
- •Розділ 1 Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1 Законодавство України та нормативна база про охорону праці
- •Основні положення Закону України „Про охорону праці"
- •Гаранти прав громадян на охорону праці
- •Охорона праці жінок
- •Охорона праці неповнолітніх
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.2 Організація охорони праці на виробництві
- •Служба охорони праці на підприємстві
- •Контроль за охороною праці
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.3 Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •Розслідування та облік нещасних випадків
- •Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та ведення обліку
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розділ 2 Основи виробничої санітарії та гігієни праці
- •2.1 Мікроклімат виробничих приміщень
- •Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •Нормування параметрів мікроклімату
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.2 Шкідливі речовини Класифікація та біологічний вплив шкідливих речовин на організм людини
- •Нормування шкідливих речовин
- •2.3 Заходи та засоби вимірювання концентрації шкідливих речовин у повітряному середовищі
- •Заходи та засоби захисту від шкідливої дії речовин на виробництві
- •2.4 Захист від шуму, вібрації, ультра- та інфразвуку
- •Дія шуму на організм людини
- •Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •Нормування шумів та вібрації
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •2.5 Виробниче освітлення
- •Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •Види виробничого освітлення та його гігієнічне нормування
- •2.6 Захист від виробничих випромінювань
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •Нормування іонізуючих випромінювань
- •Заходи та засоби від іонізуючих випромінювань
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Захист від випромінювань оптичного діапазону
- •Розділ 3 Техніка безпеки на виробництві
- •3.1 Основи електробезпеки Небезпека експлуатації електрообладнання
- •Види електричних травм
- •Причини летальних наслідків від дій електричного струму
- •Фактори, що впливають, на наслідки ураження електричним струмом
- •Причини електротравм
- •Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок за нормальних режимів роботи
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормальнонеструмоведучі чинники
- •Система електрозахисних засобів
- •Організаційні заходи Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •3.2 Безпека при роботі з обчислювальною технікою Вимоги до приміщень для експлуатації вдт та пеом
- •Вимоги до мікроклімату, вмісту аероіонів та шкідливих хімічних речовин у повітрі приміщень експлуатації вдт та пеом
- •Вимоги до шуму та вібрації
- •Вимоги до обчислювальної техніки
- •Вимоги до організації та обладнання робочіх місць з вдт та пеом
- •Вимоги до організації режимів праці та відпочинку при роботі з вдт і пеом
- •Розділ 4 Основи пожежної безпеки
- •Класифікація виробничих приміщень щодо вибухо - та пожежонебезпечних показників
- •Класифікація вибухо - та пожежонебезпечних зон та класів виробничих приміщень
- •4.2 Методи та засоби пожежогасіння Вогнегасильні речовини
- •Засоби захисту об'єктів
- •Протипожежне водопостачання
- •Пожежна сигналізація
- •Список використаної літератури
4.2 Методи та засоби пожежогасіння Вогнегасильні речовини
Вогнегасільні речовини при введенні до зони горіння знижують швидкість горіння або повністю його припиняють. Вони можуть бути газоподібними (вуглекислий газ, водяна пара), рідкими (вода), твердими (сухий пісок, земля). До вогнегасильних речовин відносять також азбестові, повстяні або брезентові простирадла.
Вогнегасильні речовини за принципом дії поділяють на., охолоджуючі (вода), ізолюючі зону горіння від доступу кисню*
(порошкоподібні речовини, простирадла, піни), ті, що розбавляють горючі рідини або зменшують вміст кисню в зоні горіння (пара, вуглекислий газ, вода) та уповільнюючі процес горіння (галоїдні вуглеводні).
Для гасіння пожежі використовують первинні засоби пожежогасіння, які спеціально заготовляються на підприємстві: пісок, вода, азбестові простирадла, вогнегасники тощо.
Одним із поширених засобів гасіння є вода.
Вода як вогнегасильна речовина має такі позитивні якості;
доступність і низька вартість;
велика теплоємність;
висока транспортабельність:
хімічна нейтральність.
Але вода має й негативні властивості. Зокрема у води невисока змочувальна здатність, для її підвищення застосовують різноманітні добавки — мило, синтетичні розчинники, амінсульфати тощо. Не можна гасити водою лаки, фарби, розчинники, бензин, гас чи дизельне пальне. Електроустановки, що знаходяться під напругою, гасити водою не можна оскільки вода — гарний електропровідник. Горючі рідини легші за воду, тому вони спливають на її поверхню і продовжують горіти, а це призводить до ще більших розмірів пожежі. Гасіння особливо цінних матеріалів і устаткування водою може призвести до їх псування.
Гасіння пожежі парою відбувається за рахунок ізоляції поверхні горіння від навколишнього середовища. Використовують цей метод гасіння в умовах обмеженого повітреобміну, а також у закритих приміщеннях з найбільш небезпечними технологічними процесами.
Одним із засобів пожежогасіння е піна. Піна використовується для гасіння загорань усіх твердих речовин, які можна гасити водою. Вона швидко припиняє доступ окислювача (кисню, повітря) до зони горіння і тому ефективніша за воду. Утворюється піна за рахунок хімічної реакції при змішуванні кислотної та лужної частин у спеціальних машинах та вогнегасниках.
У піногенераторах хімічну піну одержують змішуванням пінопорошків з водою. Струмінь води під тиском захоплює з бункера пінопорошок (рис. 1), змішується з ним і одержана піна подається до вогнища пожежі. Хімічною піною не можна гасити електрообладнання, тому що вона електропровідна, а також натрій і калій, які вступають у взаємодію з водою, при якій виділяється вибухонебезпечний водень. Хімічну піну використовують для гасіння легкозаймистих та горючих рідин.
Рисунок 4.1 Схема парогенератора
При нагріванні вуглекислоти швидко утворюється велика кількість газу (збільшення об'єму в 400 - 500 разів), при цьому випаровування сприяє утворенню снігу з температурою мінус 70 °С, який інтенсивно відбирає теплоту в зоні горіння.
Вуглекислоту використовують для гасіння пожеж у приміщеннях до 1000 м.кв. Вона діє ефективно під час гасіння невеликих поверхонь горючих рідин, електричних двигунів та установок, що знаходяться під напругою. Вуглекислотою не можна гасити матеріали, що тліють.
Гасіння пожежі порошком відбувається внаслідок того, що значна кількість тепла йде на нагрів дрібних часток порошку. Крім того порошкова хмара припиняє доступ кисню до вогнища пожежі й спричиняє гальмування реакції горіння. Порошки використовують для гасіння лужних металів, електроустановок, що знаходяться під напругою. Порошкові вогнегасники призначені для гасіння усіх речовин, які не можна гасити водою.
Пісок є ефективним засобом гасіння невеликих кількостей розлитих пальнемастильних матеріалів. Гасіння відбувається внаслідок припинення доступу кисню до вогнеща пожежі.
Усі навчальні приміщення мають бути забезпечені Засобами гасіння пожеж. Весь пожежний інвентар повинен знаходитись у постійній готовності до застосування. Кожен, хто виявить пожежу, зобов'язаний сповістити пожежну охорону, вказати при цьому точне місце пожежі і наявність у приміщенні людей. До приїзду пожежної допомог! вчителі та адміністрація повинні вжити заходів щодо евакуації учнів у безпечне місце.