- •Розділ 1 Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1 Законодавство України та нормативна база про охорону праці
- •Основні положення Закону України „Про охорону праці"
- •Гаранти прав громадян на охорону праці
- •Охорона праці жінок
- •Охорона праці неповнолітніх
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.2 Організація охорони праці на виробництві
- •Служба охорони праці на підприємстві
- •Контроль за охороною праці
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.3 Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •Розслідування та облік нещасних випадків
- •Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та ведення обліку
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розділ 2 Основи виробничої санітарії та гігієни праці
- •2.1 Мікроклімат виробничих приміщень
- •Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •Нормування параметрів мікроклімату
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.2 Шкідливі речовини Класифікація та біологічний вплив шкідливих речовин на організм людини
- •Нормування шкідливих речовин
- •2.3 Заходи та засоби вимірювання концентрації шкідливих речовин у повітряному середовищі
- •Заходи та засоби захисту від шкідливої дії речовин на виробництві
- •2.4 Захист від шуму, вібрації, ультра- та інфразвуку
- •Дія шуму на організм людини
- •Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •Нормування шумів та вібрації
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •2.5 Виробниче освітлення
- •Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •Види виробничого освітлення та його гігієнічне нормування
- •2.6 Захист від виробничих випромінювань
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •Нормування іонізуючих випромінювань
- •Заходи та засоби від іонізуючих випромінювань
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Захист від випромінювань оптичного діапазону
- •Розділ 3 Техніка безпеки на виробництві
- •3.1 Основи електробезпеки Небезпека експлуатації електрообладнання
- •Види електричних травм
- •Причини летальних наслідків від дій електричного струму
- •Фактори, що впливають, на наслідки ураження електричним струмом
- •Причини електротравм
- •Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок за нормальних режимів роботи
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормальнонеструмоведучі чинники
- •Система електрозахисних засобів
- •Організаційні заходи Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •3.2 Безпека при роботі з обчислювальною технікою Вимоги до приміщень для експлуатації вдт та пеом
- •Вимоги до мікроклімату, вмісту аероіонів та шкідливих хімічних речовин у повітрі приміщень експлуатації вдт та пеом
- •Вимоги до шуму та вібрації
- •Вимоги до обчислювальної техніки
- •Вимоги до організації та обладнання робочіх місць з вдт та пеом
- •Вимоги до організації режимів праці та відпочинку при роботі з вдт і пеом
- •Розділ 4 Основи пожежної безпеки
- •Класифікація виробничих приміщень щодо вибухо - та пожежонебезпечних показників
- •Класифікація вибухо - та пожежонебезпечних зон та класів виробничих приміщень
- •4.2 Методи та засоби пожежогасіння Вогнегасильні речовини
- •Засоби захисту об'єктів
- •Протипожежне водопостачання
- •Пожежна сигналізація
- •Список використаної літератури
Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
Працівники зобов'язані також дотримуватись норм закону. У статті 49 ЗУ „Про охорону праці" зазначається, що у разі порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст.147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівника має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний та громадський контроль за охороною праці. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.
Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних в порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника (підприємства). У ст.130 КЗпП зазначається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству через порушення покладених на них обов'язків, в тому числі, і внаслідок порушення правил охорони праці. Матеріальна відповідальність встановлюється лиш є за пряму дійсну шкоду і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Власник підприємства чи уповноважена особа несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду працівникові незалежно від наявності вини, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого. Збитки у зв'язку з порушенням законодавства про охорону праці можуть включати відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразову допомогу, додаткові витрати на лікування, протезування, якщо потерпілий залишився живим, а також витрати на поховання в разі смерті потерпілого, одноразову допомогу на сім'ю та на утриманців.
Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров'я громадян. Суб'єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин - власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку.