Тема 9. Кредитна система

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА – сукупність банківських установ, що функціонують на території країни. Виділяють одно-, дво- та трирівневу банківську систему. В Україні існує дворівнева система: 1 рівень – Національний банк України, 2 рівень – система комерційних банків.

БАНКІР – власник чи директор банку, що розпоряджається значними обсягами коштів та здійснює управління діяльністю банку

КРЕДИТНА СИСТЕМА – сукупність кредитних відносин та кредитних інститутів, що організовують ці відносини.

КРЕДИТНА РЕФОРМА – перебудова кредитної сфери країни, що передбачає істотні зміни в системі кредитування, організації діяльності кредитних установ.

КРЕДИТНА УСТАНОВА - фінансова установа, яка має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

ПЛАТІЖНА СИСТЕМА – система перерахування коштів між банками та іншими фінансово-кредитними установами.

ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО - це специфічний вид діяльності на грошовому ринку, що полягає в акумуляції його суб'єктами в обмін на свої зобов'язання вільних грошових капіталів і розміщення їх від свого імені в дохідні активи.

ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ – сукупність фінансових інститутів (організацій, установ), функції яких полягають в акумулюванні грошових коштів фізичних та юридичних осіб з наступним наданням цих коштів у вигляді кредитів господарюючим суб’єктам та домогосподарствам.

ФІНАНСОВА ПОСЛУГА - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

ФІНАНСОВА УСТАНОВА - юридична особа, яка надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг

Тема 10. Центральний банк та його роль в економіці

ВІДКРИТИЙ РИНОК - ринок, на якому операції з купівлі-продажу цінних паперів здійснюються між особами, що не є первинними кредиторами та позичальниками, і кошти внаслідок продажу цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента.

ЗОЛОТО-ВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ КРАЇНИ – офіційні централізовані запаси резервних ліквідних активів, які використовуються для міжнародних офіційних розрахунків країни, погашення боргових зобов’язань, регулювання валютних ринкових курсів

ЗОЛОТИЙ ЗАПАС ДЕРЖАВИ – резерв золота у зливках та монетах (монетарному золоті), що знаходиться в розпорядженні, як правило, центральних банків країни, або міжнародних валютно-фінансових організацій

ЕКСПАНСІЯ КРЕДИТНА – інтенсивне розширення кредитних операцій в країні та на міжнародному рівні з метою одержання прибутку.

РЕСТРИКЦІЯ КРЕДИТНА – підвищення процентних ставок, обмеження банківського кредитування, накладання обмежень на торговельні угоди – заходи, здійснювані урядом для оздоровлення економічної ситуації в країні.

ОБОВ’ЯЗКОВІ РЕЗЕРВИ - кошти комерційних банків, які вони зберігають у центральному банку з метою гарантування виплат вкладникам банку; розмір резервів залежить від обсягу коштів, залучених банком (як правило, встановлюється пропорційно до зобов’язань банку)

ОПЕРАЦІЇ НА ВІДКРИТОМУ РИНКУ – операції з купівлі/продажу центральним банком державних цінних паперів з метою впливу на обсяги наявних в обігу грошових коштів.

ПОЛІТИКА ОБЛІКОВОЇ СТАВКИ – регулювання плати за позики, які центральний банк надає комерційним банкам

РЕФІНАНСУВАННЯ - 1) погашення старої заборгованості шляхом прийняття нових зобов’язань; 2) операції з надання кредитів центральним банком банкам у встановленому ним порядку з метою підтримання ліквідності банків.

СТАБІЛІЗАЦІЙНИЙ КРЕДИТ - кредит центрального банку, що може надаватися банку на підтримку здійснення заходів фінансового оздоровлення для забезпечення його ліквідності на визначений Національним банком строк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК – 1) головний банк країни, емісійний центр, орган грошово-кредитного та банківського регулювання і нагляду за діяльністю кредитних організацій, проведення валютної політики, державного валютного регулювання та контролю, регулювання та ліцензування діяльності платіжних організацій; 2) орган державного грошово-кредитного регулювання економіки, наділений монопольним правом емісії банкнот та правом керування грошово-кредитною системою країни.