К

Бібліотека – філіал №21

Тарас Шевченко

«Пам’ятає сина Україна»

Біобібліографічний нарис

Біобібліографічний нарис

У «ЦБС для дорослих м. Донецька»

У всякого своя доля

І свій шлях широкий...

м. Донецьк, 2014 р.

«Пам’ятає сина Україна»

(

Не поет – бо це ж до болю мало,  Не трибун – бо це лиш рупор мас,  І вже менш за все – «Кобзар Тарас»  Він, ким зайняло і запалало.  Є. Маланюк

до 200 річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка )

3

ББК 91.9:83

Шев37

Пам’ятає сина Україна : біобібліографічний нарис / укладачі : В.О. Михайличенко, О.О. Дерменева .- Донецьк,2014.- 21с.

Тарас Шевченко. Кожна людина, хоч раз у житті, але чула це ім’я.

Ми, українці, повинні пишатися нашим великим поетом, художником, народним борцем за Незалежність України, заклики до боротьби якого і по сей час мають вагу у суспільстві, адже Тарас був і пророком, який передбачив трагедію українського народу в теперішні часи.

Цей біобібліографічний нарис не лише ознайомить вас з життям та творчістю Великого Кобзаря, а також покаже, як Україна зберігає пам'ять про нього, розкриє маловідомі факти з життя Тараса.

Укладачі не претендують на вичерпність інформації.

4

Слово про Кобзаря

Народився Тарас Григорович у 9 березня 1814 ( 25 лютого 1811 за старим стилем) в селі Моринці Київської губернії (зараз Звенигородський район Чернігівської області України ) в багатодітній сім'ї кріпосного селянина Григорія Івановича Шевченка .

У 1816 році родина Шевченко переїжджає в село Кирилівка (нині село Шевченкове Звенигородського району Черкаської області України ) , де і пройшло дитинство Тараса Григоровича. У 1823 році помирає його мати , а двома роками пізніше , в 1825 році і батько. З дванадцятирічного віку Тарас пізнав всю тяжкість безпритульної дитини . Йому довелося побувати в прислузі у дячка - вчителя, де він навчився грамоті , помічником дячків - молярів , у яких він навчився малювати. У 15 років ( 1829 ) потрапив в прислугу поміщика Енгельгардта спочатку в ролі кухарчука , потім слуги - « козачка ». Помітивши захопленість Шевченко малюванням , поміщик вирішив зробити з Тараса домашнього живописця і віддав його в навчання спочатку Яну Рустемові , викладачеві Віленського університету , а після переїзду в 1831 році в Санкт -Петербург , «різних живописних справ цехового майстра » В. Ширяєву в 1832 році.

У 1838 році , завдяки знайомству з художниками Брюлловим і Венециановим і поетом Жуковським , був викуплений у поміщика. І в тому ж році вступає до Петербурзької Академії Мистецтв.

На знак особливої ​​поваги і глибокої вдячності до Жуковського , Шевченко присвятив йому одне з найбільш великих своїх творів - поему « Катерина». У 1842 році написав однойменну картину на тему поеми. Це єдина збережена картина академічного періоду Тараса Григоровича , написана маслом.

1840-1846 кращі роки Шевченко. Розквіт його творчості. У ці роки вийшли збірка віршів «Кобзар» (1840 , повніше видання в 1860 р.) , поеми

«Гайдамаки» (1841) , «Сон» (1844) , «Наймичка» ( 1845).

5

У 1847 році , за участь у Кирило- Мефодіївському товаристві , арештований і визначений рядовим в окремий Оренбурзький корпус із забороною писати і малювати.

У 1848-1849 роках брав участь експедиції з вивчення Аральського моря , де йому було доручено замальовувати місцеві пейзажі. Дозвіл на малювання він отримав завдяки гарному відношенню до нього генерала Обручева і особливо лейтенанта Бутакова . Коли про це стало відомо в Санкт -Петербурзі генерал і лейтенант отримали догани , а Тараса Григоровича Шевченка заслали дослужувати Новопетрівське (нині Форт -Шевченко - місто в Мангістауської області Казахстану) на півострові Мангишлак Каспійського моря. Де і дослужився до кінця служби 1857 .

У 1858 повернувся в Петербург . Життя Шевченка цього періоду добре відомо за його «Щоденника » ( особистий щоденник , який Т.Г.Шевченка вів російською мовою в 1857-1858 роках).

У 1859 році він побував на Україні .

Перед смертю почав займатися складанням шкільних підручників для народу українською мовою.

Помер Тарас Григорович Шевченко 10 березня 1861 ( 26 лютого 1861 за старим стилем) , на наступний день після свого 47 дня народження від водянки. На думку історика Миколи Івановича Костомарова (1817-1865) через « непомірного вживання гарячих напоїв».

Поховали Т.Г.Шевченка на Смоленському православному кладовищі Санкт -Петербурга. Через 58 днів прах Тараса Григоровича перепоховали на Чернечій горі в Каневі ( Черкаська область України ) відповідно до його

« Заповіту ».

Поезію Шевченка , сповнену любов'ю до України , співчуттям до важкої долі народу, протестом проти всіх форм його соціального і національного гноблення , відрізняють близькістю до народної творчості , глибокий ліризм , « простота і поетичність , грація вираження» (І. Франко ) .

Живопис Шевченко поклав початок реалістичному напрямку в українському мистецтві.

З огляду на те , що більша частина прози Тараса Григоровича Шевченка написана російською мовою , так само як і деякі вірші , більшість дослідників відносять його творчість , як до української , так і до російської літератури .

6

Тарас Шевченко – художник

Тарас Шевченко — автор більше 1000 художніх робіт, в основному, це пейзажі, портрети, жанрові малюнки. Він досконало володів технікою написання картин олівцем, пером, аквареллю та олією. Шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування. Випущений альбом картин Тараса Григоровича Шевченка мав назву «Живописна Україна».

Пропонуємо переглянути декілька робіт з цього альбому.

Дари в Чигирині 1649 року

Виддубський монастир у Києві

7

Старости

У Києві

Казка Судня Рада

8

Мистецька спадщина Тараса Шевченка для нас не менш цінна, ніж його поезія. Не будемо забувати, що саме природний дар малювання прокинувся в ньому першим і вивів його з безодні кріпосного стану в художню еліту.

Його художня творчість різноманітна. Вже за життя Шевченко мав заслужену славу видатного портретиста. Він виконав також великі серії пейзажів, архітектурних замальовок (у тому числі украинськои старовини) , книжкових ілюстрацій. Він першим з українців оволодів технікою офорта і створив у ній ряд видатних композицій.

Свій перший автопортрет Шевченко намалював у 1840-1843 роках. Тут він зовсім юний 28 річний хлопець.

А ця картина називається «Козак на коні». Написана у 1848-1849 році.

Катерина… Перше кохання Кобзаря. Картина написана у 1841 році.

9

«Циганка- гадалка» , написана у 1841 році. За неї 26 вересня 1841 року Шевченко був нагороджений срібною медаллю.

Марія. Ілюстрація до «Полтави» Пушкіна Написана 1840 року.

Місячна ніч. Створена 1848-49 року.

Автопортрет 1861 року.

10

(

Цікавинка

Мало відомі випадки з життя Шевченка)

***

Одного разу до панів Лизогубів, у яких гостював Шевченко, приїхала в гості сусідська панночка. Бажаючи сподобатись відомому поетові і художнику, вперше в житті одягла селянську вишиту сорочку, знявши її зі своєї служниці. Той одразу помітив, що на дівчині не своє вбрання, але змовчав. Панночка довго розказувала, як вона любить Україну, одяг простого люду, пісні, хвалила поезії Шевченка. А потім раптово спитала:

- Тарасе Григоровичу, скажіть, чи гарна з мене українка? - Справді, ви красива дівчина, та ще й у вишитій сорочці, - відповів поет. - Саме такі носять селянські дівчата. Але запам'ятайте: вони ніколи не здирають їх з чужих пліч.

***

Коли Тарас Григорович жив у Києві, то там він малював картини. Він був відомий художник. От до нього зайшов один великий пан і просить, щоб Шевченко змалював його. Балакаючи з ним, Тарас Григорович швиденько накреслив олівцем портрет того пана. От пан став питати Тараса Григоровича: - Скільки буде коштувать, коли змалювати з мене портрет? Тарас Григорович запросив з нього сто п'ятдесят карбованців. А пан йому каже: - Що це ви так дорого хочете? - Дорого? Тоді це буде коштувати триста карбованців. Пан розсердився й пішов од нього. А Тарас Григорович узяв портрет, що накидав олівцем з того пана, приставив до нього ослячі вуха, поніс у магазин і сказав продавцеві: - Постав цей портрет на вітрині, а хто купить, нехай заплатить п'ятсот карбованців. От іде раз пан вулицею, дивиться - на вітрині стоїть його портрет, тільки з ослячими вухами. Він до продавця, а там покупець стоїть і питає: - Скільки стоїть осел, що на вітрині? - П'ятсот карбованців. Пан підійшов і каже: - Цей портрет я заберу. Вийняв п'ятсот карбованців і заплатив. А покупець стоїть і каже: - Гарний осел, та не мені дістався.

11

Україна шанує Шевченка

Київ Донецьк

Харків Маріуполь

12

Винница Кривий Ріг

Чернігів Миколаїв

Дніпропетровськ Львів

У

13

жгород Сімферополь

На його честь названо

• Шевченківська премія — одна з найпрестижніших відзнак України.

• «Шевченко-фест» — Всеукраїнський Молодіжний фестиваль-конкурс присвячений генію Української поезії, прози та живопису Тарасу Григоровичу Шевченку.

• Астероїд 2427 Кобзар.

• Затока Шевченка — найбільша затока Північного Аральського моря, розташована в західній його частині.

• Крейсер «Тарас Шевченко».

• Теплохід «Тарас Шевченко».

• Пік Шевченка  — вершина в Росії висотою 4 200 м на північному схилі Великого Кавказу, у Боковому хребті. Вкритий снігом і льодовиками.

• Золота монета «Тарас Шевченко» номіналом у 200 гривень.

• Форт-Шевченко - місто в Мангістауської області Казахстану, на півострові Мангишлак.

• Дуб Шевченка в Полтаві.

14

14

Краєзнавчий куточок

Пам’ятки культури, які присвячені нашому Кобзарю у Донецьку. Зокрема це:

• Бульвар Шевченка - одна з головних вулиць міста Донецька. Розташований між Бульваром Пушкіна і Червоногвардійським проспектом.

• Пам'ятник Тарасу Шевченко - знаходиться у Ворошиловському районі Донецька, на перетині бульвару Шевченка та вулиці Артема.

• ДК ім. Т. Г. Шевченко , розташований на вул. Степаненка,4 у Куйбишевському районі міста Донецька.

• Театр кіно ім. Т. Г. Шевченка - вул. Артема, 123 .

• Літературно-художній музей Т. Г. Шевченка в будівлі ДОУНБ ім. Н. К. Крупської .

15