. Особливості правового статусу біженців. Права та обов'язки біженців і осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.
- •41. Умови прийняття до громадянства України.
- •42. Поняття і види громадянських станів особистості. Правова регламентація громадянських станів особистості.
- •43. Гарантії здійснення прав, свобод і обов'язків людини та громадянина.
- •44. Поняття, юридична природа і класифікація конституційних прав, свобод і обов'язків людини та громадянина. Співвідношення індивідуальних і колективних прав.
- •45. Зміст і практична реалізація принципу поділу влади в Україні.
- •46. Структура чинного законодавства про державні органи України.
- •47. Функції і повноваження Верховної Ради України.
- •48. Поняття і принципи державного (територіальною) устрою України.
- •49. Конституційна асамблея: правова природа, принципи діяльності та основні завдання.
- •50. Чинна Конституція України (1996 р.): соціально-правова характеристика і структура.
- •51. Конституційні принципи верховенства права: теорія та практика реалізації
- •52. Припинення громадянства України.
- •53. Поняття, система та принципи місцевого самоврядування.
- •54. Декларація про державний суверенітет України і Акт
- •55. Принципи громадянства України, їх правове закріплення.
- •56. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції.
- •57. Поняття та конституційно-правова регламентація референдумів. Види референдумів.
- •58. Всеукраїнський референдум: правові засади, організація та порядок проведення.
- •59. Поняття та предмет всеукраїнського референдуму.
- •60. Виборче право і виборча система: поняття і принципи.
- •61. Порядок проведення виборів народних депутатів України.
- •62. Інститут представника Президента України.
- •63. Організація роботи Президента України. Адміністрація Президента України.
- •64. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •65. Конституційно-правовий статус народного депутата України та гарантії його діяльності. Природи депутатського мандата.
- •66. Прем’єр-міністр України: конституційно-правовий статус та політична роль.
- •67. Конституційно-правовий статус політичних партій.
- •68. Громадські об’єднання: поняття, порядок утворення та реєстрація.
- •69. Організаційно-правові форми прямого народовладдя.
- •70. Кабінет Міністрів України: місце у системі органів виконавчої влади, структура і компетенція.
- •71. Система центральних органів виконавчої влади.
- •72. Місцева державна адміністрація: поняття, структура, компетенція
- •73. Судова система: склад і принципи функціонування. Здійснення правосуддя у
- •74. Правоохоронні і контрольно-наглядові органи: система і компетенція
- •75. Прокуратура і форми прокурорського нагляду. Акти прокурорського реагування на порушення конституційної законності.
- •76. Відносини і взаємодія органів місцевого самоврядування з місцевими і центральними органами державної адміністрації.
- •77. Правове регулювання і порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування
- •78. Конституційний статус депутата місцевої ради і правові гарантії діяльності депутата
- •79. Способи формування державних органів і органів місцевого самоврядування.
- •80. Конституювання державних органів, органів місцевого самоврядування, формування їх кадрового складу
- •81. Права та діяльність громадських об'єднань.
- •82. Роль територіальних громад у процесі формування і функціонування громадянського суспільства.
- •83. Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •84. Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування.
- •85. Поняття, система і функції державних символів України.
- •86. Конституційні засоби удосконалення і гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- •87. Підстави та порядок припинення повноважень Президента України.
- •88. Особливості правового статусу закордонних українців.
- •89. Територіальна громада як первинний суб’єкт місцевого самоврядування.
- •90. Конституційно-правові принципи та види взаємодії місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування.
- •91. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.
- •92. Принципи конституційного судочинства.
- •93. Зміни до Конституції України. Перспективи конституційних перетворень.
- •94. Порядок виборів депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних. Міських голів
- •95. Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •96 Місцеві вибори: правова регламентація та загальна характеристика.
55. Принципи громадянства України, їх правове закріплення.
роздр
56. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції.
В Україні діє Вища рада юстиції. Правовою основою організації та діяльності цього органу є Конституція України (ст. 131), Закон України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року та Регламент Вищої ради юстиції. Свою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998 року. Цей день вважається днем її створення. Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років.
Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також відповідальним за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Склад Вищої ради юстиції - двадцять осіб. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
Вимоги до членів Вищої ради юстиції (ст. 6 Закону України "Про Вишу раду юстиції"):
1) громадянин України, не молодший 35 років і не старший 65 років;
2) проживає в Україні не менш як 10 останніх років;
3) володіє державною мовою;
4) має вишу юридичну освіту;
5) стаж роботи в галузі права не менше 10 років.
Ці вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою. На посаду члена Вищої ради юстиції може бути призначений суддя з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково.
Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на три роки без права переобрання на першому засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою. Порядок проведення голосування встановлюється Вищою радою юстиції. Рішення про обрання Голови Вищої ради юстиції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.
Повноваження Голови Вищої ради юстиції:
* організація роботи Вищої ради юстиції та головування на її засіданнях;
* координація роботи секцій і членів Вищої ради юстиції; я призначення засідань Вищої ради юстиції;
* направлення подання Вищої ради юстиції про призначення суддів Президентові України і про звільнення їх з посади;
* загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції;
* розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції та ін.
Підстави припинення повноважень члена Вищої ради юстиції (ст. 18 Закону України "Про Вищу раду юстиції"):
1) закінчення строку, на який його призначено;
2) набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду;
3) втрата ним громадянства України;
4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
5) наявність підстав, визначених у ст. 7 Закону (визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, та особи, які мають не зняту або непогашену судимість);
6) подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень;
7) неможливість виконувати свої обов'язки за станом здоров'я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом;
8) порушення присяги або скоєння аморального вчинку. У разі порушення присяги особою, яка входить до складу Вищої ради юстиції за посадою, Вища рада юстиції приймає і направляє до органу, який її обрав чи призначив, рішення щодо доцільності продовження нею повноважень;
9) звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції;
10) його смерть.
Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених пунктами 1-4, 6, 7, 9, приймає Вища рада юстиції, а у випадках, передбачених пунктами 5 і 8 таке рішення приймається органом, що призначив члена Вищої ради юстиції.
Особи, які входять до Вищої ради юстиції за посадою, вибувають з її складу з дня звільнення з посади. Призначення нового члена Вищої ради юстиції замість вибулого здійснюється не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідних рішень.
Основною формою роботи Вищої ради юстиції є її засідання та засідання її секцій. Правомочними є засідання Вищої ради юстиції, коли на ньому присутні більшість членів від її конституційного складу. Засідання проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від її конституційного складу. На засіданні Вищої ради юстиції ведеться протокол. Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції. Рішення приймається у приміщенні, бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Вищої ради юстиції, забороняється.
Засідання секції Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини від її складу. Висновки секції Вищої ради юстиції приймаються більшістю членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні.
Вища рада юстиції є повноважною за умови призначення на посаду не менш як 3/4 від її конституційного складу та складення ними присяги, враховуючи тих осіб, які входять до Вищої ради юстиції за посадою. Перше засідання Вищої ради юстиції скликається через тиждень після складення присяги всіма її членами.
Повноваження Вищої ради юстиції згідно зі ст. З Закону України "Про Вищу раду юстиції":
1) вносити подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
1-1) за поданням відповідної ради суддів призначати суддів на посади голови суду, заступника голови суду та звільняти їх з цих посад;
2) розглядати справи і приймати рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;
4) розглядати скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Акти Вищої ради юстиції (ст. 27 названого Закону):
1) подання про призначення суддів;
2) подання про звільнення суддів з посади;
2.1) рішення про призначення суддів на посади голови суду, заступника голови суду;
2.2) рішення про звільнення суддів з посад голови суду, заступника голови суду;
3) рішення про порушення вимог щодо несумісності;
4) рішення про дисциплінарну відповідальність;
5) рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
6) рішення про звільнення члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених зазначеним Законом;
6.1) рішення у скарзі на результати кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді;
6.2) рішення у скарзі на відмову в рекомендуванні для обрання кандидатом на посаду судді безстроково;
7) інші акти в межах повноважень Вищої ради юстиції. Вища рада юстиції приймає такі процедурні акти:
1) ухвали про відкриття дисциплінарного провадження;
2) ухвали про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність;
3) рішення про відмову в поданні про призначення;
4) рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;
5) інші процедурні акти, необхідні для здійснення її функцій.
Акти Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені виключно до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Офіційні матеріали Вищої ради юстиції публікуються в "Бюлетені Верховного Суду України", у газетах "Голос України", "Урядовий кур'єр".