Самостійна робота№13 Правове становище індивідуальних підприємців та інших суб'єктів господарювання.

У Господарському кодексі окремі статті присвячені індивідуальним підприємцям та іншим учасникам господарських правовідносин, яким притаманні деякі риси суб'єктів господарювання: селянським господарствам кредитним спілкам неприбутковим організаціям.

Важливою категорією суб'єктів господарських відносин є індивідуальні підприємці, які дозволяють вирішити важливу загальногосподарську проблему- розвиток малого підприємництва йодночасно - забезпечення зайнятості значних верств населення, які у такий спосіб забезпечують себе роботою.

Індивідуальні підприємці - це відносно новий суб'єкт господарського права, оскільки підприємницька діяльність за планово-розподільчої економіки була заборонена і . легалізація її в Україні відбулася відповідно до Закону України від 07.02.1991 р. "Про підприємництво".

Індивідуальні підприємці - це фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни чи особи без громадянства) з повною цивільною дієздатністю, не обмежені законом у правоздатності зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, які безпосередньо здійснюють таку діяльність (виробляють продукцію, викопують роботи, надають послуги) і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями усім майном, що належить їм на праві власності.

Правове становище підприємців визначається: ГК (ст. 128), ЦК (статті 50-54), законами "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (статті 42-45), "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ст. 47) та ін.

Закон встановлює обмеження для певних категорій осіб щодо можливості здійснення ними підприємницької діяльності. Так, не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, посадових і службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, органів державної влади побутових послуг за готівку) відповідно до Закону від 23,03.1996 р. "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"; подання податковим органам декларацій про доходи, інших відомостей для нарахування податків та інших обов'язкових платежів.

Самостійна робота№14 Право становище окремих видів-суб'єктів організаційно господарських повноважень.

Суб'єкти організаційно-господарських повноважень - важлива категорій суб'єктів господарських правовідносин, серед яких особливе місце посідають організації {насамперед господарські), що здійснюють управління господарською діяльністю. Одним з різновидів таких організацій є господарське об'єднання.

Господарське об'єднання (ГО) - це організаційно оформлена група підприємств, інших господарських організацій низової лапки економіки різних форм власності, яка створюєтьсяз метою координації діяльності своїх учасників, об'єднання їхніх зусиль для вирішення соціальних та економічних завдань.

Правове становище ГО визначається ГК України (статті 118-127), законами: "Про промисдово-фінансові групи в Україні", "Про банки та банківську діяльність" (статті 9-13), "Про кооперацію" (-статті 30-33), "Про сільськогосподарську кооперацію" {ст. 26} та ін.

Основні риси ГО:

-господарські організації корпоративного типу;

-належність до організацій, які здійснюють управління діяльністю їх учасників (у тому числі координацію їх діяльності) і є вторинними структурами;

-вимоги до учасників ГО: наявність статусу юридичної особи;

-основна мета діяльності - координація діяльності учасників і об'єднання їхніх зусиль для вирішення спільних соціальних та економічних завдань (досягнення спільних соціальних та економічних результатів);

-відсутність спрямованості (мети) на отримання прибутку;

-тяжіння до монополізму, що зумовлює необхідність отримання згоди Антимонопольного комітету на створення ГО (у випадках, передбачених Законом "Про захист економічної конкуренції) та здійснення цим органом контролю за функціонуванням ГО;

-реєстрація в загальному для всіх юридичних осіб порядку (за деякими винятками);

-добровільність виходу учасників з ҐО (за винятком державних, комунальних та інших об'єднань, що створюються в розпорядчому порядку) з внесенням відповідних змін до установчих документів і відомостей державної реєстрації та збереженням за учасниками, які вийшли з ГО, їхніх зобов'язань по укладених договорах.

Господарські об'єднання різноманітні, що зумовлює доцільність їх класифікації за різними критеріями. Види ГО:

за ознакою засад створення: (а) добровільні І (б) такі, що створюються в розпорядчому порядку.

зз ознакою ступеня централізації управлінських повноважень - асоціації (створюються з метою постійної координації господарської діяльності без надання об'єднанню права втручатися у виробничу та комерційну діяльність будь-кого з учасників), корпорації (створюються та основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників), концерни (учасники якого перебувають у повній фінансової залежності від одного або групи підприємців, який(які) в зв'язку з цим отримує(ють) значні повноваження щодо управління діяльності решти учасників об'єднання);

за ознакою, обов'язкового установчого документа - договірні (асоціації, корпорації, промислово-фінансові групи) та статутні (концерни-та консорціуми);

за галузевою ознакою - галузеві, тобто Господарські об'єднання підприємств певної галузі . (транспорту, зв'язку, вугільної промисловості тощо), міжгалузеві (до складу яких входять господарські організації різних галузей економіки);

за територіальною ознакою - республіканські, обласні,, міські тощо;

за ознакою терміну діяльності - створені на визначений термін/строкові (консорціуми, промислово-фінансові групи) та без визначення строку діяльності (асоціації, корпорації, концерни); . .

за ознакою наявності чи відсутності в об'єднання статусу юридичної особи - господарські об'єднання, які мають статус юридичної особи (загальне правило, передбачене ч. 4 ст. 118 ГК України), і господарські об'єднання, які не мають такого статусу (до них належать промислово-фінанооеі групи та холдингові групи).

Господарське об'єднання (ГО) - це організаційно оформлена група підприємств, інших господарських організації низової лайки економіки різних форм власності, яка створюється з мстою координації діяльності своїх учасників, об'єднання їхніх зусиль для вирішення соціальних та економічних завдань

Основна мета діяльності - координація діяльності учасників І об'єднання їхніх зусиль для вирішення спільних соціальних та соціальних завдань, (досягнення спільних соціальних та економічних результатів); відсутність спрямованості (мсти) на отримання прибутку. Реєстрація в загальному для юридичних осіб порядку (відповідно до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"), якщо закон не передбачає спеціального порядку, що має місце, наприклад, щодо банківських об'єднань, ст. 9 Закону "Про банки і банківську діяльність) їх суб'єктів підприємницької діяльності порядку.

Управління ГО:

а) вищий орган - збори повноважних представників учасників (зазвичай, в особі їх перших керівників): затверджує статут/установчий документ ГО та вносить зміни до нього; прийняття до ГО нових учасників та виключення учасників зі складу ГО; утворює виконавчий орган ГО відповідно до статут} або засновницького договору; вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчого документа ГО;

б) виконавчий орган (зазвичай колегіальний на чолі з його головою - генеральним директором або одноособовим): здійснює управління поточною діяльністю ГО відповідно до його установчого документа; здійснення управління поточною діяльністю ҐО може бути доручено одного з підприємств (головного підприємства ҐО) відповідно до умов установчого документа ГО. Тяжіння до монополізму, що зумовлює необхідність отримання згоди Антимонолольного комітету на створення ГО (у передбачених законом випадках) та здійснення цим органом контролю зз функціонуванням ГО. Добровільність Виходу учасників з ГО (за винятком державних, комунальних, та інших об'єднань, ідо створюються у розпорядчому порядку) з внесенням відповідних змій до установчих документів і відомостей державної реєстрації та збереженням за учасниками, які вийшли з ГО, їхніх зобов'язань по укладених договорах. Відсутність субсидіарної відповідальності об'єднання за зобов'язаннями його учасників та учасників об'єднання за зобов'язанням останнього, якщо установчим документом ГО не передбачено інше.