Тема 9. Аналіз кредитоспроможності підприємства

Прості

1. Цей аналіз проводиться службами підприємства і його результати використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану підприємства:

а. зовнішній аналіз;

б. вертикальний аналіз;

в. внутрішній аналіз;

г. горизонтальний аналіз.

2. Кредит – це:

а. економічні відносини між юридичними і фізичними особами та державами за умов перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка;

б. здатність задовольняти найменш інтенсивну потребу;

г. кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку.

3. Коефіцієнт, що характеризує оцінку кредитоспроможності підприємства, визначає наявність, обсяг та якість забезпечення повернення кредиту, – це:

а. коефіцієнт маневреності власних коштів;

б. коефіцієнт забезпечення кредиту;

в. коефіцієнт автономії;

г. коефіцієнт ліквідності.

4. Кредитоспроможність – це:

а. фінансовий стан підприємства, що дає змогу одержати кредит і своєчасно його повернути;

б. спроможність підприємства в цілому забезпечувати своєчасність, повноту та безперервність виконання усіх своїх грошових зобов’язань;

в. здатність підприємства перетворювати наявні в нього активи на грошові кошти;

г. здатність підприємства надавати товарні кредити.

5. Коефіцієнт забезпечення кредиту визначається за формулою:

а. Виручка від реалізації за рік/Середня валюта балансу;

б. Вартість застави/Сума кредиту та відсотків;

в. Виручка від реалізації за рік/Середня дебіторська заборгованість;

г. Виручка від реалізації за звітній період/Обсяг виробництва за звітній період.

6. Можливість погашення за кошти усіх мобілізованих оборотних активів, поточних зобов’язань за кредитами і розрахунками та здатність позичальника взагалі розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями визначає:

а. коефіцієнт ліквідності;

б. коефіцієнт загальної ліквідності;

в. коефіцієнт фінансової залежності;

г. коефіцієнт автономії.

7. Залежно від стану платоспроможності, фінансової стійкості, солідності та можливості виконувати свої зобов’язання підприємством–позичальником виділяють класів:

а. 5;

б. 6;

в. 3;

г. 4.

8. Якщо коефіцієнт фінансової залежності дорівнює 1, то підприємство працює за:

а. повністю власні кошти;

б. повністю запозиченні кошти;

в. відношення власних коштів к запозиченим 1:1;

г. відношення запозичених коштів к власним 60%:40%

9. До елементів оцінки кредитоспроможності відноситься:

а. аналіз нефінансової інформації;

б. аналіз цілей фінансування;

в. аналіз фінансової інформації;

г. всі відповіді вірні.

10. Метод оцінки кредитоспроможності на основі аналізу грошових потоків передбачає:

а. на базі низки коефіцієнтів оцінити синтетичним способом фінансову ситуацію підприємства з погляду його життєздатності та безперервності господарської діяльності в короткостроковому періоді;

б. визначення чистого сальдо різних надходжень і видатків клієнта за певний період, тобто зіставлення припливу і відпливу коштів;

в. виявлення найвагоміших чинників ділового ризику, їх формалізацію, оцінку в балах і визначення на цій основі класу кредитоспроможності того чи іншого конкретного позичальника.

11. Кількісний аналіз – це:

а. вивчення показників за даними звітності, яке визначає фінансову діяльність і фінансовий стан підприємства;

б. вивчення фінансово-господарської діяльності на предмет її відповідності чинному законодавству, аналіз управлінських і трудових відносин, взаємин між засновниками;

в. вивчення управлінської структури суб’єкта господарювання, фінансових і стратегічних планів підприємства, вивчення специфічної документації.

11. Якісний аналіз – це:

а. вивчення показників за даними звітності, яке визначає фінансову діяльність і фінансовий стан підприємства;

б. вивчення фінансово-господарської діяльності на предмет її відповідності чинному законодавству, аналіз управлінських і трудових відносин, взаємин між засновниками;

в. вивчення управлінської структури суб’єкта господарювання, фінансових і стратегічних планів підприємства, вивчення специфічної документації.

11. Метод оцінки кредитоспроможності на основі аналізу ділового ризику передбачає:

а. на базі низки коефіцієнтів оцінити синтетичним способом фінансову ситуацію підприємства з погляду його життєздатності та безперервності господарської діяльності в короткостроковому періоді;

б. визначення чистого сальдо різних надходжень і видатків клієнта за певний період, тобто зіставлення припливу і відпливу коштів;

в. виявлення найвагоміших чинників ділового ризику, їх формалізацію, оцінку в балах і визначення на цій основі класу кредитоспроможності того чи іншого конкретного позичальника.

11. Методи дискримінантних показників кредитоспроможності передбачають:

а. на базі низки коефіцієнтів оцінити синтетичним способом фінансову ситуацію підприємства з погляду його життєздатності та безперервності господарської діяльності в короткостроковому періоді;

б. визначення чистого сальдо різних надходжень і видатків клієнта за певний період, тобто зіставлення припливу і відпливу коштів;

в. виявлення найвагоміших чинників ділового ризику, їх формалізацію, оцінку в балах і визначення на цій основі класу кредитоспроможності того чи іншого конкретного позичальника.

Середні

11. Аналіз нефінансової інформації охоплює:

а. аналіз власників та менеджменту підприємства;

б. оцінку кредитної історії клієнта;

в. експрес-аналіз;

г. аналіз поточної заборгованості за кредитами та позиками.

11. Аналіз фінансової інформації охоплює:

а. аналіз власників та менеджменту підприємства;

б. експрес-аналіз;

в. аналіз грошових потоків;

г. аналіз поточної заборгованості за кредитами та позиками.

11. Аналіз цілей фінансування охоплює:

а. аналіз власників та менеджменту підприємства;

б. експрес-аналіз;

в. поглиблений аналіз;

г. аналіз поточної заборгованості за кредитами та позиками.

11. Об’єктом кредитної угоди може бути:

а. гроші або матеріальні цінності;

б. позичальник;

в. нематеріальні цінності;

г. банківська установа.

11. Оцінка фінансового стану позичальника для визначення його кредитоспроможності виконується в такий спосіб:

а. обчислюються значення показників, що характеризують фінансовий стан позичальника;

б. обчислюються та узагальнюються показники і визначення класу надійності позичальника;

в. визначаються та обчислюються значення показників якості продукції.

11. Можна виділити такі базові підходи до оцінки кредитоспроможності позичальників:

а. аналіз кредитоспроможності в разі фінансування поточної діяльності та короткострокового фінансування;

б. аналіз кредитоспроможності в разі фінансування довгострокових та інвестиційних проектів;

в. аналіз кредитоспроможності в разі мікрофінансування;

г. аналіз кредитоспроможності в разі макрофінансування.

11. До прогнозних методів оцінки кредитоспроможності стану позичальника відносяться:

а. модель Альтмана;

б. PARSER;

в. модель Спрингейта;

г. CAMPARI;

д. правило п’яти «сі».

11. До методів оцінки кредитоспроможності стану позичальника на основі аналізу ділового ризику відносяться:

а. модель Альтмана;

б. PARSER;

в. модель Спрингейта;

г. CAMPARI;

д. правило п’яти «сі».

11. Оцінку фінансового стану позичальника з урахуванням поточного стану обслуговування ним кредитної заборгованості банк здійснює щоразу під час укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі (знайти відповідну пару):

а. для банків; 1

б. для юридичних осіб; 3

в. для фізичних осіб. 2

1. не рідше ніж 1 раз на місяць;

2. визначають самостійно з урахуванням стану обслуговування боргу та строковості кредиту, але не рідше ніж 1 раз на рік;

3. не рідше ніж 1 раз на три місяці.

11. До класів надійності позичальника відносяться:

а. клас А;

б. клас Б;

в. клас B;

г. клас Г;

д. клас С;

е. клас Д.

25. Клас надійності позичальника А характеризує:

а. незадовільну фінансову діяльність;

б. добру фінансову діяльність;

в. задовільну фінансову діяльність;

г. кредитну історію позичальника – бездоганну;

д. проблеми стану забезпечення за кредитом;

е. банкрутство у встановленому чинним законодавством порядку.

25. Клас надійності позичальника Г характеризує:

а. незадовільну фінансову діяльність;

б. добру фінансову діяльність;

в. задовільну фінансову діяльність;

г. кредитну історію позичальника – бездоганну;

д. проблеми стану забезпечення за кредитом;

е. банкрутство у встановленому чинним законодавством порядку.

25. Клас надійності позичальника Д характеризує:

а. незадовільну фінансову діяльність;

б. добру фінансову діяльність;

в. задовільну фінансову діяльність;

г. кредитну історію позичальника – бездоганну;

д. проблеми стану забезпечення за кредитом;

е. банкрутство у встановленому чинним законодавством порядку.

25. Суб’єктом кредитної угоди може бути:

а. гроші або матеріальні цінності;

б. позичальник;

в. нематеріальні цінності;

г. банківська установа.