34. Облік операцій з векселями

Простий вексель видається дебітором (покупцем) кредиторові (продавцеві) при оформленні розрахунків щодо передачі права власності на товари, роботи, послуги. Простий вексель повинен мати такі реквізити:

- просте і нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму грошей кредиторові (векселетримачу);

- термін платежу;

- місце, де повинен бути здійснений платіж;

- кому і за наказом кого повинен бути здійснений платіж:

- дата і місце складання векселя:

- підпис векселедавця.

Розташування реквізитів на векселі показано на с. 176. Взаємовідносини сторін при видачі простих векселів.

Операції з обліку векселів відображаються такими бухгалтерськими проведеннями.

За умови, що дата укладення договору про облік векселя не збігається з датою валютування:

Д-т рахунка 9129 «Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам»

К-т рахунка 9900 «Контррахунок».

За обліку:

на номінальну суму векселя:

Д-т рахунка 2020 «Рахунки суб’єктів господарської діяльності за врахованими векселями»;

на суму процентів (для процентних векселів), накопичених за період від дня видачі векселя до дня валютування:

Д-т рахунка 2028 «Нараховані доходи за врахованими векселями суб’єктів господарської діяльності»;

на суму дисконту:

К-т рахунка 2026 «Неамортизований дисконт за врахованими векселями суб’єктів господарської діяльності»;

на суму обліку:

К-т рахунка 1200 (2600) «Кореспондентський рахунок у НБУ» (поточні рахунки СГД).

35. Бухгалтерський облік статутного капіталу

Статутний капітал - це зареєстрований у встановленому законом порядку та закріплений в установчих документах грошовий еквівалент майна, яке повинно бути передане підприємству у власність у вигляді внесків для забезпечення його господарської діяльності та як сплата його учасниками отримуваних ними майнових прав.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з моменту реєстрації підприємства в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) і припиняється в день виключення підприємства з реєстру в результаті завершення діяльності (у випадку реорганізації, ліквідації). При цьому джерелами формування статутного капіталу, серед іншого, можуть бути основні засоби, нематеріальні активи, запаси та грошові кошти.

Для обліку статутного капіталу використовують такі основні рахунки: 40 “Статутний капітал”, 45 “Вилучений капітал”, 46 “Неоплачений капітал”.

Так, рахунок 40 призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства. За його кредитом відображають збільшення статутного капіталу, за дебетом — зменшення (вилучення).

На рахунку 45 ведуть облік вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо. За дебетом даного рахунку відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом - вартість анульованих або перепроданих акцій (часток). Цей рахунок має такі субрахунки:

— 451 "Вилучені акції";

— 452 "Вилучені вклади й паї";

— 453 "Інший вилучений капітал".

Рахунок 46 призначено для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства. За його дебетом відображають заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом — її погашення .

Наприклад, формування статутного капіталу ТОВ відображають наступним чином:

1) Дт 46 “Неоплачений капітал” Кт 40 “Статутний капітал” - на суму зареєстрованого статутного капіталу;

2) Дт 30 “Каса” (або 31 “Рахунки в банках”) Кт 46 “Неоплачений капітал” - на суму грошових коштів, внесених до каси підприємства (або на поточний рахунок в банку) його засновниками;

3) Дт 10 “Основні засоби” Кт 46 “Неоплачений капітал” - на вартість внесених засновниками основних засобів

36. Бухгалтерський облік оперцій з давальницькою сировиною

У замовника операція з давальницькою сировиною складається із таких етапів:

передання сировини на переробку виконавцю;

одержання від виконавця готової продукції (напівфабрикату);

оплата послуг виконавця з переробки.

Для обліку сировини, переданої в переробку, Інструкцією № 291 передбачено субрахунок 206 «Матеріали, передані в переробку». На цьому субрахунку враховуються матеріали, які передано в переробку на сторону, що й надалі включаються до собівартості виготовлених з них виробів. Витрати на переробку матеріалів, оплачені стороннім організаціям, відображаються безпосередньо за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, отриманих з переробки. Аналітичний облік матеріалів, переданих у переробку, має забезпечити інформацію щодо підприємств-переробників і контроль над операціями з переробки та відповідними витратами. Передання матеріалів у переробку відображається тільки на субрахунках рахунку 20 «Виробничі запаси».

Передання сировини від замовника виконавцю (переробнику) оформляється накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. № М-11, затверджена наказом № 193). При цьому в рядку «підстава» слід зазначити, що сировину (матеріали) передано на переробку на давальницьких умовах, а також номер і дату договору на переробку давальницької сировини. Обов'язково зазначаються найменування, кількість переданої сировини, загальна сума за накладною. Для одержання сировини в переробку виконавець видає замовникові доручення, передбачене Інструкцією № 99.

Передання виконаної готової продукції (напівфабрикату), отриманої в результаті переробки сировини, від виконавця замовнику також оформляється накладною на відпуск, у якій зазначаються її найменування, кількість, ціна й загальна вартість. Виконавець складає акт про витрату давальницьких матеріалів за формою, аналогічною ф. № М-23, затвердженою наказом № 193, у якій зазначаються найменування, кількість і загальна вартість сировини, витраченої при переробці. Приймання-передача результатів робіт з переробки давальницької сировини оформляється актом виконаних робіт із вказівкою обсягу виконаних робіт, їх вартості й суми ПДВ.

Виконавець обліковує давальницьку сировину на позабалансовому субрахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки» за цінами, передбаченими в договорі (див. Інструкцію № 291).

Аналітичний облік давальницької сировини ведеться за замовниками, видами сировини, місцями їх зберігання або переробки. Витрати з переробки або доробки давальницької сировини обліковуються на рахунку 23 «Виробництво» (за винятком вартості самої давальницької сировини замовника). При цьому до витрат вартість давальницької сировини не включається (п. 445 Методрекомендацій № 373).

Замовник згідно з Інструкцією № 291 відображає сировину (матеріали), яку передано в переробку на сторону і яка в подальшому використовуватиметься при виробництві власної готової продукції та включатиметься до собівартості отриманих з такої сировини (матеріалів) виробів, за дебетом субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку».

Передача сировини (матеріалів) відображається записами тільки за відповідними субрахунками до рахунка 20 «Виробничі запаси». При цьому будь-якої дебіторської заборгованості за розрахунками між замовником та виконавцем не виникає. Відбувається всього лише переміщення вартості запасів з одного субрахунку обліку виробничих запасів на інший. У цьому випадку аналітичний облік сировини (матеріалів), переданої в переробку, організується в розрізі підприємств-переробників та покликаний забезпечити контроль за операціями з переробки сировини в цих підприємств.

Мінфін у листах від 16.08.96 р. № 18-19123, від 20.05.97 р. № 22-03/7-1 та від 22.06.2007 р. № 31-34000-10-16/12889 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 37) вважає, що витрати з переробки сировини (матеріалів), які оплачуються переробникам на підставі давальницького договору, відносяться безпосередньо до дебету рахунків обліку виробничих запасів, на яких обліковуються вироби, отримані з переробки (за вирахуванням непрямих податків, що відшкодовуються підприємству).

На думку цього відомства, готову продукцію, у тому числі вартість робіт, виконаних переробником, замовнику слід обліковувати як товар з використанням рахунка 28 «Товари». При цьому вартість давальницької сировини рекомендується списувати з кредиту рахунка обліку запасів (рахунок 20 «Виробничі запаси») у кореспонденції з дебетом рахунка обліку товарів (рахунок 28).

Однак, на наш погляд, списувати сировину з кредиту рахунка обліку запасів до дебету рахунка обліку товарів не можна, оскільки обидва ці рахунки передбачають ведення обліку у грошовому та натуральному виразі, але в абсолютно різних розрізах: якщо за рахунком 20 обліковується сировина (наприклад, тканина бавовняна в метрах погонних), то за рахунком 28 обліковується товар (наприклад, простирадла у штуках). Об’єднати цей облік можна лише шляхом відображення в замовника виробництва готової продукції не на рахунку 28, а на рахунку 23, вважаючи замовника виробником продукції. Аналогічну точку зору висловила і ДПАУ в листі від 07.08.98 р. № 9402/10/16-1120-19, де зазначено: виготовлені товари є власністю особи, якій належить давальницька сировина, а в бухгалтерському обліку відображаються як готова продукція власного виробництва.

На противагу позиції Мінфіну в Методрекомендаціях № 373 зазначається, що замовник повинен вести облік як виробник продукції.

Так, згідно з п. 440 цих Методрекомендацій вартість матеріалів, переданих у переробку, збільшує собівартість готової продукції, отриманої від виконавця. Такі операції відображаються записами: Дт 23 «Виробництво» — Кт 206 «Матеріали, передані в переробку», а потім Дт 26 «Готова продукція» — Кт 23 «Виробництво».

Послуги виконавця також збільшують собівартість продукції: Дт 23 «Виробництво» — Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

До складу виробничої собівартості продукції, що виготовляється підприємством, вартість сировини та матеріалів, які перероблені на стороні та утворюють основу такої вироблюваної продукції, уключається як прямі матеріальні витрати за умови, що їх може бути безпосередньо віднесено до конкретного об’єкта витрат (п. 12 П(С)БО 16).

Якщо в результаті переробки сировини замовник отримує напівфабрикати (комплектуючі), то вартість сировини, як і вартість послуг виконавця, збільшує вартість напівфабрикатів (Дт 25 «Напівфабрикати» — Кт 206 «Матеріали, передані в переробку»; Дт 25 «Напівфабрикати» — Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»).