Тема 10. Оцінювання виробничо-фінансового левериджу. Методика левериджу при оцінюванні виробничо-фінансової діяльності

Прості

1. Леверидж – це:

а. деякий фактор, незначна зміна якого може призвести до істотної зміни результатів;

б. рух засобів, пов’язаних із придбанням або реалізацією основних засобів і нематеріальних активів;

в. отримання виручки від реалізації, аванси, сплата за рахунками постачальників та одержання короткострокових кредитів і позик.

2. Ризик зумовлений мінливістю цін на вироблену продукцію та ресурси, регіональними та галузевими особливостями:

а. фінансовий ризик;

б. виробничий ризик;

в. страховий ризик;

г. економічний ризик.

3. Ризик є додатковим ризиком, що поширюється на акціонерів як результат рішення підприємства використовувати позиковий капітал:

а. фінансовий ризик;

б. виробничий ризик;

в. страховий ризик;

г. економічний ризик.

4. До постійних фінансових витрат належать:

а. амортизаційні відрахування;

б. орендна плата;

в. витрати на сплату відсотків;

г. адміністративно-управлінські витрати.

5. Операційний леверидж визначають:

а. оцінюванням взаємозв’язку між виручкою і прибутком до сплати відсотків та податків;

б. оцінюванням взаємозв’язку між чистим прибутком і величиною прибутку до сплати відсотків та податків;

в. оцінюванням взаємозалежності трьох компонент: чистого доходу, постійних витрат операційного та фінансового характеру, чистого прибутку.

6. Фінансовий леверидж визначають:

а. оцінюванням взаємозв’язку між виручкою і прибутком до сплати відсотків та податків;

б. оцінюванням взаємозв’язку між чистим прибутком і величиною прибутку до сплати відсотків та податків;

в. оцінюванням взаємозалежності трьох компонент: чистого доходу, постійних витрат операційного та фінансового характеру, чистого прибутку.

7. Операційно-фінансовий леверидж визначають:

а. оцінюванням взаємозв’язку між виручкою і прибутком до сплати відсотків та податків;

б. оцінюванням взаємозв’язку між чистим прибутком і величиною прибутку до сплати відсотків та податків;

в. оцінюванням взаємозалежності трьох компонент: чистого доходу, постійних витрат операційного та фінансового характеру, чистого прибутку.

8. Показує на скільки відсотків зміниться прибуток до сплати відсотків та податків за умови зміни обсягів продаж на 1 %:

а. сила дії операційного левериджу;

б. сила дії фінансового левериджу.

9. Співвідношення постійних і змінних операційних витрат підприємства, а відповідно й інтенсивність впливу на операційний прибуток підприємства називається (одна вірна відповідь):

а. загальною сумою видатків;

б. порогом рентабельності;

в. коефіцієнтом операційного левериджу;

г. запасом фінансової міцності.

10. Використання постійних операційних та постійних фінансових витрат у намаганнях збільшити прибутковість підприємства – це:

а. зменшення резервів;

б. леверидж;

в. збільшення цін;

г. збільшення обсягу реалізації продукції.

10. Операційний леверидж утворюється:

а. за рахунок використання підприємством постійних операційних витрат;

б. при використанні підприємством позичкових джерел фінансування, плата за які постійна.

10. Фінансовий леверидж утворюється:

а. за рахунок використання підприємством постійних операційних витрат;

б. при використанні підприємством позичкових джерел фінансування, плата за які постійна.

10. Фінансовий леверидж утворюється:

а. за рахунок використання підприємством постійних операційних витрат;

б. при використанні підприємством позичкових джерел фінансування, плата за які постійна.

Середні

14. Існують такі види левериджу:

а. виробничий;

б. фінансовий;

в. економічний;

г. виробничо-фінансовий;

д. математичний.

14. До постійних операційних витрат належать:

а. амортизаційні відрахування;

б. орендна плата;

в. витрати на сплату відсотків;

г. адміністративно-управлінські витрати.

14. Леверидж оцінюється системою таких показників:

а. коефіцієнти;

б. статистичні показники;

в. економічні показники;

г. сила дії.

14. Методики оцінювання сили дії фінансового левериджу, де: ЕВІТ – прибуток до сплати відсотків та податків; ΔЕВІТ – приріст прибутку до сплати відсотків та податків; ΔQ – приріст обсягів продаж у натуральних одиницях; ΔЧП – приріст чистого прибутку; ΔEPS – приріст чистого прибутку на одну акцію; I – річні фінансові витрати в грошовому вимірі:

а. ФЛ=ΔЕВІТ/ΔQ;

б. ФЛ=ΔЧП/ΔЕВІТ;

в. ФЛ=ΔEPS/ΔЕВІТ;

г. ФЛ=ЕВІТ/ЕВІТ-I.

14. Силу дії операційно-фінансового левериджу можна визначити, де: ΔЕВІТ – приріст прибутку до сплати відсотків та податків; ΔQ – приріст обсягів продаж у натуральних одиницях; ОЛ – сила дії операційного левериджу; ФЛ – сила дії фінансового левериджу; ΔEPS – приріст чистого прибутку на одну акцію:

а. ОФЛ=ΔЕВІТ/ΔQ;

б. ОФЛ=ОЛ*ФЛ;

в. ОФЛ=ΔEPS/ΔQ.

14. Ефект фінансового левериджу дає змогу визначити в ньому такі складові:

а. коефіцієнт операційного ризику;

б. диференціал;

в. податковий коректор;

г. коефіцієнт фінансового ризику.

14. До оцінки кількісного виміру фінансового левериджу відносяться:

а. співвідношення позиченого і власного капіталу;

б. частка матеріальних умовно-постійних і змінних витрат у загальній сумі витрат;

в. відношення темпу зміни чистого прибутку до темпу зміни валового;

г. відношення темпу зміни прибутку до вирахування відсотків і податків до темпу обсягу реалізації в натуральному вимірі;

д. відношення чистого прибутку до матеріальних умовно-постійних виробничих витрат.

14. До оцінки кількісного виміру операційного левериджу відносяться:

а. співвідношення позиченого і власного капіталу;

б. частка матеріальних умовно-постійних і змінних витрат у загальній сумі витрат;

в. відношення темпу зміни чистого прибутку до темпу зміни валового;

г. відношення темпу зміни прибутку до вирахування відсотків і податків до темпу обсягу реалізації в натуральному вимірі;

д. відношення чистого прибутку до матеріальних умовно-постійних виробничих витрат.